Рішення № 140043253, 24.09.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/1595/26

Провадження № 2/204/3099/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

за участю секретаря Кислиці Є.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду міста Дніпра з позовною заявою до ОСОБА_1 , якою просив стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість, яка у загальному розмірі становить 20 663,53 грн., а саме:

1) за Договором №4556995 від 11.03.2021 року в розмірі 9 647,98 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 1 310,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 8 057,98 грн.; заборгованість за комісіями 280,00 грн.

2) за Договором №1848454 від 12.03.2021 року в розмірі 11 015,55 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5 000 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 5 846,50 грн.; інфляційні збитки 146,04 грн.; нараховані 3% річних - 23,01 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору в розмірі 3 028 грн. та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 13 000 грн.

В підтвердження своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 11.03.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір №4556995. Відповідно до п.1.4 договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 4 000 грн. Відповідно до п.1.5.2 договору, проценти за користування кредитом: 352,00 грн. нараховуються за ставкою 0,88% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п.1.6 договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Договір передбачає, що позичальник може збільшити строк кредитування, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку користування (з урахуванням всіх пролонгацій) Загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах до досягнення 60 днів. 29.11.2021 року було укладено договір №29-11-102, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТВО «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами в тому числі за договором №4556995. 10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги до позичальників, в тому числі за договором №4556995. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №4556995.

Окрім того, 12.03.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство з необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір №1848454. Відповідно до п.2 договору, загальний розмір позики становить 5 000 грн.; процентна ставка становить 1,99%, яка нараховується за кожен день користування позикою. Відповідно до п.6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) Товариство має право нарахувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожен день понадстрокового користування позики, починаючи з першого дня такого понадстрокового користування закінчуючи днем повернення позики та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. 30.12.2021 року було укладено договір №30-12/2021 відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1848454. 10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1848454. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1848454.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 06 березня 2026 року цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано до Чечелівського районного суду міста Дніпра.

30 березня 2026 року на адресу Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшли матеріали вищевказаної цивільної справи.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 02 квітня 2026 року цивільну справу прийнято до свого провадження, відкрито спрощене позовне провадження, справа розглянута без повідомленням (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 02.04.2026 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.

Окрім того, ухвалою суду від 02.04.2026 року, за клопотання позивача, витребувано у АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ: 14360570, електронна адреса: cancelyaria@privatbank.ua, місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушенвського, буд.1д) інформацію щодо: факту належності платіжної картки № НОМЕР_1 (маска картки) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; факту зарахування на банківську картку № НОМЕР_1 кредитних коштів, які 12.03.2021 року були на неї перераховані, а саме витребувати виписки по ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за номером картки № НОМЕР_1 за період з 12.03.2021 року по 22.03.2021 року; чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за платіжною карткою (платіжними картками) маска карти № НОМЕР_1 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Згідно отриманого 29.04.2026 року судом листа АТ КБ «Приватбанк», у Банку відсутня можливість надати запитувану інформацію, оскільки недостатньо інформації для пошуку.

04 червня 2026 року на адресу суду надійшло повторне клопотання позивача про витребування доказів. 05.06.2026 року ухвалою суду, за клопотання позивача, витребувано у Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: вул.Грушевського, буд.1-Д, м.Київ, 01001) інформацію: щодо належності карткового рахунку № НОМЕР_4 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ); факту зарахування на банківську картку № НОМЕР_4 кредитних коштів у сумі 4 000,00 грн, які 11.03.2021 року були на неї перераховані та кредитних коштів у сумі 5 000,00 грн, які 12.03.2021 були на неї перераховані, за період з 11.03.2021 року по 20.03.2021 року; чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за платіжною карткою (платіжними картками) маска карти № НОМЕР_4 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

01 липня 2026 року на адресу суду АТ КБ «Приватбанк» надав запитувану інформацію.

З урахуванням вимог ст.ст.19,274,276,277 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву, не скористався, а тому суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.

Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові матеріали справи та наявні докази у їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 виявив бажання отримати кредитні кошти у ТОВ «Мілоан» та заповнив 11.03.2021 року анкету-заяву на кредит №4556995. У вказаній заяві відповідач погодив наступні умови кредитування: замовлена сума 4 000 грн., строк 10 днів, погоджена сума 4 000 грн., погоджений строк 10 днів, комісія за надання 7,00% одноразово, ставка процентів 0,88% за кожен день користування (а.с. на звороті 14-15).

З матеріалів справи вбачається, що 11 березня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №4556995 (а.с.9-12).

Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 4000.00 грн.

У п.1.5.1 договору сторони погодили, що комісія за надання кредиту становить 280,00 грн., яка нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 352,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Умовами Кредитного договору передбачена видача кредитних коштів Позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на Картковий рахунок.

Відповідно до п. 6.1. Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця.

Відповідно до п. 6.3. Договору приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Кредитодавцем, що розміщені на сайті Кредитодавця та є невід`ємною частиною цього договору.

У розділі 10 договору «Реквізити сторін» вказано ідентифікуючі відомості ТОВ «Мілоан», а також ідентифікуючі відомості позичальника, зокрема: прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дані паспорта, адреса проживання, контактний номер телефону та електронна пошта.

У якості додатку до договору про споживчий кредит №4556995 від 11.03.2021 року, сторонами погоджено графік платежів (а.с.13) та паспорт споживчого кредиту №4556995 (а.с. на звороті 13-14) у яких позичальник підтвердив, що: до укладення цього договору ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі (у вигляді електронного документа, розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, який є невід`ємною частиною цього договору, з інформацією, передбаченою ч.2,3 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»; до укладення договору отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами (у т.ч. викладеними у п.6.3) та Правилами, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього договору; умови договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану; до укладення цього договору отримав від Товариства інформацію, зазначену в Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та в Законі України «Про споживче кредитування» (п.5.1. Договору).

Вказані документи підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що підтверджується довідкою про ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 (а.с. на звороті 19). Із вищевказаної довідки вбачається, що 11.03.2021 року установа направила на номер телефону позичальника НОМЕР_3 одноразовий ідентифікатор S80983. Таким чином, стороною позивача доведено, укладення кредитного договору між сторонами.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав та надав кредитні кошти в розмірі 4 000 грн. відповідачу на його картковий рахунок № НОМЕР_5 , що підтверджується квитанцією Liqpay №1588257979 від 11.03.2021 року (а.с.20).

Відповідно до розрахунку ТОВ «Мілоан», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №4556995 від 11.03.2021 року за період з 11.03.2021 року по 30.09.2021 року складає 3 949,48 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 1310,00 грн.; заборгованість за відсотками 2359,48 грн.; заборгованість за комісіями 280 грн. (а.с. на звороті 20-23).

З матеріалів справи вбачається, що 29 листопада 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір факторингу № 29-11-102 (а.с.40-48). Відповідно до умов договору, ТОВ «Мілоан» передає, а новий кредитор ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги до боржників.

Згідно платіжного доручення №908250005 від 03 грудня 2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» сплатив на рахунок ТОВ «Мілоан» грошові кошти згідно умов договору факторингу №29-11-102 від 29.11.2021 року (а.с. на звороті 48).

Відповідно до акту приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу №29-11-102 від 29.11.2021 року, ТОВ «Мілоан» передав, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняв реєстр боржників кількістю 4 700 штук (а.с.49).

Як вбачається із форми реєстру боржників до договору факторингу №29-11-102 від 29.11.2021 року, ТОВ «Мілоан» передав, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняв право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №4556995 в розмірі 3 949,48 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 1 310 грн.; заборгованість за відсотками 2 359,48 грн.; заборгованість за комісіями 280 грн. (а.с.50-51, 52).

Згідно розрахунку ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №4556995 станом на 10.01.2023 року складає 9 647,98 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 1 310 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 2 359,48 грн.; заборгованість за комісіями 280 грн.; нараховані ТОВ «Вердикт Капітал» відсотки 5 698,50 грн. (а.с.36).

З матеріалів справи вбачається, що 10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладений договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги відповідно до умов якого, ТОВ «Вердикт Капітал» передає, а новий кредитор ТОВ «Коллект Центр» приймає належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги до боржників (а.с.63-74).

Згідно акту прийому-передачі реєстру боржників за договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, ТОВ «Вердикт Капітал» передав, а ТОВ «Коллект Центр» прийняв реєстр боржників кількістю 207 307 штук (а.с.75).

Як вбачається із реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, ТОВ «Вердикт Капітал» передав, а ТОВ «Коллект Центр» прийняв право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №4556995 в розмірі 9 647,98 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 1 310 грн.; заборгованість за відсотками 8 057,98 грн.; заборгованість за комісіями 280 грн. (а.с.76-78,79).

Згідно розрахунку ТОВ «Коллект Центр», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №4556995 в розмірі 9 647,98 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 1 310 грн.; заборгованість за відсотками 8 057,98 грн.; заборгованість за комісіями 280 грн. (а.с.38).

Окрім того, судом встановлено, що 12.03.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики (ануїтет) №1848454 (а.с. на звороті 23).

Згідно п. 1. Договору Позикодавець передає Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), без забезпечення, на погоджений строк (надалі «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Позику та сплачувати проценти Позикодавцю відповідно до умов, зазначених у Договорі, додатках до нього та Правилах, тобто Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів та сплатити плату (Проценти) від суми Позики протягом Строку Позики згідно Графіка платежів, або достроково.

Відповідно до п. 2.1. Договору Сума Позики становить 5 000 грн. Відповідно до п. 2.3. Договору процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99 % яка нараховується за кожен день користування Позикою.

У розділі 2 договору, сторонами погоджено основні параметри такого договору, а саме: дата надання позики 12.03.2021 року; дата повернення позики 27.03.2021 року

Відповідно до п. 5.2. Договору Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику на умовах ануїтету (надалі «Правила»), розміщені за посиланням https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.

Згідно п. 12. Договору цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Як вбачається із довідки ТОВ «ФК Фінекспрес» вих. №КД-000006420/ТНПП від 27.01.2025 року, ТОВ «ФК Фінекспрес», яке діє на підставі Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ФК №В0000130 від 12.02.21 року та витягу з Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензії для здійснення діяльності з надання фінансових послуг №37 від 29.01.2016 року, відповідно до умов Договору №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між Товариством та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», підтверджує прийняття до виконання та завершення наступної платіжної операції: 12.03.2021 року відбувся успішний переказ на карту НОМЕР_4 на суму 5 000 грн., номер платежу 75e2b093-329a-4a83-b18c-afd9c2d4cef2 (а.с. на звороті 29).

Відповідно до розрахунку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1848454 від 12.03.2021 року за період з 12.03.2021 року по 30.12.2021 року складає 10 846,50 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 000 грн.; заборгованість за відсотками 5 846,50 грн. Окрім того судом вбачається, що відповідач ОСОБА_1 частково сплачував кредитну заборгованість на загальну суму 7 671,50 грн., що свідчить про обізнаність із існуванням такої заборгованості та прийняттям пропозиції кредитодавця щодо умов користування кредитними коштами (а.с. на звороті 32-34).

З матеріалів справи вбачається, що 30 грудня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір факторингу № 30-12/2021 (а.с.53-57). Відповідно до умов договору, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає, а новий кредитор ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права грошової вимоги до боржників.

Згідно платіжного доручення №0317260000 від 30.12.2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» сплатив на рахунок ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошові кошти згідно умов договору факторингу №30-12/2021 від 30.12.2021 року (а.с.58).

Відповідно до акту приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу №30-12/2021 від 30.12.2021 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передав, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняв реєстр боржників кількістю 3833 штук (а.с. на звороті 58.59).

Як вбачається із витягу з реєстру боржників до договору факторингу №30-12/2021 від 30.12.2021 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передав, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняв право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №1848454 в розмірі 10 846,50 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 000 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 5 846,50 грн. (а.с. на звороті 59-61,62).

Згідно розрахунку ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 за договором №1848454 станом на 10.01.2023 року складає 11 015,55 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 000 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 5 846,50 грн.; нараховані 3% річних 23,01 грн.; інфляційні збитки 146,04 грн. (а.с.37).

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладений договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги відповідно до умов якого, ТОВ «Вердикт Капітал» передає, а новий кредитор ТОВ «Коллект Центр» приймає належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги до боржників (а.с.63-74).

Згідно акту прийому-передачі реєстру боржників за договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, ТОВ «Вердикт Капітал» передав, а ТОВ «Коллект Центр» прийняв реєстр боржників кількістю 207 307 штук (а.с.75).

Як вбачається із реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, ТОВ «Вердикт Капітал» передав, а ТОВ «Коллект Центр» прийняв право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №1848454 в розмірі 11 015,55 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 000 грн.; заборгованість за відсотками 5 846,50 грн.; відповідальність за ст.625 ЦКУ 169,05 грн. (а.с.76-78,80).

Згідно розрахунку ТОВ «Коллект Центр», заборгованість ОСОБА_1 за договором №1848454 в розмірі 11 015,55 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 000 грн.; заборгованість за відсотками 5 846,50 грн.; 3% річних 23,01 грн.; інфляційні збитки 146.04 грн. (а.с.39).

Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі, вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №4556995 від 11.03.2021 року та за договором позики №1848454 від 12.03.2021 року.

Відповідно до ст.ст.626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно приписів п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закону), який встановлює порядок вчинення електронних правочинів, електронним договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною та вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті, зокрема шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону.

Відповідно до положень ст.12 Закону моментом підписання електронного правочину є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилається іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону).

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки букв, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом (постанова Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19). Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

В протилежному випадку - без здійснення входу відповідача на веб-сайт кредитодавця за допомогою логіна та пароля особистого кабінету та без отримання ним одноразового ідентифікатора у виді смс-повідомлення, укладення кредитного договору було б технічно неможливим. Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19.

Належних доказів на спростування тверджень позивача ТОВ «Коллект Центр» щодо здійснення саме відповідачем ОСОБА_1 електронного підпису договору про споживчий кредит №4556995 від 11.03.2021 року та за договором позики №1848454 від 12.03.2021 року за допомогою одноразового ідентифікатора суду надано не було.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що саме відповідачем ОСОБА_1 укладені договір про споживчий кредит №4556995 від 11.03.2021 року та договір позики №1848454 від 12.03.2021 року, саме відповідачем отримані кредитні кошти у встановленому розмірі, однак у встановлений договорами строк повернуті у повному обсязі не були.

Окрім того, згідно наданої 01.07.2026 року АТ КБ «Приватбанк» суду інформації, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_6 , а номер телефону НОМЕР_3 є фінансовим номер клієнта, який знаходиться в його анкетних даних. Також АТ КБ «Приватбанк» підтвердив факт зарахування на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_6 грошових коштів у сумі 4 000 грн. за період з 11.03.2021 року по 11.03.2021 року та грошових коштів в розмірі 5 000 року за період з 12.03.2021 року по 12.03.2021 року (а.с.130).

Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

При цьому суд, виходячи з положень ч.2 ст.614 ЦК України, якою встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання, приходить до висновку, що відповідачем по справі ОСОБА_1 не надано жодного належного доказу на підтвердження належного виконання ним зобов`язань за кредитними договорами, в тому числі не спростовано наданого позивачем розрахунку заборгованості та її розміру.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Окрім того, позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцеві відповідну суму коштів у строк та в порядку, встановленому договором. Якщо позичальник не виконав цього зобов`язання, він повинен сплатити пеню (у вигляді процентів) від дня, коли настав строк виконання, до дня повернення коштів кредитодавцеві, незалежно від сплати процентів за умовами договору.

Згідно ст.ст.526,530,610 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України ).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.ст.610,611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, виходячи з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) та презумпції обов`язковості договору (ст.629 ЦК України), суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем по справі своїх зобов`язань за договором про споживчий кредит №4556995 від 11.03.2021 року та договором позики №1848454 від 12.03.2021 року щодо повернення суми позики та інших, передбачених ним платежів та приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Коллект Центр» заборгованості у загальному розмірі 12 677,55 грн., а саме:

1) за Договором №4556995 від 11.03.2021 року в розмірі 1 662 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 1 310 грн.; заборгованість за відсотками 352 грн.

2) за Договором №1848454 від 12.03.2021 року в розмірі 11 015,55 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5 000 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 5 846,50 грн.; інфляційні збитки 146,04 грн.; нараховані 3% річних 23,01 грн.

Що стосується розміру заборгованості за відсотками за договором про споживчий кредит №4556995 від 11.03.2021 року, суд зазначає наступне.

Звертаючись із позовом на захист свого порушеного права в зобов`язальних правовідносинах, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов`язку та зміст цього обов`язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини.

З наданого розрахунку ТОВ «Коллект Центр» вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №4556995 від 11.03.2021 року станом на 17.12.2025 року складає 9 647,98 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 1 310 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 8 057,98 грн.; заборгованість за комісіями 280 грн. (а.с.38). Аналогічні значення містяться у розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с.36).

Одночасно із цим, суд зауважує, що згідно договору про споживчий кредит №4556995 від 11.03.2021 року, сторони погодили, що строк дії договору (п.2.41 Правил) встановлюється з дати укладення договору (п.1.3) 10 днів до кінцевої дати виконання договору 21.03.2021 року (включно).

Пунктом 2.3.1.2 договору передбачає, що Позичальник може збільшити строк кредитування, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.

Таким чином, кредитор має нараховувати відсотки лише в межах строку дії договору, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, а саме: «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України» (п.п 81-85, 91).

Суд зазначає, що нарахування відсотків у період після 21.03.2021 року є необґрунтованим, оскільки здійснено поза межами строку кредитування, передбаченого договором.

Кредитор мав право нараховувати відсотки за користування кредитом з 11.03.2021 року по 21.03.2021 року включно.

Ураховуючи, що позивачем нараховані відсотки за користуванням кредиту за межами строку дії кредиту, то у задоволенні вимог позивача в частині стягнення відсотків за договором про споживчий кредит №4556995 від 11.03.2021 року, які нараховані за період з 21.03.2021 року, слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Отже, з урахуванням детального (щоденного) розрахунку заборгованості ТОВ «Мілоан» за договором про споживчий кредит №4556995 від 11.03.2021 року, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за період з 11.03.2021 року по 21.03.2021 року в розмірі 352,00 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків за період з 21.03.2021 року слід відмовити.

Що стосується стягнення з відповідача заборгованості за договором про споживчий кредит №4556995 від 11.03.2021 року по комісіям у розмірі 280 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Тобто, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 року по справі № 496/3134/19 зазначила наступне.

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультра активну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит(далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит Банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

В договорі про споживчий кредит №4556995 від 11.03.2021 відповідач своїм підписом погодив комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 7,00% від суми кредиту одноразово в розмірі 280 грн. (а.с.1.5.1 договору), проте банк не роз`яснив за які конкретні розрахунково-касові дії з відповідача буде взята комісія за обслуговування кредитної заборгованості. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості встановлено без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку послуг з обслуговування кредитної заборгованості, їх погодження зі споживачем при укладенні кредитного договору. Так, вказані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації, що суперечить вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.

З урахуванням положень ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» суд дійшов висновку, що умови договору про споживчий кредит №4556995 від 11.03.2021 року про встановлення комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 11,00% є нікчемними, а тому вимоги Банку про стягнення заборгованості з комісії за обслуговування кредиту за договором про споживчий кредит №4556995 від 11.03.2021 року у розмірі 280 грн, є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Крім того, у позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частин 2, 3, ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Нормами ЦПК України передбачено співмірність гонорару адвоката, тобто заявлена адвокатом ціна своїх послуг повинна відповідати складності спору та об`єму робіт, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт. Гонорар адвоката має бути розумним з урахуванням витраченого адвокатом часу. Витрати мають бути обґрунтованими, документи, що підтверджують витрати, мають бути складені належним чином.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Данілов проти України», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у сумі 13 000,00 грн.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» 01 липня 2024 укладено договір №01-07/2024 про надання правничої допомоги (а.с.86-89).

Між сторонами також погоджено прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» із зазначенням виду послуги, одиниці виміру та ціна (фіксована/погодинна) (а.с.90).

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Коллект Центр» прийняло, а АО «Лігал Ассістанс» надало правничу допомогу по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором №4556995, №1848454, зокрема, зазначено витрачений час, що в загальному становить 5 годин, перелік виконаних послуг та вартість за годину надання таких послуг, що разом становить 13 000 грн. та підтверджується заявкою на надання юридичної допомоги №3710 від 03.11.2025 року (а.с.91), витягом з акту №16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 року (а.с.92).

Згідно пункту 25 постанови Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 зауважено про те, що КАС України (та відповідно, ЦПК України) у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд, враховуючи об`єм та характер наданих послуг, їх складність, вважає, що розмір вказаних витрат є завищеним, та підлягає зменшенню до 2 000 грн, що буде співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи.

Також судом враховано, що позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати в сумі 3028 грн. (а.с.1), які відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог на суму 1 857,74 грн.

На підставі ст.ст. 526, 634, 638, 640, 641, 1049, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273-279 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість у загальному розмірі 12 667 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 55 (п`ятдесят п`ять) коп., а саме:

1) за кредитним договором №4556995 від 11.03.2021 року в розмірі 1 662 (одна тисяча шістсот шістдесят дві) коп., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 1 310 (одна тисяча триста десять) грн.; заборгованість за відсотками за період з 11.03.2021 року по 21.03.2021 року 352 (триста п`ятдесят дві) грн.

2) за договором позики №1848454 від 12.03.2021 року в розмірі 11 015 (одинадцять тисяч п`ятнадцять) грн. 55 (п`ятдесят п`ять) коп., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5 000 (п`ять тисяч) грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 5 846 (п`ять тисяч вісімсот сорок шість) грн. 50 (п`ятдесят) коп.; інфляційні збитки 146 (сто сорок шість) грн. 04 (чотири) коп.; нараховані 3% річних - 23 (двадцять три) грн. 01 (одна) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 1 857 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят сім) грн. 74 (сімдесят чотири) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул.Мечнікова, буд.3, офіс 306),

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

Суддя Н.В. Токар