Ухвала суду № 140039204, 22.09.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32539/26-ц

пр. № 4-с-130/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Печерський районний суд м. Києва

в складі головуючого - судді Литвинової І. В.

за участю секретаря судового засідання Когут Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві скаргу представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката Малиневського Павла Петровича на дії посадових осіб Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 у справі № 6-33/11 за заявою стягувача про видачу виконавчого листа на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при ВГО "Право та обовязок" від 08.10.2010 року у справі № 314/10 про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , -

УСТАНОВИВ:

Представник скаржника ОСОБА_1 , адвокат Малиневський П.П. звернувся до суду зі скаргою, в якій просить суд визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо незняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (реєстраційний номер обтяження: 11199933; дата реєстрації: 23.05.2011 року; підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2). зобов`язати державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (реєстраційний номер обтяження: 11199933; дата реєстрації: 23.05.2011 року; підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2); зобов`язати державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України скасувати інші вжиті виконавцем заходи, у тому числі вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження нерухомого майна ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (реєстраційний номер обтяження: 11199933; дата реєстрації: 23.05.2011 року; підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2).

В обґрунтування вказано, що 26 вересня 2019 року державний виконавець Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2. Постанову прийнято на підставі заяви стягувача Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» від 30.05.2019 року про сплату боргу в повному обсязі. При винесенні постанови державний виконавець керувався вимогами п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». Незважаючи на сплату боргу та відсутність несплаченого збору та витрат, державний виконавець не зазначив про зняття арешту з майна боржника у постанові від 26.09.2019 року. Жодних дій щодо реєстрації припинення обтяження майна він не вчинив.

Разом з тим, станом на дату звернення до суду виконавче провадження закінчено, проте арешт на майно боржника не знято, що в сукупності і послугувало підставою для звернення до суду зі скаргою за захистом своїх прав.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, часта місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Частиною 2 ст. 450 ЦПК України визначено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного висновку.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття Закону України «Про виконавче провадження»).

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Отже, завданням ДВС є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинених таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 цього Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється, зокрема, з дотриманням принципів верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Згідно з ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судовим розглядом встановлено, що 26 вересня 2019 року державний виконавець Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - державний виконавець) виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2. Постанову прийнято на підставі заяви стягувача Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» (далі - Стягувач) від 30.05.2019 року про сплату боргу в повному обсязі.

Зазначене виконавче провадження було відкрите на підставі виконавчого листа № 6-33/11, виданого 12.03.2011 року Печерським районним судом міста Києва. Цей виконавчий лист був виданий на підставі ухвали суду від 21.01.2011 року у справі № 6-33/11. Вказаною ухвалою було задоволено заяву Стягувача про видачу виконавчого листа на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов`язок» від 08.10.2010 року у справі № 314/10. Згідно з рішенням, солідарно стягнуто на користь Стягувача з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 суму коштів у розмірі 22 790,31 грн.

Відповідно до листа Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Відділ ДВС) № 59730 від 10.03.2026 року, відкритих виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 на виконанні немає. Водночас в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна досі міститься запис про арешт нерухомого майна. Реєстраційний номер обтяження - 11199933. Дата реєстрації - 23.05.2011 року. Підстава обтяження - постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2. Також у листі повідомлено, що матеріали вказаного виконавчого провадження знищено за закінченням терміну зберігання. Наявність незнятого арешту підтверджується інформаційною довідкою № 5005954651085-18409424085 від 09.06.2026 року.

Крім цього, боржник посилаєтся на те, що згідно з інформацією про виконавче провадження № НОМЕР_2 (далі - ВП № НОМЕР_2) від 21.09.2026 року, сформованою з ЄДРВП за ідентифікатором доступу Б5ЕД8ВА0ГДД3, стан виконавчого провадження - завершено. Виконавче провадження відкрито 11.05.2011 року, і цією ж виконавчою дією накладено арешт на майно боржника, що відображено в ЄДРВП як «відкриття ВП (з накладенням арешту на майно боржника)». Саме постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.05.2011 року є підставою обтяження, зареєстрованого 23.05.2011 року за реєстраційним номером 11199933.

21.12.2012 року виконавчий документ повернуто стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV у зв`язку з невиявленням у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.

26.09.2019 року виконавче провадження відновлено, і того самого дня закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення.

Таким чином, відомості ЄДРВП узгоджуються з постановою про закінчення виконавчого провадження від 26.09.2019 року, долученою до скарги, і додатково підтверджують, що арешт накладено саме у ВП № НОМЕР_2 і що це виконавче провадження закінчено фактичним виконанням рішення.

Згідно з інформацією про виконавче провадження № НОМЕР_3 від 21.09.2026 року, сформованою з ЄДРВП за ідентифікатором доступу 8600935Е5ДБ7, це виконавче провадження відкрито 16.09.2016 року за тим самим виконавчим листом № 6-33/11 від 12.03.2011 року, виданим Печерським районним судом м. Києва, проте боржником у ньому є інша особа - ОСОБА_3 . 18.06.2019 року це виконавче провадження також закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону, в ЄДРВП зазначено підставу: «згідно заяви від 30.05.2019 року № 945/19 борг сплачено в повному обсязі».

На цю саму заяву стягувача № 945/19 від 30.05.2019 року послався державний виконавець і в постанові про закінчення ВП № НОМЕР_2 від 26.09.2019 року. Отже, солідарний борг у розмірі 22 790,31 грн за виконавчим листом № 6-33/11 від 12.03.2011 року погашено в повному обсязі, що визнано самим органом примусового виконання у двох виконавчих провадженнях.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно зі ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Отже, зняття арешту з майна боржника пов`язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 22.12.2021 у справі № 634/292/21, від 12.08.2020 у справі № 569/17603/18, від 26.04.2022 у справі № 242/4601/20, від 04.11.2022 у справі № 686/6010/14-ц.

Як вбачається, арешт зареєстровано 23.05.2011 року і станом на теперішні час не знято. Наявність протягом такого строку нескасованого арешту за умови закінчення виконавчого провадження та відсутності будь-яких майнових претензій стягувача є, з урахуванням висновків Верховного Суду, невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених обставин та відповідних тому правових норм, суд прийшов до висновку про задоволення скарги в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 258, 269,270, 353, 447-452ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката Малиневського Павла Петровича на дії посадових осіб Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 у справі № 6-33/11 за заявою стягувача про видачу виконавчого листа на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при ВГО "Право та обовязок" від 08.10.2010 року у справі № 314/10 про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо незняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (реєстраційний номер обтяження: 11199933; дата реєстрації: 23.05.2011 року; підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2).

Зобов`язати державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (реєстраційний номер обтяження: 11199933; дата реєстрації: 23.05.2011 року; підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2).

Зобов`язати державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України скасувати інші вжиті виконавцем заходи, у тому числі вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження нерухомого майна ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (реєстраційний номер обтяження: 11199933; дата реєстрації: 23.05.2011 року; підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.В. Литвинова