Ухвала суду № 140039147, 17.09.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46931/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 в інтересах ПрАТ «ЧЕРКАСИРИБГОСП» про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.04.2026 року за № 757/20424/26-к, у рамках кримінального провадження № 12026000000000418 від 26.03.2026,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 звернувся в інтересах ПрАТ «Черкасирибгосп» до суду з клопотанням про скасувати арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.04.2026 р., по справі №757/20424/26-к, у рамках кримінального провадження №12026000000000418 від 26.03.2026р., в частині земельних ділянок з кадастровими номерами 7124988500:01:001:0001 та 7124985500:03:001:0008.

Мотивуючи означене клопотання заявник вказує, що арешт земельних ділянок з кадастровими номерами 7124988500:01:001:0001 та 7124985500:03:001:0008 із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаними земельними ділянками, а також забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаних об`єктів було накладено ухвалою суду з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні №12026000000000418 від 26.03.2026.

В ході досудового розслідування доказів у кримінальному провадженні №12026000000000418 від 26.03.2026 було встановлено, що службові особи Леськівської та Сагунівської сільських рад Черкаської області, діючи за попередньою змовою групою осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, умисно, без законних на те підстав змінили форму власності земельної ділянки з кадастровим номером 7124985500:03:001:0008, площею 658,017 га, яка розташована на території Сагунівської сільської ради Черкаської області та земельні ділянки з кадастровими номерами 7124984500:01:001:0005, площею 1161,4027 га та 7124988500:01:001:0001, площею 719,5231 га, які розташовані на території Леськівської сільської ради, з державної власності на комунальну, з метою заволодіння вказаними ділянками та гідротехнічними спорудами, які знаходяться на них, що спричинило тяжкі наслідки.

Водночас, заявник вказує, що рішеннями Господарського суду Черкаської області від 04.03.2026р. по справі №925/852/25 та від 04.03.2026р. по справі №925/701/25, які набрали законної сили, було задоволено позовні вимоги прокуратури до Леськівської та Сагунівської сільських рад Черкаської області про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні державі в особі Черкаської обласної військової адміністрації земельними ділянками з кадастровими номерами 7124988500:01:001:0001 та 7124985500:03:001:0008, а отже відпала подальша потреба у застосуванні відповідного заходу забезпечення кримінального провадження щодо вказаного майна.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 своє клопотання підтримав та просив задовольнити його з наведених підстав.

Прокурор у судове засідання не з`явився, прокурор ОСОБА_4 клопотання про розгляд справи без його участі.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.04.2026 року по справі №757/20424/26-к, накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 7124984500:01:001:0141, 7124984500:01:001:0143, 7124984500:01:001:0152, 7124984500:01:001:0153, 7124984500:01:001:0156, 7124984500:01:001:0157 7124984500:01:001:0158, 7124984500:01:001:0159, 7124984500:01:001:0160, 7124984500:01:001:0161, 7124984500:01:001:0162, 7124988500:01:001:0001, які на праві власності належать Леськівській сільській раді (код ЄДРПОУ 33456597) та земельну ділянку з кадастровим номером 7124985500:03:001:0008, яка на праві власності належить Сагунівській сільській раді (код ЄДРПОУ 26324415) із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаними земельними ділянками, а також забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаних об`єктів, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12026000000000418 від 26.03.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, як вбачається із ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.04.2026 р., метою арешту майна, є визначеною в п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Разом із тим, у зв`язку із набранням законної сили рішеннями Господарського суду Черкаської області від 04.03.2026р. по справі №925/852/25 та від 04.03.2026р. по справі №925/701/25 про задоволення позовів прокуратури до Леськівської та Сагунівської сільських рад Черкаської області про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні державі в особі Черкаської обласної військової адміністрації земельними ділянками з кадастровими номерами 7124988500:01:001:0001 та 7124985500:03:001:0008, як і необхідності вчинення реєстраційних дій по відновленню законних прав власника та землекористувача відповідних ділянок, - відпала потреба у застосуванні до вказаного майна заходів забезпечення кримінального провадження.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що відсутні правові підстави для подальшого арешту майна в кримінальному проваджені №12026000000000418 від 26.03.2026 в частині земельних ділянок ділянками з кадастровими номерами 7124988500:01:001:0001 та 7124985500:03:001:0008.

Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.174, 309 КК України,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання ОСОБА_3 в інтересах ПрАТ «ЧЕРКАСИРИБГОСП» про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.04.2026 року за № 757/20424/26-к, у рамках кримінального провадження № 12026000000000418 від 26.03.2026 - задовольнити.

Скасувати арешт майна в частині земельних ділянок з кадастровими номерами 7124988500:01:001:0001 та 7124985500:03:001:0008 включно зі скасуванням заборони відчуження, розпорядження та користування вказаними земельними ділянками, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.04.2026 р. по справі №757/20424/26-к.

Скасувати заборону вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7124988500:01:001:0001 та 7124985500:03:001:0008, накладену ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.04.2026 р. по справі №757/20424/26-к.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1