Рішення № 140058387, 21.09.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/2932/26

2/296/2825/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21 вересня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючої судді Пилипюк Л.М.,

секретаря судового засідання Бартащук К.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

12 березня 2026 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшла позовна заява АТ «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява подана представником позивача адвокатом через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25 травня 2022 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А- Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг А-Банку відповідач ініціювала встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки як засобу доступу до зазначеного рахунку.

Представник позивача вказує, що А-Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі і на умовах, встановлених Договором.

У порушення умов кредитного договору відповідач належним чином не виконала свої зобов`язання, не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.

В зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 11 березня 2026 року має заборгованість у розмірі 53 235,98 гривень, яка складається з: 42 720,95 гривень - заборгованість за кредитом; 10 515,03 гривень - заборгованість по відсоткам.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-банк» заборгованість за кредитним договором від 25 травня 2022 року в розмірі 53 235,98 гривень та судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 23 березня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

Станом на день розгляду справи відзив на позовну заяву від відповідача до Корольовського районного суду міста Житомира не надійшов.

Представник позивача АТ «А-Банк» у судове засідання не з`явився, попередньо заявив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та надає згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи. Матеріали справи містять відомості про те, що позивачем належно виконано вимоги ч. 7 ст. 43 ЦПК України та надіслано відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання копію позовної заяви з додатками. Крім того, відповідачу копія ухвали про відкриття провадження, а також судова повістка надіслані рекомендованим листом на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України.

Враховуючи, що судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.

За наявності всіх умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд установив, що 25 травня 2022 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку шляхом підписання відповідної анкети-заяви. Вказаний договір відповідач підписала за допомогою електронного підпису: 024c707eeac57988d4120615730b4cc9d5f9e7a8dffb419a7b1526ab9503e1447d.

Відповідач ОСОБА_1 підписала Заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 25 травня 2022 року, в якій просить відкрити їй в АТ «Акцент-банк» поточний рахунок.

Окрім заяви, відповідач підписала паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», у якому визначені такі умови кредитування:

- тип кредиту поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання;

- сума кредиту до 200 000 гривень;

- строк кредитування 240 місяців;

- мета отримання кредиту на споживчі потреби;

- пільговий період користування кредитним лімітом 62 дні за ставкою 0,000001 %;

- базова процентна ставка: 40,8% на рік;

- тип процентної ставки: фіксована;

- загальні витрати за кредитом: 109 120,95 гривень;

- орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом: 134 120,95 гривень;

- реальна річна процентна ставка 49,34% річних;

- штраф списується в день списання відсотків: 1)50 грн кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов`язкового щомісячного платежу повністю або частково на суму від 100 грн; 2)100 грн кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов`язкового щомісячного платежу на суму від 100 грн другий місяць поспіль і більше; 3) 500 грн + 5% від суми загальної заборгованості, у разі непогашення протягом 60 календарних днів простроченого по сплаті обов`язкового щомісячного платежу за карткою із порушеним строком більше ніж на 30 днів.

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 25 травня 2022 року станом на 11.03.2026 становить 53 235,98 гривень, яка складається з: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 42 720,95 гривень; залишок заборгованості за тілом кредиту 40 033,41 гривень; залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений) 2 687,54 гривень; загальний залишок заборгованості за процентами 10 515,03 гривень; залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість 1 719,11 гривень; залишок заборгованості за процентами на прострочені заборгованість 8 795,92 гривень.

Згідно з відомостями виписки по картці відповідача ОСОБА_1 за період з 25 травня 2022 року по 11 березня 2026 року сума витрат складає 181 135,98 гривень, сума зарахувань 143 003 гривень; сума комісій 3 781,98 гривень.

Суд ураховує, що відповідач відзиву на позовну заяву не подала. Наявності заборгованості та її розмір відповідач не заперечила та не спростувала.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд ураховує таке.

За приписами ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банківським кредитом визнається будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, сплати процентів за її користування та інших зборів з такої суми.

В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до частини 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

Отже, судом встановлено, що відповідач 25 травня 2022 року підписала Заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, користувалась кредитним лімітом, однак належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, а тому позивач має право вимагати повернення такої заборгованості в повному обсязі, включаючи заборгованість по відсотках за користування кредитом.

На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості позичальником не сплачена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі, а тому з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» слід стягнути заборгованості за кредитом в розмірі 53 235,98 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень.

Керуючись ст. 12-13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 263-265, 274-275, 279, 280, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 25 травня 2022 року в розмірі 53 235 (п`ятдесят три тисячі двісті тридцять п`ять) гривень 98 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент Банк», місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; код в ЄДРПОУ 14360080;

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Повний текст заочного рішення складено: 23 вересня 2026 року.

Суддя Корольовського районного суду

міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК