Рішення № 140050271, 24.09.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/1806/26

Провадження № 2/615/700/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Логвінова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 615/1806/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст (виклад) позовних вимог.

22 червня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»(далі по тексту - позивач, ТОВ «Юніт Капітал») звернулось до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 185508 від 28 травня 2025 року у розмірі 37 911,77 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 28 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 185508 на загальну суму 33 735,00 грн.

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі не виконала, у зв`язку із чим виникла заборгованість.

10 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 10102025, на підставі якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 185508 від 28 травня 2025 року.

Згідно з Реєстром прав вимог № 4 від 06 січня 2026 року розмір переданої позивачу вимоги до ОСОБА_1 становив 42 111,77 грн, з яких: 24 685,50 грн заборгованість за основним боргом; 12 625,27 грн заборгованість за процентами; 601,00 грн заборгованість за комісією; 4 200,00 грн заборгованість за штрафами та пенею.

При цьому вимоги про стягнення штрафних санкцій у розмірі 4 200,00 грн позивачем у цій справі не заявляються, у зв`язку з чим ціна позову становить 37 911,77 грн.

Стислий зміст (виклад) заяв по суті справи.

Заяви по суті справи від сторін не надходили.

Аргументи (позиції) учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась. Подала до суду клопотання, у якому просить розглядати справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал». Також зазначила, що у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилась. Про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання. Про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.

Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Рух справи.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 24 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

28 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 185508 (надалі кредитний договір) (а.с. 9-10).

Індивідуальна частина кредитного договору підписана Позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 990d8d21 28 травня 2025 року о 16 год 27 хв 34 сек.

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору договір, що укладається Позичальником, складається з індивідуальної частини договору про споживчий кредит, графіка платежів, які містять персональні умови кредитування Позичальника, та загальної для всіх клієнтів Кредитодавця публічної частини договору про споживчий кредит. Позичальник укладає кредитний договір, приєднується до публічної частини, приймає умови індивідуальної частини та графіка платежів шляхом підписання індивідуальної частини. З моменту підписання індивідуальної частини кредитний договір набуває чинності.

Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору Позичальник засвідчує, що до укладення договору отримав та ознайомився з індивідуальною частиною, графіком платежів, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною кредитного договору, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит Кредитодавця, а також іншою інформацією, необхідною для прийняття свідомого рішення про укладення договору та отримання кредиту.

Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору Кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених кредитним договором, на строк, визначений пунктом 2.6 договору, надати Позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній пунктом 2.2.1 договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом у рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та у строки, визначені кредитним договором.

Пунктом 2.2 кредитного договору передбачено, що кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, та на інші не заборонені законодавством цілі. Тип кредиту кредит.

Відповідно до пункту 2.2.1 кредитного договору сума кредиту становить 33 735,00 грн та надається не пізніше наступного дня після укладення договору у наступному порядку:

28 000,05 грн на рахунок/платіжну картку Позичальника № НОМЕР_1 ;

5 734,95 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою відповідно до пункту 2.5 індивідуальної частини кредитного договору.

За визначеннями, наведеними у кредитному договорі, комісія за надання кредиту це одноразова винагорода, що сплачується Позичальником за підготовку, організацію та надання Кредитодавцем фінансової послуги кредиту, та встановлена пунктом 2.5 кредитного договору.

Комісія за управління та обслуговування кредиту це комісія, яку Позичальник сплачує на користь Кредитодавця та яка нараховується за кожний період користування кредитом між датами здійснення чергового платежу згідно з графіком платежів, тобто за кожний розрахунковий період, за зниженим тарифом. Якщо Позичальник порушив строки сплати чергового платежу згідно з графіком платежів, комісія у наступному розрахунковому періоді нараховується за стандартним (базовим) тарифом.

Згідно з пунктом 2.3 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 300,00 % річних. Тип процентної ставки фіксований. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня, наступного за днем отримання кредиту Позичальником, протягом строку кредитування, визначеного пунктом 2.6 договору та графіком платежів. Розмір процентної ставки є незмінним.

Відповідно до пункту 2.4 кредитного договору знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту становить 1,00 грн, стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту 100,00 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінений.

Пунктом 2.5 кредитного договору передбачено, що комісія за надання кредиту становить 5 734,95 грн, нараховується та підлягає сплаті одноразово у день укладення кредитного договору за ставкою 17 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено пунктом 2.2.1 індивідуальної частини договору. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінений.

Згідно з пунктом 2.6 кредитного договору загальний строк кредитування становить 168 днів з 28 травня 2025 року по 12 листопада 2025 року.

Пунктом 2.6.1 кредитного договору передбачено, що строк, на який надається кредит, встановлюється графіком платежів, а періодичність виплат кредиту, процентів та комісії становить один раз на два тижні.

Відповідно до пункту 2.7 кредитного договору загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають проценти та комісії без урахування тіла кредиту, становлять 35 973,27 грн.

Згідно з пунктом 2.7.1 кредитного договору денна процентна ставка становить 0,6347 % на день.

Пунктом 2.8 кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка визначена у розмірі 4 426,82 % річних, а пунктом 2.9.1 кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника визначена у розмірі 69 708,27 грн.

Відповідно до пункту 2.10 кредитного договору у разі несплати або неповної сплати Позичальником періодичного платежу у день настання дати його належної сплати та протягом п`яти календарних днів після настання такої дати на шостий день Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю штраф у розмірі 600,00 грн, а надалі, починаючи із сьомого дня, пеню у розмірі 60,00 грн за кожний календарний день прострочення з урахуванням передбачених кредитним договором обмежень її розміру.

Відповідно до інформації Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на ім`я ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 , операції за яким можуть здійснюватись із використанням платіжної картки № НОМЕР_1 (а.с. 65).

З виписки по вказаному банківському рахунку вбачається, що 28 травня 2025 року о 16 год 27 хв 43 сек на рахунок ОСОБА_1 зараховано 28 000,05 грн (а.с. 66-67).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 185508 нарахування процентів розпочато 29 травня 2025 року (а.с. 37-38).

За період з 29 травня 2025 року по 10 червня 2025 року проценти нараховувались щоденно у розмірі 277,27277,28 грн. 11 червня 2025 року нараховано 287,94 грн процентів та 1,00 грн комісії. Цього ж дня здійснено погашення у розмірі 5 331,11 грн, з яких 1 437,61 грн зараховано у рахунок погашення тіла кредиту, 3 892,50 грн процентів та 1,00 грн комісії.

25 червня 2025 року здійснено погашення у розмірі 5 331,11 грн, з яких 1 603,48 грн зараховано у рахунок погашення тіла кредиту, 3 726,63 грн процентів та 1,00 грн комісії.

09 липня 2025 року здійснено погашення у розмірі 5 331,11 грн, з яких 1 788,50 грн зараховано у рахунок погашення тіла кредиту, 3 541,61 грн процентів та 1,00 грн комісії.

23 липня 2025 року здійснено погашення у розмірі 5 331,11 грн, з яких 1 994,87 грн зараховано у рахунок погашення тіла кредиту, 3 335,24 грн процентів та 1,00 грн комісії.

06 серпня 2025 року здійснено погашення у розмірі 5 331,11 грн, з яких 2 225,04 грн зараховано у рахунок погашення тіла кредиту, 3 105,07 грн процентів та 1,00 грн комісії.

Таким чином, відповідно до розрахунку заборгованості Позичальником здійснено п`ять платежів по 5 331,11 грн кожний на загальну суму 26 655,55 грн, з яких Кредитодавцем зараховано 9 049,50 грн у рахунок погашення тіла кредиту, 17 601,05 грн у рахунок погашення процентів та 5,00 грн у рахунок сплати комісії за управління та обслуговування кредиту.

Після 06 серпня 2025 року погашення заборгованості розрахунком не відображено.

20 серпня 2025 року Кредитодавцем нараховано 210,70 грн процентів та 1,00 грн комісії за управління та обслуговування кредиту.

У подальшому у зв`язку з простроченням періодичних платежів 03 вересня, 17 вересня, 01 жовтня, 15 жовтня, 29 жовтня та 12 листопада 2025 року Кредитодавцем нараховувалась комісія за управління та обслуговування кредиту за стандартним тарифом у розмірі 100,00 грн за відповідний розрахунковий період.

Загальна сума непогашеної комісії за управління та обслуговування кредиту, визначена Кредитодавцем у розрахунку, становить 601,00 грн.

Проценти за користування кредитом нараховувались до 12 листопада 2025 року включно.

Згідно з розрахунком Кредитодавця загальна заборгованість становить 42 111,77 грн, з яких: 24 685,50 грн тіло кредиту; 12 625,27 грн проценти; 601,00 грн комісія; 4 200,00 грн штрафні санкції.

10 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс», як клієнтом, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», як фактором, укладено договір факторингу № 10102025 (а.с. 31-32).

Відповідно до пункту 2.1 договору факторингу клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимог, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Згідно з пунктом 3.1 договору факторингу сума фінансування встановлюється у кожному Реєстрі прав вимог окремо та сплачується фактором одним платежем протягом п`яти банківських днів із моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі Реєстру прав вимог.

Відповідно до пункту 4.1 договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання сторонами відповідного Акта приймання-передачі Реєстру прав вимог.

06 січня 2026 року сторонами підписано Реєстр прав вимог № 4, відповідно до якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» передано право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 185508 від 28 травня 2025 року на загальну суму 42 111,77 грн, з яких: 24 685,50 грн основний борг; 12 625,27 грн проценти; 601,00 грн комісія; 4 200,00 грн штрафні санкції (а.с. 34).

06 січня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс», як клієнтом, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», як фактором, складено та підписано Акт приймання-передачі Реєстру прав вимог № 4 до договору факторингу № 10102025 від 10 жовтня 2025 року. Відповідно до пункту 1 цього акта, на виконання пункту 4.1 договору факторингу клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр прав вимог від 06 січня 2026 року, складений за формою згідно з Додатком № 1 до договору факторингу. Кількість боржників, права вимоги до яких передано за вказаним Реєстром, становить 982 особи, загальна сума заборгованості 19 050 344,57 грн, а сума фінансування, що підлягає сплаті фактором клієнту, 1 822 744,42 грн (а.с. 35).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частинами 4 та 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Кредитний договір № 185508 від 28 травня 2025 року містить умови щодо суми кредиту, порядку його надання, мети кредитування, строку кредитування, процентної ставки, порядку нарахування процентів, комісій, періодичності та розміру платежів та підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

За таких обставин суд вважає встановленим факт укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 договору про споживчий кредит № 185508 від 28 травня 2025 року.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Факт фактичного зарахування грошових коштів підтверджується банківською випискою Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», відповідно до якої 28 травня 2025 року на банківський рахунок ОСОБА_1 зараховано 28 000,05 грн.

При цьому пунктом 2.2.1 кредитного договору визначено, що загальна сума кредиту становить 33 735,00 грн, з яких 28 000,05 грн підлягають перерахуванню на рахунок Позичальника, а 5 734,95 грн спрямуванню на погашення комісії за надання кредиту, передбаченої пунктом 2.5 кредитного договору.

Отже, 5 734,95 грн автоматично були спрямовані на погашення комісії за надання кредиту.

Пунктом 2.5 кредитного договору передбачено сплату 5 734,95 грн за «підготовку, організацію та надання Кредитодавцем фінансової послуги (кредиту)».

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2 та 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частиною 1 та частиною 2статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Більш того, відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України надання позичальнику кредитних коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, є обов`язком кредитодавця за кредитним договором, а не окремою додатковою чи супутньою послугою, замовленою позичальником.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення договору та вимоги про стягнення комісії за надання кредиту є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.

З урахуванням положень статей 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування» та правових висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 та від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23, суд доходить висновку, що умова кредитного договору про стягнення такої комісії не створює обов`язку відповідача зі сплати відповідної суми.

У зв`язку з цим 5 734,95 грн, які фактично Позичальнику не передавалися, а були спрямовані самим Кредитодавцем на погашення комісії, не можуть бути включені до суми неповернутого тіла кредиту.

Отже, при визначенні фактично наданого кредиту суд виходить із суми 28 000,05 грн, зарахування якої на рахунок відповідача підтверджено банківською випискою.

Щодо комісії за управління та обслуговування кредиту.

Пунктом 2.4 кредитного договору передбачено знижений та стандартний тарифи комісії за управління та обслуговування кредиту, однак конкретний перелік додаткових чи супутніх послуг Кредитодавця, які надаються Позичальнику саме за таку плату, кредитним договором не визначений.

Матеріали справи також не містять доказів фактичного надання Позичальнику окремих додаткових чи супутніх послуг, за які нараховано заявлені до стягнення 601,00 грн.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення договору та вимоги про стягнення комісії є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 601,00 грн заборгованості за комісією за управління та обслуговування кредиту.

Окрім того, із розрахунку заборгованості вбачається, що при здійсненні Позичальником платежів 11 червня, 25 червня, 09 липня, 23 липня та 06 серпня 2025 року Кредитодавцем із кожного платежу по 1,00 грн, а загалом 5,00 грн, було зараховано у рахунок сплати комісії за управління та обслуговування кредиту.

Оскільки зазначена плата за управління та обслуговування кредиту не підлягає стягненню, сплачені Позичальником грошові кошти у розмірі 5,00 грн не можуть вважатись такими, що погасили недійсну складову грошового зобов`язання, та підлягають урахуванню при визначенні фактичного залишку заборгованості за дійсними зобов`язаннями за кредитним договором.

З огляду на встановлені вие обставини, суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком у частині визначення тіла кредиту виходячи із суми 33 735,00 грн, оскільки 5 734,95 грн із цієї суми Позичальнику фактично не передавались та були використані на погашення комісії за надання кредиту.

Також суд не приймає розрахунок процентів у частині їх нарахування виходячи із суми кредиту, до якої включена зазначена комісія.

Пунктом 2.3 кредитного договору встановлено фіксовану процентну ставку 300,00 % річних.

Оскільки 2025 рік містить 365 календарних днів, для визначення розміру процентів за один день суд виходить із такої формули: 300 % ? 365 днів = 0,8219178 % на день.

Відтак проценти за кожний розрахунковий період визначаються за формулою: залишок тіла кредиту ? 300 % ? 365 днів ? кількість днів користування кредитом.

Фактично Позичальнику надано 28 000,05 грн.

Перший розрахунковий період.

За період з 29 травня 2025 року по 11 червня 2025 року включно, тобто за 14 календарних днів, проценти на суму фактично отриманого кредиту 28 000,05 грн становлять: 28 000,05 грн ? 300 % ? 365 ? 14 = 3 221,92 грн.

11 червня 2025 року відповідачем сплачено 5 331,11 грн.

Із цього платежу: 5 331,11 грн 3 221,92 грн = 2 109,19 грн підлягають зарахуванню у рахунок погашення тіла кредиту.

Після платежу залишок тіла кредиту становить: 28 000,05 грн 2 109,19 грн = 25 890,86 грн.

Другий розрахунковий період

За період з 12 червня 2025 року по 25 червня 2025 року включно, тобто за 14 календарних днів, проценти на залишок тіла кредиту 25 890,86 грн становлять: 25 890,86 грн ? 300 % ? 365 ? 14 = 2 979,22 грн.

25 червня 2025 року відповідачем сплачено 5 331,11 грн.

У рахунок тіла кредиту підлягає зарахуванню: 5 331,11 грн 2 979,22 грн = 2 351,89 грн.

Залишок тіла кредиту: 25 890,86 грн 2 351,89 грн = 23 538,97 грн.

Третій розрахунковий період

За період з 26 червня 2025 року по 09 липня 2025 року включно, тобто за 14 календарних днів, проценти на залишок тіла кредиту 23 538,97 грн становлять: 23 538,97 грн ? 300 % ? 365 ? 14 = 2 708,59 грн.

09 липня 2025 року відповідачем сплачено 5 331,11 грн.

У рахунок тіла кредиту підлягає зарахуванню: 5 331,11 грн 2 708,59 грн = 2 622,52 грн.

Залишок тіла кредиту: 23 538,97 грн 2 622,52 грн = 20 916,45 грн.

Четвертий розрахунковий період

За період з 10 липня 2025 року по 23 липня 2025 року включно, тобто за 14 календарних днів, проценти на залишок тіла кредиту 20 916,45 грн становлять: 20 916,45 грн ? 300 % ? 365 ? 14 = 2 406,82 грн.

23 липня 2025 року відповідачем сплачено 5 331,11 грн.

У рахунок тіла кредиту підлягає зарахуванню: 5 331,11 грн 2 406,82 грн = 2 924,29 грн.

Залишок тіла кредиту: 20 916,45 грн 2 924,29 грн = 17 992,16 грн.

П`ятий розрахунковий період

За період з 24 липня 2025 року по 06 серпня 2025 року включно, тобто за 14 календарних днів, проценти на залишок тіла кредиту 17 992,16 грн становлять: 17 992,16 грн ? 300 % ? 365 ? 14 = 2 070,33 грн.

06 серпня 2025 року відповідачем сплачено 5 331,11 грн.

У рахунок тіла кредиту підлягає зарахуванню: 5 331,11 грн 2 070,33 грн = 3 260,78 грн.

Залишок тіла кредиту: 17 992,16 грн 3 260,78 грн = 14 731,38 грн.

Таким чином, із п`яти проведених відповідачем платежів у рахунок погашення тіла кредиту підлягає зарахуванню: 2 109,19 грн + 2 351,89 грн + 2 622,52 грн + 2 924,29 грн + 3 260,78 грн = 13 268,67 грн.

Отже, непогашений залишок фактично отриманого кредиту становить: 28 000,05 грн 13 268,67 грн = 14 731,38 грн.

Після 06 серпня 2025 року інших платежів відповідачем не здійснено.

Нарахування процентів після останнього платежу

З 07 серпня 2025 року по 12 листопада 2025 року включно, тобто до закінчення встановленого кредитним договором строку кредитування, минуло 98 календарних днів.

На залишок тіла кредиту у розмірі 14 731,38 грн проценти за цей період становлять: 14 731,38 грн ? 300 % ? 365 ? 98 = 11 865,82 грн.

Таким чином, після врахування фактично отриманої суми кредиту, здійснених відповідачем платежів та перерахунку процентів за погодженою сторонами ставкою 300 % річних заборгованість становить: 14 731,38 грн заборгованість за тілом кредиту; 11 865,82 грн заборгованість за процентами, о разом складає 26 597,20 грн.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 4.1 договору факторингу № 10102025 передбачено перехід права вимоги з моменту підписання сторонами відповідного Акта приймання-передачі Реєстру прав вимог.

06 січня 2026 року клієнтом та фактором підписано Акт приймання-передачі Реєстру прав вимог № 4, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» прийняло Реєстр прав вимог від 06 січня 2026 року.

Таким чином, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 185508 від 28 травня 2025 року в тому обсязі, в якому таке право належало первісному кредитору.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На час розгляду справи судом відповідач не надала даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про споживчий кредит № 185508 від 28 травня 2025 року у розмірі 26 597,20 грн, з яких: 14 731,38 грн заборгованість за тілом кредиту; 11 865,82 грн заборгованість за процентами.

Розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено 2 662,40 грн судового збору за подання позову (позов подано через систему «Електронний Суд»), що підтверджується платіжною інструкцією № 43485 від 17 червня 2026 року (а.с. 1).

Приймаючи до уваги, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 867,82 грн (26 597,20 / 37 911,77 х 2 662,40).

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).

У вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн до матеріалів справи надано: договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, укладений між Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (а.с. 40-41); додаткову угоду № 25771526536 від 20 квітня 2026 року, згідно з якою Адвокатське бюро прийняло на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 185508 від 28 травня 2025 року, позичальником за яким є ОСОБА_1 (а.с. 42); акт прийому-передачі наданих послуг від 05 травня 2026 року на загальну суму 7 000,00 грн (а.с. 42 зворот); ордер на надання правничої допомоги серії АІ № 2115428, відповідно до якого адвокат Тимошенко Олександр Олександрович на підставі договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року здійснює представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (а.с. 28 зворот).

Відповідно до акта прийому-передачі наданих послуг від 05 травня 2026 року Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» надано наступні послуги: складання позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 185508 від 28 травня 2025 року тривалістю 2 години, вартістю 5 000,00 грн; вивчення матеріалів справи тривалістю 2 години, вартістю 1 000,00 грн; підготовка та подання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів тривалістю 1 година, вартістю 500,00 грн; підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів тривалістю 1 година, вартістю 500,00 грн. Загальна вартість послуг становить 7 000,00 грн.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, суд зазначає, що розмір пред`явлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до відшкодування витрат на надання йому професійної правничої допомоги є завищеним щодо іншої сторони спору.

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 3 000 грн.

Приймаючи до уваги, що позов підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 104,67 грн (26 597,20 / 37 911,77 х 3 000).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 268, 273, 280-284, 289, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 185508 від 28 травня 2025 року у розмірі 26 597 (двадцять шість тисяч п`ятсот дев`яносто сім) грн 20 коп, з яких: 14 731 (чотирнадцять тисяч сімсот тридцять одна) грн 38 коп заборгованість за тілом кредиту; 11 865 (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять) грн 82 коп заборгованість за процентами.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 867 (одна тисяча вісімсот шістдесят сім) грн 82 коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 104 (дві тисячі сто чотири) грн 67 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: м. Київ, б-р Лесі Українки, 34, оф. 333, код ЄДРПОУ: 43541163.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 24 вересня 2026 року.

Суддя А.О. Логвінов