Рішення № 140058926, 06.05.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/5481/25

Провадження № 2/359/940/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.

за участю секретаря - Кулакевич В.О.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором

В С Т А Н О В И В :

12 травня 2025 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області в системі «Електронний суд» надійшла вищезазначена позовна заява, з проханням: стягнути ОСОБА_2 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договорами №2108868668416 від 29.03.2021, № 2108459166785 від 25.03.2021 у розмірі 49295,45 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн. (т.1 а.с.1-12).

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що 29.03.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та відповідачем укладено кредитний договір № 2108868668416, за умовами якого відповідачу надано кредит без визначеної споживчої мети у розмірі 1500,00 грн. строком на один рік. Проценти за користування кредитом визначені у розмірі 2 % за кожен день користування з передбаченим договором збільшенням процентної ставки після настання орієнтовного строку повернення кредиту. Договором також передбачена відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов`язань та погоджено строк позовної давності за договором тривалістю 10 років.

25.03.2021 між тими ж сторонами укладено кредитний договір № 2108459166785, за умовами якого відповідачу також надано кредит у розмірі 1500,00 грн. строком на один рік, із процентною ставкою 2 % за кожен день користування та передбаченим договором її збільшенням після спливу орієнтовного строку повернення кредиту. Договором визначено аналогічні умови відповідальності за прострочення та погоджено 10-річний строк позовної давності.

Позивач стверджує, що обидва договори укладені в електронній формі шляхом заповнення відповідачем заяви-анкети та її підписання одноразовим ідентифікатором. Відповідач, за твердженням позивача, ознайомився з умовами договорів та підтвердив свою згоду з ними.

На виконання договорів кредитодавцем перераховано відповідачу по 1500,00 грн. за кожним договором на належну йому банківську картку, що підтверджується інформацією ТОВ ФК «Вей фор пей». Позивач вважає, що сторонами були погоджені всі істотні умови кредитування, а укладення договорів в електронній формі відповідає вимогам законодавства.

Позивач зазначає, що відповідач своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів не виконав, у зв`язку з чим виникла прострочена заборгованість.

Щодо переходу права вимоги позивач посилається на те, що 01.12.2021 ТОВ «Служба миттєвого кредитування» за договором № 1-12 відступило ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договорами № 2108868668416 та №2108459166785.

Надалі 10.01.2023 за договором № 10-01/2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за цими кредитними договорами. У зв`язку з цим позивач вважає себе належним кредитором та наділеним правом вимоги до відповідача за обома договорами.

Згідно з наданими позивачем розрахунками, за договором № 2108868668416 від 29.03.2021 загальна заборгованість становить 25004,38 грн., з яких 1470,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 23534,38 грн. процентів, нарахованих на дату відступлення права вимоги.

За договором №2108459166785 від 25.03.2021 загальна заборгованість становить 24291,07 грн., з яких 1440,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 22851,07 грн. процентів, нарахованих на дату відступлення права вимоги.

Загальний розмір заборгованості за двома договорами, за твердженням позивача, становить 49295,45 грн., у тому числі 2910,00 грн. заборгованості за основним зобов`язанням та 46385,45 грн. процентів.

Позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов`язань та положення цивільного законодавства щодо обов`язку належного виконання договору, повернення кредиту та сплати процентів, а також зазначає про право кредитора вимагати стягнення заборгованості у судовому порядку.

У зв`язку з необхідністю звернення до суду позивачем понесені витрати на правничу допомогу в сумі 16000,00грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн..

29.09.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача Скользнєвою В.В. подано відзив (т.1 а.с.177-185), за змістом якого представник відповідача позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні повністю.

Заперечуючи проти позову представник відповідача зазначила, що позивач заперечує факт набуття позивачем права вимоги за вказаними кредитними договорами. Зазначає, що хоча 01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір №1-12 про відступлення прав вимоги, а 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» договір №10-01/2023, позивач не надав доказів оплати за останнім договором. При цьому пунктом 7.1 договору №10-01/2023 передбачено сплату новим кредитором первісному кредитору 5312491,59 грн. як ціни договору. На думку відповідача, відсутність доказів такої оплати свідчить про недоведеність переходу до позивача права вимоги.

Також відповідач заперечує проти нарахування процентів після закінчення строку кредитування. Посилається на умови договорів, відповідно до яких строк позики становить 28 днів, та зазначає, що договори не передбачають їх пролонгації, а матеріали справи не містять додаткових договорів про продовження строку кредитування, підписаних електронним підписом. Вважає, що закінчення встановленого договором строку кредитування припиняє право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом та неустойку.

Також зазначено, що на підтвердження перерахування коштів позивач надав довідку ТОВ «Вей Фор Пей», однак у ній не зазначено прізвище отримувача та не підтверджено, кому належить банківська картка № НОМЕР_1 . На думку відповідача позивач не надав доказів наявності правовідносин між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вей Фор Пей», у межах яких останнє здійснювало переказ коштів від імені кредитодавця.

Відповідач зазначає, що позивач не надав виписки по рахунку, інших первинних бухгалтерських документів, графіка погашення платежів чи виписки за кредитним договором, які б підтверджували отримання відповідачем кредитних коштів та виникнення у нього відповідного зобов`язання. Також відсутні докази верифікації банківської картки, на яку нібито були перераховані кошти.

Відповідач вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами розмір заборгованості за процентами.

У частині судових витрат відповідач зазначає, що 07.08.2025 між ним та адвокатом Скользнєвою Валерією Владиславівною укладено договір про надання правової допомоги та на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано акт приймання-передачі наданих послуг та квитанцію до прибуткового касового ордера від 07.08.2025 на суму 6000,00 грн.

За результатами розгляду справи представник відповідача просить у задоволенні позову ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відмовити повністю, а також стягнути на користь відповідача судові витрати та 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Зазначено також про можливість подання додаткових доказів щодо витрат на правничу допомогу після розгляду справи по суті.

07.10.2025 в системі «Електронний суд» представником позивача подано відповідь на відзив (т.1 а.с.192-203) та клопотання про витребування доказів (т.1 а.с.206-210). У відповіді на відзив представник позивача просив поновити строк на її подання, посилаючись на обмежений п`ятиденний строк, воєнний стан, повітряні тривоги, вихідні дні та технічні несправності підсистеми «Електронний суд». Щодо перерахування кредитних коштів позивач зазначає, що ТОВ «Служба миттєвого кредитування» не є банком або іншою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, у зв`язку з чим перерахування коштів здійснювало ТОВ «Вей Фор Пей» на підставі відповідного договору. Посилається на листи ТОВ ФК «Вей Фор Пей», згідно з якими 25.03.2021 на картковий рахунок № НОМЕР_1 було перераховано 1500,00 грн. за договором №2108459166785, а 29.03.2021 також перераховано 1500,00 грн.. Позивач стверджує, що кошти перераховувалися на картковий рахунок, зазначений відповідачем у заяві-анкеті на отримання кредиту.

Звертає увагу, що відповідач частково сплачував заборгованість за кредитами, що, на думку позивача, свідчить про визнання кредитних правовідносин, факту отримання коштів та погодження з умовами кредитування. Також вказує, що відповідач не надав доказів на підтвердження своїх заперечень, хоча мав можливість отримати у банку інформацію щодо належності йому карткового рахунку та виписку за відповідний період. Водночас позивач подав клопотання про витребування доказів для спростування заперечень відповідача.

Звертає увагу, що розрахунок заборгованості, складений попередніми кредиторами відповідає умовам договору та, що власного контррозрахунку та доказів неправильності нарахувань відповідач не подав.

Щодо строку нарахування процентів позивач зазначає, що за умовами договорів кредит надавався на строк, визначений заявою-анкету та графіком платежів, при цьому орієнтовний строк повернення становив 16 днів, а граничний строк кредитування та строк дії договору становив один рік. За умовами договору проценти нараховувалися за фактичний строк користування кредитом: 2 % на день протягом перших 16 днів, 3,64 % на день з 17-го по 31-й день, 5,02 % на день з 32-го по 47-й день та 7,67 % на день надалі.

Посилаючись на висновок Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, позивач зазначає, що проценти можуть нараховуватися у межах погодженого сторонами строку кредитування. Вважає, що за договором від 25.03.2021 цей строк закінчився 25.03.2022, а тому нарахування процентів за період з 25.03.2021 по 25.03.2022 здійснювалося в межах строку кредитування та відповідно до погоджених сторонами умов договору. Позивач також зазначає, що правильність розрахунку може бути перевірена арифметично, а відповідач не подав доказів належного виконання зобов`язань чи контррозрахунку.

Позивач вважає кредитні договори такими, що відповідають законодавству та волевиявленню сторін, а відповідач, підписавши їх в електронній формі, прийняв їх умови. Посилається на статті 525, 526, 615, 1048, 1054, 625, 627 ЦК України та зазначає про обов`язок відповідача належно виконувати грошове зобов`язання та сплачувати передбачені договором проценти.

Щодо переходу права вимоги позивач зазначає, що 01.12.2021 ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги, зокрема за кредитними договорами №2108868668416 та №2108459166785. Посилається на пункт 6.1.4 договору факторингу, відповідно до якого права вимоги переходять після оплати фінансування та підписання акта приймання-передачі реєстру боржників. Стверджує, що матеріали справи містять докази оплати фінансування, акт приймання-передачі та реєстр боржників.

Надалі, 10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило зазначені права вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР». За умовами цього договору права вимоги переходять у день підписання акта приймання-передачі реєстру боржників, а оплата ціни договору здійснюється протягом 1065 календарних днів з дня його підписання. Позивач зазначає, що перехід права вимоги підтверджується актом приймання-передачі та реєстром боржників, а проведення розрахунків за договором підтверджується актом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Щодо витрат на правничу допомогу, заявлених позивачем, зазначає, що відповідач не навів обґрунтування їх неспівмірності зі складністю справи та не надав відповідних доказів. Щодо витрат на правничу допомогу, заявлених відповідачем, позивач вважає їх неспівмірними, завищеними та необґрунтованими з огляду на те, що справа є малозначною, розглядається у спрощеному провадженні та має типовий характер для представника відповідача. Позивач стверджує, що в матеріалах справи відсутні договір про надання правничої допомоги, детальний опис виконаних робіт, акт приймання-передачі послуг, докази їх оплати та інші документи, які підтверджують факт і обсяг наданої відповідачу правничої допомоги. Позивач також зазначає, що спір виник унаслідок тривалого невиконання відповідачем умов кредитного договору, а тому стягнення з позивача витрат відповідача на правничу допомогу не відповідає, на його думку, критеріям розумності та справедливості. У зв`язку з цим просить відмовити у стягненні з позивача витрат відповідача на правничу допомогу або істотно зменшити їх розмір.

Ухвалою суду від 03 червня 2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження (т.1 а. с. 144).

Ухвалою суду від 01 грудня 2025 року було задоволено клопотання представника позивача та витребувано докази від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (а.с.231-232)

У судовому засіданні представник позивача Скаско В.Ою позов підтримав, надав пояснення, які відповідають обставинам, викладеним в заявах по суті справи та додаткових поясненнях.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися. Представнк відповідача 06.03.2026 подала заява про розгляд справи без участі відповідача та його представника (т.1 а.с.20-241).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши заяви по суті справи та письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні встановлено, що 25.03.2021 відповідач ОСОБА_2 та ТОВ «Служба миттєвого кредитування», використовуючи сайт вказаної фінансової установи smk.zp.ua, уклали в електронній формі Договір про надання фінансових послуг № 2108459166785, відповідно до умов якого погодили надання відповідачу кредиту в сумі 1500 грн. з орієнтовним строком повернення 16 днів з моменту його отримання, встановивши граничний строк кредитування 1 рік (т.1 а. с. 28-32).

Відповідно до погоджених умов договору п.1.4 Договору встановлено, що проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування («процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4а);

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4б);

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4в);

д) тип процентної ставки фіксована.

При цьому за змістом п.4.2 Договору визначено, що реальна річна процентна ставка дорівнює загальній вартості кредиту:

- при нарахування відсотків згідно пп. 1.4а) договорі 730 відсотків річних (або 732 відсотків річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік);

- при нарахування відсотків згідно пп. 1.4б) договорі 1302,36 відсотків річних (або 1306 відсотків річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік);

- при нарахування відсотків згідно пп. 1.4в) договорі 1711,7 відсотків річних (або 1769,68 відсотків річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік);

- при нарахування відсотків згідно пп. 1.4г) договорі 2735,45 відсотків річних (або 2743,05 відсотків річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік).

Аналогічного змісту умови наведені у Паспорті кредиту (т.1 а.с.36-39), який так само як і Договір про надання фінансових послуг, були підписані сторонами з використанням електронного підпису, у тому числі споживач ОСОБА_2 з використанням одноразових електронних ідентифікаторів - 2108459166785Z та Q3.

Роздруківкою із інформаційно-телекомунікаційної системи фінансової установи ТОВ «Служба миттєвого кредитування» підтверджується порядок, хронологія дій щодо укладення вказаного електронного договору, а також підтверджує, що проведення ідентифікації та верифікації споживача здійснювалося за допомогою системи BankID НБУ (т.1 а.с.40-41).

Згідно із Графіком платежів, що є додатком до кредитного договору (т.1 а.с. 34-35), повернення кредиту в сумі 1500,00 грн. та сплата нарахованих процентів за 16 днів користування кредитом в сумі 480,00грн. мала бути здійснена 09.04.2021, а також наведено відомості про реальну процентну ставку, що відповідають умовам вищенаведеного п.4.2 Договору.

При цьому за змістом Анкети-заяви (для отримання кредиту) (т.1 а.с.33) відповідач зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти 480 гривень на 16 день з моменту отримання кредиту, , погоджував загальні строк користування кредитом 365 днів з правом повернення достроково, а також підтверджував обов`язок сплачувати проценти за кожен день користування кредитом за визначеними процентними ставками, які, у разі неповернення кредиту збільшуються відповідно до зазначених умов, що відповідають вищенаведеним умовам п.1.2 Договору.

На підтвердження факту видачі кредиту позивачем надано інформацію фінансової установи ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яка надає платіжні послуги, на підставі договору про організацію переказів грошових коштів, згідно із якою було здійснено переказ грошових коштів на платіжну картку клієнта НОМЕР_1 , банк-емітент - MONObank 25.03.2021 о 18:27:58 за кредитним договором № 2108459166785 в сумі 1500,00грн. (т. 1 а.с.61).

Факт зарахування кредитних коштів 25.03.2021 в сумі 1500 грн. на рахунок відповідача підтверджується також інформацією АТ «Універсал банк» та випискою по рахунку (т.2 а.с.1-8).

Згідно із розрахунком заборгованості, виготовленим первісним кредитором ТОВ «Служба миттєвого кредитування» (т.1 а.с.62-65) станом на 30.11.2021 за відповідачем ОСОБА_2 за Кредитним договором №2108868668416 від 29.03.2021 рахується заборгованість на загальну суму 11700 грн., з яких : 1440,00 - тіло кредиту; 10260,00грн. - проценти.

Згідно із розрахунком, відповідачем здійснені платежі в рахунок погашення тіла кредиту на суму 60 грн. та в рахунок погашення процентів на загальну суму 510 грн.. Нарахуванням процентів здійснювалася в межах граничного строку кредитування (1 рік) та процентною ставкою, встановленою п.1.4 Кредитного договору : з 25.03.2021 по 29.03.2021 (на суму кредиту 1500,00грн.) в сумі 30 грн. в день та з 30.03.2021 по 09.04.2021 (на суму кредиту 1440,00грн.) включно в сумі 28,80грн., що становить 2% в день; з 10.04.2021по 23.04.2021 включно в сумі 52,42 грн. (процентна ставка 3,64% в день), з 24.04.2021 по 08.05.2021 включно в сумі 72,29 грн. (процентна ставка 5,02% в день), починаючи з 09.05.2021 (з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту) по 110,45 грн. (процентна ставка 7,67% в день).

Крім того встановлено, що 29.03.2021 відповідач ОСОБА_2 та ТОВ «Служба миттєвого кредитування», використовуючи сайт вказаної фінансової установи smk.zp.ua, уклали в електронній формі Договір про надання фінансових послуг № 2108868668416, відповідно до умов якого погодили надання відповідачу кредиту в сумі 1500 грн. з орієнтовним строком повернення 12 днів з моменту його отримання, встановивши граничний строк кредитування 1 рік (т.1 а. с. 42-46).

Відповідно до погоджених умов договору п.1.4 Договору встановлено, що проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування («процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4а);

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4б);

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4в);

д) тип процентної ставки фіксована.

При цьому за змістом п.4.2 Договору визначено, що реальна річна процентна ставка дорівнює загальній вартості кредиту:

- при нарахування відсотків згідно пп. 1.4а) договорі 730 відсотків річних (або 732 відсотків річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік);

- при нарахування відсотків згідно пп. 1.4б) договорі 1302,36 відсотків річних (або 1306 відсотків річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік);

- при нарахування відсотків згідно пп. 1.4в) договорі 1711,7 відсотків річних (або 1769,68 відсотків річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік);

- при нарахування відсотків згідно пп. 1.4г) договорі 2735,45 відсотків річних (або 2743,05 відсотків річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік).

Аналогічного змісту умови наведені у Паспорті кредиту (т.1 а.с.50-53), який так само як і Договір про надання фінансових послуг, були підписані сторонами з використанням електронного підпису, у тому числі споживач ОСОБА_2 з використанням одноразових електронних ідентифікаторів - 2108868668416Z та Q5.

Роздруківкою із інформаційно-телекомунікаційної системи фінансової установи ТОВ «Служба миттєвого кредитування» підтверджується порядок, хронологія дій щодо укладення вказаного електронного договору, а також підтверджує, що проведення ідентифікації та верифікації споживача здійснювалося за допомогою системи BankID НБУ (т.1 а.с.54-55).

Згідно із Графіком платежів, що є додатком до кредитного договору (т.1 а.с. 48-49), повернення кредиту в сумі 1500,00 грн. та сплата нарахованих процентів за 12 днів користування кредитом в сумі 360,00грн. мала бути здійснена 09.04.2021, а також наведено відомості про реальну процентну ставку, що відповідають умовам вищенаведеного п.4.2 Договору.

При цьому за змістом Анкети-заяви (для отримання кредиту) (т.1 а.с.47) відповідач зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти 360 гривень на 12 день з моменту отримання кредиту, погоджував загальні строк користування кредитом 365 днів з правом повернення достроково, а також підтверджував обов`язок сплачувати проценти за кожен день користування кредитом за визначеними процентними ставками, які, у разі неповернення кредиту збільшуються відповідно до зазначених умов, що відповідають вищенаведеним умовам п.1.2 Договору.

На підтвердження факту видачі кредиту позивачем надано інформацію фінансової установи ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яка надає платіжні послуги, на підставі договору про організацію переказів грошових коштів, згідно із якою було здійснено переказ грошових коштів на платіжну картку клієнта НОМЕР_1 , банк-емітент - MONObank 29.03.2021 о 22:05:02 за кредитним договором № 2108868668416 в сумі 1500,00грн. (т. 1 а.с.66).

Факт зарахування кредитних коштів 29.03.2021 в сумі 1500 грн. на рахунок відповідача підтверджується також інформацією АТ «Універсал банк» та випискою по рахунку (т.2 а.с.1-8).

Згідно із розрахунком заборгованості, виготовленим первісним кредитором ТОВ «Служба миттєвого кредитування» (т.1 а.с.67-70) станом на 30.11.2021 за відповідачем ОСОБА_2 за Кредитним договором №2108868668416 від 29.03.2021 рахується заборгованість на загальну суму 11700 грн., з яких : 1470,00 - тіло кредиту; 10230,00грн. - проценти.

Згідно із розрахунком, відповідачем здійснені платежі в рахунок погашення тіла кредиту на суму 30 грн. та в рахунок погашення процентів на загальну суму 420 грн.. Нарахуванням процентів здійснювалася в межах граничного строку кредитування (1 рік) та процентною ставкою, встановленою п.1.4 Кредитного договору : 29.03.2021 (на суму кредиту 1500,00грн.) в сумі 30 грн. та з 30.03.2021 по 09.04.2021 (на суму кредиту 14790,00грн.) включно в сумі 29,40грн., що становить 2% в день, з 10.04.2021по 23.04.2021 включно в сумі 53,51 грн. (процентна ставка 3,64% в день), з 24.04.2021 по 08.05.2021 включно в сумі 73,79 грн. (процентна ставка 5,02% в день), починаючи з 09.05.2021 (з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту) по 112,75 грн. (процентна ставка 7,67% в день).

01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 1-12, за яким відбулося відступлення прав вимоги, утому числі за вищевказаними кредитними договорами №2108868668416 від 29.03.2021 та №2108459166785 від 25.03.2021, що підтверджується договором, платіжним дорученням про оплату коштів за договором факторингу, Актом приймання-передавання Реєстру Боржників, Реєстром Боржників та витягами з реєстру боржників (т.1 а. с. 71-80, 120,121).

Станом на дату відступлення прав вимоги зазначено, що заборгованість становить:

- за Договором та №2108459166785 від 25.03.2021 в розмірі 11700 грн., з яких: 1440,00 - тіло кредиту; 10260,00грн. проценти;

- за Договором №2108868668416 від 29.03.2021 в розмірі 11700 грн., з яких: 1470,00 - тіло кредиту; 10230,00грн. - проценти.

Відповідно до розрахунків заборгованості, виготовлених ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (т.1 а. с.116,117) станом на 10.01.2023 за відповідачем ОСОБА_2 рахується заборгованість:

- за Договором та №2108459166785 від 25.03.2021 в розмірі 24291,07 грн., з яких: 1440,00 - тіло кредиту; 10260,00грн. проценти, 12591,07 грн. донараховані проценти;

- за Договором №2108868668416 від 29.03.2021 в розмірі 25004,38 грн., з яких: 1470,00 - тіло кредиту; 10230,00грн. проценти, 13304,38 грн. донараховані проценти.

Суд звертає увагу, що проценти за обома договорами були донараховані ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за період з дати укладення договору факторингу з первісним кредитором з 01.12.2021 по, відповідно, 24.03.2022 (114 днів) за Договором 2108459166785 від 25.03.2021, та по 28.03.2022 (118 днів) за Договором №2108868668416 від 29.03.2021, тобто в межах граничного терміну користування кредитом (1 рік) за кожним з кредитних договорів за погодженою процентною ставкою відповідно до пп.1.4в) - 7,67% в день.

Також встановлено, що 10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, за яким відбулося відступлення прав вимоги, утому числі за вищевказаними кредитними договорами №2108868668416 від 29.03.2021 та №2108459166785 від 25.03.2021, що підтверджується договором, Актом зарахування зустрічних вимог від 28 лютого 2023 року, Актом приймання-передачі Реєстру Боржників від 19.01.2023, Додатковою угодою від 19.11.2024, Змінами в Реєстрі боржників, Витягами з реєстру Боржників (а. с. 81-95,122,123).

Встановлено, що станом на дату відступлення прав вимоги заборгованість ОСОБА_2 становила:

- за Договором №2108459166785 від 25.03.2021 в розмірі 24291,07 грн., з яких: 1440,00 заборгованість за тілом кредиту; 22851,07грн. заборгованість за процентами (т.1 а.с.93);

- за Договором №2108868668416 від 29.03.2021 в розмірі 25004,38 грн., з яких: 1470,00 заборгованість за тілом кредиту; 23534,38грн. заборгованість за процентами (т.1 а.с.93).

Таким чином до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право вимоги до відповідача за вказаними кредитними договорами.

Відповідно до розрахунків заборгованості, виготовленим ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (станом на 27.04.2025 за відповідачем ОСОБА_2 рахується заборгованість:

- за кредитним договором №2108459166785 від 25.03.2021 на загальну суму 24291,07 грн. (а.с.118),

- за кредитним договором №2108868668416 від 29.03.2021 на загальну суму 25004,38 грн. (т.1 а.с.119).

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Також суд враховує, що особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст.12 Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так, згідно із ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною другою цієї статті встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так, в силу вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Також суд враховує, що відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Також суд звертає увагу, що на момент укладення договорів про надання фінансових послуг (станом на 25.03.2021 та 29.03.2021), а також протягом строку дії договору була чинної редакція Закону України «Про споживче кредитування» яка не передбачала обмеження максимального розміру денної процентної ставки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач та первісний кредитор в чіткій і зрозумілій формі досягли усіх істотних умов укладених договорів, які за своєю природою є договорами споживчого кредиту. Зустрічних вимог щодо оспорювання умов договору відповідач не заявляє.

Первісний кредитор ТОВ «Служба миттєвого кредитування» повністю виконав взяті на себе зобов`язання перерахував відповідачу на рахунок суму кредиту за обома договорами.

Відповідач отримав кредити, проте взяті на себе зобов`язання не виконав: суму кредиту не повернув, визначені договором відсотки за користування кредитом не сплатив.

Будь-яких доказів належного виконання умов договору відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Суд враховує, що звернення з позовом до суду також є вимогою фактора щодо виконання грошового зобов`язання, яка відповідачем у добровільному порядку на дату ухвалення судового рішення не виконана.

Згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі

При вирішенні питання щодо судових витрат суд виходить із наступного.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених витрат суду надано: договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, укладений між ТОВ «Коллект центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» (т.1 а.с. 20-2292-96), Прайс-лист, затверджений 01.11.2023 (т.1 а.с.23-24), Заявку на надання юридичної допомоги №735 від 01.03.2025 (т.1 а.с. 25), Витяг з акту № 6 про надання юридичної допомоги від 31.03.2025 на загальну суму 16000,00 грн. (т.1 а.с. 27).

Разом із з цим такий розмір адвокатських послуг не відповідає критеріям розумності та не дійсності таких витрат.

Так, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Європейський суд з прав людини застосовує такі критерії - заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим та мати мають розумний розмір.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування, суд також виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Встановлено, що дана справа є типовою для позивача, тому слід визнати необґрунтованими та такими, що не були для позивача необхідними і неминучими, витрати на отримання консультації, вартість якої оцінена у розмірі 4000,00грн. .

Враховуючи ці обставини, невелику складність справи, фактично надані адвокатами адвокатського об`єднання послуги, а також співмірність понесених витрат ціні позову, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованою і доведеною можна визначити частину витрат на правничу допомогу у сумі 6000,00грн.

При зверненні з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 гривень (а. с. 1), який відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 133,137,141, 223, 258, 259, 263-265, 266, 273, 280-284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» суму заборгованості:

- за Договором про надання фінансових послуг №2108459166785 від 25.03.2021 в розмірі 24291 гривні 07 копійок(двадцять чотири тисячі двісті дев`яносто одна гривня сім копійок), з яких: 1440,00 гривень заборгованість за тілом кредиту, 22851,07 гривень заборгованість за відсотками;

- за Договором про надання фінансових послуг №2108868668416 від 29.03.2021 в розмірі 25004 гривні 38 копійок (двадцять п`ять тисяч чотири гривні тридцять вісім копійок), з яких: 1470,00 гривень заборгованість за тілом кредиту, 23534,38 гривень заборгованість за відсотками, -

всього на загальну суму 49295 гривень 45 копійок (сорок дев`ять тисяч двісті дев`яносто п`ять гривень сорок п`ять копійок), а також судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та частину понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 гривень (шість тисяч гривень).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, зареєстроване місцезнаходження : 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3 офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня виготовлення повного тексту рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлений 11.05.2026.

Суддя І. В. Муранова-Лесів