Рішення № 140053324, 22.09.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/811/26

Номер провадження по справі 2/387/873/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстер І.П.

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

У С Т А Н О В И В:

І. Описова частина

Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 501228917 від 23 січня 2020 року в розмірі 29176,96 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 січня 2020 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та відповідачем укладено договір про надання кредиту № 501228917, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 20500,00 грн строком на 48 місяців зі сплатою процентів за користування кредитними коштами.

20 грудня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу № 4, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 29176,96 грн, яку відповідач у добровільному порядку не сплачує, що стало підставою для звернення до суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце його проведення повідомлений належним чином. У позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності.

Крім того, представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що доводи відповідача є безпідставними та необґрунтованими. На думку позивача, наявність та розмір заборгованості відповідача підтверджуються у сукупності умовами кредитного договору, виписками за рахунком та розрахунком заборгованості, складеним на підставі відповідних документів.

Позивач також зазначив, що відповідно до укладеного між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» договору факторингу останнє набуло права вимоги до боржників, у тому числі до відповідача за кредитним договором № 501228917 від 23 січня 2020 року, у зв`язку з чим просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову.

У відзиві представник відповідача зазначив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів фактичного отримання відповідачем кредитних коштів, зокрема виписок за рахунком відповідача, які б підтверджували здійснення відповідних фінансових операцій.

На думку сторони відповідача, наданий позивачем розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує виникнення та розмір заборгованості, оскільки складений позивачем в односторонньому порядку та лише відображає його розрахунок заявленої до стягнення суми. Сам по собі такий розрахунок, без підтвердження відповідними первинними документами, не може свідчити про фактичне отримання відповідачем кредитних коштів, здійснення ним платежів, виникнення заборгованості та її розмір.

Представник відповідача також зазначив, що з наданих позивачем доказів неможливо встановити, чи здійснювалися відповідачем платежі на погашення кредитної заборгованості, а також визначити дійсний розмір такої заборгованості.

Крім того, у відзиві зазначено, що витяг з реєстру боржників до договору факторингу також не підтверджує здійснення фінансових операцій та не є первинним документом, який підтверджує виникнення і розмір заборгованості відповідача.

Таким чином, сторона відповідача вважає, що позивач не надав належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів, належного виконання позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором, виникнення заборгованості відповідача та її розміру, у зв`язку з чим позовні вимоги є недоведеними та необґрунтованими.

Також представник відповідача зазначив, що відповідач має намір понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, що підтверджується договором про надання правничої допомоги, додатковою угодою та актом приймання-передачі наданих послуг, які будуть подані до суду додатково.

Процесуальні дії суду

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 09.06.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом досліджено оферту на укладення угоди про надання кредиту № 501228917 від 23 січня 2020 року, разом з документом про її акцепт, з яких убачається, що між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем укладено кредитний договір.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу надано кредит на споживчі потреби у розмірі 20500,00 грн строком на 48 місяців, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами за процентною ставкою 21,99 % річних. Графіком платежів передбачено здійснення відповідачем щомісячних платежів у розмірі 1137,77 гривень.

Із досліджених судом документів, що містять відомості про рух коштів за кредитним рахунком, убачається надання відповідачу кредитних коштів відповідно до умов укладеного кредитного договору, а також відображено проведені за кредитним рахунком операції.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 501228917 від 23 січня 2020 року вбачається, що станом на 20 грудня 2021 року за відповідачем обліковувалася заборгованість у загальному розмірі 29176,96 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 17807,88 грн; заборгованості за процентами 11369,08 грн; заборгованість за комісіями 0,00 грн; заборгованість за штрафними санкціями 0,00 грн.

Зазначені складові заборгованості та її загальний розмір також відображені у витягу з реєстру вимог за договорами, який містить відомості щодо відповідача, номера кредитного договору № 501228917, дати його укладення 23 січня 2020 року, загальної заборгованості 29176,96 грн, у тому числі заборгованості за тілом кредиту 17807,88 грн та за процентами 11369,08 гривень.

Судом також досліджено договір факторингу № 4 від 20 грудня 2021 року, укладений між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», відповідно до якого клієнт передав фактору, а фактор прийняв права вимоги за кредитними договорами, перелік яких визначений відповідними додатками до договору факторингу.

На підтвердження виконання умов договору факторингу судом досліджено Акт приймання-передачі Реєстру Боржників від 20 грудня 2021 року до договору факторингу № 4 від 20 грудня 2021 року, відповідно до якого АТ «АЛЬФА-БАНК» передало, а ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» прийняло права вимоги та Реєстр Боржників. Згідно з актом загальна кількість переданих боржників становить 8951 особу.

Із наданого суду витягу з Реєстру вимог за договорами, що є додатком до договору факторингу № 4 від 20 грудня 2021 року, вбачається, що до складу переданих фактору прав вимоги включено право вимоги до відповідача за кредитним договором № 501228917 від 23 січня 2020 року із загальним розміром заборгованості 29176,96 грн, у тому числі заборгованістю за тілом кредиту 17807,88 грн та заборгованістю за процентами 11369,08 грн.

Крім того, судом досліджено платіжне доручення № 34291 від 20 грудня 2021 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» здійснило на користь АТ «АЛЬФА-БАНК» оплату відповідно до договору факторингу № 4 від 20 грудня 2021 року, що підтверджує виконання фактором своїх грошових зобов`язань за договором факторингу.

Таким чином, сукупність досліджених судом доказів оферта на укладення угоди про надання кредиту та її акцепт, документи щодо руху коштів за кредитним рахунком, розрахунок заборгованості, витяг з Реєстру вимог за договорами, договір факторингу № 4 від 20 грудня 2021 року, Акт приймання-передачі Реєстру Боржників від 20 грудня 2021 року та платіжне доручення підтверджує факт укладення між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів, виникнення заборгованості за кредитним договором та перехід права вимоги за цим договором до ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс».

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» набуло права кредитора за кредитним договором № 501228917 від 23 січня 2020 року, а станом на 20 грудня 2021 року розмір заборгованості відповідача за цим договором становив 29176,96 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що відповідно до положень статей 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Судом установлено, що 23 січня 2020 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем укладено договір про надання кредиту № 501228917, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит на споживчі потреби у розмірі 20500,00 грн строком на 48 місяців зі сплатою процентів за користування кредитними коштами за ставкою 21,99 % річних.

Факт укладення кредитного договору підтверджується наданою суду офертою на укладення угоди про надання кредиту № 501228917 від 23 січня 2020 року та документом про її акцепт, у яких визначено істотні умови кредитування, зокрема суму кредиту, строк кредитування, процентну ставку та порядок погашення кредиту.

При цьому доводи сторони відповідача про недоведеність факту отримання кредитних коштів суд вважає необґрунтованими.

Так, на підтвердження виконання банком своїх зобов`язань за кредитним договором позивачем надано не лише розрахунок заборгованості, а й документи, що містять відомості про рух коштів за кредитним рахунком відповідача, з яких убачається здійснення відповідних фінансових операцій за кредитним договором.

Суд оцінює зазначені документи у сукупності з умовами укладеного кредитного договору та іншими доказами у справі. Їх зміст узгоджується між собою щодо факту виникнення кредитних правовідносин між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем та щодо наявності заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, твердження відповідача про те, що позивач не надав доказів фактичного отримання кредитних коштів, спростовується сукупністю досліджених судом доказів.

Не погоджується суд і з доводами відповідача про те, що розрахунок заборгованості є єдиним доказом на підтвердження заявленої до стягнення суми.

Дійсно, сам по собі розрахунок заборгованості, складений кредитором або його правонаступником, не може безумовно підтверджувати факт та розмір заборгованості у разі відсутності інших доказів. Разом з тим у цій справі розрахунок заборгованості оцінюється судом не ізольовано, а у сукупності з кредитним договором, документами щодо руху коштів за кредитним рахунком, витягом з Реєстру вимог за договорами та іншими матеріалами справи.

З наданого суду розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 20 грудня 2021 року за кредитним договором № 501228917 утворилася заборгованість у загальному розмірі 29176,96 грн, яка складається із 17807,88 грн заборгованості за тілом кредиту та 11369,08 грн заборгованості за процентами.

Зазначені суми узгоджуються з відомостями, що містяться у витягу з Реєстру вимог за договорами, переданими за договором факторингу, де щодо відповідача зазначено той самий номер кредитного договору, дату його укладення та аналогічний розмір заборгованості.

Доказів, які б спростовували наведений позивачем розмір заборгованості, відповідачем суду не надано.

Зокрема, відповідачем не надано документів, які б підтверджували повне або часткове погашення ним заборгованості у розмірі, відмінному від того, який зазначений у розрахунку позивача. Саме по собі посилання у відзиві на можливість здійснення відповідачем платежів не свідчить про фактичне їх здійснення та не спростовує наданого позивачем розрахунку.

Суд також бере до уваги, що відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України саме сторона, яка заперечує проти позову, повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості або неправильності проведеного позивачем розрахунку.

Доводи відповідача про те, що витяг з Реєстру вимог за договорами не є первинним документом, самі по собі не впливають на висновки суду, оскільки суд не розглядає зазначений витяг як єдиний доказ виникнення та розміру заборгованості. Вказаний документ підтверджує, зокрема, включення права вимоги до відповідача до переліку прав вимоги, переданих фактору, та оцінюється судом у сукупності з іншими доказами.

Вирішуючи питання щодо переходу права вимоги до позивача, судом установлено, що 20 грудня 2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу № 4.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом досліджено договір факторингу № 4 від 20 грудня 2021 року, Акт приймання-передачі Реєстру Боржників від 20 грудня 2021 року та витяг з Реєстру вимог за договорами.

Зазначеними документами підтверджується, що АТ «АЛЬФА-БАНК» передало ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» права вимоги до боржників, включених до відповідного Реєстру. При цьому у витягу з Реєстру вимог за договорами зазначено відповідача, кредитний договір № 501228917 від 23 січня 2020 року та заборгованість за ним у розмірі 29176,96 грн, з яких 17807,88 грн заборгованість за тілом кредиту та 11369,08 грн заборгованість за процентами.

Таким чином, право вимоги за кредитним договором № 501228917 від 23 січня 2020 року було передане позивачу у встановленому договором факторингу порядку.

Доводи відповідача про неналежність доказів переходу права вимоги також не знайшли свого підтвердження, оскільки договір факторингу, Акт приймання-передачі Реєстру Боржників та витяг із Реєстру вимог за договорами у своїй сукупності дають можливість ідентифікувати кредитний договір відповідача та підтверджують включення права вимоги за ним до прав вимоги, переданих позивачу.

Суд також враховує надане платіжне доручення № 34291 від 20 грудня 2021 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» здійснило оплату на користь АТ «АЛЬФА-БАНК» відповідно до договору факторингу № 4 від 20 грудня 2021 року. Зазначений доказ додатково підтверджує виконання фактором своїх зобов`язань за договором факторингу.

Отже, судом установлено як факт виникнення між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем кредитних правовідносин, так і факт надання відповідачу кредитних коштів, неналежного виконання ним зобов`язань щодо їх повернення та сплати процентів, розмір заборгованості, а також перехід права вимоги за кредитним договором до ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс».

При цьому суд зауважує, що відповідач, заперечуючи проти позову, фактично посилається на недостатність доказів, однак не надав суду доказів, які б спростовували укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, наявність заборгованості або правильність визначення її розміру.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позивач довів належними та допустимими доказами обставини, на які посилається як на підставу своїх позовних вимог, тоді як відповідачем ці обставини належними доказами не спростовані.

Відтак позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 501228917 від 23 січня 2020 року у розмірі 29176,96 грн, з яких 17807,88 грн заборгованість за тілом кредиту та 11369,08 грн заборгованість за процентами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З наведених положень закону та встановлених обстави вбачається, що відповідач отримав у кредит кошти, але не повернув їх належним чином та не сплатив проценти. Відтак суд вважає, що право позивача порушене і підлягає захисту, а тому необхідно стягнути заявлену суму заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 29 176 грн 96 копійок.

Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 26 березня 2026 року адвокатом зазначено надання трьох видів послуг: первинної консультації замовника у справі вартістю 1000,00 грн, правового аналізу наявних у замовника документів та правової ситуації 4000,00 грн та підготовки і подання позовної заяви 4200,00 грн, загальною вартістю 9200,00 гривень.

Разом з тим, оцінюючи обсяг та характер зазначених послуг, суд враховує, що первинна консультація та правовий аналіз документів і правової ситуації безпосередньо пов`язані з підготовкою позовної заяви та є етапами підготовки до її складання. Зміст акта не дає можливості чітко встановити, які саме самостійні роботи були виконані адвокатом у межах кожної із зазначених послуг та в чому полягав їх окремий результат.

При цьому правовий аналіз документів, визначення правової позиції та консультація клієнта є такими діями, які за своїм змістом передують підготовці позовної заяви та використовуються безпосередньо для її складання. Тому їх одночасне включення до вартості послуг як окремих видів робіт потребує оцінки з точки зору недопущення подвійного врахування одного й того самого обсягу правничої роботи.

Суд також враховує, що справа не є складною за своїм фактичним та правовим характером, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, представник позивача участі в судових засіданнях не брав, після відкриття провадження додаткових доказів та складних процесуальних документів не подавав, процесуальних клопотань, які потребували б значного обсягу роботи адвоката, не заявляв.

За таких обставин суд вважає, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9200,00 грн не відповідає критеріям співмірності, визначеним частиною четвертою статті 137 ЦПК України, зокрема з огляду на складність справи, обсяг фактично виконаної роботи та характер наданих послуг.

Водночас суд не заперечує факту надання позивачу професійної правничої допомоги та необхідності компенсації відповідних витрат. З урахуванням фактичного обсягу роботи адвоката, характеру спірних правовідносин, ціни позову, способу розгляду справи та відсутності окремої участі адвоката в судових засіданнях суд вважає співмірним розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 гривень.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, а в іншій частині вимоги про їх відшкодування у сумі 4200,00 грн необхідно відмовити.

ІІІ Резолютивна частина

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 133, 137, 141, 263265, 274279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 501228917 від 23 січня 2020 року в розмірі 29176 (двадцять дев`ять тисяч сто сімдесят шість) грн 96 коп., з яких: 17807 грн 88 коп. заборгованість за тілом кредиту; 11369 грн 08 коп. заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення ( виклику ) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (місцезнаходження: м. Київ, пл. Солом`янська, 2, код ЄДРПОУ 40340222);

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І.П.