Рішення № 140053055, 24.09.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 717/1198/26 Провадження № 2/724/1005/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м. Хотин

Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Скрипника С.М.,

за участю секретаря судового засідання Філіпчука Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотині Чернівецької області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Дністровської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області та Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

Позивач керівник Дністровської окружної прокуратури Петро Руснак, який діє в інтересах держави в особі Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області та Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ухвалою Новодністровського міського суду Чернівецької області від 20.05.2026 у кримінальному провадженні за № 12025263100000093 від 17.07.2025 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 28 та ч.1 ст.249 KK України у зв язку з передачею його на поруки трудовому колективу Івановецького ОЗЗСО Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області, якщо він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Ухвалою Новодністровського міського суду Чернівецької області від 20.05.2026 у кримінальному провадженні за № 12025263100000093, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.28 та ч.1 ст.249 KK України у зв язку з передачею його на поруки трудовому колективу товариства з обмеженою відповідальністю «Трітікум AT», якщо він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Зазначає, що в ході судового розгляду встановлено, що приблизно о 21 год. 16.07.2025 ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_2 з метою незаконного зайняття добувним рибним промислом, маючи на меті незаконно добути рибу у річці Дністер Дністровського водосховища, усвідомлюючи протиправність своїх дій, виключно для власного збагачення, діючи приховано, не маючи права на спеціальне використання водних біоресурсів, передбаченого «Порядком здійснення спеціального використання водних біоресурсів», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1347 від 22.12.2023, в порушення вимог ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» та положень п. 1 ч. 1, п. 3 ч. 5 розділу 4 «Правил любительського i спортивного рибальства», затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 за № 700, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16.11.2022 №1412/38748 (зі змінами), у відповідності до яких забороняється добування (вилов) водних біоресурсів сітками та пастками ycix типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, а також водних біоресурсів, які занесені до Червоної книги України, прибули до затоки річки Дністер Дністровського водосховища у межах с. Дністрівка Дністровського району Чернівецької області (урочище «Шипіт»).

У подальшому, 16.07.2025 ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 за допомогою човна дісталися на плесо відповідної затоки річки Дністер у межах села Дністрівка, де умисно, з метою незаконного вилову риби встановили дві риболовецькі сітки. Наступного дня, 17.07.2025, біля 06:00 год. ОСОБА_1 із ОСОБА_2 ,продовжуючи свої протиправні дії, знову за допомогою човна, діставшись на плесо затоки річки Дністер Дністровського водосховища поблизу села Дністрівка (урочище «Шипіт»), а саме на місце, де ними напередодні були встановлені риболовецькі сітки, та маючи на меті зібрати рибу, яка потрапила в ix тенета, здійснили незаконний вилов риби, а саме 3 екземплярів виду судак, 2 екземплярів виду лящ, 2 екземплярів виду рибець, 8 екземплярів виду плітка та 22 екземплярів виду вирезуб, які занесені до Червоної книги України.

Відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України за № 1042 від 29.09.2023 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення a6o пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів», зі змінами, за №1030 від 07.11.2012 «Про затвердження розміру компенсації за незаконне добування, знищення a6o пошкодження видів тваринного i рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища ix перебування (зростання)» та згідно висновку додаткової судової інженерно екологічної експертизи за № СЕ-19/126-26/4379-ФХЕД від 10.04.2026, своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинили істотну шкоду навколишньому природному середовищу на загальну суму 249733 грн. 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вчинили кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 KK України, тобто незаконне зайняття рибним промислом, що заподіяно істотну шкоду, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Разом з тим, у ході судового розгляду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали суду свою згоду на ix звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, згідно ст. 47 KK України, у зв язку із передачею на поруки відповідних трудових колективів, та на закриття у зв язку з цим кримінального провадження відносно них.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження i звільнення особи від кримінальної відповідальності a6o постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, е обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала a6o постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Крім того, відповідно до п. 1.6 Роз`яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 № 02-5/744 у спорі про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 1166, 1172 Цивільного кодексу України). Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Таким чином обставини, встановлені ухвалою Новодністровського міського суду Чернівецької області від 20.05.2026 с встановленими та не підлягають доказуванню.

Внаслідок вищевказаного діяння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рибному господарству України, а відповідно інтересам держави в особі Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм та Кельменецької селищної ради заподіяно майнову шкоду в загальному розмірі 249733,00 грн.

На даний час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдана шкода в добровільному порядку не відшкодована.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної a6o кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Статтею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного

середовища» передбачено, що одним з джерел формування державного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища є частина грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності згідно з чинним законодавством.

Згідно ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення a6o погіршення стану водних біоресурсів та середовища ix перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали a6o замовляли здійснення такої діяльності (ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»).

В ході судового розгляду кримінального провадження за

№ 12025263100000093 відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом встановлено розмір збитків, завданих внаслідок вчинення останніми правопорушення, при цьому зазначений розмір підтверджується отриманим висновком експерта, що в свою чергу надає право на звернення до суду із даною позовною заявою. У судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 остаточний розмір заподіяних збитків не оспорювали, повністю визнали вину у вчиненому правопорушенні та щиро розкаялись.

Статтею 13 Конституції України, статтями 3-5 Закону України «Про тваринний світ» та статтею 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що об`єкти тваринного світу (в тому числі риби, ссавці, членистоногі, молюски та інші) знаходяться під охороною держави та належать до природних ресурсів загально державного значення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, ix посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, на яку, крім іншого, покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках i в порядку, що визначені законом.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення aбo загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

Обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення a6o загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність ix захисту.

Порушенням інтересів держави у вказаному випадку с те, що забезпечення екологічної безпеки i підтримання екологічної рівноваги є одним із пріоритетних напрямків діяльності як державних органів, так i суб`єктів господарювання, адже охорона навколишнього природного середовища відноситься до глобальних завдань, життєво важливих для всього людства, тому актуальним є відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу з метою спрямування коштів на відновлення стану пошкоджених об`єктів навколишнього природного середовища.

Правовідносини, пов`язані з охороною навколишнього середовища становлять суспільний інтерес, а неправомірне, всупереч закону та волі держави використання об`єктів навколишнього природного середовища, а також невідшкодування збитків, заподіяних такими діями, до державного бюджету суспільному інтересу не відповідає.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. ст. 5, 11 Закону України «Про тваринний світ», об`єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі i знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об`єктами права власності Українського народу. Об`єкти тваринного світу в Україні знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них.

Пунктом «6» статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 69-1 Бюджетного кодексу України встановлено, що місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Згідно із ст.ст. 47, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, завдана порушенням природоохоронного законодавства підлягає стягненню та зарахуванню на спеціальні рахунки місцевого бюджету, у даному випадку до фонду охорони навколишнього природного середовища Кельменецької селищної ради.

Дотримання належного економічного регулювання правовідносин в сфері охорони навколишнього природного середовища, дотримання істотних умов режиму використання природних ресурсів, забезпечення надходжень відповідних платежів до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом ix вірного правового врегулювання, що виключає невизначеність у правовідносинах сторін, безпосередньо належить до інтересів держави.

Крім того, ненадходженням коштів до місцевого бюджету порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, Кельменецької територіальної громади, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм.

Ненадходження коштів в розмірі 249733,00 грн. до бюджету порушує основні принципи існуючого суспільного ладу, спричиняє шкоду економічним інтересам держави, загрожує належному виконанню місцевих програм, тягне за собою негативні наслідки у виді відсутності грошових коштів, необхідних для забезпечення нагальних потреб територіальної громади, виконання соціальних програм тощо.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 691 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Відповідно до п. 2.2 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 12.09.2012 за № 1569/21881, у процесі казначейського обслуговування коштів місцевих бюджетів органи Казначейства здійснюють розподіл платежів між рівнями місцевих бюджетів, розподіл інших платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно з вимогами Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України та рішенням місцевої ради про бюджет у розмірах, визначених законодавством, та перераховують розподілені кошти місцевих бюджетів за належністю.

Отже збитки, завдані внаслідок незаконного вилову риби на території Кельменецької територіальної громади у відповідності до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. 7 ч. 3 ст. 29 та п. 4 ч. 1 cт.69-1 Бюджетного кодексу України підлягають стягненню та Зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідної об`єднаної територіальної громади, на території якої вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.

Таким чином, шкода заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільний казначейський рахунок відповідної територіальної громади, на адміністративній території якої вчинено правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні.

3 метою з`ясування наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Дністровською окружною прокуратурою на адресу Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області скеровано лист від 26.05.2026, яким ініційовано питання щодо вжиття заходів, спрямованих на відшкодування вказаної шкоди.

Водночас, за результатами розгляду вищевказаного листа окружної прокуратури органом місцевого самоврядування жодних заходів щодо стягнення коштів не вжито, про що інформовано листом від 08.06.2026.

Бездіяльність уповноважених органів привела до порушення інтересів держави, адже з моменту виявлення правопорушення, зокрема з 16.07.2025, завдана навколишньому природному середовищу шкода, залишається невідшкодованою. Як результат, Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у особі його філії Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Чернівецькій області та Кельменецькою селищною радою не вжито заходів щодо звернення до суду із позовною заявою, з метою стягнення з відповідача коштів до відповідних бюджетів, які можуть бути залучені державою та органами місцевого самоврядування для реалізації загальнодержавних та місцевих програм, в тому числі, щодо охорони навколишнього природного середовища, тому існує необхідність вжиття заходів представницького характеру прокурором у кримінальному провадженні.

На виконання п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурором у кримінальному провадженні попередньо повідомлено Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у особі його філії Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Чернівецькій області та Кельменецьку селищну раду про представництво інтересів держави в суді у ix особах листами від 09.06.2026.

Враховуючи наведене просить суд стягнути солідарно ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 на користь держави, у особі Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області шкоду в сумі 249733,00 грн., завдану незаконним виловом риби.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду від 03 липня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 30 липня 2026 року о 10:30 годині.

Ухвалою Хотинського районного суду від 30 липня 2026 року закрито підготовче провадження по цивільній справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивач - представник Дністровської окружної прокуратури у судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Представник Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області у судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Представник Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, від їх представника адвоката Телешман І.І. надійшла заява, в якій просить здійснювати розгляд справи за його та відповідачів відсутністю. Також представником відповідачів в заяві зазначено наступне.

Відповідачі щиро розкаялися у вчиненому під час розгляду кримінального провадження, протягом періоду перебування на поруках трудових колективів не мали зауважень щодо їхньої поведінки, беруть участь у виховних заходах, які до них застосовуються, тому просять суд при ухваленні рішення розглянути питання про розстрочення виконання рішення суду.

Відповідач ОСОБА_1 працює в Кельменецькій селищній раді Дністровського району Чернівецької області на посаді завідувача господарства та отримує щомісяця заробітну плату в розмірі 8647 гривень, що стверджується довідкою Кельменецької селищної ради від 20.07.2026 року № 677, копія якої додавалася до попереднього клопотання.

Відповідач ОСОБА_5 працює в товаристві з обмеженою відповідальністю

«Трітікум_АТ» на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва та отримує щомісяця заробітну плату в розмірі в середньому 26000 гривень, що стверджується довідкою товариства з обмеженою відповідальністю «Трітікум_АТ» від 21.07.2026 року №0000-000002.

Зважаючи на матеріальне становище відповідачів та ту обставину, що доходи відповідачів не дозволяють відшкодувати шкоду одноразово, а також враховуючи необхідність витрат для забезпечення базових потреб людини, прошу суд при ухваленні рішення суду розстрочити його виконання на дванадцять місяців та стягувати шкоду з кожного відповідача рівними частками по 10405,55 гривень щомісячно.

Також, відповідно до ч.3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», якою встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, прошу стягнути з відповідачів 50 % сплаченого позивачем судового збору, а 50% повернути позивачу з державного бюджету.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась за відсутності всіх учасників справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини встановлені судом

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п 1ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав, суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що згідно витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2025 року зареєстровано кримінальне провадження № 12025263100000093, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 повідомлено про підозру. Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України (а.с. 19).

Ухвалою Новодністровського міського суду Чернівецької області від 20.05.2026 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності, у зв`язку з передачею їх на поруки трудовим колективам: Івановецького ОЗЗСО Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області, ТОВ «Трітікум_АТ», якщо вони протягом року з дня передачі їх на поруки виправдають довіру колективів, не ухилятимуться від заходів виховного характеру та не порушуватимуть громадського порядку. Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025263100000093 від 17.07.2025 закрито (а.с. 20-26).

Листом Дністровської окружної прокуратури від 26.05.2026р. витребувано у Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Чернівецькій області інформацію про вжиті заходи, у тому числі в судовому порядку, щодо стягнення шкоди, завданої незаконним виловом риби в адміністративних межах с. Дністрівка Дністровського району (а.с.27,28).

Згідно відповіді Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Чернівецькій області від 01.06.2026р. № 2-13-9/288-26, заходи щодо стягнення шкоди, завданої незаконним виловом водних біоресурсів громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не вживались. У зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань просили здійснити представництво інтересів держави у справі стосовно громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 для вирішення питання відшкодування збитків (а.с.29).

Листом Дністровської окружної прокуратури витребувано у Кельменецької селищної ради інформацію про вжиті заходи, у тому числі в судовому порядку, щодо стягнення шкоди, завданої незаконним виловом риби в адміністративних межах с. Дністрівка Дністровського району (а.с. 30-32).

За відповіддю Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області, вирішення в судовому порядку питання щодо стягнення до бюджету з громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 завданих збитків за порушення природоохоронного законодавства, внслідок вчиненого ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України, в бюджеті Кельменецької селищної територіальної громади не передбачені видатки для цих цілей, що унеможливлює здійснення проплат, пов`язаних з поданням позовної заяви (а.с.33).

Застосовані норми права. Мотиви та висновки суду.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави у суді у виключних випадках і в порядку, визначених законом.

У відповідності до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист таких інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, у позовній заяві обґрунтовує, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Судом встановлено, що Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, а також Кельменецька селищна рада Дністровського району Чернівецької області самостійно до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не зверталися.

Як вбачається з матеріалів справи, Дністровською окружною прокуратурою Чернівецької області 26.05.2026р. скеровано лист до Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Чернівецькій області щодо вжиття заходів, спрямованих на стягнення шкоди, заподіяної незаконним виловом водних біоресурсів.

Листом від 01.06.2026 Управління повідомило про неможливість самостійного вжиття відповідних заходів цивільно-правового характеру.

Наведене свідчить про неналежне здійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави, у зв`язку із чим прокурор обґрунтовано звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну тваринному світу внаслідок порушення законодавства у галузі охорони, використання та відтворення тваринного світу.

Згідно зі ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, на пільгових умовах.

За статтею 63 Закону України «Про тваринний світ» за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу передбачена адміністративна, цивільно-правова чи кримінальна відповідальність відповідно до закону. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до ч.ч. 2, 4, 5 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що незаконними діями відповідачів державі завдано шкоду в розмірі 249733,00грн., яка до теперішнього часу добровільно не відшкодована.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» природні ресурси України є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.

Як визначено ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища зараховуються у місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з п.7 ч.3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 691 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Відповідно до ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, враховуючи наявність протиправної поведінки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , завданих ними збитків, причинного зв`язку між їх поведінкою та завданими збитками, визнання ними позовних вимог, доведеністю позивачем розміру шкоди, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Разом з тим, судом враховується та обставина, що у матеріалах справи наявне клопотання представника відповідачів про розстрочення виконання рішення суду про відшкодування шкоди на дванадцять місяців по 10405,55грн. щомісячно.

Клопотання обґрунтоване матеріальним становищем відповідачів. Так ОСОБА_1 працює в Кельменецькій селищній раді Дністровського району Чернівецької області на посаді завідувача господарства, отримує щомісяця заробітну плату в розмірі 8647,00грн., що підтверджується довідкою № 677 від 20.07.2026р. (а.с.77).

ОСОБА_2 працює в ТОВ «Трітікум_АТ» на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва та отримує щомісяця заробітну плату в розмірі 26000,00грн., що підтверджується довідкою № 0000-000002 від 21.07.2026р. (а.с.76).

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Частинами 3, 4 статті 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду щодо сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення в частині сплати заборгованості, суд враховує, що представник відповідачів при наведенні мотивів для розстрочення виконання рішення надав докази їх доходів за період з січня по червень 2026 року, згідно яких середній щомісячний дохід ОСОБА_1 становить 8647,00 грн., ОСОБА_2 становить 20405,00 грн. (після сплати податків та зборів).

Проаналізувавши поведінку відповідачів та їх матеріальний стан, суд приходить до висновку, що без розстрочки виконання рішення суду вони перебуватимуть у скрутному матеріальному становищі, а виконання рішення в повному обсязі буде ускладнено. Разом з тим, надання розстрочки виконання рішення суду не буде створювати занадто привілейовані умови для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та надмірних обмежень для держави, у особі Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області.

Згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що представником відповідачів достатньо обґрунтована необхідність розстрочки виконання рішення суду в частині відшкодування спричиненої ними шкоди, а тому його заява підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що ціна позову становить 249733,00 грн., а ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, розмір судового збору становить 3746,00 грн. (249733,00 грн. х 1,5% /100), який підлягає стягненню з відповідачів у дохід держави в рівних частинах.

Проте, представником відповідачів заявлено клопотання про стягнення з відповідачів

50 % судового збору та повернення позивачу 50% судового збору з державного бюджету.

Клопотання обґрунтоване ч.3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», якою встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи обставини справи, визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовних вимог, їх майновий стан, суд вважає за доцільне стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір в загальному розмірі 2000,00 грн. в рівних частинах.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 10, 63 Закону України «Про тваринний світ», ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 142, 206, 247, 259, 263, 264, 265, 267, 268, 435 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Дністровської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області та Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь держави в особі Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області (адреса місця знаходження: площа Центральна, буд. 4, с. Кельменці, Дністровський район, Чернівецька область, ЄДРПОУ 04417010) шкоду, завдану незаконним виловом риби, у розмірі 249733,00 (двісті сорок дев`ять тисяч сімсот тридцять три) гривні 00 копійок на рахунок: UA268999980333179331000024377, ДКСУ м. Київ, код класифікації доходів бюджету 24062100, МФО 899998, код отримувача 37836095.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1000,00 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1000,00 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Допустити розстрочку виконання рішення Хотинського районного суду Чернівецької області по справі № 717/1198/26 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави в особі Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області шкоди, завданої незаконним виловом риби в розмірі 249733,00 (двісті сорок дев`ять тисяч сімсот тридцять три) гривні 00 копійок терміном на 12 (дванадцять) місяців з дня ухвалення рішення, шляхом сплати ОСОБА_1 на користь держави в особі Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області суми відшкодування в розмірі 10405,55 (десять тисяч чотириста п`ять) гривень 55 копійок щомісячно, починаючи з жовтня 2026 року по вересень 2027 року, та ОСОБА_2 на користь держави в особі Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області суми відшкодування в розмірі 10405,55 (десять тисяч чотириста п`ять) гривень 55 копійок щомісячно, починаючи з жовтня 2026 року по вересень 2027 року.

Копію рішення суду надіслати сторонам.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачі: Дністровська окружна прокуратура, вул. Сагайдачного, 39, с. Кельменці, Чернівецька область, ЄДРПОУ 02910120.

Кельменецька селищна рада Дністровського району Чернівецької області, площа Центральна, буд. 4, с. Кельменці, Дністровський район, Чернівецька область, ЄДРПОУ 04417010.

Державне агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, вул. Січових Стрільців, буд. 45а, м. Київ, ЄДРПОУ37472282.

Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 24 вересня 2026 року.

Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК