Рішення № 140050572, 24.09.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/2526/2026 Справа № 641/2730/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Онупко М.Ю.,

за участю секретаря Колєсніченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Департамент служб у справах дітей ХМР (далі ДССД ХМР), звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 в якій просить позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 , в розмірі частки всіх видів їх доходів, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позову і до його повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на первинному обліку Служби у справах дітей по Слобідському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради перебуває малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як дитина позбавлена батьківського піклування. Мати дитини, ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до свідоцтво про смерть НОМЕР_2 від 24.04.2017, виданий Харківський міський ВДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 6050. Батько дитини, ОСОБА_1 , відбував покарання в державній установі «Криворізька виправна колонія (№ 80)» з 22.04.2017 по 24.05.2024. Згідно з рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.05.2017 № 314 «Про надання дітям статусу дитини - сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування» малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Згідно з рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 07.06.2017 № 348 «Про встановлення опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, призначення фізичних осіб їх опікунами, піклувальниками», опікуном малолітнього ОСОБА_1 призначено ОСОБА_2 .

Так батько дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнений з державної установи «Криворізька виправна колонія (№ 80)» 24.05.2024 (довідка про звільнення Серія ДНІ № 15564). До ССД по Слобідському району з питання повернення дитини до себе на виховання не звертався. Про звільнення не повідомив.

Крім того представник позивача вказав, що заходами спеціалістів ССД по Слобідському району спільно з працівниками відділу поліції № 2 ХРУП № 1 Суркова Р.М. було знайдено на території Слобідського району м. Харкова та запрошено до ССД по Слобідському району. ОСОБА_1 18.02,2026 на прийомі спеціалістів ССД по Слобідському району повідомив, що не має можливості забрати дитину до себе, не має можливості утримувати та піклуватися про дитину. ОСОБА_1 не працює, постійного заробітку не має, ніде не зареєстрований, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Проти позбавлення його батьківських прав не заперечує, про що повідомив письмово.

Враховуючи вищевикладене, позивач був вимушений звернутися до суду із позовом.

Ухвалою Слобідського районного суд міста Харкова від 31.03.2026 року по вищевказаній справі відкрито провадження, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Крім того ухвалою Слобідського районного суд міста Харкова від 17.06.2026 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ДССД ХМР до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просила їх задовольнити. Проти розгляду справи в заочному порядку не заперечували.

В судовому засіданні прокурор Соболева Т.В. позовні вимоги ДССД ХМР підтримала та просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов до суду не надав. В заяві від 10.08.2026 року ОСОБА_1 вказав, що він обізнаний про знаходження в провадженні Слобідського районного суду міста Харкова цивільної справи про позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із чим просить розглядати справу за його відсутності, проти позовних вимог не заперечує.

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_2 пояснила, що відповідач ОСОБА_1 бачив свого сина ОСОБА_3 один раз, та вказана подія була два роки тому після звільнення з місць позбавлення волі та вказав, що не має бажання ним опікуватися. Вона з 2014 року мешкала разом із донькою та її чоловіком відповідачем у справі, та двома дітьми відповідача від першого шлюбу. Весь час перебування відповідача у установі виконання покарання після скоєння ним вбивства її доньки - матері дитини, малолітній онук постійно проживає разом з нею. Жодної матеріальної допомоги батько на утримання сина не надавав.

За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та матір`ю якого є ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 26.06.2013 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 виданого 24.04.2017 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З довідки про звільнення Серії ДНП № 15564 від 24.05.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відбував покарання у ДУ «Криворізька виправна колонія (№ 80)» з 22.04.2017 року по 24.05.2024 року, і прямує до місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради № 7 від 09.03.2026 року орган олпіки та піклування вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.05.2017 «Про надання дітям статусу дитини сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування» за № 314 було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 07.06.2017 «Про встановлення опіки, піклування над дітьми сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, призначення фізичних осіб їх опікунами, піклувальниками» за № 348 було призначено ОСОБА_2 опікуном малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 18.02.2026 року вбачається, що він не має можливості виховувати свого сина ОСОБА_3 , оскільки не має власного житла, має тимчасовий заробіток, а тому він не заперечує проти позбавлення батьківських прав.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За нормами ч. 2 ст. 258 СК України баба і дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України, при вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей.

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою ВР від 27.02.1991 року № 789-ХІІ) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

За принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 року, дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння.

Держави - учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Дитина з моменту народження має право на піклування своїх батьків.

У ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Європейський суд з прав людини у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16.07.2015 року зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).

Як зазначає Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 постанови від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При цьому, згідно з роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

У відповідності до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно до акту обстеження умов проживання від 08.01.2026 року, складеного завідувачем сектору ССД по Слобідському району ДССД ХМР Майба Д.Л., вбачається, що обстеження проведене за адресою: АДРЕСА_3 , та для ОСОБА_3 створені умови, опікун забезпечує дитину всім необхідним, наявні речі за сезоном, є канцелярське приладдя, дитина навчається онлайн. Опікун має чудові стосунки з дитиною.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не приділяє дитині уваги на протязі тривалого часу, не приймає участі у її вихованні, не цікавиться її фізичним та духовним розвитком, добровільно матеріальної допомоги не надає тривалий час, проживає окремо, дитиної та його життям не цікавиться, у наданих заявах вказував, що не має можливості та бажання піклуватися про сина та не заперечує проти задоволення позову.

Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає з опікуном, забезпечений необхідним для нормального розвитку, відпочинку і навчання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині позбавлення відповідача ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Окрім того, частиною 3 ст. 166 Сімейного Кодексу України встановлено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно ч. 2 ст. 166 Сімейного Кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно зі ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 Сімейного Кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України мінімальний розмір на одну дитину не може бути менший ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальний стан відповідача, а також положення ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України, згідної якої розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення розвитку дитини та не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд виходить з того, що відповідач є працездатною особою, згідно до матеріалів справи інших утриманців або інших аліментних зобов`язань не має, доказів, які свідчать про наявність у нього захворювань та потреби в лікуванні не надано.

Доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов`язку утримувати дитину (доход дитини набагато перевищує дохід кожного з батьків і забезпечує повністю її потреби ), відповідачем також не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Враховуючи матеріальний стан відповідача, а також вік дитини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму, починаючи з 27.03.2026 року та до досягнення дитиною повноліття, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, в межах пред`явлених позовних вимог підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 267 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах суми виплати за один місяць.

Питання про розподіл судових витрат, суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України та стягує з відповідача на користь держави в розмірі 3328 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 березня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь держави судовий збір в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 5 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Роз`яснити, що батько, мати, які позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи - в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі :

Позивач - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Чернишевська, 55, ЄДРПОУ 26489104.

Відповідач - ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній.

Суддя М.Ю.Онупко