Рішення № 140047288, 23.09.2026, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/1130/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2026 р.

Літинський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Верещинської Я.С.,

за участі секретаря судового засідання Хижук Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Літин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача

Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 17550,00 грн, а також, суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що 19.11.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачка уклали договір кредитної лінії №FSC597944772 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, отримавши від Товариства кредитні кошти у розмірі 6500,00 грн. Договір визначає 5-річний термін своєї дії та право кредитодавця нараховувати проценти протягом усього цього терміну, зокрема після закінчення дисконтного періоду на умовах фіксованої базової щоденної ставки в розмірі - 1,00%. Відповідачка зобов`язалася повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що є невід`ємною частиною договору, текст яких розміщений на сайті Товариства: www.moneyveo.ua. 13.01.2026 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №МВ-ТП/85, згідно умов якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до відповідачки. 08.05.2026 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та позивачем укладено договір факторингу №08/0526-01, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до позивача відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором. Загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 20800,00 грн, з них: заборгованість по кредиту 6500,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом 11050,00 грн; заборгованість за штрафним санкціям 3250,00 грн. Розмір штрафних санкцій вказаний в загальному розрахунку заборгованості вказаний, однак, позивач не включає їх до розміру позовних вимог. Отже, загальна сума заборгованості за кредитним договором заявлена до стягнення позивачем в позовній заяві становить 17550,00 грн. Відповідачка зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим достроково розірвано договір шляхом направлення відповідачці відповідного повідомлення. З вищевикладеного слідує, що відповідачка не виконує умови договору у добровільному порядку, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню у примусовому порядку.

Позиція відповідача

Відповідачкою ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, у якому просила у задоволенні позовних вимог ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» відмовити повністю.

Відзив мотивований тим, що укладення електронного кредитного договору не є тотожним доказу фактичного отримання кредитних коштів. Відповідно до статті 81 ЦПК України саме позивач повинен довести факт надання кредиту, його розмір та виникнення у відповідача відповідного грошового зобов`язання. Вважає, що односторонній розрахунок кредитора або його правонаступника сам по собі не звільняє позивача від обов`язку довести правильність кожного нарахування. На переконання відповідачки, суду необхідно перевірити не лише арифметичну правильність розрахунку, а насамперед правову підставу нарахування процентів за кожний відповідний період. При цьому, позивач заявляє до стягнення проценти, які нараховувалися у період після первісного строку користування кредитом. За відсутності належного доказового підтвердження відповідні суми не можуть бути стягнуті з відповідача. До цього відзиву додається копія листа НБУ від 04.02.2026, зокрема сторінки 45, зі змісту якого ТОВ «АФК», яке здійснювало врегулювання простроченої заборгованості в інтересах та від імені ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», надало НБУ відповідні пояснення щодо здійснення такого врегулювання. На сторінці 5 листа зазначено, що ТОВ «АФК» повідомило: «нарахування процентів за користування кредитними коштами не здійснює». Водночас у цій справі позивач посилається на розрахунок ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», відповідно до якого здійснювалися щоденні нарахування процентів у розмірі 65,00 грн, та просить стягнути з відповідача 11050,00 грн процентів. Таким чином, між інформацією, наданою регулятору, та розрахунком, поданим до суду, існує істотна суперечність. Спірний договір є договором споживчого кредитування, а тому правовідносини сторін регулюються не лише умовами самого договору, а й імперативними положеннями законодавства України. Водночас наявність договору факторингу сама по собі не звільняє позивача від обов`язку довести, що саме право вимоги за договором кредитної лінії №FSC597944772 від 19.11.2025 було належним чином передане кожному наступному фактору. Відповідно до статей 512, 514, 516, 1077, 1078 ЦК України позивач повинен довести належність йому права вимоги та обсяг цього права. Особливого значення набуває встановлення того, чи відповідають між собою суми заборгованості, зазначені у різних документах, та чи не містить кінцевий розрахунок сум, правова підстава для нарахування яких Позивачем не доведена.

Рух справи в суді

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 03.08.2026 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд по суті на 07.09.2026 із викликом сторін, який відкладено на 23.09.2026.

Розгляд справи

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, враховуючи подані нею процесуальні документи.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Розглядаючи клопотання про витребування у позивача оригіналів документів, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч.5 ст.95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно ч.6 ст.95 ЦПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Витребування оригіналів доказів відповідно до ч.6 ст.95 ЦПК України є правом суду.

Частиною третьою статті 100 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, визначеному законом, при цьому паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Відповідно до частини четвертої статті 100 ЦПК України учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Частиною п`ятою статті 100 ЦПК України встановлено, що якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Отже, сама по собі обставина подання до суду паперової копії електронного документа не є безумовною підставою для витребування його оригіналу. Необхідною передумовою для застосування частини п`ятої статті 100 ЦПК України є, зокрема, наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності поданої копії оригіналу електронного доказу.

Відповідачка обґрунтовує своє клопотання про витребування оригіналів документів лише тим, що ставить під сумнів відповідність поданих копій оригіналам, повноту документів, незмінність електронного договору та належність конкретної банківської операції до спірного договору.

Саме по собі посилання відповідачки на необхідність витребування оригіналів не свідчить про наявність обґрунтованого сумніву щодо достовірності або відповідності поданих копій оригіналам.

При цьому відповідачкою не наведено конкретних розбіжностей між наданими позивачем копіями кредитних договорів та їх можливими оригіналами, не зазначено, які саме реквізити, умови договорів, відомості про сторони, дата укладення, сума кредиту, процентна ставка, спосіб підписання чи інші істотні умови викликають сумнів.

Також клопотання не містить належного обґрунтування того, що саме витребувані електронні докази перебувають у володінні позивача та що відповідач позбавлений можливості самостійно отримати відповідні відомості або докази.

Суд звертає увагу на те, що ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» звернулось до суду через систему Електронного суду, а до позовної заяви додані в електронному вигляді копія документів, які підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором представника позивача, засвідчені належним чином та мають доступну якість відтворення.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Питання належності, допустимості, достовірності та достатності наданих позивачем доказів, у тому числі поданих копій електронних документів, підлягає оцінці судом під час розгляду справи по суті з урахуванням усієї сукупності доказів.

Таким чином, суд не встановив передбачених законом підстав для витребування у позивача зазначених у клопотанні доказів.

Встановлені судом обставини

19.11.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №FSC597944772 у формі електронного документа з використанням електронного підпису (а.с.23-35). Договір підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора DNQB (а.с.35). Також, відповідачкою підписано паспорт споживчого кредиту (а.с.21,22).

Із наведеного позивачем Порядку дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.13-17), встановлено, що відповідачка, за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику (а.с.18,19), які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого відповідачка заявила про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку на отримання грошових кошів в кредит від 19.11.2025, в якій вказала свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання (а.с.20).

З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.

Отже, заповненням анкети-заяви позичальник підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у формі Кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (п.2.1. договору).

Згідно основних умов договору:

2.2. Загальний розмір Кредиту за цим Договором становить Загальний розмір наданого одразу після укладення цього Договору Кредиту - 6500,00 грн. та додаткові суми грошових коштів, що можуть бути надані шляхом переказу додаткових Траншів Позичальнику в межах встановленого Кредитного ліміту - 7800,00 грн;

2.3. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором у розмірі, що дорівнює Загальному розміру наданого Кредиту 19.11.2025 (що є датою надання Кредиту);

3.1. Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш у рамках Кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 18 (вісімнадцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором;

3.2. Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х Y), де: Z кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; Х поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому Сторони узгоджують, що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період, дорівнює 30 (тридцять) днів;

3.3. Для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 18 (вісімнадцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 1170 грн 00 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних Пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет. У разі отримання додаткового Траншу протягом визначеного на момент укладення Договору Дисконтного періоду, сума нарахованих процентів, яку необхідно сплатити для першої Пролонгації також зазначається у Особистому кабінеті Позичальника. У разі якщо строк Дисконтного періоду закінчився, Позичальник має можливість повернутися в Дисконтний період, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати його закінчення здійснить оплату всіх фактично нарахованих на дату повернення процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки). Після Поновлення Дисконтного періоду, його тривалість складає 30 (тридцять) календарних днів та застосовуються умови його Пролонгації Дисконтного періоду, описані в п. 3.2. Договору. Продовження та Поновлення Дисконтного періоду не можливо після повного погашення суми Кредиту;

3.4. Продовження строку Дисконтного періоду та Поновлення Дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов Договору в бік погіршення для Позичальника. Всі істотні умови які застосовуються протягом всього строку дії цього Договору зазначенні в цьому Договорі в момент його укладення. Оскільки ні Пролонгація, ні Поновлення Дисконтного періоду не є зміною істотних умов Договору, зокрема строку дії Договору, то вона не потребує укладення додаткових угод до Договору, в тому числі Пролонгація та Поновлення Дисконтного періоду не потребують застосування електронного підпису Одноразовим ідентифікатором. Ініціювання Позичальником Пролонгації чи Поновлення Дисконтного періоду є конклюдентною дією спрямованою на застосування тих чи інших передбачених цим Договором умов користування Кредитом без зміни строку дії Договору;

7.2. В обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин:

7.2.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору;

7.2.2. ініціювання Кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору;

11.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання;

7.3. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 19.12.2030;

8.1. За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим Договором. Інших витрат Позичальника Договором не передбачено;

8.3. Базова процентна ставка складає 1,00 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 365,00 (триста шістдесят п`ять) відсотків річних;

8.6. Для суми Кредиту отриманої за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за весь строк кредитування без повного дострокового повернення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 125190,00 грн. та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у розмірі 118690,00 грн. (які складаються з процентів за користування Кредитом за Базовою ставкою та Комісії за надання кредиту) та суму наданого Кредиту у розмірі 6500.00 грн. Орієнтовна Реальна річна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, з припущення користування Кредитом протягом усього строку кредитування зі сплатою процентів за Базовою ставкою, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 2390,90 відсотків річних. Денна процентна ставка, за методикою розрахунку передбаченою частиною 4 статті 8 Закону, розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування сумою першого Траншу за весь строк кредитування: 118690,00 грн.) / (сума першого Траншу за Договором: 6500.00 грн.) / (строк кредитування: 1826 днів) ? 100% = 1,00 відсотків в день;

Згідно п.5.1. договору кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 4441-11XX-XXXX-6029, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

На виконання умов договору, 19.11.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 6500,00 грн на банківську карту ОСОБА_1 №4441-11XX-XXXX-6029, що підтверджується копією довідки та відповіддю АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (а.с.36,85,86).

Відповідно до розрахунку заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором №FSC597944772 від 19.11.2025, за період з 19.11.2025 по 13.01.2026, станом на 27.12.2022, загальний розмір боргу становить 13325,00 грн, яка складається з: 6500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 3575,00 грн - заборгованість по відсотках; 3250,00 грн - неустойка (а.с.37).

13.01.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали договір факторингу №МВ-ТП/85 (а.с.38-40).

Згідно п.2.1. договору факторингу №МВ-ТП/85 від 13.01.2026 в порядку та на умовах даного Договору, Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.2.2. сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення Прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання Клієнта перед Фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання Боржника.

Пунктом 4.1. визначено, що наявне Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту укладення Реєстру прав вимоги. Майбутнє Право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги від 13.01.2026 до договору факторингу №МВ-ТП/85 від 13.01.2026, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №FSC597944772 від 19.11.2025 на загальну суму 13325,00 грн, яка складається з: 6500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 3575,00 грн - заборгованість по відсотках; 3250,00 грн - неустойка (а.с.62-66).

Відповідно до розрахунку заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитним договором №FSC597944772 від 19.11.2025, за період з 13.01.202 по 08.05.2026, станом на 08.05.2026, загальний розмір боргу становить 20800,00 грн, з них: заборгованість по кредиту 6500,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом 11050,00 грн; заборгованість по неустойці 3250,00 грн (а.с.43,44).

Відповідно до п. 5.3.3 договору факторингу №МВ-ТП/85 від 13.01.2026 визначено, що Фактор (ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС) має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.

08.05.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» укладено договір факторингу №08/0526-01 (а.с.45-51).

Розділом 2 Договору факторингу №08/0526-01 від 08.05.2026 визначено, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Позивач зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу під правом вимоги розуміється всі права ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом. 1.5 Договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №1 від 08.05.2026 до договору факторингу №08/0526-01 від 08.05.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №FSC597944772 від 19.11.2025 на загальну суму 20800,00 грн, з них: заборгованість по кредиту 6500,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом 11050,00 грн; заборгованість по неустойці 3250,00 грн (а.с.52).

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №FSC597944772 від 19.11.2025 за період з 08.05.2026 - 20.07.2026, здійсненої Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС», загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором №FSC597944772 від 19.11.2025 становить 20800,00 грн, з них: заборгованість по кредиту 6500,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом 11050,00 грн; заборгованість по неустойці 3250,00 грн (а.с.53).

Оцінка суду та мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Частиною 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

З матеріалів справи слідує, що було укладено кредитний договір в електронному вигляді, яким передбачено передачу коштів в безготівковій формі шляхом їх зарахування на платіжну картку позичальника.

Отже, підписавши угоду одноразовим електронним ідентифікатором ОСОБА_2 добровільно погодилася у письмовому вигляді на умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання та відсотки за користування кредитом.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», яке відступило право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» за кредитним договором до боржника ОСОБА_1 , у позивача наявне право на пред`явлення позову про стягнення заборгованості за цим договором.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

При цьому, відповідачка не наводить обґрунтованих заперечень щодо факту укладення 19.11.2025 кредитного договору №FSC597944772 із Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» і не виконання своїх грошових зобов`язань.

Договір та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачкою не виконується зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та платежів за користування кредитом. Будь-яких доказів на спростування заборгованості відповідачка суду не надала, як і не надала доказів щодо належного виконання ним умов договору. Доказів, які б підвереджували неправомірність вимог позивача суду також не надано.

Одночасно, згідно розрахунку позивача заборгованість відповідачки перед позивачем становить 20800,00 грн, з них: заборгованість по кредиту 6500,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом 11050,00 грн; заборгованість за штрафним санкціям 3250,00 грн.

При цьому, розмір штрафних санкцій вказаний в загальному розрахунку заборгованості вказаний, однак, позивач не включає їх до розміру позовних вимог.

Доводи відповідачки, викладені у відзиві на позовну заяву, жодним чином не спростовують наданого позивачем розрахунку заборгованості за основним зобов`язанням та відсотках, які передбачені умовами договору, не підвереджують неправомірність вимог позивача. Власного контррозрахунку, який спростував би суму заборгованості за основним зобов`язанням та по відсотках, відповідачкою не надано.

Попри твердження відповідачки щодо нарахування відсотків поза межами строку договору, умовами 3.1. - 3.4., 11.1. сторони узгодили строку договору на 5 років (до 19.12.2030) та можливість пролонгації дисконтного періоду.

Варто зауважити, що, відповідачка достеменно знала про існування заборгованості, адже погоджувала договір та паспорт кредиту, які нею порушено. Крім того, здійснювала оформлення договору, у якому підтвердилп, що ознайомилася, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua або www.freecredit.com.ua (п.14.1.). Позичальник ознайомилася з інформацію наведеною в Паспорті Кредиту, який надано у вигляді електронного документа, підписаного створенням кваліфікованого електронного підпису директора Кредитодавця, шляхом відправки Оферти електронним листом на адресу електронної пошти Позичальника та шляхом відображення Оферти в Особистому кабінеті (п.4.10.6.). А також, ознайомившись з усіма істотними умовами Оферти надала згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення Кредитодавцю, яке підписано відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» (п.4.10.7.).

Таким чином, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений при подачі позову у розмірі 2662,40 грн, оскільки позов задоволений у повному обсязі.

Крім того, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Частинами 1-4 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Доля цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» надавалась правнича допомога Адвокатським бюро «Борисенко і партнери».

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвокатом подано до суду: копію договору про надання правничої допомоги №06/07/26-01 від 06.07.2026 (а.с.56,57); копію додаткової угоди до нього від 06.07.2026, копію акту прийому-передачі наданих послуг від 24.07.2026 (а.с.59); копію платіжної інструкції на суму 5000,00 грн (а.с.60).

До акту прийому-передачі наданих послуг від 24.07.2026, згідно з яким Адвокатське бюро надало ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» послуги: всього адвокатом витрачено 5 год. на: складання позовної заяви 2 год (4000 грн); вивчення матеріалів справи 2 год (500 грн); підготовка клопотання щодо отримання інформації 1 год (500 грн).

Згідно ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачкою заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому, з огляду на характер справи, її ціну та обсяг процесуальних документів, просила суд перевірити реальність, необхідність та співмірність заявлених витрат у розмірі 5000,00 грн та у разі недоведеності відповідних критеріїв відмовити у їх стягненні або зменшити їх до розумного та співмірного розміру.

Враховуючи складність цієї справи, предмет спору, ціну позову, проведення лише одного судового засідання у цій справі без участі сторін, характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на оплату правничої допомоги до 4000,00 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг.

Керуючись ст.12, 81, 133, 137, 141, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 40224607, адреса: 04073, місто Київ, ПРОСПЕКТ СТЕПАНА БАНДЕРИ, будинок 21, корпус В, офіс 1) заборгованість за кредитним договором №FSC597944772 від 19.11.2025 у розмірі 17550,00 грн, яка складається з наступного: заборгованість по кредиту 6500,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом 11050,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 40224607, адреса: 04073, місто Київ, ПРОСПЕКТ СТЕПАНА БАНДЕРИ, будинок 21, корпус В, офіс 1) витрати за оплату судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу (правову) допомогу адвоката у даній справі у розмірі 4000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 40224607, адреса: 04073, місто Київ, ПРОСПЕКТ СТЕПАНА БАНДЕРИ, будинок 21, корпус В, офіс 1.

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя : Верещинська Я. С.