Ухвала суду № 140048730, 21.09.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 521/948/26

Провадження № 2-п/947/183/26

УХВАЛА

21.09.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

при секретарі Швидкій В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі у залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 21.05.2026 року по цивільній справі №521/948/26 за позовною заявою Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

03.09.2026 року до Київського районного суду міста Одеси через систему «Електронний суд» надійшла заява від ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 21.05.2026 року по цивільній справі №521/948/26 за позовною заявою Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви, відповідач посилається на те, що їй не було відомо про розгляд вказаної вищевказаної цивільної справи та ухвалення відповідного рішення, жодної кореспонденції не отримувала, оскільки за адресою реєстрації вона фактично не проживає. Заявниця зазначає, що на даний час остання тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за якою здійснює догляд за своєю матір`ю, а про наявність зазначеного рішення дізналася випадково 22.07.2026 року, після отримання в застосунку «Дія» повідомлення про відкриття виконавчого провадження та накладення приватним виконавцем арешту на рахунки, відкриті в банківських установах. Також заявниця в заяві посилається на порушення судом норм матеріального права.

Заявницею у заяві заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даною заявою.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу за вказаною заявою було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 07.09.2026 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду задоволено. Поновлено ОСОБА_1 процесуальний строк на вчинення процесуальної дії з подання до суду заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 21.05.2026 року по цивільній справі №521/948/26. Прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 21.05.2026 року по цивільній справі №521/948/26 та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21 вересня 2026 року о 13 годині 30 хвилин.

Відповідачка - ОСОБА_1 у судове засідання призначене на 21.09.2026 року не з`явилась, про дату, час і місце проведення якого повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Представник позивача у судове засідання призначене на 21.09.2026 року не з`явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлявся належним чином.

Частиною 1 статті 287 ЦПК України передбачено, що заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Приймаючи вказані обставини, судом було ухвалено здійснити розгляд заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду в судовому засіданні 21.09.2026 року за відсутності сторін по справі.

Дослідивши та вивчивши матеріали заяви з доданими до неї документами, матеріали цивільної справи №521/948/26, суд вважає заяву не підлягаючою задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді в порядку спрощеного позовного провадження перебувала цивільна справа №521/948/26 за позовною заявою Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

За наслідком розгляду вказаної справи, заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21.05.2026 року позовну заяву Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість: за кредитним договором №2001131322401 від 19.09.2018 року, станом на 30.10.2025 року, у загальному розмірі 84925 гривень 65 копійок, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 35514 гривень 07 копійок, заборгованості за відсотками - 49411 гривень 58 копійок та у відшкодування витрат зі сплати судового збору - 2662 гривні 40 копійок.

Статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Скасування та перегляд заочного рішення суду передбачено статтею 288 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Для скасування заочного рішення суду необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача у судове засідання та не надання відзиву, а й те, що аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише при встановленні цих двох умов у суду є підстави для скасування заочного рішення суду.

Таким чином, підставою для скасування заочного рішення може бути тільки наявність одночасно усіх умов, встановлених ч. 1 ст. 288 ЦПК України, а саме: доведеність обставин, що:

- відповідач не з`явився в судове засідання,

- не повідомив про причини неявки,

- не подав відзив з поважних причин,

- докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Оглянувши матеріали цивільної справи №521/948/26, судом встановлено, що відповідачкою по справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Так, відповідачкою надано до заяви довідку №245 про склад сім`ї від 25.08.2026 року, видану ОСББ «Добромир» з якої вбачається, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а також надано письмові підтвердження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 з вересня 2024 року проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своєю матір`ю.

Однак, суд зазначає, що у відповідності до положень статті 128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається зокрема: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Днем вручення судової повістки є:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 6 статті 187 ЦПК України передбачено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

На виконання вказаних приписів процесуального законодавства, судом по справі №521/948/26 було отримано відповідь №2271320 від 26.01.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Приймаючи наявне зареєстроване місце проживання відповідачки, оскільки остання не має зареєстрованого Електронного кабінету в ЄСІТС, судом здійснювалось повідомлення останньої про дату, час і місце проведення судового засідання шляхом скерування судових повісток, разом з копією ухвали про відкриття провадження по справі, на вказану адресу зареєстрованого місця проживання відповідачки.

У відповідності до рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, яке скеровувалось ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання було повернуто до суду без вручення, з підстав відсутності адресата за зазначеною адресою

Відповідно до п. 4 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, у відповідності до правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

У зв`язку з чим, судом встановлено, що під час розгляду справи відповідачка належним чином у відповідності до вимог статті 128 ЦПК України повідомлялась про розгляд даної цивільної справи та вважається повідомленою.

Одночасно, судом враховується, що будь-яких доказів в спростування викладених позивачем доводам і наданих ним доказів, на підставі яких ухвалено заочне рішення, відповідачкою до заяви про перегляд заочного рішення суду не надано.

Перелік засобів доказування визначений у ч. 2 ст. 76 ЦПК України.

При цьому, до заяви про перегляд заочного рішення не додано доказів у розумінні ст. 76 ЦПК України.

Суд зазначає, що наведені у заяві про перегляд заочного рішення посилання відповідача фактично є незгодою із рішенням суду першої інстанції, встановленими ним обставинами, наданою судом оцінкою доказам та застосованими до спірних відносин нормами законодавства, що є підставою для апеляційного оскарження рішення, а не для скасування заочного рішення суду, адже суд першої інстанції не має права скасовувати заочне рішення для надання іншої оцінки тим самим обставинам та доказам, що вже наявні у матеріалах справи, а інших належних доказів відповідач суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного, судом не встановлені підстави для скасування заочного рішення суду, а саме одночасна доведеність усіх обставин, що: відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, не подав з поважних причин відзиву на позовну заяву і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що заява відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 21.05.2026 року по цивільній справі №521/948/26 за позовною заявою Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, є необґрунтованою, за наслідком чого підлягає залишенню без задоволення.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 284-288 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 21.05.2026 року по цивільній справі №521/948/26 за позовною заявою Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.

Рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та може бути оскаржена разом з судовим рішенням по цій справі.

Повний текст ухвали суду складено 24.09.2026 року.

Головуючий Л. В. Калініченко