Рішення № 140054979, 25.09.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/958/26

провадження № 2/650/1974/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 рокуселище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого - судді Сікори О.О.,

за участю секретаря - Завістовської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бєліков Андрій Андрійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить розірвати договір оренди землі № ХС-652090004001301 від 09 грудня 2011 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт», право оренди за яким після послідовної заміни орендарів 17 квітня 2025 року перейшло до ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520982000:07:013:0010 площею 6,4886 га, номер запису про право 34112418, а також стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 09 грудня 2011 року між спадкодавцем позивача ОСОБА_2 та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди землі № ХС-652090004001301. За договором у строкове платне користування передано земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Давидово-Брідської сільської ради, яка після реорганізації входить до Великоолександрівської селищної територіальної громади Бериславського району Херсонської області.

Предметом договору є земельна ділянка з кадастровим номером 6520982000:07:013:0010 площею 6,4886 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 90 878,71 грн.

20 січня 2015 року сторону орендаря змінено з ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» на ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», а 28 грудня 2017 року - на ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Додатковою угодою від 26 листопада 2021 року орендну плату визначено у грошовій формі в розмірі 11,50 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 10 451,05 грн за повний рік оренди, зі строком внесення до 31 грудня кожного року. Строк дії договору визначено до 31 грудня 2030 року.

17 квітня 2025 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» відчужило право оренди спірної земельної ділянки на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору купівлі-продажу права оренди, унаслідок чого до нового орендаря перейшли права та обов`язки сторони орендаря.

Представник позивача вказав, що орендна плата за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки позивачу не виплачувалась. За його розрахунком загальна сума невиплаченої орендної плати становить 41 804,20 грн. Майнової вимоги про стягнення цієї суми у даній справі не заявлено, а факт невиплати орендної плати наведено як підставу для дострокового розірвання договору.

На підтвердження відсутності виплат представник позивача послався на відомості Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу за 2020-2025 роки, а також на адвокатські запити до відповідачів щодо нарахування та виплати орендної плати.

Представник позивача вважає, що факт тимчасової окупації та воєнні дії самі по собі не звільняють орендаря від обов`язку сплачувати орендну плату упродовж усього спірного періоду. На його думку, для застосування частини шостої статті 762 ЦК України орендар повинен довести повну об`єктивну неможливість використання саме спірної земельної ділянки у відповідний період.

Також представник позивача послався на нотаріально посвідчені письмові заяви колишніх працівників ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» Кондакова О.М. та ОСОБА_3 щодо здійснення товариством сільськогосподарської діяльності на території Бериславського району у 2023 та 2024 роках, а також на відповіді інших суб`єктів господарювання, які після деокупації проводили сільськогосподарські роботи та виплачували орендну плату.

05 березня 2026 року представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» подав відзив на позов, у якому проти його задоволення заперечив.

Відповідач зазначив, що внаслідок збройної агресії рф, тимчасової окупації Херсонської області, знищення та розграбування майна підприємства, мінної небезпеки та обстрілів був позбавлений можливості використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням. Великоолександрівська селищна територіальна громада перебувала у тимчасовій окупації з 10 березня 2022 року по 09 листопада 2022 року, а після деокупації була віднесена до території можливих бойових дій.

На підтвердження своїх заперечень представник відповідача послався на розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24, яким ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» включено до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, розпорядження Великоолександрівської селищної військової адміністрації щодо надання товариству податкових пільг за землю у 2023-2025 роках, дані інтерактивної карти ДСНС України, лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області та інші матеріали.

Представник відповідача також зазначив, що право оренди 17 квітня 2025 року відчужено ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», у зв`язку з чим ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не є чинним орендарем і вважає себе неналежним відповідачем за вимогою про розірвання договору.

Щодо письмових заяв ОСОБА_4 та ОСОБА_3 представник відповідача поставив під сумнів їх доказове значення та у разі врахування цих документів просив викликати зазначених осіб для допиту як свідків.

10 березня 2026 року представник позивача подав відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримав. Зазначив, що податкові пільги самі по собі не є доказом повної неможливості користування земельною ділянкою у розумінні частини шостої статті 762 ЦК України, а відсутність сертифіката Торгово-промислової палати, неповідомлення орендодавця про неможливість користування майном та здійснення іншими підприємствами сільськогосподарської діяльності свідчать, на його думку, про недоведеність заперечень відповідача.

Представник позивача також звернув увагу на те, що 17 квітня 2025 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» відчужило право оренди іншій юридичній особі, а доказів належного виконання договору новим орендарем, зокрема сплати орендної плати за 2025 рік, не подано.

29 квітня 2026 року представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» подав додаткові пояснення та докази. Зокрема, послався на Національну стратегію протимінної діяльності на період до 2033 року, лист Великоолександрівської селищної військової адміністрації від 27 квітня 2026 року № 1727 та надані військовою адміністрацією акти виконаних робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів, складені у період з 25 січня 2025 року по 11 лютого 2025 року щодо території спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6520982000:07:013:0010.

Представник відповідача зазначив, що відповідно до листа військової адміністрації наявні акти охоплюють близько 40 % загальної площі земельної ділянки. Зі змісту самих актів вбачається проведення спеціалізованими групами розмінування обстеження та очищення окремих частин поля поблизу села Давидів Брід. Під час частини робіт вибухонебезпечних предметів не виявлено, однак в інших секторах фактично виявлено та знищено вибухонебезпечні предмети, зокрема 120-мм міну, суббоєприпаси та інші боєприпаси. На думку відповідача, це підтверджує реальний характер мінної небезпеки та неможливість безпечного сільськогосподарського використання земельної ділянки до її обстеження компетентними службами.

Представник позивача на судовому засіданні участі не брав. Подав заяву, в якій просив проводити судове засідання без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідачів на судовому засіданні участі не брали. За наявними в матеріалах справи відомостями відповідачі про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» реалізувало право на подання відзиву та додаткових письмових пояснень. ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» відзиву та інших заяв по суті спору не подало, причин неявки суду не повідомило.

Відповідно до частин першої та третьої статті 223 ЦПК України неявка на судове засідання учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, сама по собі не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, визначених законом. З огляду на заяву представника позивача про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, належне повідомлення відповідачів, викладення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» письмової позиції по суті спору, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи та достатність наявних доказів для вирішення спору суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників.

Оскільки на судовому засіданні не були присутні всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені учасниками доводи, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що спірна земельна ділянка площею 6,4886 га з кадастровим номером 6520982000:07:013:0010, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території колишньої Давидово-Брідської сільської ради, перебуває в орендних правовідносинах за договором оренди землі № ХС-652090004001301 від 09 грудня 2011 року. Позивач є стороною орендодавця за цим договором як правонаступник первісного орендодавця.

Сторона орендаря за договором змінювалась: 20 січня 2015 року - на ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», 28 грудня 2017 року - на ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Додатковою угодою від 26 листопада 2021 року нормативну грошову оцінку земельної ділянки визначено у сумі 90 878,71 грн, орендну плату - у розмірі 11,50 % нормативної грошової оцінки, що становить 10 451,05 грн за повний рік оренди, зі строком внесення до 31 грудня кожного року. Строк дії договору визначено до 31 грудня 2030 року.

17 квітня 2025 року право оренди спірної земельної ділянки відчужено на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». На час вирішення спору саме ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» є чинним орендарем земельної ділянки за зареєстрованим речовим правом, номер запису 34112418.

Матеріали справи не містять доказів виплати позивачу орендної плати за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки. Водночас сам по собі факт невнесення грошових коштів не є достатнім для висновку про систематичну несплату у розумінні пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, якщо щодо окремих періодів доведені обставини, за яких орендар відповідно до закону звільнявся від плати.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. За статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 13, 21 та 24 Закону України «Про оренду землі» орендна плата є платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, а орендодавець має право вимагати її своєчасного внесення.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених законом та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено припинення права користування земельною ділянкою у разі систематичної несплати орендної плати. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 виходила з того, що під систематичністю у приватноправових відносинах розуміються два та більше випадки повної несплати орендної плати у строки, визначені договором. Разове порушення такої умови договору ознаки систематичності не утворює.

Разом з тим частина шоста статті 762 ЦК України передбачає, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 та Верховний Суд у постановах від 12 квітня 2023 року у справі № 910/14244/20 і від 23 квітня 2025 року у справі № 916/5400/23 виходили з того, що для застосування цієї норми визначальним є встановлення об`єктивної неможливості користування конкретним майном з незалежних від орендаря причин. Обов`язок доведення таких обставин покладається на орендаря, а питання їх наявності вирішується на підставі сукупності належних та допустимих доказів.

Отже, загальний факт воєнного стану, перебування території у зоні бойових дій або сама по собі потенційна мінна небезпека не є автоматичною підставою для звільнення від орендної плати. Водночас відсутність сертифіката Торгово-промислової палати не перешкоджає встановленню передбачених частиною шостою статті 762 ЦК України обставин іншими доказами. Для вирішення цього спору значення має не формальне найменування обставин форс-мажором, а доведеність того, що саме спірна земельна ділянка у відповідний період об`єктивно не могла безпечно використовуватися за сільськогосподарським призначенням.

Щодо 2022 року суд враховує, що Великоолександрівська селищна територіальна громада, на території якої розташована спірна земельна ділянка, перебувала у тимчасовій окупації рф з 10 березня 2022 року по 09 листопада 2022 року. Сільськогосподарське виробництво має сезонний характер, а окупація території упродовж істотної частини виробничого циклу об`єктивно унеможливлювала проведення посівної кампанії, догляд за посівами та збирання врожаю. Верховний Суд у постанові від 25 червня 2025 року у справі № 610/941/24 також звернув увагу на значення тимчасової окупації для можливості використання сільськогосподарської земельної ділянки. Тому несплата орендної плати за 2022 рік не може враховуватися як випадок повної несплати, що формує систематичність у розумінні пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України.

Оцінюючи обставини 2023 та 2024 років, суд виходить уже не лише із загальної безпекової ситуації після деокупації. У матеріалах справи наявні індивідуалізовані розпорядження Великоолександрівської селищної військової адміністрації, в додатках до яких земельна ділянка з кадастровим номером 6520982000:07:013:0010 прямо зазначена серед земель, що перебували у користуванні ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та визнавалися непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою забруднення вибухонебезпечними предметами. Щодо цієї земельної ділянки встановлювалася 100-відсоткова податкова пільга, зокрема за 2023 рік та за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року.

Суд погоджується з доводами представника позивача в тій частині, що рішення про податкову пільгу безпосередньо не припиняє приватноправового обов`язку зі сплати орендної плати власнику земельної ділянки. Однак для цілей доказування такі рішення не є юридично байдужими: вони стосуються саме спірної земельної ділянки, конкретного періоду та прийняті компетентним органом у зв`язку з її потенційним забрудненням вибухонебезпечними предметами. Тому суд оцінює їх не як самостійну підставу звільнення від орендної плати, а як один із доказів фактичної неможливості безпечного використання землі у сукупності з іншими матеріалами справи.

Вирішальне значення у цій справі мають також акти виконаних робіт з очищення місцевості, надані Великоолександрівською селищною військовою адміністрацією листом від 27 квітня 2026 року № 1727. Акти складені групами розмінування Державної спеціальної служби транспорту у період з 25 січня 2025 року по 11 лютого 2025 року за результатами обстеження та очищення окремих частин поля поблизу села Давидів Брід, які військова адміністрація віднесла до спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6520982000:07:013:0010.

З актів вбачається, що результати обстеження різних частин поля були неоднаковими. Зокрема, 25 та 26 січня, 09 та 11 лютого 2025 року на окремих перевірених ділянках вибухонебезпечних предметів не виявлено. Водночас під час інших робіт їх фактично виявляли та знищували: 27 січня 2025 року на обстеженій частині поля виявлено 120-мм міну; 28 січня 2025 року виявлено та знищено два суббоєприпаси; 31 січня 2025 року в окремих секторах виявлено та знищено вибухонебезпечні предмети, у тому числі боєприпас РСЗВ та 120-мм боєприпас. Інший акт від 31 січня 2025 року також фіксує виявлення і знищення вибухонебезпечних предметів.

Наведене має істотне доказове значення. Фактичне виявлення бойових вибухонебезпечних предметів під час спеціалізованого обстеження на початку 2025 року підтверджує, що попередньо встановлена компетентним органом потенційна мінна небезпека спірної земельної ділянки не була лише абстрактним припущенням. До проведення відповідного обстеження орендар об`єктивно не мав достовірних відомостей про те, які саме частини земельної ділянки є безпечними, а які містять вибухонебезпечні предмети. За характером використання землі для товарного сільськогосподарського виробництва, що передбачає пересування працівників і сільськогосподарської техніки по полю, така невизначеність у поєднанні з офіційно встановленою потенційною забрудненістю створювала реальну перешкоду для її безпечного використання.

При цьому суд не робить висновку про замінування всієї земельної ділянки площею 6,4886 га. За інформацією, наведеною у листі військової адміністрації та додаткових поясненнях відповідача, надані акти охоплюють близько 40 % загальної площі. Однак ця обставина не спростовує висновку про неможливість безпечного використання ділянки у 2023 та 2024 роках, оскільки до обстеження невідомими залишалися як місця фактичного розташування ВНП, так і стан необстеженої частини поля. Саме проведення очищення у січні-лютому 2025 року та фактичне виявлення ВНП підтверджують існування об`єктивного ризику в попередній період.

У сукупності з індивідуалізованими розпорядженнями військової адміністрації, даними про тимчасову окупацію, рішеннями щодо наслідків обставин непереборної сили та матеріалами протимінного обстеження ці докази є достатніми для висновку, що у 2023 та 2024 роках спірна земельна ділянка не могла безпечно використовуватися орендарем за її цільовим сільськогосподарським призначенням з причин, за які він не відповідає. Тому відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України відсутні підстави враховувати невнесення орендної плати за ці роки як два самостійні випадки порушення, що утворюють систематичність.

Відомості про здійснення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» або іншими суб`єктами господарювання сільськогосподарської діяльності на території Бериславського району загалом цього висновку не спростовують. Можливість обробітку інших земельних масивів не свідчить про безпечність саме земельної ділянки з кадастровим номером 6520982000:07:013:0010, щодо якої наявні індивідуалізовані рішення та подальші акти фактичного очищення від ВНП. Так само неповідомлення орендодавця про неможливість користування землею саме по собі не усуває об`єктивних обставин, які перешкоджали її безпечному використанню.

Щодо нотаріально посвідчених письмових заяв ОСОБА_4 та ОСОБА_3 суд зазначає, що вони не є показаннями свідків, отриманими на судовому засіданні у передбаченому ЦПК України порядку. Крім того, наведені у цих документах відомості стосуються здійснення товариством певної господарської діяльності на території Бериславського району загалом і не ідентифікують спірну земельну ділянку як таку, що фактично оброблялася у 2023 чи 2024 році. Суд не покладає ці письмові пояснення в основу вирішального висновку, тому необхідності у виклику зазначених осіб для допиту як свідків не вбачає.

Щодо 2025 року суд виходить з іншого. Роботи з обстеження та очищення частини земельної ділянки проводилися у січні-лютому 2025 року. 17 квітня 2025 року право оренди перейшло до ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». Матеріали справи не містять доказів, які б давали підстави звільнити чинного орендаря від плати за весь 2025 рік, а ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» відзиву не подало і не надало доказів внесення орендної плати або повної неможливості користування землею після набуття права оренди.

Водночас умовами договору встановлено щорічний строк сплати орендної плати - до 31 грудня кожного року. За 2022, 2023 та 2024 роки суд встановив обставини, які відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України виключають врахування невнесення плати як випадків порушення договору для цілей пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України. Отже, доведеним залишається лише один розрахунковий період повної несплати орендної плати без установлених судом підстав для звільнення від неї - 2025 рік.

Перебування права оренди у 2025 році спочатку у ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», а після 17 квітня 2025 року у ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» не перетворює один щорічний платіжний обов`язок на два самостійні випадки несплати. Строк внесення орендної плати за 2025 рік настав один раз - 31 грудня 2025 року. Тому встановлені обставини свідчать лише про один випадок повної несплати у строк, визначений договором.

За таких обставин відсутня необхідна ознака систематичності, передбачена пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України. Один випадок повної несплати орендної плати не є достатньою підставою для дострокового розірвання договору за цією спеціальною нормою та частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі». Саме такий підхід щодо необхідності двох і більше випадків повної несплати відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду у справі № 918/391/23 та Верховного Суду у справі № 610/941/24.

Суд також враховує положення частини другої статті 651 ЦК України щодо істотного порушення договору. Водночас у цій справі один прострочений щорічний платіж за 2025 рік оцінюється у контексті доведених незалежних від орендаря обставин, які унеможливлювали безпечне користування землею у попередні роки та існували щонайменше на початку 2025 року. За такої сукупності обставин матеріали справи не дають підстав для висновку, що саме встановлене порушення є настільки істотним, що позивач значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладенні договору, і що воно потребує припинення тривалого орендного правовідношення. Точний розмір плати, який міг підлягати внесенню за 2025 рік з урахуванням періоду фактичної неможливості користування, не є предметом цього спору, оскільки майнової вимоги про стягнення заборгованості позивач не заявив.

Щодо суб`єктного складу спору суд зазначає, що після державної реєстрації переходу права оренди 17 квітня 2025 року чинним орендарем земельної ділянки є ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». Саме ця юридична особа є належним відповідачем за вимогою про розірвання чинного договору та припинення зареєстрованого права оренди. ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», яке відчужило право оренди, на час вирішення спору не є носієм цього речового права, тому вимога про розірвання чинного договору не може бути задоволена щодо нього.

Водночас пред`явлення позову також до колишнього орендаря не змінює висновку суду щодо відсутності матеріально-правових підстав для розірвання договору стосовно чинного орендаря.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові понесені позивачем витрати зі сплати судового збору на відповідачів не покладаються. Достатніх доказів понесення та остаточного розміру витрат на професійну правничу допомогу для їх розподілу матеріали справи не містять.

Зважаючи на викладене, керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 82, 89, 92, 141, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 526, 617, 629, 651, 762 ЦК України, статтями 93, 96, 141 ЗК України, статтями 13, 21, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бєліков Андрій Андрійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі - відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 25 вересня 2026 року.

Суддя: О.О. Сікора