Рішення № 140040783, 23.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/11956/26

Справа №760/1399/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23.09.2026 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді судді Застрожнікової К.С.,

при секретарі судового засідання Кронік В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АІА ФІНАНС ГРУП", в інтересах якого діє представник - адвокат Литвинець Сергій Анатолійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна

позову 4 870,15 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АІА ФІНАНС ГРУП", в інтересах якого діє представник - адвокат Литвинець Сергій Анатолійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання кредиту № 1768538 від 26.09.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.09.2018 між ТОВ "АІА ФІНАНС ГРУП" та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи був укладений електронний Договір про надання кредиту № 1768538.

Відповідно до умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 3 000,00 грн. строком на 13 днів з кінцевим терміном повернення до 09.10.2018 включно зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 511,00 грн.. Договір укладено в електронній формі на умовах Пропозиції (оферти) та Заявки відповідача № 1768538 від 26.09.2018, підписаної за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора 8847224. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти в сумі 3 000,00 грн. на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ "ПриватБанк", через платіжний сервіс "Platon" (ТОВ "Платежі Онлайн").

Відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 19.12.2025 у нього виникла заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 4 870,15 грн., яка складається з наступного: 3 000,00 грн. - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); 511,00 грн. - заборгованість за процентами за договором; 355,52 грн. - 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України, нарахованих за період з 10.10.2018 по 23.02.2022; 1 003,63 грн. - інфляційні втрати відповідно до статті 625 ЦК України, нараховані за період з 10.10.2018 по 23.02.2022.

Позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість у розмірі 4 870,15 грн., а також судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Застрожніковій К.С..

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 13.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Учасники справи повідомлені про розгляд справи у встановленому законом порядку. Представник позивача у позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, однак подав суду поштовим відправленням письмову заяву про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, у якій вказував на неспівмірність заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу (10 000,00 грн.) із ціною позову (4 870,15 грн.) та складністю справи, просив суд зменшити розмір витрат на адвоката.

З огляду на вказане, на підставі частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними матеріалами.

На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального техничного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 26.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АІА ФІНАНС ГРУП" та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 1768538 у письмовій (електронній) формі шляхом реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача "credit365.ua" та підписання Заявки № 1768538 електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора 8847224.

Перед укладенням кредитного договору відповідач пройшов процедуру електронної ідентифікації та верифікації в системі, підтвердив свої персональні дані, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспортні дані, номер мобільного телефону НОМЕР_3 та адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також ознайомився з умовами Пропозиції (оферти) від 06.09.2018.

Згідно з умовами Заявки № 1768538 та Договору сума кредиту складає 3 000,00 грн., строк кредиту - 13 днів з кінцевим терміном повернення до 09.10.2018 (включно), нараховані проценти за користування кредитом за вказаний строк становлять 511,00 грн., загальна сума до повернення - 3 511,00 грн..

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

На підставі абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За приписами статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до вимог абзацу третього частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Укладення кредитного договору в електронній формі з використанням електронного підпису та електронної ідентифікації узгоджується з нормами статей 6, 627 ЦК України та статей 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" (постанова Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 546/1283/23).

Підписавши Заявку та погодившись з умовами Оферти, які є складовими частинами кредитного договору, відповідач відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодився на визначені в них умови кредитування та взяв на себе відповідні договірні зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та 27.09.2018 перерахував відповідачу кредитні кошти в розмірі 3 000,00 грн. на його платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ "Платежі Онлайн" № 931/11 від 21.11.2024, витягом з реєстру дій в ІТС "credit365.ua" та розрахунком заборгованості.

Відповідач умови кредитного договору належним чином не виконав, грошові кошти у визначений строк до 09.10.2018 включно не повернув та проценти не сплатив.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Аналізуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3 000,00 грн. та заборгованості за процентами за договором у розмірі 511,00 грн., суд зазначає, що вказані проценти були нараховані позивачем виключно в межах узгодженого сторонами 13-денного строку кредитування (з 27.09.2018 по 09.10.2018). Після закінчення строку кредитування (з 10.10.2018) нарахування договірних процентів за базовою ставкою позивачем припинено, що повністю відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).

Вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3 000,00 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 511,00 грн. є підтвердженими наданими розрахунковими документами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 355,52 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 003,63 грн. на підставі частини другої статті 625 ЦК України за період прострочення з 10.10.2018 по 23.02.2022, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд приймає до уваги, що нараховані 3% річних та інфляційні втрати мають компенсаційний характер за неправомірне утримання грошових коштів.

Суд перевірив математичний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем на суму простроченого боргу 3 511,00 грн. (3 000,00 грн. тіло кредиту + 511,00 грн. проценти) за період з 10.10.2018 по 23.02.2022 (1233 дні прострочення), встановивши його правильність: х 3% річних: за 2018-2019 роки (448 днів) = 129,28 грн.; за 2020 рік (366 днів) = 105,33 грн.; за 2021-2022 роки (419 днів) = 120,91 грн.; усього 355,52 грн.; х інфляційні втрати: за сукупним індексом інфляції за період прострочення (1.28585209) = 1 003,63 грн. (3 511,00 грн. х 1.28585209 - 3 511,00 грн.).

Зваживши на викладене, вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 355,52 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 003,63 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Наданий позивачем розрахунок заборгованості перевірений судом і визнаний обґрунтованим.

Відповідач наданих позивачем розрахунків не спростував.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі на загальну суму 4 870,15 грн..

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Розглядаючи вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. та клопотання відповідача про їх зменшення, суд зазначає наступне.

Однією з основних засад цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). За приписами статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію Договору про надання правничої (правової) допомоги № 21-3 від 01.09.2021, Додаткову угоду № 1 від 01.09.2021, Акт про надані послуги від 14.11.2025 на суму 10 000,00 грн., платіжну інструкцію № 768 від 14.11.2025 про сплату 10 000,00 грн., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер.

Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та ціною позову.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Дослідивши заяву відповідача ОСОБА_1 про зменшення витрат на правничу допомогу, суд вважає її обґрунтованою. Суд враховує, що ця справа є малозначною, розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за типовою позовною заявою фінансової установи. Ціна позову у справі становить 4 870,15 грн., тоді як заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу (10 000,00 грн.) перевищує ціну позову більш ніж у два рази, що є очевидно неспівмірним із обсягом наданих послуг та складністю справи.

З огляду на наявність клопотання відповідача, керуючись принципами пропорційності та розумності судових витрат (статті 11, 137, 141 ЦПК України), суд вважає за необхідне частково задовольнити вимоги позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача 2 000,00 грн., що є співмірним та справедливим у цій категорії справ, а у задоволенні решти заявлених витрат на правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн. - відмовити.

Керуючись статтями 4, 10, 11, 12, 13, 76-81, 137, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 205, 207, 267, 525, 526, 530, 625, 628, 629, 638, 639, 1048, 1050, 1054, пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, Законом України "Про електронну комерцію", Законом України "Про споживче кредитування", суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АІА ФІНАНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (1995 року народження, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АІА ФІНАНС ГРУП" (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 15/1, літ. Б, код ЄДРПОУ 41184403) заборгованість за Договором про надання кредиту № 1768538 від 26.09.2018 станом на 19.12.2025 у загальному розмірі 4 870,15 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят гривень 15 копійок), яка складається з:

- 3 000,00 грн. - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту);

- 511,00 грн. - заборгованість за процентами за договором;

- 355,52 грн. - 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України;

- 1 003,63 грн. - інфляційні втрати відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Стягнути з ОСОБА_1 (1995 року народження, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АІА ФІНАНС ГРУП" (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 15/1, літ. Б, код ЄДРПОУ 41184403) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

У задоволенні решти вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АІА ФІНАНС ГРУП" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн., - відмовити.

Повний текст рішення складено 23.09.2026

Суддя К.С. Застрожнікова