Ухвала суду № 140056875, 21.09.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/1123/26

№ 2/207/1670/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м.Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Бушанської О.В.

за участю секретаря судового засідання Трохименко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу

за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Сенс Банк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №631608337 у розмірі 257 452,86 грн, а також суму сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 18.03.2026 відкрито провадження у даній справі; призначено судове засідання для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 23.04.2026 на 10:50 годин.

23.04.2026 розгляд справи відкладено до 15.06.2026 до 10:30 годин, у зв`язку з надходженням клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та надання дозволу на ознайомлення з матеріалами справи.

15.06.2026 розгляд справи відкладено до 03.08.2026 до 11:40 годин, у зв`язку з надходженням клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, в якому заявник, посилаючись на технічні несправності в роботі Електронного суду, просив надати можливість ознайомитись з матеріалами справи для складання відзиву на позовну заяву.

02.07.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому заявник просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 163 406,30 грн.

03.08.2026 розгляд справи відкладено до 21.09.2026 до 11:10 годин у зв`язку з участю представника відповідача - адвоката Сологуба Д.О. у слідчих діях.

21.09.2026 сторони у судове засідання не з`явились.

21.09.2026 представником відповідача через систему "Електронний суд" подано заяву про зупинення провадження у справі, в якій заявник просить зупинити провадження у даній справі на підставі п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, у зв`язку з перебуванням відповідача ОСОБА_1 на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 з 28.07.2026.

До заяви про зупинення провадження у справі представником відповідача долучено довідку №949/16087 від 03.08.2026 про те, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 від 28.07.2026.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, з урахуванням приписів ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для зупинення провадження у справі, суд враховує таке.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є розумні строки розгляду справи судом.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом.

Підстави обов`язкового зупинення провадження у справі визначені ст.251 ЦПК України.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно з п.2 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Отже, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на теперішній час його дію не припинено.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі №754/947/22 зазначає, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.

Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що системне тлумачення пункту 2 частини першої статті 251 та статті 254 ЦПК України дозволяє зробити висновок про те, що підставами для поновлення зупиненого на підставі цієї процесуальної норми права провадження у справі можуть бути: припинення, у тому числі призупинення, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань під час дії воєнного стану в Україні; припинення воєнного стану в Україні, навіть якщо відповідні особи продовжують військову службу у певній військовій частині, якщо тільки ця військова частина не залишається переведеною на воєнний стан через запровадження / збереження цього стану для певної території України або не залучена до проведення антитерористичної операції.

За нинішньої редакції пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Тож норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, яка встановлює обов`язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.

Отже, під час застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суди мають забезпечити дотримання, зокрема, основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства (статті 12, 13 ЦПК України) надають учасникам справи право вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами.

Ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що судам потрібно виходити з такого: 1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»; 2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі; 3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

Судом встановлено, що відповідно до довідки №949/16087 від 03.08.2026, виданої начальником штабу - заступником командира віськової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 від 28.07.2026.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги що відповідач ОСОБА_1 з 28.07.2026 призваний на військову службу під час мобілізації, яку проходить у військовій частині НОМЕР_1 , суд доходить до висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Керуючись ст. ст. 251, 252, 253 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сологуб Дмитра Олександровича про зупинення провадження у даній справі - задовольнити.

Зупинити провадження у справі №207/1123/26 до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, зобов`язати ОСОБА_1 повідомити про це суд невідкладно.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.В.Бушанська