Ухвала суду № 140058874, 18.09.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9385/26

1-кс/357/2045/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 8 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025116260000123 від 31.05.2025, за ознаками скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, щодо підозрюваного

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Новофастів Погребищенського р-ну Вінницької обл., громадянина України, непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

У С Т А Н О В И В:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

До слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025116260000123 від 31.05.2025.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_4 , знаючи про відсутність родинних відносин із загиблим військовослужбовцем ОСОБА_7 , звернувся до Сквирського районного суду Київської області із заявою про встановлення факту родинних відносин та повідомив у ній відомості, які не відповідали дійсності.

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 07.03.2024 у справі № 376/180/24 встановлено факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_7 доводиться ОСОБА_4 рідним сином. Надалі ОСОБА_4 подав це рішення разом із заявою та іншими документами до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця.

Згідно зі сповіщенням № 67 від 17.11.2023, ОСОБА_7 загинув під час захисту Батьківщини поблизу населеного пункту Кринки Херсонської області.

Сторона обвинувачення зазначає, що після подання ОСОБА_4 документів йому призначено виплату як члену сім`ї загиблого військовослужбовця. У період із 08.04.2025 до 07.08.2026 на його банківський рахунок перераховано загалом 3 525 000 грн. За твердженням слідчого, одержання ОСОБА_4 цих коштів за відсутності права на виплату завдало шкоди малолітньому сину загиблого військовослужбовця ОСОБА_8 .

Крім того, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_4 , усвідомлюючи незаконне походження одержаних коштів, використав їх частину для придбання квартири. Зокрема, 12.06.2026 він уклав посвідчений нотаріусом договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 . Вартість квартири, зазначена в договорі, становить 177 000 грн. На думку слідчого, ці обставини свідчать про вчинення також кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.

16.09.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.

Слідчий посилається на ризики, передбачені пп. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для провадження; незаконного впливу на свідків. Вважаючи, що більш м`які запобіжні заходи не запобігатимуть цим ризикам, слідчий просить застосувати тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 1059 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Позиції учасників судового розгляду

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання. Посилаючись на обґрунтованість підозри та ризики, передбачені пп. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначити заставу в розмірі, запропонованому стороною обвинувачення.

Підозрюваний і його захисник заперечували проти застосування тримання під вартою та просили обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання з таких підстав.

Відповідно до ст. 131, 132 КПК України запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження. За ст. 177 КПК України його метою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, зазначені в ч. 1 цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання слідчий суддя зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри; існування хоча б одного з ризиків, на які посилається слідчий або прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленому ризику чи ризикам. Тримання під вартою відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України є винятковим запобіжним заходом і застосовується лише тоді, коли прокурор доведе, що жоден із більш м`яких заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.

Вирішуючи питання про обґрунтованість підозри, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої обґрунтована підозра передбачає наявність фактів або інформації, здатних переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити правопорушення. На цьому етапі суд не вирішує питання про доведеність винуватості поза розумним сумнівом.

На підтвердження підозри сторона обвинувачення надала, зокрема: витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань; копію рішення Сквирського районного суду Київської області від 07.03.2024 у справі № 376/180/24; копію сповіщення № 67 від 17.11.2023; витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть; довідку старости Сквирської міської ради № 346 від 06.12.2023; інформацію ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.04.2025 № 1/1756; протоколи огляду від 20.08.2026 та 24.08.2026; протоколи допитів свідків ОСОБА_9 від 30.08.2025, ОСОБА_10 від 14.05.2026, ОСОБА_11 від 14.08.2026, ОСОБА_12 від 14.08.2026, ОСОБА_13 від 17.08.2026, ОСОБА_14 від 19.08.2026, ОСОБА_15 від 14.08.2026; висновок експерта від 14.09.2026 № СЕ-19/111-26/45783-БД, а також інші матеріали клопотання.

Зазначені матеріали в сукупності містять фактичні дані про звернення ОСОБА_4 щодо встановлення родинних відносин, використання ним відповідного судового рішення при оформленні допомоги, надходження коштів на його рахунок та подальше придбання нерухомого майна. Ці дані є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри на стадії розгляду клопотання про запобіжний захід.

При цьому слідчий суддя не вирішує остаточно, чи перебував ОСОБА_4 у родинних відносинах із ОСОБА_7 , чи мав право на отримання виплати, який саме розмір шкоди завдано та чи підтверджено походження коштів, використаних для придбання квартири. Ці обставини підлягають перевірці в ході подальшого кримінального провадження. Висновок про обґрунтованість підозри не є висновком про винуватість ОСОБА_4 .

Оцінюючи ризики, на які посилається сторона обвинувачення, слідчий суддя виходить із того, що вони мають встановлюватися за конкретними обставинами провадження. Тяжкість можливого покарання та характер підозри мають значення для такої оцінки, однак самі по собі не доводять необхідності тримання особи під вартою. Європейський суд з прав людини наголошує на обов`язку суду наводити належні та достатні підстави для позбавлення особи свободи й оцінювати можливість застосування альтернативних заходів.

Щодо ризику переховування, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено тривале позбавлення волі з конфіскацією майна. Імовірність призначення такого покарання в разі доведення винуватості може створювати мотив для ухилення від кримінального провадження.

Разом із тим слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має відоме місце проживання, а матеріали клопотання не містять відомостей про його попереднє ухилення від явки після повідомлення про підозру. Ці обставини зменшують ступінь ризику, але в сукупності з іншими даними не усувають його. ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований; відомостей про обставини, які істотно обмежували б можливість зміни ним місця перебування, суду не надано. Оцінивши наведене в сукупності з характером повідомленої підозри та тяжкістю можливого покарання, слідчий суддя вважає ризик переховування наявним.

Водночас слідчий суддя не бере за основу висновку про цей ризик припущення, що в розпорядженні ОСОБА_4 досі залишається понад 3,2 млн грн із суми отриманих виплат. Різниця між загальною сумою виплат та ціною квартири, зазначеною в договорі купівлі-продажу, не доводить наявності в підозрюваного відповідного залишку коштів.

Щодо ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення посилається на можливість приховування фінансових документів, банківських карток, носіїв інформації та засобів зв`язку. Однак у клопотанні не конкретизовано, які саме речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин правопорушень, залишаються у володінні ОСОБА_4 , не вилучені та можуть бути ним знищені, приховані чи спотворені. Саме по собі припущення про можливість розпорядження коштами або майном не доводить ризику, визначеного п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України. Тому слідчий суддя не вважає цей ризик доведеним та не покладає його в основу рішення про тримання під вартою.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує значення показань осіб, які повідомляли відомості про родинні відносини загиблого військовослужбовця та підозрюваного. Перевірка цих відомостей має істотне значення для провадження. За матеріалами клопотання частина свідків проживає в населеному пункті, де проживає ОСОБА_4 , або належить до кола знайомих йому осіб. Це створює можливість безпосереднього контакту з ними.

Відомостей про вже здійснені ОСОБА_4 погрози або спроби вплинути на свідків суду не надано. Відсутність таких відомостей слідчий суддя враховує при оцінці ступеня ризику. Водночас з огляду на значення показань свідків для перевірки підозри та можливість безпосереднього контакту з ними слідчий суддя вважає ризик незаконного впливу на свідків наявним.

Таким чином, слідчий суддя встановив ризики, передбачені пп. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому судовому розгляді не доведений.

За п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою може застосовуватися до раніше не судимої особи, підозрюваної у вчиненні злочину, за який законом передбачено позбавлення волі на строк понад п`ять років. ОСОБА_4 раніше не судимий, а санкція ч. 5 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Отже, передбачена законом умова для розгляду питання про застосування тримання під вартою в цьому випадку наявна. Водночас вона не замінює перевірки необхідності саме цього запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя оцінює в сукупності вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі в разі визнання винуватою, її вік і стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання, сімейний та майновий стан, а також інші обставини, що характеризують особу.

ОСОБА_4 має постійне місце проживання, раніше не судимий та офіційно не працевлаштований. Документально підтверджених відомостей про захворювання, яке унеможливлювало б його тримання під вартою, суду не надано. Відсутність таких відомостей сама по собі не є підставою для застосування тримання під вартою, але враховується при оцінці всіх установлених обставин.

Слідчий суддя перевірив доводи захисту щодо можливості застосування особистого зобов`язання. Покладення на ОСОБА_4 лише обов`язків прибувати за викликом, повідомляти про зміну місця проживання та утримуватися від спілкування зі свідками за встановлених обставин не забезпечить достатнього запобігання одночасно ризику переховування і ризику впливу на свідків.

Домашній арешт обмежував би свободу пересування підозрюваного, однак з урахуванням сукупності встановлених ризиків, а також проживання частини свідків у тому самому населеному пункті чи належності їх до кола знайомих підозрюваного не забезпечив би належного запобігання ризику впливу на них. Оцінивши можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів разом із даними про особу ОСОБА_4 , слідчий суддя доходить висновку, що на цьому етапі досудового розслідування вони не будуть достатніми для запобігання встановленим ризикам.

Отже, застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним для забезпечення його належної процесуальної поведінки та запобігання ризикам, передбаченим пп. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Цей висновок ґрунтується на оцінці встановлених обставин у сукупності, а не лише на тяжкості повідомленої підозри.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, крім установлених законом випадків. Підстав не визначати заставу в цьому провадженні не встановлено.

За ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків. Застава має достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і не може бути завідомо непомірною для нього. Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, її розмір визначається в межах від 80 до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Вихід за ці межі допускається у винятковому випадку, якщо суд встановить, що застава в зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою покладених на неї обов`язків.

Сторона обвинувачення просить визначити заставу в розмірі 1059 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, посилаючись насамперед на суму коштів, одержання яких інкримінується ОСОБА_4 . Однак розмір імовірної шкоди не визначає автоматично розміру застави. Матеріали клопотання не підтверджують, що вся сума виплат нині перебуває у розпорядженні підозрюваного. Не доведено також, чому застава в межах, установлених для особливо тяжкого злочину, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків. Тому підстав для визначення застави понад межу, встановлену п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя не вбачає.

Визначаючи конкретний розмір застави, слідчий суддя враховує характер повідомленої підозри, значний розмір коштів, яких стосується кримінальне провадження, встановлені ризики переховування та впливу на свідків, а також те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання й офіційно не працевлаштований. Розмір застави має створювати відчутний стимул для виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

З огляду на сукупність цих обставин слідчий суддя визначає заставу в розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн, а отже, розмір застави складає 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень. На переконання слідчого судді, така застава є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків; підстав для визначення її в більшому розмірі не встановлено.

У разі внесення застави для запобігання встановленим ризикам на ОСОБА_4 необхідно покласти передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки: прибувати за кожним викликом слідчого, прокурора та суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти про зміну місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні щодо його обставин; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт або паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Кінцеву дату тримання під вартою необхідно визначити в резолютивній частині ухвали з урахуванням дати її постановлення та строку досудового розслідування.

За наведених обставин клопотання підлягає частковому задоволенню: до ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 998 400 грн, відмовивши у визначенні застави в більшому розмірі, запропонованому стороною обвинувачення.

Керуючись ст. 131, 132, 176178, 182, 183, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025116260000123 від 31.05.2025, за ознаками скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, щодо підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити частково.

Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 16.11.2026 включно.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту взяття його під варту.

Визначити заставу для ОСОБА_4 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400 грн (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста гривень), при внесенні якої ОСОБА_4 з-під варти звільнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268119, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA768201720355259001000018661.

Підозрюваний ОСОБА_4 звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної судом в ухвалі про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Зобов`язати ОСОБА_4 з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави виконувати наступні обов`язки:

?прибувати за вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду із встановленою ними періодичністю;

?не відлучатися із с.Селезнівка Білоцерківського р-ну Київської обл. без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

?утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;

?здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м.Києві та Київській області (02152, м.Київ, вул.Березняківська, 4-А) паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

?носити електронний засіб контролю.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

У разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, чи відлучиться із с.Селезнівка Білоцерківського р-ну Київської обл. без дозволу слідчого, прокурора, або суду, застава звертається в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Ухвала діє 60 (шістдесят) днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 16.11.2026 включно та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали про обрання запобіжного заходу негайно вручити учасникам процесу після її проголошення та надіслати начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор», начальнику ІТТ № 1 ГУНП в Київській області, Білоцерківському РУП ГУНП в Київській області для виконання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 23.09.2026 о 08:40.

Слідчий суддя: ОСОБА_1