Єдиний державний реєстр судових рішень справа № 278/2341/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2026 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Віктора Мокрецького, за участю секретаря Анастасії Юзюк, розглянув цивільну справу за позовом керівника Житомирської окружної прокуратури Житомирської області Островського Івана Миколайовича, що подана в інтересах держави в особі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_1 про відновлення становища, яке існувало до порушення та припинення володіння гідротехнічною спорудою,
В С Т А Н О В И В :
І. СУТЬ СПРАВИ
Керівник Житомирської окружної прокуратури Житомирської області Островський Іван Миколайович звернувся із позовом в інтересах держави в особі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_1 у якій просив суд: усунути перешкоди у здійсненні Оліївською сільською радою Житомирського району Житомирської області права користування та розпорядження спорудою дамби, загальною площею 10,8 кв.м., розташованою за адресою Житомирська обл., Житомирський р., с/рада Кам`янська, Комплекс гідротехнічних споруд № 4., яка розташована на земельній ділянці 1822083200:01:000:0304, шляхом скасування державної реєстрації права спільної часткової власності у розмірі частки 1/2 та 1/2 ОСОБА_1 на споруду дамби (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 510866418220, номер відомостей про речове право: 7827691 та 7824823 (у тому числі у всіх невід`ємних архівних складових частинах Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) з закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; припинити право володіння ОСОБА_1 на споруду дамби зареєстрованою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером 510866418220, що розташована за адресою: Житомирська обл., Житомирський р., с/рада Кам`янська, Комплекс гідротехнічних споруд № 4.
У обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 повідомив, що у травні 2011 року Кам`янською сільською радою Житомирського району Житомирської області ухвалено рішення № 89 відповідно до якого на підставі лише однієї заяви СТОВ «Кам`янське» було надано погодження на виготовлення технічної документації та свідоцтв про право власності на гідротехічнні споруди, що розташовані на території Кам`янської сільської ради за межами населених пунктів.
Згодом, у лютому 2012 року на підставі раніше згаданого рішення органу місцевого самоврядування сільським головою Кам`янської сільської ради Житомирського району СТОВ «Кам`янське» видано свідоцтво про право власності на комплекс гідротехнічних споруд № НОМЕР_1 , який складається зі споруди дамби загальною площею 10,80 кв.м., що розташований на території Кам`янської сільської ради. Зазначене свідоцтво, у свою чергу, стало підставою для державної реєстрації права власності СТОВ «Кам`янське» на вказане майно.
Разом із тим, СТОВ «Кам`янське», будучи власником раніше згаданого комплексу гідротехнічних споруд, у листопаді 2014 року відчужило таке майно на користь ОСОБА_1 , яка й досі є його власницею.
Однак, керівник Житомирської окружної прокуратури Житомирської області вказує на те, що в силу законодавства України та усталеної судової практики з приводу врегулювання подібних правовідносин вищевказане майно не є окремим об`єктом права власності і не може бути передано жодній особі, оскільки за своєю правовою природою є приналежністю до водного об`єкту на якій воно розташовується.
Відтак, оскільки раніше вказаний комплекс гідроспоруд розташований на земельній ділянці, яка є власністю Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, то у цьому випадку таке майно не може перебувати у приватній власності відповідачки, а отже її речове право на це майно повинно бути скасовано.
ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Ухвалою суду від 01 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про існування цього спору, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася та будь-яким іншим чином свого ставлення щодо заявлених вимог не висловила.
Ураховуючи зазначений перебіг подій, суд уважає за необхідне здійснювати розгляд цієї справи у заочному порядку відповідно до приписів ст. 280 ЦПК України.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
19 травня 2011 року виконавчий комітет Кам`янської сільської ради Житомирського району Житомирської області ухвалив рішення за № 89 згідно з яким надав погодження на виготовлення технічної документації та оформленя свідоцтва про право власності на гідротехнічні споруди, що розташовані на території Кам`янської сільської ради за межами населених пунктів с. Сонячне, с. Новоселиця, с. Кам`янка, зокрема за адресою: Житомирська область, Житомирський район, територія Кам`янської сільської ради за межами населених пунктів (біля с. Кам`янка) комплекс гідротехнічних споруд № НОМЕР_1 (а.с. 17).
24 лютого 2012 року на підставі вищевказаного рішення сільським головою Кам`янської сільської ради Житомирського району Житомирської області сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Кам`янське» видано свідоцтво про право власності на комплекс гідротехнічних, який складається зі споруди дамби загальною площею 10,80 кв.м., що розташований на території Кам`янської сільської ради (а.с. 18).
28 лютого 2012 року зазначене свідоцтво стало підставою для державної реєстрації права власності СТОВ «Кам`янське» на раніше згаданий комплекс гідротехнічних споруд (а.с. 19).
25 листопада 2014 року між ОСОБА_3 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Кам`янське» укладений договір купівлі продажу нерухомого майна відповідно до якого ОСОБА_3 набула у власність 1/2 частину споруди дамби, яка розташована за адерсою: Житомирська область, Житомирський район, Кам`янська сільська рада, комплекс гідротехнічних споруд № 4. Цей договір посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Черпак Г.А. та зареєстровано в реєстрі за № 5218 (а.с. 23).
26 листопада 2014 року між ОСОБА_3 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Кам`янське» укладений договір купівлі продажу нерухомого майна відповідно до якого ОСОБА_3 набула у власність 1/2 частину споруди дамби, яка розташована за адерсою: Житомирська область, Житомирський район, Кам`янська сільська рада, комплекс гідротехнічних споруд № 4. Цей договір посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Черпак Г.А. та зареєстровано в реєстрі за № 5232 (а.с. 24).
25 та 26 листопада 2014 року вказаним приватним нотаріусом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості про право власності ОСОБА_3 на вказаний вище комплекс гідроспоруд (а.с. 25-26).
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА СУДОВА ПРАКТИКА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (стаття 391 ЦК України). Вказані способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.
Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна відсутні договірні відносини і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.
Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що водний об`єкт це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал (крім каналу на зрошувальних і осушувальних системах), а також водоносний горизонт).
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України та статті 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
Пунктом «ґ» ч. 4 ст. 83 ЗК України визначено, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом «д» ч. 4 ст. 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
У постанові Верховного суду від 14 лютого 2018 року по справі № 910/8903/16 виснувано, за змістом статей 186, 190, 316 ЦК України право власності особи виникає на окрему, самостійну річ. Отже, розглядаючи відповідні спори, суди мають враховувати, що приналежність головної речі не може бути окремим об`єктом права власності, а лише слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі.
У постанові Верховного Суду від 24 січня 2024 року по справі № 401/2975/20 зазначено, що приналежність до головної речі самостійно не реєструється, як окремий об`єкт нерухомого майна. У такому випадку державному реєстратору необхідно відмовити у державній реєстрації права власності на об`єкт, який є приналежністю головної речі.
Таким чином, важливе значення для вирішення судами справ, пов`язаних з виникненням, зміною та припиненням права власності, відповідно до чинного законодавства, має правильне визначення правового режиму майна.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про аквакультуру» гідротехнічні споруди для цілей аквакультури це об`єкти нерухомого майна державної або комунальної власності або власник яких невідомий чи його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод та розташовані на водних об`єктах, наданих у користування на умовах оренди для цілей аквакультури. Гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми це об`єкти нерухомого майна державної власності (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.
Відповідно до пункту 1.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених Наказом МНС України 03 квітня 2012 року № 661, гідротехнічна споруда це інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.
Відповідно до Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відводів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 10 вересня 1996 року № 165, гідротехнічні споруди це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тонелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.
Незалежно від цільового призначення будь-яка гідротехнічна споруда це інженерна споруда, розташована на водному об`єкті та призначена для управління ним, а також для запобігання шкідливій дії вод. Використання гідротехнічної споруди без втрати її правового статусу з іншою метою, аніж обслуговування водного об`єкту є неможливим, тобто вона є приналежністю до водного об`єкту.
У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року по справі № 903/906/16 вказано, що водний об`єкт не може бути відокремлений від земельної ділянки та бути самостійним (окремо від земельної ділянки, на якій він розташований) об`єктом прав та обов`язків, а право розпоряджатися водним об`єктом належить власнику земельної ділянки, на якій розташований цей водний об`єкт.
Разом із тим, у постанові Верховного Суду від 05 березня 2025 року по справі № 291/255/23 зазначений правовий висновок про те, що враховуючи правовий статус гідротехнічної споруди як приналежності водного об`єкту, власником гідротехнічної споруди може виступати лише особа, яка є власником земельної ділянки, на якій розташований водний об`єкт з гідротехнічною спорудою.
V. МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ
Проаналізувавши фактичні обставини справи у сукупності із нормами законодавства, якими врегульовані зазначені правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову із огляду на таке.
Судом установлено, що відповідачкою у 2014 році на підставі договорів купівлі-продажу набуто у власність право власності на комплекс гідротехнічних споруд, який складається зі споруди дамби загальною площею 10,80 кв.м., що розташований на території Кам`янської сільської ради.
Разом із тим, відповідно правового висновку Верховного Суду від 05 березня 2025 року по справі № 291/255/23 власником гідротехнічної споруди може виступати лише особа, яка є власником земельної ділянки, на якій розташований водний об`єкт з гідротехнічною спорудою.
Водночас земельна ділянка, на якій розташовується вищевказаний комплекс гідротехнічних спору, перебуває у комунальній власності Оліївської сільської ради Житомирського району, а тому в силу зазначеного вище висновку Верховного Суду відповідачка не може бути власницею зазначених гідроспоруд і не могла набути право власності на них.
Ураховуючи викладене вище, державна реєстрація права спільної відповідачки на зазначене майно підлягає до скасування, а право володіння відповідачки на це майно має бути припиненим.
VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ
У порядку ст. 141 ЦПК України із відповідачки на користь позивача підлягають до стягнення понесені останнім та документально підтверджені судові витрати за розгляд цієї справи, що складаються із витрат по сплаті судового збору.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити.
Усунути перешкоди у здійсненні Оліївською сільською радою Житомирського району Житомирської області (вул. Леоніда Ступницького, 68, с. Оліївка, Житомирський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 04348409) права користування та розпорядження спорудою дамби, загальною площею 10,8 кв.м., розташованою за адресою Житомирська обл., Житомирський р., с/рада Кам`янська, Комплекс гідротехнічних споруд № 4, яка розташована на земельній ділянці 1822083200:01:000:0304, шляхом скасування державної реєстрації права спільної часткової власності у розмірі частки 1/2 та 1/2 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , код платника податків НОМЕР_2 ) на споруду дамби (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 510866418220, номер відомостей про речове право: 7827691 та 7824823 (у тому числі у всіх невід`ємних архівних складових частинах Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) з закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Припинити право володіння ОСОБА_1 на споруду дамби зареєстрованою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером 510866418220, що розташована за адресою: Житомирська обл., Житомирський р., с/рада Кам`янська, Комплекс гідротехнічних споруд № 4.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної прокуратури (вул. Святослава Ріхтера, 11, м. Житомир, код ЄДРПОУ 02909950) судовий збір в сумі 8 320 (вісім тисяч триста двадцять) гривень.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складений 23 вересня 2026 року.
Суддя Віктор Мокрецький
Судове рішення № 140058324, Житомирський районний суд Житомирської області було прийнято 23.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 278/2341/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: