Вирок № 140053373, 24.09.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/7876/26

Номер провадження 1-кп/404/323/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року Фортечний районний суд м.Кропивницького в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кропивницькому в залі суду кримінальне провадження №22026120000000027 від 21.01.2026 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Посад-Покровське Білозерського району Херсонської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, студента, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , у період збройної агресії Російської Федерації проти України, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки для суверенітету, територіальної цілісності, обороноздатності та державної безпеки України і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізував злочинний намір, спрямований на незаконне поширення інформації про розташування інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

ОСОБА_3 у невстановлений досудовим розслідуванням час з використанням власного Телеграм-акаунту в застосунку «Telegram» із використанням мобільного терміналу «Redmi 12С», модель 22126RN91Y, з SIM-карткою за номером НОМЕР_1 встановив контакт із невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка використовує Telegram-акаунт « ОСОБА_6 », та домовився про виконання завдання щодо фото- та відеофіксації будівель та припаркованих автомобілів, які використовуються підрозділами, утворених відповідно до законів України військових формувань, нібито в інтересах своєї знайомої - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, особа, яка використовує Telegram-акаунт « ОСОБА_6 », пообіцяла здійснити належну оплату за виконання завдання.

Так, 17.03.2026, близько 14 год. 40 хв., ОСОБА_3 , діючи від імені ОСОБА_7 , на виконання вказівок невстановленої досудовим розслідуванням особи, яка використовує Telegram-акаунт « ОСОБА_6 », з метою отримання грошових коштів, прибув до проїзду Тінистого у м.Кропивницький, де провів належним ОСОБА_7 мобільним терміналом «Redmi Note 10S», модель M2101K7BNY, відеозйомку будівель та припаркованих автомобілів, які використовуються підрозділами, утворених відповідно до заковів України військових формувань, а саме сектору господарського забезпечення Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області та ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після цього, 17.03.2026 близько 14 год. 50 хв. ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що подальша ідентифікація власників автомобілів, припаркованих поблизу та в вище вказаних місцях розташування підрозділів, утворених відповідно до законів України військових формувань, створює загрозу безпеки їх функціонування в умовах воєнного стану, з використанням належного йому мобільного терміналу «Redmi 12С», модель 22126RN91Y, із встановленою SIM-карткою з номером НОМЕР_1 , та з належного ОСОБА_7 мобільного терміналу «Redmi Note 10S», модель M2101K7BNY, з допомогою застосунку «Telegram» через Телеграм-акаунти з номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_1 надіслав відеозапис невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка використовує Telegram-акаунт « ОСОБА_6 ».

У подальшому протиправна діяльність ОСОБА_3 була припинена співробітниками Служби безпеки України, які затримали останнього в порядку ст.208 КПК України.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив поширення інформації про розташування інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.114-2 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та показав про обставини вчинення кримінального правопорушення, які повністю збігаються із обставинами, викладеними у висунутому йому обвинуваченні. Погоджується і визнає, що власними умисними діями здійснив поширення інформації про розташування відповідних формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості. На даний час він жалкує про вчинене, зробив належні висновки, просить вибачення та суворо не карати.

Обвинуваченому ОСОБА_3 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Як показав ОСОБА_3 у судовому засіданні дає показання правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні кримінального правопорушення. У зв`язку з цим після роз`яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч.3 ст.349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його позиції, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення та його кваліфікацію, вказані в обвинувальному акті.

Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.114-2 КК України як поширення інформації про розташування інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного.

Відповідно до змісту положень ст.50 КК України, покарання за вироком суду, з-поміж інших завдань, має на меті не тільки кару, а повинне досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так й іншими особами.

У відповідності із загальними засадами призначення покарання, визначеними ст.ст.65, 68 ч.5 КК України, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_3 вчинив умисний тяжкий злочин, є студентом та навчається, не одружений, доглядає за матір`ю з інвалідністю 2 групи, осудний, на обліках в закладах з надання наркологічної або психіатричної допомоги не перебуває (т.2 а.п.59), раніше не судимий.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, молодий вік обвинуваченого.

Зважаючи на те, що стороною обвинувачення відповідно до вимог п.6 ч.2 ст.291 КПК України не ставиться у провину обвинуваченій вчинення кримінального правопорушення за обставин, які обтяжують покарання, суд, розглядаючи провадження в межах висунутого обвинувачення, вважає, що вони не встановлені.

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.114-2 КК України. Однак, оскільки обвинувачений повністю визнав вину у вчиненому, вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, зважаючи на молодий вік обвинуваченого, беручи до уваги позицію сторони обвинувачення, яка просила застосувати покарання з іспитовим строком, про що також просив обвинувачений, суд відповідно до вимог ст.75 КК України приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 і попередження нових кримінальних правопорушень без відбування покарання і вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк та поклавши на нього обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України. Підстави для застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання не встановлені.

З огляду на положення п.14 ч.1 ст.368, ч.1 ст.377 КПК України, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили змінити ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання, який на переконання суду є достатнім для запобігання ризикам, визначеним ст.177 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання, зокрема, у виді позбавлення волі. Спеціальна конфіскація застосовується на підставі, в тому числі, обвинувального вироку суду.

У пункті 4 ч.1 ст.96-2 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, в тому числі були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Згідно з п.1 ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому, гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

У якості речових доказів у кримінальному провадженні визнані мобільний термінал «Redmi 12C», модель 22126RN91Y, IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 з SIM-карткою за номером НОМЕР_1 ; мобільний термінал «Redmi Note 10S», модель M2101K7BNY, IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 з SIM-карткою за номерами НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ; жорсткий диск «FUJITSU» моделі MHZ2160ВН, серійний номер K6161852C08G; флеш-носій синього кольору «WIBRAND 64GB» (т.1 а.п.100-101), які були використані при вчиненні злочину та містять його сліди, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області.

Оскільки зазначені речові докази були використані як засіб і знаряддя вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України, про що, зокрема, вказано у обвинуваченні, перебували у володінні обвинуваченого, що останній підтвердив під час судового розгляду, відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.96-1, п.4 ч.1 ст.96-2 КК України, п.1 ч.9 ст.100 КПК України, вони підлягають спеціальній конфіскації.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До набрання вироком законної сили змінити ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання, поклавши на нього обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 негайно з-під варти в залі суду.

Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк перебування під вартою з 17.03.2026 року по 24.09.2026 року включно.

Речові докази:

- мобільний термінал «Redmi 12C», модель 22126RN91Y, IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 з SIM-карткою за номером НОМЕР_1 ; мобільний термінал «Redmi Note 10S», модель M2101K7BNY, IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 з SIM-карткою за номерами НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ; жорсткий диск «FUJITSU» моделі MHZ2160ВН, серійний номер K6161852C08G; флеш-носій синього кольору «WIBRAND 64GB» - примусово безоплатно вилучити у власність держави, застосувавши спеціальну конфіскацію;

- ноутбук «ASUS», модель R540L, серійний номер Q6N0CX15Z51926G, із зарядним пристроєм до нього - повернути власнику ОСОБА_3 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м.Кропивницького від 20.03.2026 року (т.1 а.п.102-105) на речі, вилучені під час проведення огляду місця події та обшуку, які визнано речовими доказами, долю яких вирішив суд, - скасувати.

На вирок може бути подано апеляцію до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Фортечний районний суд міста Кропивницького.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Фортечного районного суду

м.Кропивницького ОСОБА_1