Ухвала суду № 140045506, 23.09.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/10006/26

Провадження № 2-о/638/265/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Подус Г.С.,

за участю секретаря Двойних А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м.Харкова в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою Харківської міської ради, заінтересована особа: управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про визнання спадщини відумерлою та передачу нерухомого майна у комунальну власність, -

встановив:

Харківська міська рада звернулась до суду в порядку окремого провадження із заявою, в якій просить суд:

- визнати відумерлою спадщину, що складається з квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- передати квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 46,2 кв.м., житловою площею 31,4 кв.м., у комунальну власність Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради.

Відповідно до положень частини першої та другої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.

Частиною першою, другою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частинами третьою, четвертою, шостої статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293, статті 315 ЦПК України та роз`яснень, викладених у пункті 1постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до приписів ст. 315 ЦПК України, судам підвідомчі справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Згідно з вимогами ч.2 п.8 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.

Статтею 1277 ЦК України передбачено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно.

Відповідно до ч.3 ст.1277 ЦПК України спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Згідно положень ст.335 ЦПК України, у заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.

Харківська міська рада у заяві про визнання спадщини відумерлою заявив вимогу не лише визнати спадщину відумерлою, але й про передачу відповідного спадкового майна у власність Харківської міської ради, тобто заява містить вимоги позовного (майнового) характеру.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування» зазначає, що у заяві про визнання спадщини відумерлою не можуть ставитись вимоги позовного характеру, зокрема, вимоги про передачу спадкового майна у власність територіальної громади. Суди повинні враховувати, що відповідно до ч.1 ст.1277 ЦК України, суд лише визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування у передбачених законом випадках.

Тому, у заяві про визнання спадщини відумерлою не можуть ставитись вимоги позовного характеру, зокрема, вимога про передачу спадкового майна територіальній громаді, оскільки за таких обставин вбачається спір про право, що унеможливлює розгляд заяви у порядку окремого провадження.

При цьому, згідно із ч. 6 ст. 294 ЦПК, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Враховуючи, що заявником заявлена вимога про передачу відумерлої спадщини у власність Харківської міської ради, яка підлягає розгляду в порядку позовного провадження, у вказаних правовідносинах вбачається спір про право, за таких обставин, суд залишає заяву без розгляду, роз`яснивши, що заявник має право звернутися до суду в порядку позовного провадження з позовною заявою на загальних підставах або подати заяву про визнання спадщини відумерлою без одночасного заявлення вимоги про передачу майна у власність територіальної громади.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 294, 353 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву Харківської міської ради, заінтересована особа: управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про визнання спадщини відумерлою та передачу нерухомого майна у комунальну власність залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Головуючий суддя: