Рішення № 140058704, 21.09.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/2396/25

Провадження № 2/355/255/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року селище Баришівка

Баришівський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Цирулевської М. В.,

за участю секретарів судового засідання Білоног В. О., Старенької С. М., Котенко Л. О., Харченка С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Баришівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ» (надалі також позивач, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ», страховик) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі також відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення коштів.

В обґрунтування вимог щодо предмета спору позивач зазначає, що 31.01.2024 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю JEEP CHEROKEE, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП декілька транспортних засобів отримали механічні пошкодження, їх власникам було завдано матеріальних збитків.

В судовому порядку відповідача, ОСОБА_1 , було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124, ст. 122-4 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Таким чином було встановлено факт, що відповідач під час настання дорожньо-транспортної пригоди керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а також будучи причетним до настання ДТП, самовільно залишив місце пригоди.

Цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу JEEP CHEROKEE, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , станом на дату настання ДТП була застрахована в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP-215370217.

Як слідує із ремонтної калькуляції, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу MERCEDES-BENZ E 220, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , з урахуванням зносу та без урахування ПДВ, складає 162031,79 грн. Відповідно до заяви на виплату страхового відшкодування від 25.02.2024 між потерпілою особою та ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» було узгоджено розмір страхового відшкодування в сумі 148960,00 грн.

Також вищевказаною заявою погоджено наступне: - здійснення страховиком виплати страхового відшкодування згідно цієї заяви в зазначеному в ній розмірі є повним виконанням страховиком своїх зобов`язань перед заявником щодо означеного страхового випадку та підтверджує, що страховий випадок вважається повністю врегульованим та заявник не матиме жодних претензій до страховика стосовно означеного страхового випадку; - розмір (сума) страхового відшкодування страховиком та заявником взаємно погоджено; - страховик і заявник досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи.

Позивачем було здійснено врегулювання страхового випадку та обчислено розмір страхового відшкодування відповідно до Закону №1961-IV, що підтверджується матеріалами страхової справи. Матеріали страхової справи містять документи щодо порядку обчислення страхового відшкодування, складових та кінцевого результату, ці документи наявні в додатках, які долучені як докази до позовної заяви. Враховуючи матеріали страхової справи, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснило обчислення суми належної до виплати в якості відшкодування позивачем шкоди третій особі за полісом страхування №EP-215370217 у зв`язку з пошкодженнями внаслідок ДТП транспортного засобу MERCEDES-BENZ E 220, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 .

За полісом страхування №EP-215370217 було передбачено суму франшизи (за ризиком нанесенню шкоди майну третіх осіб - 3200,00 грн.), яку було утримано з кінцевого розміру страхового відшкодування до виплати. Належний кінцевий розмір страхового відшкодування за вирахуванням франшизи до виплати склав 148960,00 грн.

Позивач, на виконання полісу страхування №EP-215370217, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування з метою відшкодування шкоди третій особі за пошкодження транспортного засобу MERCEDES-BENZ E 220, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , здійснив виплату відповідного страхового відшкодування в сумі 148960,00 грн, що підтверджується платіжними документами, які додано до позовної заяви.

Крім того, відповідно до ремонтної калькуляції вартість відновлювального ремонту транспортного засобу SKODA OCTAVIA державний номер НОМЕР_5 , VIN-код НОМЕР_6 , з урахуванням зносу та без урахування ПДВ, складає 72580,11 грн.

Відповідно до заяви на виплату страхового відшкодування від 23.02.2024 між потерпілою особою та ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» було узгоджено розмір страхового відшкодування в сумі 67200,00 грн. Також вищевказаною заявою погоджено наступне: - здійснення страховиком виплати страхового відшкодування згідно цієї заяви в зазначеному в ній розмірі є повним виконанням страховиком своїх зобов`язань перед заявником щодо означеного страхового випадку та підтверджує, що страховий випадок вважається повністю врегульованим та заявник не матиме жодних претензій до страховика стосовно означеного страхового випадку; - розмір (сума) страхового відшкодування страховиком та заявником взаємно погоджено; - страховик і заявник досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи.

Позивачем було здійснено врегулювання страхового випадку та обчислено розмір страхового відшкодування відповідно до Закону №1961-IV, що підтверджується матеріалами страхової справи. Матеріали страхової справи містять документи щодо порядку обчислення страхового відшкодування, складових та кінцевого результату, ці документи наявні в додатках, які долучені як докази до позовної заяви. Враховуючи матеріали страхової справи, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснило обчислення суми належної до виплати в якості відшкодування позивачем шкоди третій особі за полісом страхування №EP-215370217 у зв`язку з пошкодженнями внаслідок ДТП транспортного засобу SKODA OCTAVIA державний номер НОМЕР_5 , VIN-код НОМЕР_6 .

За полісом страхування №EP-215370217 було передбачено суму франшизи (за ризиком нанесенню шкоди майну третіх осіб - 3200,00 грн), яку було утримано з кінцевого розміру страхового відшкодування до виплати. Належний кінцевий розмір страхового відшкодування за вирахуванням франшизи до виплати склав 67200,00 грн.

Позивач, на виконання полісу страхування №EP-215370217, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування з метою відшкодування шкоди третій особі за пошкодження транспортного засобу SKODA OCTAVIA державний номер НОМЕР_5 , VIN-код НОМЕР_6 , здійснив виплату відповідного страхового відшкодування в сумі 67200,00 грн, що підтверджується платіжними документами, які додано до позовної заяви.

Таким чином, загальний розмір страхових виплат, здійснених позивачем на користь потерпілих осіб, склав: 148960,00 + 67200,00 = 216160,00 грн.

Враховуючи винність Відповідача у настанні ДТП, порушення ним обов`язків, встановлених Законом № 1961-IV, а також здійснення виплати страхового відшкодування, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» отримало право звернутися до Відповідача за компенсацією виплаченого страхового відшкодування в розмірі виплаченого страхового відшкодування. Відтак, за доводами позовної заяви, відповідач зобов`язаний компенсувати позивачу 274514,12 грн, з яких: 216160,00 грн, що є виплаченим розміром страхового відшкодування, інфляційні втрати на суму 10336,99 грн, пеня на суму 43753,15 грн, три відсотки річних на суму 4263,98 грн.

Наведені обставини стали підставою для звернення до суду з позовом у цій справі з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача коштів у загальному розмірі 274514,12 грн.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати, що складаються із суми судового збору в розмірі 2422,40 грн та 7200,00 грн витрат на правничу допомогу.

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти позову не подав, у судові засідання не з`явився. Жодних клопотань та/або заяв від відповідача не надходило.

ІІ. Рух справи. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання учасників справи.

13 листопада 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ», за підписом представника позивача, адвоката Войціховського Антона Віталійовича (а.с. 1-7).

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 06.02.2026 відкрито провадження (загальне позовне провадження) в означеній справі, підготовче засідання призначено на 04.03.2026. В ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд встановлював ОСОБА_1 п`ятнадцятиденний строк із дня отримання копії означеної ухвали для надання до суду відзиву на позов (а.с. 47-48).

Копії ухвали суду про відкриття провадження у справі направлено сторонам по справі а відповідачу - також копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

У позовній заяві Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ», поданій, зазначено про розгляд справи за відсутності представника позивача, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 6(зворот).

У матеріалах справи станом на 04.03.2026 було відсутнє належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, відсутні будь-які відомості/поштові відмітки, які б за приписами ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України) вважалися належним повідомленням відповідача.

У підготовче засідання 04.03.2026 сторони та/або їх представники не з`явилися.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 04.03.2026 підготовче засідання відкладено на 02.04.2026.

До суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою», проставленою 24.03.2026 (а.с. 66), що відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням про дату, час та місце розгляду справи. Із означеного слідує також (зважаючи, що відносно судового засідання 04.03.2026 були відсутні докази належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи), що відлік встановленого судом строку для подання відповідачем відзиву на позов розпочався 24.03.2026.

У підготовче засідання 02.04.2026 сторони та/або їх представники не з`явилися.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 02.04.2026 підготовче засідання відкладено на 05.05.2026.

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу повернулось із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою», проставленою 16.04.2026 (а.с. 67).

У підготовче засідання 05.05.2026 сторони та/або їх представники не з`явилися. Відповідач про причини неявки не повідомив, клопотань або заяв не надходило.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 05.05.2026 закрито підготовче провадження у цій справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 03.06.2026.

20.05.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представник позивача, адвоката Алєксєєва Владислава Вячеславовича, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с. 86-87), яке задоволено ухвалою суду від 21.05.2026 (а.с. 91).

У судовому засіданні 03.06.2026, в якому в режимі відеоконференції взяв участь представник позивача, адвокат Алєксєєв В. В., оголошена перерва до 13.08.2026 з мотивів та обґрунтувань, зазначених судом та внесених до протоколу судового засідання 03.06.2026.

До суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою», проставленою 02.07.2026 (а.с. 09-110).

Крім того, відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://ba.ko.court.gov.ua/sud1001/, розміщене за змістом та в порядку, передбаченому для виклику осіб, місце проживання яких зареєстровано на тимчасово окупованій території України.

У судове засідання 13.08.2026 з розгляду справи по суті сторони та/або їх представники не з`явилися.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 13.08.2026 розгляд справи відкладено на 21.09.2026.

До суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою», проставленою 19.09.2026.

21.09.2026 представник позивача, адвокат Алєксєєв В. В. подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача; позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити в повному обсязі.

У судове засідання 21.09.2026 сторони та/або їх представники не з`явилися. Відповідач про причини неявки не повідомив, клопотань або заяв не надходило.

З врахуванням всього вищевикладеного суд дійшов висновку про можливість судового розгляду цивільної справи за відсутності належним чином повідомлених представника позивача ТДВ «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ» та відповідача ОСОБА_1 , оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

При вирішенні означеного питання суд орієнтувався на судову практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (зокрема, в п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року) суд зазначає, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, п. 27 рішення «Олександр Шевченко проти України» (заява № 8371/02 від 26 квітня 2007 року), та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (з огляду та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом. Зміст правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

З полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP-215370217, відповідно до якого строк дії договору: з 00 годин 00 хвилин 27.06.2023 по 26.06.2024 включно (а.с. 10(зворот) (надалі також поліс №EP-215370217, поліс) вбачається, що даний документ є візуальною формою полісу, що посвідчує укладання внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Внутрішній електронний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів діє виключно на території України на умовах, встановлених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У полісі №EP-215370217 у графі страховик вказано - Товариство з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ», у графі страхувальник ОСОБА_1 , строк дії договору: з 00 годин 00 хвилин 27.06.2023 по 26.06.2024 включно. Крім того зазначено, що страхова сума на одного потерпілого становить: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю 320000,00 грн; за шкоду, заподіяну майну 160000,00 грн, розмір франшизи 3200,00 грн, забезпечений транспортний засіб марка: JEEP, номерний знак ТЗ: НОМЕР_1 , модель: CHEROKEE, рік випуску: 2006, VIN код: НОМЕР_2 , тип ТЗ: B4, населений пункт МРТЗ: Київ 01001 Київська область.

Постановою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 12 лютого 2024 року в справі №276/220/24 (провадження №3/276/215/24) об`єднано в одне провадження справи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130, ст. 122-4, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно відносно ОСОБА_1 , останнього визнано винуватим у вчиненні означених адміністративних правопорушень, згідно із ст. 36 КУпАП шляхом накладення стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, остаточно накладено на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік та стягнуто судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп (а.с. 11-12).

Як встановлено судом у справі №276/220/24 (провадження №3/276/215/24), 31.01.2024 о 21 год. 21 хв. в смт. Хорошів по вул. Героїв України, 47 ОСОБА_1 керував транспортним засобом JEEP-CHEROKEE, державний номерний знак НОМЕР_7 , під часу руху заднім ходом, не переконався в безпечності даного маневру, не впорався з керуванням, здійснив наїзд на два транспортні засоби MERCEDES BENZ E220, державний номерний знак НОМЕР_8 , PEVGEOT-PARTNER, державний номерний знак НОМЕР_9 , в результаті чого ТЗ зазнали механічних пошкоджень.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

31.01.2024 о 21 год. 22 хв. в смт. Хорошів по вул. Героїв України, 47 ОСОБА_1 керував транспортним засобом JEEP-CHEROKEE, державний номерний знак НОМЕР_7 , скоївши дорожню-транспортну пригоду, а саме здійснивши наїзд на два транспортні засоби MERCEDES BENZ E220, державний номерний знак НОМЕР_8 , PEVGEOT-PARTNER, державний номерний знак НОМЕР_9 , що стояли, після чого місце пригоди залишив.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.124-4 КУпАП.

31.01.2024 о 21 год. 23 хв. в смт. Хорошів по вул. Древлянська, 3 ОСОБА_1 керував транспортним засобом JEEP-CHEROKEE, державний номерний знак НОМЕР_7 , не врахувавши дорожньої обстановки, не вибравши безпечної швидкості, не впоравшись з керуванням здійснив наїзд на припаркований автомобіль SKODA OCTAVIA, державний номерний знак НОМЕР_10 , в результаті чого ТЗ зазнав механічного пошкодження.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

31.01.2024 о 21 год. 23 хв. в смт. Хорошів по вул. Древлянській, 5 ОСОБА_1 керував транспортним засобом JEEP-CHEROKEE, державний номерний знак НОМЕР_7 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager alcotest 6810», що підтверджується тестом №377 від 31.01.2024, результат огляду становить 2,96‰.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєному визнав повністю, зазначивши, що дізнався про загибель близьких йому осіб поблизу м. Бахмут, тому з товаришем випив горілки 500 мл горілки на двох, сів за кермо автомобіля та здійснив зіткнення з іншими автомобілями.

25.02.2024 власник автомобіля MERCEDES BENZ E220, державний номерний знак НОМЕР_8 , ОСОБА_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11 (а.с. 14) звернувся до ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» із заявою на виплату страхового відшкодування (а.с. 13), відповідно до якої у зв`язку з настанням страхового випадку 31.01.2024, за договором страхування №EP-215370217 від 26.06.2023, належне йому (за вирахуванням суми франшизи 3200,00 грн.) страхове відшкодування: 148960,00 грн (сто сорок вісім тисяч дев`ятсот шістдесят грн. 00 коп) просив перерахувати згідно наданих ним реквізитів.

При цьому, відповідно до ремонтної калькуляції №48104 від 06.02.2024 (а.с. 16-17), складеної відповідно та на підставі акту огляду транспортного засобу (дефектної відомості) від 03.02.2024 (а.с. 15), вартість відновлювального ремонту транспортного засобу MERCEDES-BENZ E 220, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , з урахуванням зносу та без урахування ПДВ, складає 162031,79 грн.

29.02.2024 за підписом посадової особи ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» було складено страховий акт №48104/1 (а.с. 18), відповідно до якого страховиком було прийнято рішення, що подія, яка сталася 31.01.2024 близько 22:00 год (місце події смт. Хорошів по вул. Героїв України, 47), є страховим випадком (договір страхування №EP-215370217 від 26.06.2023, страхувальник ОСОБА_1 , строк дії договору з 27.06.2023 по 26.06.2024), сума страхового відшкодування - 148960,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №8408 від 29.02.2024 ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснило сплату страхового відшкодування згідно із страховим актом №48104/1 від 29.02.2024 на суму 148960,00 грн на користь ОСОБА_2 , який є власником автомобіля MERCEDES BENZ E220, державний номерний знак НОМЕР_8 (а.с. 18(зворот).

23.02.2024 власниця автомобіля SKODA OCTAVIA, державний номерний знак НОМЕР_10 , ОСОБА_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_12 (а.с. 20), звернулася до ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» із заявою на виплату страхового відшкодування (а.с. 19), відповідно до якої у зв`язку з настанням страхового випадку 31.01.2024, за договором страхування №EP-215370217 від 26.06.2023, належне їй (за вирахуванням суми франшизи 3200,00 грн.) страхове відшкодування: 67200,00 грн (шістдесят сім тисяч двісті грн. 00 коп) просила перерахувати згідно із наданими нею реквізитами.

При цьому, відповідно до ремонтної калькуляції №48104/1 від 07.02.2024 (а.с. 22-23), складеної відповідно та на підставі акту огляду транспортного засобу (дефектної відомості) від 03.02.2024 (а.с. 21), вартість відновлювального ремонту транспортного засобу SKODA OCTAVIA, державний номерний знак НОМЕР_10 , VIN-код НОМЕР_6 , з урахуванням зносу та без урахування ПДВ, складає 72580,11 грн.

01.03.2024 за підписом посадової особи ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» було складено страховий акт №48104/1/1 (а.с. 24), відповідно до якого страховиком було прийнято рішення, що подія, яка сталася 31.01.2024 близько 22:00 год (місце події смт. Хорошів, вулю Древялнська, поблизу кав`ярні), є страховим випадком (договір страхування №EP-215370217 від 26.06.2023, страхувальник ОСОБА_1 , строк дії договору з 27.06.2023 по 26.06.2024), сума страхового відшкодування - 67200,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №26490 від 01.03.2024 ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснило сплату страхового відшкодування згідно із страховим актом №48104/1/1 на суму 67200,00 грн на користь ОСОБА_3 , яка є власницею автомобіля SKODA OCTAVIA, державний номерний знак НОМЕР_10 (а.с. 25 (зворот).

17 жовтня 2024 року за №48104/1/1 та 48104/1 позивач надіслав на адресу відповідача вимоги про виплату грошових коштів на суми здійсненого страхового відшкодування в розмірі 67200,00 грн та 148960,00 грн (а.с. 25-26).

Позивач зазначає, що означені вимоги залишені відповідачем без виконання.

Відтак, за доводами позовної заяви, відповідач зобов`язаний компенсувати позивачу 274514,12 грн, з яких: 216160,00 грн загальний розмір виплаченого страхового відшкодування, 10336,99 грн - інфляційні втрати, 43753,15 грн - пеня, 4263,98 грн - три відсотки річних, щодо яких позивачем надані розрахунки заборгованості (а.с. 29(зворот)-30).

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Зміст спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України (надалі також ЦК України) шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом ч. 2 та ч. 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Як зазначено у ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 50 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про страхування» страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.

Як передбачено статтею 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Спеціальним законом, який регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є Закон України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі також Закон №1961-IV), норми якого підлягають застосуванню з огляду на час виникнення спірних правовідносин. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону (стаття 2 Закону № 1961-IV).

Статтею 6 Закону № 1961-ІV передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-ІV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону № 1961-ІV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто, страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором) набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора): замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.

Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Водночас, відповідно до п.п. а, в п. 38.1.1 ст. 38 Закону № 1961-ІV страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Норми процесуального права, що підлягають застосуванню.

Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частинами 2, 3 ст. 12 ЦПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

За п. 2, 4, 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.

Відповідно до статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини(факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зміст спірних правовідносин полягає у стягненні страхового відшкодування із винуватця ДТП на користь страхової компанії, якою здійснено відшкодування шкоди, завданої ДТП, потерпілій стороні.

V. Мотивована оцінка аргументів учасників справи. Висновки суду за результатами розгляду позову.

За результатами дослідження фактичних обставин, що мають визначальне значення для розгляду цієї справи, зважаючи на докази, надані на їх підтвердження, а також застосувавши релевантні норми права, суд зазначає та виснує таке.

Насамперед, з огляду на предмет та підстави позовних вимог у цій справі, суд зазначає, що для встановлення обставин, чи є підстави для настання відповідальності за спричинення майнової шкоди необхідні: наявність шкоди, протиправне діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в її заподіянні.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією.

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Регрес - це право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв`язку з чим виникло нове правовідношення, пов`язане саме з регресною вимогою.

Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК України. Право регресу регулюється частиною першою статті 1191 ЦК України.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені судом фактичні обставини, зважаючи на предмет та підставу позовних вимог, суд виснує, що правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, є регресними.

Відповідно до постанови Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 12 лютого 2024 року в справі №276/220/24 (провадження №3/276/215/24) відповідача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-4, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням відповідного адміністративного стягнення. Вказану постанову відповідач не оскаржував. Відповідальність за ч. 1 ст. 130, ст. 122-4 КУпАП, передбачена за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху, на порушення встановлених правил, місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - марка: JEEP, номерний знак ТЗ: НОМЕР_1 , модель: CHEROKEE, рік випуску: 2006, VIN код: НОМЕР_2 , тип ТЗ: B4, JEEP-CHEROKEE, державний номерний знак НОМЕР_7 , на день дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 31.01.2024, була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ» із лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 160000,00 грн (на одного потерпілого) та встановленням франшизи у розмірі 3200,00 грн. (а.с. 6).

Позивач виплатив передбачене договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №EP-215370217 від 27.06.2023) страхове відшкодування у зв`язку із пошкодженням транспортних засобів MERCEDES BENZ E220, державний номерний знак НОМЕР_8 та SKODA OCTAVIA, державний номерний знак НОМЕР_10 .

З врахуванням вище наведеного, з огляду на приписи ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (викладені в розділі IV цього судового рішення) вбачаються підстави для застосування норм означеного Закону, оскільки страховик, після здійснення страхової виплати, має право зворотної вимоги до особи, яка після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди та/або керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відтак, суд, оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи все вищевикладене, прийшов до переконання, що позов в частині стягнення в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 216160,00 грн є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій, суд зазначає та виснує таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі №910/10156/17 (провадження №12-14гс18) зазначила, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі №3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

За правилами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

За ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Як вже зазначав суд, відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Водночас, відповідно до п.п. а, в п. 38.1.1 ст. 38 Закону № 1961-ІV страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником)

Отже, суд доходить висновку, що відповідальність відповідача, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, настає саме з моменту набрання законної сили рішенням суду, ухваленого за результатами розгляду регресного позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТДВ «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ» майнової шкоди, та можливість застосування до неї цивільно-правової відповідальності за прострочення його виконання.

Таке застосування норм матеріального права узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21 квітня 2022 року у справі №447/2222/20.

Отже, виходячи із зазначених обставин, відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення інфляційних втрат на суму 10336,99 грн, пені на суму 43753,15 грн та трьох відсотків річних на суму 4263,98 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено сплату позивачем судового збору за подачу позову в сумі 2422,40 грн (із застосуванням коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), що підтверджується платіжною інструкцією № 34674 від 06.10.2025 (а.с. 10).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1907,40 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (216160,00 грн х 100 % : 274514,12 грн = 78,74%. 2422,40 грн х 78,74% = 1907,40 грн).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які просить стягнути позивач із відповідача, суд зазначає та виснує таке.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 7200,00 грн, на підтвердження понесення яких долучив копії таких документів: договору від 16.07.2025 про надання професійної правничої допомоги, укладений ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» з адвокатом Войціховським А.В.; акту прийому-передачі наданих послуг №48104 від 10.10.2025 до договору про надання професійної правничої допомоги від 16.07.2025; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правову допомогу (а.с. 30(зворот)-34).

Суд доходить висновку, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача його представником надано всі необхідні докази.

Відповідач ні заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу, ні обґрунтувань щодо неспівмірності таких витрат не подала.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.03.2025 у справі №275/150/22 (із посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 904/3583/19), обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України). Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Відтак, зважаючи на відсутність вчинення відповідачем дій, спрямованих на заперечення проти вимог позивача відносно відшкодування витрат на правову допомогу, суд позбавлений процесуальної можливості розглянути питання щодо зменшення та/або неспівмірності заявлених вимог про відшкодування витрат на оплату правничої допомоги адвоката, а тому з відповідача слід стягнути витрати на правничу допомогу, зважаючи на висновки суду про часткове задоволення позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 5669,28 грн (7200,00 грн х 78,74%).

Враховуючи все вищевикладене, керуючись, положеннями Законів України «Про страхування», «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України, ст. 12, 13, 76, 81, 89, 137, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ» до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ» суму страхового відшкодування в розмірі 216160,00 грн (двісті шістнадцять тисяч сто шістдесят гривень 00 копійок).

У задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат на суму 10336,99 грн, пені на суму 43753,15 грн та трьох відсотків річних на суму 4263,98 грн, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» сплачений судовий збір в розмірі 1907,40 грн (одна тисяча дев`ятсот сім гривень 40 копійок) та 5669,28 грн (п`ять тисяч шістсот шістдесят дев`ять гривень 28 копійок) витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 23.09.2026.

Дані відносно позивача:

Товариство з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ»

код ЄДРПОУ 39433769

місцезнаходження: вул. Васильківська, буд. 14, м. Київ, 03040.

Дані відносно відповідача:

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1

РНОКПП: НОМЕР_13

АДРЕСА_1 .

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА