Рішення № 140043573, 21.09.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2405/26

Провадження № 2/185/3448/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 вересня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участі секретаря судового засідання Довгопол А.В., розглянувши у відкритому, підготовчому, заочному судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права власності

В С Т А Н О В И В

Позивач звернулася до суду з позовом до Донецької міської ради про визнання права власності.

Позивач просить суд:

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1 ), право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 76,4 кв. м, житловою площею 49,70 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що зазначене майно перебуває на тимчасово окупованій територій України і тому вона не має можливості вирішити питання про визнання права власності іншим способом.

Позивач звернулася з заявою про розгляд справи без її участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому ухвалено слухати справу в заочному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В судовому засіданні встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_1 ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 09.01.2020р. За своє життя померла ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право власності від 16.05.1985р. зареєстроване в реєстрі за № 2-770 (1/2 частка будинку) та свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.05.1985р. зареєстроване в реєстрі за № 2-771 (1/2 частка будинку) набула право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані Бюро технічної інвентаризації м. Донецька, що підтверджується реєстраційним написом від 04.11.1986р., реєстраційний номер 20373. Таким чином, після смерті ОСОБА_2 , відкрилась спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 стала її донька Позивачка, свідоцтво про народження НОМЕР_3 від 17.12.1959р. 12 жовтня 2012 року Позивачкою було отримано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , посвідчене Кудлаєвим О.О., приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області, зареєстровано в реєстрі №2393, спадкова справа № 01/2020, на грошові кошти.

19 червня 2025 року Позивачка звернулась до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу з проханням завершити спадкову справу, відкриту до початку воєнного стану та видати на її ім`я свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 її матері, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Зазначена відмова мотивована тим, що вчинення нотаріальних дій щодо завершення спадкування в межах раніше заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_2 неможливо, оскільки по цій спадковій справі вже видавалось свідоцтво. Також отримати відомості, що підтверджують право власності ОСОБА_2 на будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , від Бюро технічної інвентаризації м. Донецька неможливо у зв`язку з тимчасовою окупацією цієї території. За заявою Позивачки до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сахової М.А., для видачі свідоцтва про право на спадщину була відновлена спадкова справа до майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , новий №36/2025.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом (в редакції ЦК України на момент відкриття спадщини). У зв`язку із активними бойовими діями та тимчасовою окупацією окремих районів Луганської та Донецької областей, Позивачка була змушена залишити своє місце проживання у м. Донецьку з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту та перемістилась до м. Києва, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 13.06.2024р. № 3009-7002054735 (копія додається до позовної заяви). Місто Донецьк Донецької області з 07 квітня 2014 року внесена до тимчасово окупованих російською федерацією територій України відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 308/43786. Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1223 ЦК України). Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має протягом шести місяців з часу відкриття спадщини подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України). Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1298 ЦК України, ч. 10 ст. 67 Закону України «Про нотаріат»). Згідно з ч. 1 ст. 67 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку Документ сформований в системі «Електронний суд» 13.01.2026 4 (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів. Позивачкою таку заяву було подано Кудлаєву О.О., приватному нотаріусу Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області, відповідно приватним нотаріусом, була заведена спадкова справа №01/2020.

Відповідно до підп. 4.9. п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту (підп. 2.2. п. 2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).

Згідно статті 41 Конституції України, ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 321 ЦК України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним. У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ст.ст. 2, 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Тимчасова окупація міста, де знаходиться спадкова маса, залишення Сєвєродонецького Бюро технічної інвентаризації на тимчасово окупованій території, відсутність архівів на підконтрольній території України - є перешкодами для оформлення спадкової справи у нотаріальному порядку, що є підставою для задоволення позовних вимог Позивача. Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, є зокрема, визнання права.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину в судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку. Така правова позиція була сформульована в постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 227/3750/19. Відповідно до п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 № 5 з урахуванням положень статті 392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Згідно з ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Таким чином, за змістом ст. 392 ЦК України, належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно. Як роз`яснено в підп. 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», за відсутності інших спадкоємців за заповітом чи за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.11.2021 у справі № 759/19779/18 зазначив, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування. Позивачка є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину шляхом звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , немає. Тобто залучити до участі у справі в якості відповідачів інших спадкоємців неможливо. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Керуючись ст. 76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1 ), право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 76,4 кв. м, житловою площею 49,70 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається Дніпровському апеляційному суду.

Суддя: В. О. Головін