Рішення № 140045444, 22.09.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/11902/26

Провадження № 2/638/8778/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., за участю секретаря судового засідання Дрозденко У.С., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі Позивач, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ») звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідачка, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором №506408421 від 15.01.2025 у розмірі 5998,53 грн - заборгованості за тілом кредиту, а також просить стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. В якості правових підстав звернення до суду Позивач зазначає, зокрема, норми статей 512, 514, 526, 530, 610, 611, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 02.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням Сторін та витребувано у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» докази, які становлять банківську таємницю.

АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання ухвали суду надало витребувані документи.

16.07.2026 Позивач звернувся з заявою про зменшення розміру позовних вимог, у якій просить стягнути з Відповідача заборгованість за кредитним договором №506408421 від 15.01.2025 у розмірі 5998,53 грн заборгованості за тілом кредиту.

Ухвалою від 18.08.2026 прийнято заяву про зменшення позовних вимог та продовжено розгляд справи з урахуванням цих змін.

Відповідачка надала відзив на позов з урахуванням зменшення позовних вимог, у якому виклала заперечення проти позову, оскільки вважає недоведений належними доказами факт укладання договору в електронній формі, з наданих АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» доказів, що становлять банківську таємницю, не встановлена юридична природу цієї операції, якщо з самого банківського документа неможливо однозначно встановити платника, призначення платежу та зв`язок операції саме з договором №506408421, вважає, що Позивач не довів переходу права вимоги до неї належними доказами. На підставі викладеного просить відмовити у позові. У разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, просить зменшити заявлені 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи остаточну ціну позову, складність справи, фактичний обсяг виконаної роботи та критерій співмірності, а судові витрати розподілити пропорційно результату розгляду справи.

Представник Позивача надав відповідь на відзив, у якому зазначає, що у матеріалах справи наявні докази, які підтверджують факт укладання договору, під час укладання договору проводилася ідентифікація та верифікація боржника, вважає доведеним перехід прав вимоги за договорами факторингу № МВ-ТП/31 від 15.04.2025, № 30/0925-01 від 30.09.2025 до Відповідачки. З огляду на викладене просить позов задовольнити.

Відповідачка надала заперечення проти цієї відповіді.

Сторони у судове засідання не з`явилися, просять розглянути справу без їх участі.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив, що 15.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії №506408421 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до пунктів 2.1-2.2. кредитного договору №506408421 від 15.01.2025 кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 6000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику.

Згідно з пунктом 5.1 кредитного договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4441-11XX-XXXX-2172, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

З платіжного доручення №c905c9e0-9e5f-4e22-9a5f-86d33fbee45f від 15.01.2025 вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало 15.01.2025 Відповідачці кредитні кошти в розмірі 6000,00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 . АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК на виконання вимог ухвали від 18.08.2025 надало виписку по рахунку Відповідочки, підтвердив, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_1 . З виписки по рахунку вбачається зарахування кредитніх коштів у розмірі 6000,00 грн 15.01.2025. Зарахування інших коштів в такому ж розмірі Відповідачці на рахунок, вказаний нею у пункті 5.1 кредитного договору, не встановлюється. У зв`язку з цим у суду відсутні сумніви щодо невиконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» умов кредитного договору щодо надання Відповідачці кредиту у розмірі 6000,00 грн.

15.04.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали Договір факторингу №МВ-ТП/31 відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Предметом вказаного договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Відповідно до реєстру прав вимоги від 15.04.2025 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 на суму 12701,57 грн (5998,53 грн заборгованість по основному боргу; 3703,77 грн заборгованість за відсотками; 2999,27 грн неустойка).

30.09.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (фактор) укладено Договір факторингу № 30/0925-01 згідно з умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (пункт 2.1).

Предметом вказаного договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №2 від 30.09.2025 вказаного договору факторингу до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до Відповідачки на загальну суму 21284,91 грн (5998,53 грн заборгованість по основному боргу, 12287,11 грн заборгованість по відсоткам, 2999,27 грн неустойка).

З розрахунку заборгованості вбачається, що Відповідачка частково здійснювала сплату заборгованості, у зв`язку з чим заборгованість за тілом кредиту становить 5998,53 грн.

Відповідно до статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Частиною першою статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховним Судом зазначено, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 серпня 2023 року у справі № 206/3009/15 (провадження № 61-5576св23).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Доказів, які б спростовували презумпції правомірності кредитного договору №506408421 від 15.01.2025 та договорів факторингу № МВ-ТП/31 від 15.04.2025, № 30/0925-01 від 30.09.2025, не надано.

Доводи Відповідачки, які б встановлювали підстави для відмови у позові, не спростовуються матеріалами справи та не дають підстав для висновку про необґрунтованість позову.

Оскільки фактично отримані та використані Відповідачкою кошти в добровільному порядку Позивачу не повернуті, обставини, повідомлені Позивачем, не спростовані, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення заборгованості за договором №506408421 від 15.01.2025 у розмірі 5998,53 грн, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Оскільки суд задовольняє позов, витрати зі сплати судового збору, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, мають покладатися на Відповідачку.

Разом з тим, з пенсійного посвідчення від 17.06.2026 (номер пенсійної справи 023830038478), ке дійсне до 31.03.2028, вбачається, що Відповідачка є особою з інвалідністю 2 групи.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат у цьому випадку регламентується частиною шостою статті 141 ЦПК України, зокрема якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки Відповідачка звільнена від сплати судового збору, такі витрати компенсуються за рахунок держави в повному обсязі.

Згідно з вимогами статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження надання правової допомоги позивач надав копії договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, додаткової угоди №25771386785 від 21.01.2026 до вказаного договору, акта прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026, згідно з яким вартість послуг з надання правничої допомоги становить 7000,00 грн (2 години складання позовної заяви - 5000,00 грн, 2 години вивчення матеріалів справи про стягнення з Відповідачки заборгованості 1000,00 грн, 1 година підготовкм та подання адвокатського запиту 500,00 грн, 1 година підготовки клопотання про отриманні доказів 500,00 грн).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18.

З урахуванням складності та категорії справи (стягнення заборгованості за кредитним договором), обсягу доказів, складення позовної заяви, клопотання про витребування доказів та адвокатського запиту, не потребувало від професійного адвоката значних зусиль та витрат часу. Послуги з вивчення матеріалів справи та складенні позовної заяви фактично охоплюються послугою зі складення позовної заяви. При цьому, суд бере також до уваги, що у провадженні адвоката перебувають аналогічні справи за позовами товариства до інших осіб, що передбачено додатковою угодою до договору про надання правничої допомоги, тобто процесуальні документи у таких справах є типовими.

Враховуючи принципи співмірності та необхідності судових витрат, суд дійшов висновку про стягнення з Відповідачки на користь Позивача 3000,00 грн відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, надану протягом розгляду справи.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 259, 264, 265, 274 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333), заборгованість за кредитним договором № 506408421 від 15.01.2025 у розмірі 5998,53 грн та 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Компенсувати судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333) за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333);

Відповідачка ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Рішення складено 24.09.2026.

Суддя О.В. Малахова