Рішення № 140050573, 24.09.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/3514/2026 Справа № 641/4856/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Онупко М.Ю.,

за участю секретаря Колєсніченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради до ОСОБА_1 про відібрання дитини у матері без позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Департамент служб у справах дітей ХМР, звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просить відібрати малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у матері ОСОБА_1 , без позбавлення її батьківських прав, передати малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органу опіки та піклування для подальшого її влаштування.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що малолітня ОСОБА_1 перебуває на обліку Служби у справах дітей по Слобідському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, як дитина, яка опинилася в складних життєвих обставинах з 2023 року. Відомості про батька дитини внесені до свідоцтва про народження дитини відповідно до частини 1 ст.135 СК України. До ССД по Слобідському району надійшла інформація відділу соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова ХМСС «Довіра» щодо неналежного виконання матір?ю малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_1 своїх батьківських обов?язків, проживання дитини в неналежних умовах, та вжиття заходів, спрямованих на недопущення загрози життю та здоров`ю дитини. Мати має діагноз «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психостимуляторів. Синдром залежності F15.2.». Згідно з інформацією КНП «Міська поліклініка N? 19» ХМР ОСОБА_1 взяти на облік по вагітності. Вагітна веде асоціальний спосіб життя (наркозалежна). За інформацією відділу соціальної роботи впродовж періоду перебування під соціальним супроводом з матір?ю постійно проводилася системна робота, спрямована на підтримку та соціальний захист дитини. Не зважаючи на вжиті заходи ситуація в родині залишається нестабільною та має ознаки ускладнення. Зберігаються ризики неналежного виконання матір?ю батьківських обов?язків, перебування дитини в умовах, що можуть негативно впливати на її розвиток та безпеку. Санітарно-гігієнічний стан житлового приміщення незадовільний, відчувається неприємний запах, особисті речі розкидані, продукти харчування відсутні. З пояснень сусідів мати не приділяє дитини належної уваги, родина перебуває у скрутному становищі та потребує сторонньої допомоги у забезпечені харчування дитини, оскільки періодично отримує продукти у сусідів. В ході обстеження було встановлено, що дитина проживає в неналежних мовах. Мати поводилась агресивно. За результатами проведення оцінки складено протокол тимчасового вилучення дитини з небезпечного середовища від 19.05.2026. Дитину госпіталізовано до педіатричного відділення КНП «МКБЛ N? 17», XMP для проходження обстеження.

Крім того представник позивача вказала, що виконавчим комітетом Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради було прийнято рішення від 20.05.2026 № 15 «Про негайне відібрання малолітньої дитини у матері». Згідно п. 2 вказаного рішення ССД по Слобідському району було доручено здійснити заходи щодо тимчасового влаштування малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з п. 3 вказаного рішення зобов?язано ССД по Слобідському району повідомити Слобідську окружну прокуратуру та протягом семи днів звернутися до Слобідського районного суду м. Харкова з позовною заявою про відібрання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у матері ОСОБА_1 , без позбавлення її батьківських прав. Питання відібрання малолітньої ОСОБА_2 від матері без позбавлення батьківських прав також було розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчих органів міської ради. Членами Комісії було прийнято рішення про доцільність відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав.

Враховуючи вищевикладене, позивач був вимушений звернутися до суду із позовом.

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 29.05.2026 року по вищевказаній справі відкрито провадження, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

08.07.2026 року ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова закрито підготовче провадження у справі за позовом ДССД ХМР до ОСОБА_1 про відібрання дитини у матері без позбавлення батьківських прав та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засідання представник позивача ДССД ХМР Келчевська І.С. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечувала.

Прокурор Соболева Т. у судовому засіданні позовні вимоги про відібрання дитини у матері без позбавлення батьківських прав підтримала та просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала. Про розгляд справи відповідачу відомо, копія позовної заяви з додатками була вручена відповідачці 08.07.2026 року в приміщенні суду та повідомлено про час розгляду справи.

За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 22.09.2023 року.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України № 00041532029 від 22.09.2023 року вбачається, що відомості про батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Наказом начальника служби у справах дітей по Слобідському району № 061 від 05.10.2023 року малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 взято на облік, з підстав проживання в сім`ї, у якій батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

З листа Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка № 1» Харківської міської ради № б/н від 30.03.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом І кварталу 2026 року в рамках виконання індивідуального плану закладом охорони здоров`я було проведено такі заходи: дитина оглянута лікарем-педіатром, видано електронне направлення на огляд лікаря-отоларинголога дитячого з приводу стороннього тіла носа (успішно видалене в амбулаторних умовах).

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 15 від 20.05.2026 року вирішено негайно відібрати малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у матері ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу тимчасового вилучення дитини з небезпечного середовища від 19.05.2026 року на підставі визначення оцінки рівня безпеки дитини як «дуже небезпечно» складено протокол про тимчасове вилучення дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з небезпечного середовища за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 13.09.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що дитина в органах ДРАЦС не зареєстрована. Рекомендовано матері пройти обстеження в наркологічному кабінеті, зареєструвати дитину до 15.09.2023 року; акту обстеження умов проживання від 19.11.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 . З матір`ю проведено профілактичну бесіду; акту обстеження умов проживання від 22.12.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 з матір`ю проведено профілактичну бесіду, попереджена про відповідальність; акту обстеження умов проживання від 21.01.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 з матір`ю проведено профілактичну бесіду, попереджена про відповідальність; акту обстеження умов проживання від 02.02.2026 року за адресою: АДРЕСА_1 з матір`ю проведено профілактичну бесіду щодо запобігання випадків загрози життю та здоров`ю дитини у зимовий період; акту обстеження умов проживання від 19.05.2026 року за адресою: АДРЕСА_1 . Для проживання дитини умови неналежні, на момент обстеження мати повернулась одна додому, дитина знаходиться у сторонніх осіб.

Відповідно до наказу №58 Служби у справах дітей Чугуївського району Харківської області Зміївської міської ради від 11.06.2026 року малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 тимчасово влаштована з 12.06.2026 по 14.12.2026 року до прийомної сім`ї ОСОБА_4 .

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Європейський суд з прав людини, застосовуючи Конвенцію, зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: (a) у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; (b) у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (пункт 50 рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України).

Основні підстави для відібрання дитини зазначені у ч. 1 ст. 164 СК України.

Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у вищенаведеній ч. 1 ст. 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок. Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18).

Отже, положення про право батьків і дітей бути поряд один з одним не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини, при розгляді справи суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини.

У частині сьомій статті 7 Сімейного кодексу України (далі СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Під час розгляду справи судом встановлено, що мати дитини має психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психостимуляторів, неодноразово повідомлялася про необхідність забезпечення належних умов проживання дитини, проводилися профілактиктичні бесіди щодо приведення житла належний санітарний стан з метою запобігання випадків загрози життю дитини, надавався необхідний соціальний супровід,. Однак під час чергового обстеження умов проживання дитини було виявлено антисанітарні умови в житловому приміщенні, відсутність продуктів харчування та встановлено передачу матір`ю дитини стороннім особам.

Отже позивачем доведено під час розгляду справи та вказане підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, ухилення відповідачем від виконання своїх батьківьких обов`язків та реальності загрози для життя та здоров`я і морального виховання малолітньої дитини, що відповідає положенням ч. 1 ст. 170 Сімейного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд зважаючи на те, що пріоритетом якнайкращих інтересів дітей, оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення, та з урахуванням встановлених фактичних обставин, приходить до висновку про наявність підстав для відібрання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері, ОСОБА_1 , без позбавлення батьківських прав, передання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органу опіки та піклування для подальшого її влаштування.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про відібрання дитини від матері ОСОБА_1 , передання дитини, органу опіки та піклування для подальшого її влаштування, в межах пред`явлених позовних вимог підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради до ОСОБА_1 про відібрання дитини у матері без позбавлення батьківських прав задовольнити.

Відібрати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері, ОСОБА_1 , без позбавлення батьківських прав.

Передати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органу опіки та піклування для подальшого її влаштування.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи - в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони та учасники справи:

Позивач Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, адреса місце знаходження: м. Харків, вул. Чернишевська, 55, ЄДРПОУ - 26489104.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній.

Суддя М.Ю.Онупко