Ухвала суду № 140039145, 18.09.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/49681/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в режимі відеоконференції клопотання адвоката ОСОБА_4 , захисника підозрюваного ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходу, у межах кримінального провадження № 12026000000001141 від 20.05.2026, -

ВСТАНОВИВ :

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12026000000001141 від 20.05.2026.

Обґрунтовуючи клопотання щодо існування підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_6 захисник посилалась на наступне.

ОСОБА_6 інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 та ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.08.2026 у справі № 757/41623/26-к продовжено строк тримання ОСОБА_6 під вартою до 29 вересня 2026 року без визначення розміру застави.

За переконанням сторони захисту безальтернативне тримання під вартою ОСОБА_6 не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та його особистому стану здоров`я, а належна процесуальна поведінка підозрюваного може бути забезпечена шляхом визначення застави з покладенням відповідних процесуальних обов`язків.

Захисник просить змінити застосований запобіжний захід на заставу в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб або визначити інший, нижчий, індивідуально обґрунтований розмір застави.

Обґрунтовуючи необхідність зміни запобіжного заходу, захисник посилається на погіршення стану здоров`я підозрюваного, його сімейний стан, необхідність здійснення догляду за дитиною, наявність постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків, а також обставини його попередньої процесуальної поведінки.

Окремо захисник звертає увагу, що підозрюваний раніше перебував під домашнім арештом, мав визначене місце проживання та виконував покладені на нього процесуальні обов`язки.

Захист також зазначає, що обмеження пересування територією міста Дніпра, здача документів для виїзду за кордон, заборона спілкування з учасниками кримінального провадження, застосування електронного засобу контролю та внесення застави можуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного без необхідності його подальшої безальтернативної ізоляції.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції захисник ОСОБА_4 підтримала подане клопотання, просила задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення вказаного клопотання із мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Вивчивши матеріали клопотання, оцінюючи наведені доводи в їх сукупності, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, та його захисник мають право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, зокрема про зміну його виду, скасування чи зміну додаткових обов`язків.

Частиною 4 ст. 201 КПК України передбачено обов`язок слідчого судді розглянути таке клопотання протягом трьох днів з дня його одержання за правилами, встановленими для розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду відповідного клопотання слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.

Отже, вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя має оцінити не лише обставини, які раніше зумовили застосування тримання під вартою, але й те, чи продовжують вони виправдовувати застосування саме такого ступеня обмеження свободи на момент розгляду нового клопотання.

Закон у розумінні Кримінально процесуального кодексу України не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставами для зміни запобіжного заходу.

Такими обставинами можуть бути як факти, що виникли після постановлення попередньої ухвали, так і обставини, які існували раніше, але не були відомі сторонам або не отримали належної оцінки.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 178 КПК України під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності з іншими обставинами вік і стан здоров`я підозрюваного.

Із матеріалів, на які посилається сторона захисту, вбачається, що ОСОБА_6 має проблеми зі здоров`ям, які потребували оперативного лікування, подальшого медичного спостереження і реабілітації. Зазначені обставини погіршення стану здоров`я знайшли своє підтвердження під час перебування ОСОБА_6 під час перебування у слідчому ізоляторі.

Слідчий суддя враховує, що перебування під вартою об`єктивно обмежує можливості особи самостійно організовувати медичне спостереження, проходити реабілітацію та отримувати допомогу у звичних для неї умовах.

Сам факт наявності захворювання або проведення оперативного втручання не є безумовною підставою для звільнення особи з-під варти. Однак стан здоров`я є самостійною обставиною, яка відповідно до ст. 178 КПК України підлягає оцінці в сукупності з іншими даними про особу підозрюваного.

З огляду на встановлену необхідність післяопераційного спостереження, а також повідомлене захистом погіршення стану здоров`я, подальша необхідність перебування підозрюваного саме в умовах ізоляції потребує окремого обґрунтування.

При цьому суд враховує, що застосування застави не перешкоджатиме здійсненню контролю за поведінкою підозрюваного та водночас дозволить йому організовувати лікування і реабілітацію з дотриманням визначених судом обмежень.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про запобіжний захід суд оцінює, зокрема, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, наявність у нього родини й утриманців.

ОСОБА_6 має постійне місце проживання в АДРЕСА_1 .

Захисник зазначає, що підозрюваний має сімейні обов`язки, зокрема щодо догляду за неповнолітньою дитиною.

Перебування ОСОБА_6 у слідчому ізоляторі унеможливлює його безпосередню участь у повсякденному догляді за дитиною, виконанні батьківських обов`язків та вирішенні питань її забезпечення.

Вирішуючи питання про співмірність подальшого обмеження свободи, слідчий суддя враховує, що застосування застави дозволить підозрюваному перебувати за визначеним місцем проживання, брати участь у догляді за дитиною та виконувати сімейні обов`язки без звільнення від обов`язку з`являтися за викликами слідчого, прокурора або суду.

Таким чином, сімейний стан підозрюваного та наведена захистом необхідність догляду за дитиною мають істотне значення для визначення пропорційності запобіжного заходу.

Слідчий суддя враховує, що тяжкість інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень та суворість можливого покарання можуть братися до уваги під час оцінки ризику переховування.

Разом із тим тяжкість можливого покарання не може бути єдиною підставою для висновку про необхідність подальшого тримання під вартою.

Суд зобов`язаний дослідити конкретні обставини, які свідчать про реальну можливість реалізації відповідного ризику.

Із матеріалів клопотання вбачається, що в період із 15.12.2025 до 23.04.2026 щодо ОСОБА_6 застосовувався запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Підозрюваному було визначено місце проживання в місті Дніпрі, заборонено залишати житло в нічний час та покладено додаткові процесуальні обов`язки.

Сторона захисту посилається на відсутність фактів неявки за викликом, спроб незаконного перетину державного кордону, приховування місця перебування або зміни місця проживання з метою ухилення від кримінального провадження.

Слідчий суддя також враховує надані захистом документи щодо проходження оперативного лікування в лютому 2026 року.

Так, підозрюваний завчасно звернувся за дозволом на проведення оперативного втручання, повідомив орган досудового розслідування про дату та місце лікування і фактично проходив лікування в погодженому медичному закладі.

Зазначена обставина підлягає оцінці при перевірці тверджень про можливе використання госпіталізації як способу переховування.

Разом із тим суд бере до уваги, що попередніми судовими рішеннями встановлювалися обставини, які стали підставою для застосування суворішого запобіжного заходу.

Слідчий суддя не переоцінює законність зазначених рішень, однак зобов`язаний визначити, чи можуть наявні ризики на теперішній час бути мінімізовані шляхом застосування застави та додаткових процесуальних обов`язків.

На переконання слідчого судді, обмеження права підозрюваного залишати межі міста Дніпра без дозволу слідчого, прокурора або суду, здача паспортів для виїзду за кордон, обов`язок повідомляти про зміну місця проживання та носіння електронного засобу контролю створюють достатні механізми контролю за місцем перебування підозрюваного.

Крім того, необхідність догляду за дитиною, постійне місце проживання та наявність сімейних зв`язків є обставинами, які мають враховуватися при оцінці ризику переховування.

У сукупності зазначені обставини свідчать про можливість забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 шляхом застосування застави разом із процесуальними обов`язками.

Оцінюючи можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує також доводи сторони обвинувачення, які раніше наводилися щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших учасників кримінального провадження та можливого перешкоджання досудовому розслідуванню.

Такі ризики підлягають оцінці з урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, стадії досудового розслідування та можливості запобігання їм шляхом покладення на підозрюваного відповідних обов`язків.

Частина 5 ст. 194 КПК України передбачає можливість покладення на підозрюваного обов`язку утримуватися від спілкування з визначеними особами, повідомляти про зміну місця проживання, не відлучатися з відповідного населеного пункту та носити електронний засіб контролю.

Зазначені обов`язки мають безпосередній зв`язок із ризиками, на які посилалася сторона обвинувачення.

Заборона спілкування зі свідками та потерпілими щодо обставин кримінального провадження обмежує можливість неправомірного впливу на їхні показання.

Обмеження території пересування та електронний засіб контролю забезпечують додаткову можливість перевірки дотримання підозрюваним визначених судом умов.

При цьому внесення застави створює самостійний механізм забезпечення процесуальних обов`язків, оскільки їх порушення може мати наслідком звернення застави в дохід держави.

Отже, збереження певних ризиків не виключає можливості визначення застави за умови, що встановлені судом обмеження здатні запобігти їх реалізації.

Частиною 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується за умови доведення прокурором неможливості запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, крім спеціальних випадків, визначених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, крім передбачених законом випадків.

ОСОБА_6 інкриміновано кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 209 та ч. 3 ст. 212 КК України, з посиланням на відповідні положення ст. 27 КК України. На переконання суду вказані кримінальні правопорушення самі по собі не належать до категорій, для яких закон передбачає можливість невизначення застави за ч. 4 ст. 183 КПК України.

При цьому право на свободу та особисту недоторканність, гарантоване ст. 29 Конституції України, вимагає, щоб позбавлення особи свободи здійснювалося виключно на підставі належним чином умотивованого судового рішення та відповідало принципу пропорційності.

Конституційний Суд України у Рішенні від 19.06.2024 № 7-р(ІІ)/2024 наголосив на необхідності забезпечення балансу між завданнями кримінального провадження та правом особи на свободу. Застосування тримання під вартою має обґрунтовуватися не лише тяжкістю кримінального правопорушення, але й конкретними ризиками та необхідністю саме такого обмеження свободи.

Слідчий суддя враховує, що метою запобіжного заходу не є покарання особи до ухвалення обвинувального вироку.

Його застосування має бути спрямоване на забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про можливість застосування застави, суд бере до уваги тривалість перебування підозрюваного під вартою, його стан здоров`я, сімейні обставини, необхідність догляду за дитиною, постійне місце проживання та запропоновані стороною захисту механізми процесуального контролю.

У сукупності зазначені обставини дають підстави визначити заставу як альтернативу подальшому триманню під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу, а також ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Захисником надано матеріали щодо майнового стану підозрюваного, зокрема відповідь Державної податкової служби України про відсутність відомостей щодо подання ОСОБА_6 декларацій про майновий стан і доходи протягом 2020-2025 років.

Конституційний Суд України у Рішенні від 21.07.2026 № 9-р(ІІ)/2026 зазначив, що застава та її розмір повинні забезпечувати реальну альтернативність триманню під вартою. При цьому сума застави має бути достатньо відчутною, але не повинна фактично унеможливлювати звільнення особи через завідомо непомірний розмір.

Враховуючи характер інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, наявність процесуальних ризиків, дані про його особу, сімейний та майновий стан, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 грн.

На переконання слідчого судді, зазначений розмір застави у поєднанні з процесуальними обов`язками, передбаченими ч. 5 ст. 194 КПК України, здатний забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 .

Наведені захистом обставини не усувають необхідності забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, проте мають істотне значення для визначення співмірності застосованого обмеження свободи.

З огляду на викладене слідчий суддя дійшов висновку, що подальше застосування тримання під вартою без визначення альтернативи у вигляді застави не є необхідним для досягнення цілей кримінального провадження.

Водночас наявні обставини не дають підстав для безумовного звільнення ОСОБА_6 з-під варти без застосування процесуальних гарантій.

Таким чином, клопотання захисника підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 29, 62 Конституції України, статтями 7, 8, 9, 12, 17, 176-178, 182, 183, 194, 196, 201, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 , захисника підозрюваного ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходу, у межах кримінального провадження № 12026000000001141 від 20.05.2026 - задовольнити частково.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 29.09.2026.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) грн., яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м. Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави, наступні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом;

- не відлучатися за межі міста Дніпро, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими щодо обставин кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 29.09.2026 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

Покласти на прокурора у кримінальному провадженні контроль за виконанням ухвали суду.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1