Рішення № 140048971, 14.09.2026, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Номер справи 171/4378/25

Номер провадження 2/171/825/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14.09.26 м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шкарлат Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Бахтіяровій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Апостолове за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (далі позивач, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ») звернулося до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.09.2022 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 422815. Відповідно до умов вказаного договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 2000,00 грн, а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у визначені договором строки та порядку. Договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, надісланим на її фінансовий номер телефону, згідно з вимогами Закону України «Про електронну комерцію».

На виконання умов кредитного договору кошти у розмірі 2000,00 грн було перераховано кредитодавцем у безготівковій формі на зазначену відповідачем банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується відповідним повідомленням про перерахування коштів.

Відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, платежі для погашення тіла кредиту та сплати процентів не вносила, у зв`язку з чим допустила утворення простроченої кредитної заборгованості.

01 лютого 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 01022024-1, відповідно до умов якого, а також Акта приймання-передачі Реєстру боржників та витягу з Реєстру боржників, право грошової вимоги за кредитним договором № 422815 від 22.09.2022 року перейшло до ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ».

Згідно з наданим розрахунком заборгованість відповідача перед новим кредитором складає 17 488 грн, з яких:

заборгованість за тілом кредиту 2000,00 грн;

заборгованість за процентами 15488,00 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену суму боргу, а також понесені судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача адвокат Усенко М.І. у судове засідання не з`явився, у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином відповідно до положень ст. ст. 128, 130 ЦПК України шляхом надіслання судових повісток за адресою зареєстрованого місця проживання. Про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом згідно з ч. 7 ст. 178 ЦПК України, не надала, заяв про розгляд справи за її відсутності або про відкладення судового засідання не заявляла.

Враховуючи викладене та відсутність заперечень з боку позивача, суд відповідно до положень статей 280282 ЦПК України провів заочний розгляд справи на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши та оцінивши надані позивачем письмові докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (ст. 89 ЦПК України), встановив наступні фактичні обставини.

22.09.2022 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем через інформаційно-телекомунікаційну систему товариства було укладено в електронній формі Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 422815.

За умовами пунктів 1.2, 1.3 вказаного договору кредитодавець надав відповідачу кредит у сумі 2 000,00 грн, а відповідач зобов`язалася повернути отриманий кредит, сплатити проценти за користування коштами відповідно до погодженого Графіка платежів (Додаток № 1 до договору) та виконати всі інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. 9.6 Договору його укладення здійснюється шляхом направлення тексту договору, підписаного з боку товариства електронним підписом, до Особистого кабінету споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що створюється шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого споживачу на номер мобільного телефону, зазначений в інформаційній системі.

Матеріалами справи підтверджується, що кредитний договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, надісланого товариством на контактний номер відповідача, що також підтверджується наданою довідкою про ідентифікацію клієнта з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Відповідно до п. 2.1 Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Товариство свої зобов`язання виконало, перерахувавши кредитні кошти у розмірі 2 000,00 грн на вказану платіжну картку позичальника, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про перерахування коштів від 22.09.2022 року.

01 лютого 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 01022024-1. Згідно з умовами даного договору, Акта приймання-передачі Реєстру боржників та витягу з Реєстру боржників до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 422815 від 22.09.2022 року в повному обсязі невиконаних боргових зобов`язань.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача складає 17488,00 грн, у тому числі: 2000 грн заборгованість за тілом кредиту, 15488,00 грн заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитними коштами.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступних норм матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається підписаним, якщо він підписаний його стороною (сторонами), у тому числі з використанням електронного підпису.

Відповідно до положень статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення електронного договору: договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Аналогічні висновки щодо юридичної сили електронних договорів, підписаних за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора через особистий кабінет клієнта, неодноразово висловлював Верховний Суд (постанови від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19).

За положеннями статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі статтею 628 цього Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики в розмірі та порядку, встановлених договором.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника.

Згідно з положеннями статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлено факт переходу права вимоги до ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на підставі Договору факторингу № 01022024-1 від 01.02.2024 року та належним чином засвідченого витягу з Реєстру боржників до нього.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач надав достатні, належні та допустимі письмові докази на підтвердження укладення кредитного договору, погодження його умов, надання кредитних коштів, переходу прав вимоги та розміру невиконаних зобов`язань. Відповідач належним чином повідомлена про судовий розгляд, правом на подання відзиву, клопотань або зустрічних доказів не скористалася, наявність і розмір боргу не спростувала. Розрахунок заборгованості, поданий позивачем, судом перевірений, відповідає умовам кредитного договору та визнається обґрунтованим.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 17488,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду через підсистему «Електронний суд» сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Оскільки позовні вимоги по суті спору задоволено повністю, вказана сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи вимогу щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн, суд керується статтями 137, 141 ЦПК України та враховує сталу судову практику Великої Палати Верховного Суду (постанови від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 та від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).

Відповідно до ч. ч. 46 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1.складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2.часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3.обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4.ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Оцінюючи заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу (8 000,00 грн), суд враховує наступне: дана цивільна справа за правилами ч. 6 ст. 19 ЦПК України відноситься до категорії малозначних справ незначної складності; спір є типовим для фінансових установ, що здійснюють стягнення заборгованості; позовна заява та додатки до неї сформовані за стандартизованим зразком; адвокат безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності. За таких обставин витрачений час та заявлена вартість послуг у розмірі 8 000,00 грн є завищеними, не відповідають критеріям розумності та співмірності зі складністю справи та ціною позову.

З урахуванням викладеного суд вважає за можливе задовольнити вимоги про компенсацію витрат на правничу допомогу частково, визначивши справедливий та співмірний розмір таких витрат у сумі 3 000,00 грн. У задоволенні іншої частини вимог щодо стягнення правничої допомоги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263265, 274, 279, 280284 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, 4-й поверх, код ЄДРПОУ: 35234236, банківські реквізити: р/р НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 422815 від 22.09.2022 року в загальному розмірі 17488 грн 00 коп., з яких:

сума заборгованості за тілом кредиту 2000 грн;

сума заборгованості за процентами 15488 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я.Ю.Шкарлат