Рішення № 140050481, 24.09.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/7374/25

Провадження №2/639/372/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Рубіжного С.О.,

за участю секретаря Чубенко О.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника третої особи Щербак О.Б.,

прокурора Кіріяченко А.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобаварського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Департамент служба у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

До Новобаварськогого районного суду міста Харкова надійшла позовна заява позивача ОСОБА_1 , подана її представником адвокатом Івановою Н.О. до відповідача ОСОБА_3 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, в якому просить суд позбавити ОСОБА_3 , громадянина України, батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позбавити ОСОБА_3 , громадянина України, батьківських прав відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Доручити Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради скласти висновок про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, сторони що мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 05 липня 2013 року Позивач та Відповідач перебували у шлюбі, проте через численні конфлікти у 2014 році Позивачка пішла з дітьми від Відповідача при цьому не обмежувала Відповідача у спілкуванні з дітьми, діти проживали з батьком приблизно половину часу.

В 2018 році діти почали відмовлятись від відвідування батька та розповіли, що батько застосовує до них психологічний тиск, наприклад робить вигляд, що покинув їх у незнайомому місці та поїхав, та фізичну силу коли вони не виконують його вказівки.

12 грудня 2018 року у відношенні Відповідача було складено протокол за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статті, невиконання термінового заборонного припису, з накладанням штрафу.

Після цього Позивачка звернулась із позовом про розірвання шлюбу. Як пояснив Відповідач під час розгляду справи про розірвання шлюбу, складності з дітьми у нього виникали через їх небажання виконувати завдання в спортивних заходах, що він для них організовував, через небажання доньки займатись математикою під час літніх канікул. 30 травня 2019 року шлюб між Позивачкою та Відповідачем було розірвано.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.04.2019 року у справі № 639/2330/19 Відповідача зобов`язано виплачувати на користь Позивачки аліменти на утримання неповнолітніх дітей, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 16 січня 2019 року до досягнення дітьми повнолітнього віку. На підставі зазначеного рішення було відкрито виконавче провадження від 31.05.2019 року № 59247398.

Проте аліменти Відповідачем майже не сплачувались протягом всіх років. Аліменти були сплачені в липні 2019 року, в жовтні 2019 року, в лютому 2020 року, в липні, серпні та вересні 2020 року. Сплата аліментів відбувалась перед поданням позовної заяви про встановлення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми, під час врегулювання спору за участю судді та складення висновку про визначення порядку участі Відповідача у вихованні малолітніх дітей Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради. В листопаді 2019 року Відповідач звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова із позовною заявою до Позивачки про усунення перешкод у спілкуванні батька з дітьми та визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми. Під час розгляду справи Відповідач висловлював свої бажання щодо орієнтованості на фізичний та інтелектуальний розвиток дітей, контроль їх навчальної сфери, прищеплення інтересу до читання, до тренувань з гірськолижного спорту, до занять з шахів та математики, формування наполегливості, акуратності, організованості, витримки та дисципліни.

Судовий розгляд зупинявся на період 24.12.2019 11.02.2020 року для проведення процедури врегулювання спору за участю судді та в період з 02.06.2021 року по 07.07.2023 року для проведення судово-психологічної експертизи.

06.11.2020 року Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради було складено висновок № 538 щодо визначення порядку участі батька у вихованні малолітніх дітей, згідно з яким вважають за доцільне встановлення порядку участі батька, ОСОБА_3 , у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначивши час: перша, третя субота місяця та друга, четверта неділя місяця з 10-00 до 19-00, два тижня влітку для можливості оздоровлення. Спілкування батька з дітьми проводиться виключно за згодою дітей.

Під час розгляду справи Позивачка пояснювала, що не заперечує проти спілкування дітей з Відповідачем, але виключно за їхньою згодою. За висновками судово-психологічної експертизи, з урахуванням документального матеріалу, в якому відбиваються особливості мікросоціальної ситуації розвитку дитини (тобто, особливості поводження батька й матері з дітьми), та даних безпосереднього психологічного обстеження (із застосуванням конкретних психологічних методик, відповідних завданням дослідження), встановлено позитивне ставлення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до матері ОСОБА_1 . Щодо сприйняття дітьми батька встановлено амбівалентне ставлення ОСОБА_4 до батька, що проявляється зовнішньою позицію відсторонення при внутрішній потребі у контакті з ним та зовнішньо-звинувачувальна позиція ОСОБА_5 до батька (невдоволення методами його виховання). У ході бесіди з експертом ОСОБА_6 висловила бажання проживати з матір`ю до дев`ятого класу. Щодо планів на майбутнє дівчинка зазначає, що після дев`ятого класу хоче поїхати до Львова, щоб вступити до правового коледжу на навчання та жити окремо від батьків. ОСОБА_7 висловив бажання проживати з матір`ю та спілкуватися з батьком у дистанційному режимі.

Рішенням суду від 27.09.2023 року позов задоволено частково та встановлено наступний порядок способу участі батька ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визначивши час: перша, третя субота місяця та друга, четверта неділя місяця з 10-00 до 19-00, два тижня влітку для можливості оздоровлення, за згодою дітей з обов`язковим повернення їх до місця постійного проживання. Діти не виявляли бажання так часто перебувати у батька, проте ним не висловлювалось скарг щодо невиконання рішення суду.

Вироком Новобаварського районного суду м. Харкова від 28.04.2025 року по справі № 639/2762/25 Відповідача визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, а саме умисному злісному ухилянні від сплати аліментів, що сукупно складає суму виплат відповідних платежів за три місяці, та призначено йому покарання у види 1 року пробаційного нагляду з покладенням на нього певних обов`язків.

Відповідно до довідки про заборгованість зі сплати аліментів станом на 31.08.2025 року заборгованість ОСОБА_3 складає 258 971,14 грн. (двісті п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот сімдесят одну гривню, 14 коп.).

Наразі Відповідач жодним чином не забезпечує дітей ані матеріально, ані вихованням. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вже достатньо дорослі, щоб мати власні ціннісні уявлення про світ, усвідомлювати причинно-наслідкові зв`язки, розумітись в культурі, політичній ситуації, здійснювати самостійне пізнання себе як особистості та самоідентифікації, а також, нажаль, мати досвід життя під час війни, смерті близьких людей. Світогляд Відповідача та дітей має протиріччя, що не можуть бути вирішені.

Оскільки Позивачка є учасницею бойових дій та вони з дітьми усвідомлюють, що може статись будь що, родиною було прийнято рішення щодо звернення із позовною заявою про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, щоб у випадку смерті Позивачки опіку над дітьми здійснювала їх бабуся, ОСОБА_8 .

Вказана заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 04.09.2025 року позов залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

На виконання ухвали суду від 07.10.2025 року позивачем вказані недоліки позовної заяви були усунуті.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2025 року прийнято до розгляду та відкрите загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Департамент служба у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав. Призначено підготовче судове засідання.

19 листопада 2025 року представником позивача ОСОБА_2 подане клопотання про долучення доказів.

03 березня 2026 року в системі «Електронний суд» представником Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради сформовано пояснення та долучено висновок.

Ухвалою суду від 19 березня 2026 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Департамент служба у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав. Призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Іванова Н.О. наполягали на задоволені позовних вимог, посилаючись на обставини викладені в позові.

Прокурор Кіріяченко А.В. в судовому засіданні просила ухвалити рішення з урахуванням інтересів дітей.

Представник третьої особи ОСОБА_9 підтримала наданий службою висновок та просили задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 ..

Відповідач ОСОБА_3 належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ст. 128 ЦПК України у судове засідання повторно не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав, у зв`язку з чим проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Суд вислухавши учасників спраи, заслухавши думку дітей, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Як було встановлено судом сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який 30 травня 2019 року рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова було розірвано. (а.с. 13 - 14).

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_4 , про що зроблено відповідний актовий запис №518 від 31.07.2009 та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 15.01.2019 року. ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_5 , про що зроблено відповідний актовий запис №418 від 06.07.2011 та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 15.01.2019 року. Батьками дітей зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 9, 11).

Як зазначила позивач, через численні конфлікти у 2014 році вона пішла з дітьми від відповідача при цьому не обмежувала батька у спілкуванні з дітьми.

Відповідно до інформації начальника ВП №1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 01.10.2025 № 237579-2025, 12.12.2018 року у відношенні гр. ОСОБА_3 , було складено протокол за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП вчинення домашнього насильства насильства, насильства за ознакою статті, невиконання термінового заборонного припису, з накладанням штрафу (а.с. 21).

Аліменти були сплачені в липні 2019 року, в жовтні 2019 року, в лютому 2020 року, в липні, серпні та вересні 2020 року. Сплата аліментів відбувалась перед поданням позовної заяви про встановлення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми, під час врегулювання спору за участю судді та складення висновку про визначення порядку участі Відповідача у вихованні малолітніх дітей Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради.

Рiшенням Жовтневого районного суду м. Харкова вiд 16.04.2019 у справi №639/2330/l9, зобов`язано ОСОБА_3 виплачувати на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , алiменти на утримання неповнолiтнiх дiтей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмiрi l/3 частини з ycix видiв заробiтку (доходу) НОМЕР_3 , але не менше нiж 50 вiдсоткiв прожиткового мінімуму для дитини вiдповiдного віку на кожну дитину, починаючи з 16 сiчня 2019 року до досягнення дiтьми повнолiтнього віку.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 вересня 2023 року у справі 639/7842/19, яке набрало чинності 31.10.2023, позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Департамент служби у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми задаовлено частково. Встановлено наступний порядок способу участі батька ОСОБА_3 вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначивши час: перша, третя субота місяця та друга, четверта неділя місяця з 10-00 до 19-00, два тижня влітку для можливості оздоровлення, за згодою дітей з обов`язковим повернення їх до місця постійного проживання (а.с. 59-62).

Як наголошували позивач та її представник відповідач жодним чином не приймає участі у житті дітей, не забезпечує матеріально.

Вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.04.2025 у справі №639/2762/25, ОСОБА_3 , визнано винним у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначено покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду з покладанням на нього обов`язків (а.с. 18-20).

Згідно із розрахунком заборгованості зі сплати аліментів у ВП №59247398 Холодногірсько-Новобаварської ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ станом на 31.08.2025 боржник ОСОБА_3 має заборгованість в розмірі 258 971,14 грн. (а.с. 15 17).

З відповіді на адвокатський запит наданої директором КЗ «Харківського ліцею №153» Харківської міської ради від 25.09.2025 №01-26/544-25 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається в ліцеї, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 не навчається, наказ про відрахування від 23.09.2021 №134-у. ОСОБА_3 не відвідував комунальний заклад «Харківський ліцей №153 ХМР», не цікавивя успіхами у навчанні своєї доньки ОСОБА_11 , пока вона була здобувачем ліцею, не цікавиться успіхами в начанні свого сина ОСОБА_12 , учня 9-А класу (а.с. 23).

Згідно із відповіддю на адвокатський запит від 23.09.2025 директора КНП «Харківська дитяча поліклініка №2» Харківської міської ради первинна медична допомога дітям: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які мешкають за адресою: АДРЕСА_1 надається в КНП «Міська дитяча поліклініка №2» ХМР на підставі укладених декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, з лікарем-педіатром ОСОБА_15 .. За інформацією наданою лікарем-педіатром ОСОБА_15 , на прийом до лікарів підприємства дітей супроводжує мати. (а.с. 22).

Згідно посвідчення серії НОМЕР_4 від 02.11.2021, виданого Головним Управлінням Національної поліції в Харківській області, ОСОБА_1 є учасником бойових дій (а.с. 8).

Як стверджує позивач, всі матеріальні витрати та догляд за дітьми здійснюється нею та її матір`ю. При цьому Відповідач фактично відсторонився від потреб дітей.

Суд ураховує, що як виснував Верховний Суд в постанові від 27 лютого 2020 року, прийнятій у справі №161/8507/18, провадження №61-3670св19, постанові від 17 червня 2021 року, прийнятій у справі №466/9380/14, провадження №61-2175св20, в постанові від 02 червня 2022 року, прийнятій у справі №754/15490/18, провадження №61-7195св20, не є свідченням свідомого ухилення від виконання батьківських обов`язків стягнення з відповідача за рішенням суду аліментів, оскільки це є одним із способів захисту прав дитини на належне матеріальне забезпечення та свідчить про спонукання батька до надання дитині належного утримання. Наявність заборгованості зі сплати аліментів на час звернення з позовом до суду першої інстанції не є підставою для позбавлення батьківських прав.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц (провадження № 61-29266св18) вказано, що звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтована підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оцінювальний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин. За положенням частини шостої статі 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер. Судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, приймають участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості (стаття 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному і міжнародному рівнях від 03 грудня 1986 року). Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та освідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Стаття 9 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України від 26 квітня

2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства» (далі Закон № 2402-III) виховання

в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя

у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованніі мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкуванняне перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону № 2402-III).

Відповідно до ч.5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до Висновку Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав від 03.03.2026 року №116/0/1131-26 у справі №639/7374/25, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 130).

Відповідно до положень ч.6 статті 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

У висновку зазначено, що мати із дітьми мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , де відповідно до акту обстеження умов проживання створені належні умови для проживанн. Також у користувані сім`ї перебуває 57 у будинку АДРЕСА_2 , де також створені умови для проживання.

Неповнолітня ОСОБА_6 , надала свої письмові пояснення, в яких зазначила, що підтримує мати у позбавленні батьківських прав батька у зв`язку з систематичним фізичним та емоційним насиллям з його сторони. Бажання спілкування з батьком ОСОБА_16 не має і особливої ініціатіви з його боку не спостерігає.

Неповнолітній ОСОБА_7 , надав свої письмові пояснення, в яких зазначив, що підтримує матір, тому що батько погано ставився до нього та сестри. Він бив їх коли вони щось робили не так як він хотів. Батько міг їх залишити на вулиці на декілька годин в якості покарання, наприклад коли вони були на морі він пізно вечорі залишив їх на пляжі десь а пітори-дві години 9на той момент їм було 6 і 8 років).

Суд вважає, що висновок органу опіки та піклування не містить переконливих доводів щодо доцільності позбавлення батька батьківських прав, з огляду на те, що у ньому відсутні відомості щодо наявності виключних обставин, які б свідчили про свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками, чи наявності з боку батька загрози для дітей, її здоров`я та психічного розвитку, суперечить інтересам неповнолітніх дітей на можливість збереження сімейних зв`язків з батьком.

У висновку містяться посилання на пояснення матері та докази, які фактично надані з позовом до суду.

Згідно доводів позову, підставою позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 є відсутність участі у вихованні та піклуванні про дітей, заборгованість за аліментами, вчинення морального знущання та негативного впливу на дітей у минулому.

У матеріалах справи відсутні переконливі докази винної поведінки відповідача щодо ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Під час розгляду справи по суті позивач прибула до суду разом із дітьми, в зв`зяку з чим судом поставлено питання про необхідність заслухання думки дитини.

В судовому засіданні 14.09.2026 ОСОБА_7 , зазначив, що не заперечує проти позбавлення батьківських прав його батька, зазначив що у минулому, батько погано ставився до нього та сестри, на разі спілкування відбувається досить рідко, виключно телефоном за допомогою смс повідомлень.

ОСОБА_6 пояснила, що мала негатиний досвід спілкуання з батьком, після розлучення батьків не спілкується з ним, матеріальної допомги батько н енадає, поодинокі повідомлення з порадами та настановами ігнорує та вважає їх недоречними.

Думка дітей не є єдиною підставою, яка враховується під час вирішення питання про позбавлення батьківських прав, оскільки їх думка не завжди може відповідати їх інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вони в силу малолітнього віку неспроможні надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на них (постанови Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 705/3040/18, від 29 березня 2023 року у справі № 754/7526/21, від 26 квітня 2023 року у справі № 520/17217/13, від 02 серпня 2023 року у справі № 707/1704/21).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року №3 роз`яснено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

По справі 753/2025/19 за наслідком розгляду спору про позбавлення батьківських прав, постановою Верховного Суду від 06 травня 2020 року, суд виходив з тих мотивів, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Судом не було встановлено, а позивачем не доведено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 не бажає спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, остаточно і свідомо самоусунувся від виконання своїх обов`язків з виховання дітей. Та обставина, що на час розгляду справи вихованням і розвитком дітей батько не займається та має заборгваність по сплаті аліментів, а мати є учасницею бойових дій, не свідчить безумовно про те, що відповідач не бажає брати участі в утриманні та вихованні дітей оскільки позивач зазначає, що саме діти не бажають такого спілкування.

В той же час зверення відповідача до суду із позовом про усунення перешкод та визначенні способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми свідчить про бажання спілкуватись із дітьми.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних матір та батька. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на даний час не доведено, що є необхідність у застосуванні такого крайнього заходу як позбавлення мати батьківських прав.

Верховний Суд у постанові від 29.01.2025 року у справі № 707/3423/23 зазначив, що «обставинами, які мають важливе значення у формуванні ставлення неповнолітньої ОСОБА_1 до батька та, відповідно, категоричного небажання з ним спілкуватися, стало неналежне виконання обома батьками своїх батьківських обов`язків щодо дитини. Зокрема, забезпечення її розвитку у безпечному та спокійному середовищі, яке полягає не лише у забезпеченні фізичної безпеки дитини, а й у її безпечному та стабільному емоційному стані. Адже дитяча психіка сприймає події зовнішнього світу по-іншому, й дитина особливо гостро реагує на травмуючі ситуації, якими у цій справі стали особисті непорозуміння та конфлікти між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб. Наявність у дитини образи на батька та, відповідно, негативного ставлення до нього, не свідчить про те, що вона усвідомлює наслідки позбавлення його батьківських прав та свідомо бажає розірвати з ним сімейні стосунки, а тому ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення в супереч думці ОСОБА_1 є виправданим.»

За матеріалами справи вбачається, що неповнолітні ОСОБА_16 та ОСОБА_17 висловлюють негативне ставлення до участі батька у їх житті, пов`язуючи це з відсутністю налагодженого зв`язку, недостатнім інтересом з боку батька та різним погладом на життя.

В судовому засіданні донька ОСОБА_16 висловила образу на батька за його жорстоке поводження, фізичне та псіхичне насилля, непорозуміння в світооглядді та різний життевих ціностях, при цьому зазначила. Що після судовго спору в 2023 році іноді спілкується з батьком, але й під час рідкого спілкування виникають непорозуміння.

Син ОСОБА_17 також висовив свою образу на батька, за жорстке поводження з ним та його сестрою, підтримку матері.

Фактично аналогічні пояснення надавались дітьми під час складання висновку органом опіки, в яких ОСОБА_16 висловила своє небажання спілкуватися з батьком, син ОСОБА_17 фактично висловивсвою образуна поведінку батька коли ім було 6 і 8 років.

При цьому діти зазначили, що така поведінка батька була під час спільного проживання родиною, останні роки з боку батька агресії не було.

Як встановлено після розірвання шлюбу в 2019 році діти залишились проживати з матірю.

В цьому ж році батько звернувся до суду з позовом про усунення перешкод та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми.

Рішенням суду від 28.09.2023 у справі №639/7842/19 встановлено порядок способу участі батька ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначено графік побачень за згодою дітей.

Останнім часом батько та діти спілкуютьс тільки за допомогою телефонного звязку.

Згідно долучених позивачем доказів (висновок експерта №16847 за результатами проведення судово-психологічної експертизи за матеріалами цивільної справи №639/7842/19 від 30.06.2023, психоемоційний стан дітей (підлітковий період розвитку особистості) зумовлений суперечливістю установок батьків, неузгодженістю їхніх виховних дій. Розлучення батьків є однією з найважчих життєвих ситуацій для дітей (а.с. 63-101).

Прихильність дітей до матері, недостатня участь батька у вихованні дітей, наявність протиріччя світоогляду дітей та батька, наявність образи за жорстке поводження батька в малолітньому віці дітей та непорозуміння яке виникло між дітьми та батьком не може бути достатньою підставою для позбавлення його батьківських прав, оскільки позбавлення батьківських прав, тобто природних прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого позивач і його представник не довели.

Врахувавши, зазначене, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для застосування до відповідача крайнього заходу впливу на особу, яка не виконує батьківських обов`язків, що є способом захисту прав та інтересів дитини, якою є позбавлення батьківських прав, тому у задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відмовляє.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача про позбавлення відповідача батьківських прав, понесені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за даною позовною вимогою, слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, 200, 247, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 150, 164, 165, 166 , 180, 181, 182, 183, 192 СК України, суд

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Департамент служба у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 26489104, місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 55.

Повний текст рішення складено 24.09.2026.

Суддя С.О. Рубіжний