Ухвала суду № 140055329, 25.09.2026, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 916/1614/24

Провадження № 2/947/6635/26

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

25.09.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Куриленко О.М.,

за участі секретаря судового засідання Петрової А.М.,

представника відповідача Міняйла О.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в м. Одесі, цивільну справу за позовною заявою Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Одеській області та Південнівської міської ради Одеського району Одеської області про відшкодування шкоди та визнання такими, що не відбулись громадських слухань,

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2024 року представник Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Одеській області про відшкодування шкоди, завданої бездіяльністю ГУНП в Одеській області впродовж п`яти років.

14.01.2025 року до суду Громадською організацією «Товариство «ВОСТОК» надано заяву про остаточне визначення предмету спору та позовних вимог (а.с. 139, т.2), відповідно до якої позивач просить суд: стягнути з Держави Україна та Южненської міської ради кошти в сумі 1600000 грн. (в рівних частинах) в якості компенсації за завдану шкоду бездіяльністю ГУНП в Одеській області та Южненської м/р.; громадські слухання проведені з 17.01.2020 року по 17.02.2020 р., про затвердження проекту внесення змін до детального плану територій мікрорайону № 1.6 м. Южного Одеської області Южненською міською радою (рішення № 1691-VII від 05.02.2020 року)Управлінням архітектури та містобудування Южненської міської ради щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, опублікованих на міському сайті (http://yuzhny.gov.ua/ogoloshenya/50941), визнати такими, що не відбулися.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.02.2025 року клопотання (вх. №4509/25 від 10.02.2025) представника Головного управління Національної поліції в Одеській області про закриття провадження у справі №916/1614/24 задоволено; провадження у справі закрито.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 р. апеляційну скаргу Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.02.2025 по справі №916/1614/24 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 18.06.2025 р. касаційну скаргу Громадської організації «Товариство «Восток» задоволено. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.02.2025 року та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 року у справі №916/1614/24 скасовано. Справу №916/1614/24 направлено до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2025 року справу №916/1614/24 справу передано судді Смелянець Г.Є.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.07.2025р. суддею Смелянець Г.Є. заявлено самовідвід від розгляду справи №916/1614/24.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2025р. справу №916/1614/24 справу передано судді Желєзній С.П.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.07.2025р. суддею Желєзною С.П. заявлено самовідвід від розгляду справи №916/1614/24.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2025 р. справу №916/1614/24 справу передано судді Д`яченко Т.Г.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.07.2025 року прийнято справу №916/1614/24 до провадження. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.09.2025 року клопотання Головного управління Національної поліції в Одеській області від 05.09.2025 року задоволено; провадження у справі закрито.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.09.2025 року заяву представника Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» від 12.09.2025 року про направлення справи за встановленою юрисдикцією, подану по справі №916/1614/24 задоволено. Передано справу №916/1614/24 за встановленою юрисдикцією до Київського районного суду м. Одеси.

Матеріали цивільної справи надійшли до Київського районного суду м. Одеси 02 жовтня 2025 року та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Куриленко О.М.

Ухвалою судді від 06.10.2025 року відмовлено у прийняти до провадження справи за позовом Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Одеській області та Південнівської міської ради Одеського району Одеської області про відшкодування шкоди та визнання такими, що не відбулись громадських слухань. Повернуто матеріали справи №916/1614/24 за позовною заявою Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Одеській області та Південнівської міської ради Одеського району Одеської області про відшкодування шкоди та визнання такими, що не відбулись громадських слухань, до Господарського суду Одеської області.

Постановою Одеського апеляційного суду від 23.06.2026 року апеляційні скарги Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» та Головного управління Національної поліції в Одеській області задоволено. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 06.10.2025 року скасовано, цивільну справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Матеріали справи повернуті до суду 10 липня 2026 року та відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду цивільну справу було передано судді Куриленко О.М.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

У підготовче судове засідання, призначене на 25.09.2026 року представник позивача Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Одеській області Міняйло Олександр Миколайович у підготовчому судовому засіданні вважав, що позовну заяву слід залишити без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача.

Залишаючи даний позов без розгляду, суд враховує, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).

Згідно матеріалів справи, позивач Громадська організація «Товариство «ВОСТОК» та представник позивача Абрамович Олексій Володимирович мають зареєстрований кабінет в системі «Електронний суд».

Судові повістки про виклик у підготовчі судові засідання, що призначалися на 24.08.2026 року до 14.00 год. та 25.09.2026 року на 11.30 год. були доставлені позивачу та представнику позивача в їх електронні кабінети.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду, оскільки позивач повторно не з`явився у судове засідання з неповажних причин, про розгляд справи у його відсутності не просив.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно з ч.3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 26 вересня 2025 року у справі № 686/20811/24 (провадження № 61-4840св25) Верховний Суд вказав, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановлює ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справу.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності. Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658 /1141/18).

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21.

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У рішенні від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03, у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Аналіз положень ч.5 ст. 223, п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що наслідком повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 257 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Одеській області та Південнівської міської ради Одеського району Одеської області про відшкодування шкоди та визнання такими, що не відбулись громадських слухань, залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу право звернутись до суду з позовом після усунення умов, що викликали залишення даного позову без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Куриленко О. М.