Рішення № 140038703, 24.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/12123/25

Провадження № 2/752/5093/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24.04.2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

за участі секретаря судового засідання Ільніцької І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (надалі за текстом також - позивач або АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом також - відповідач або позичальник), в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.04.2021 у розмірі 93 412,98 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 75 531,98 грн та заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 17 881,00 грн.

1.1. Стислий виклад обґрунтування позивача

Позивач стверджує, що 20.04.2021 відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту, а також підписав власноручно Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач погодив наступні умови: тип кредиту - відновлювана кредитна лінія до 75 000,00 грн (п. 1.2 Договору); тип кредитної картки - Картка «Універсальна GOLD»; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією (п. 1.2 Договору); процентна ставка - 40,8% (п. 1.3 Договору); кількість та розмір платежів, періодичність - сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п. 1.4 Договору); розмір мінімального обов`язкового платежу - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п. 1.4 Договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60,00% (п. 1.5 та п. 2.1.1.2.12 Договору).

Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії 12/24, тип «Універсальна GOLD», що підтверджується випискою по рахунку.

Позивач виконав умови договору та надав відповідачу кредитну картку та кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту. Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору.

Згідно п. 2.1.1.3.5 Договору сторони узгодили, що в разі порушення відповідачем зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту. На 180-й день клієнт зобов`язаний повернути банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за Договором в повному обсязі. Тобто сторони згідно до ст. 212 ЦК України передбачили відкладальну обставину, внаслідок виникнення якої терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань відповідача.

Враховуючи, що строк повернення кредиту закінчився на 180-й день прострочення, відповідно до п. 1.5 та п. 2.1.1.2.12 Договору починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань відповідача з погашення кредиту сторони погодили нарахування процентів від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 24.04.2025 року має заборгованість у розмірі 93 412,98 грн, яка складається з наступного: 75 531,98 грн - заборгованість за тілом кредита, 17 881,00 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

Викладені у позовній заяві обставини підтверджуються наступними доказами: розрахунком заборгованості; випискою по рахунку; копією заяви позичальника; копією Паспорту споживчого кредиту; копією паспорта позичальника.

1.2. Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач відзив на позов не подав.

Згідно частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

1.3. Заяви, клопотання учасників справи

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

1.4. Процесуальні дії у справі

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2025 головуючим суддею у справі визначений суддя Чекулаєв С.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.07.2025 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву з доданими до неї документами відповідачу направлено рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням R067129668331 на відому адресу зареєстрованого місця проживання відповідача.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

2. Мотивувальна частина

2.1. Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що 20.04.2021 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н шляхом підписання відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», які разом становлять Договір банківського рахунка, та Паспорта кредиту.

Заява про приєднання підписана відповідачем 20.04.2021, підпис уповноваженого працівника банку проставлено 20.04.2021 о 09:52.

Відповідно до п. 1.2 Договору тип кредиту - відновлювана кредитна лінія; розмір кредитного ліміту не перевищує 50 000,00 грн для карт «Універсальна» та 75 000,00 грн для карт «Універсальна Gold»; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту - споживчі цілі; забезпечення кредиту не вимагається.

Відповідно до п. 1.3 Договору процентна ставка становить 42,0% річних для карт «Універсальна» та 40,8% річних для карт «Універсальна Gold»; тип процентної ставки - фіксована; платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, обов`язкові для укладення договору, на місяць - членський внесок за участь у Gold-Клубі для карток «Універсальна Gold» - 20,00 грн.

Пунктом 3 Заяви про приєднання сторони уклали Угоду про використання простого електронного підпису, визначивши простим електронним підписом клієнта такі способи підписів: OTP-пароль, QR-код, підпис стилусом на планшеті у відділенні банку, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках.

Відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії 12/24, тип «Універсальна GOLD».

Згідно з випискою за договором № б/н за період з 01.05.2021 по 24.04.2025 відповідач користувався кредитним лімітом, вчиняв операції за рахунком, частково повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитом.

Згідно наданого позивачем розрахунку суд встановив, що загальний розмір заборгованості відповідача становить 93 412,98 грн, з яких 75 531,98 грн - заборгованість за тілом кредита, 17 881,00 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

Доказів належного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № б/н від 20.04.2021 матеріали справи не містять.

2.2. Застосовані норми права

Згідно статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20.06.2022 у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22), від 04.12.2023 у справі № 212/10457/21 (провадження № 61-6066св23) та інших.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Зазначений висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі N 444/9519/12 (провадження N 14-10цс18).

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частин першої та третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

2.3. Висновки суду

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Щодо факту укладення договору суд зазначає, що Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, підписана відповідачем 20.04.2021, разом із Паспортом кредиту становить Договір банківського рахунка. Пунктом 3 цієї Заяви сторони узгодили угоду про використання простого електронного підпису, визначивши, зокрема, підпис стилусом на планшеті у відділенні банку та кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» у програмних комплексах як способи підписання клієнтом. Такі дії відповідають вимогам Закону України «Про електронну комерцію», а тому суд вважає договір укладеним у письмовій формі.

Щодо заборгованості за тілом кредиту суд зазначає, що позивач виконав умови договору та надав відповідачу кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту, що підтверджується випискою по рахунку. Відповідач користувався кредитним лімітом та частково повертав використану суму, проте зобов`язання за договором належним чином не виконав, унаслідок чого у нього утворилась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 75 531,98 грн. Доказів протилежного матеріали справи не містять, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 17 881,00 грн суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1.2 Договору строк кредитування становить 12 місяців з пролонгацією.

Пунктом 2.1.1.3.5 Договору сторони узгодили, що в разі порушення відповідачем зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, на підставі ст.ст. 212, 611, 651 ЦК України. Тобто сторони обумовили настання зміни прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні, що відповідає конструкції відкладальної обставини, передбаченої частиною першою статті 212 ЦК України.

Суд враховує, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору (стаття 627 ЦК України), а договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Умови Договору, зокрема щодо строку кредитування та порядку нарахування процентів, відповідачем в установленому законом порядку не оспорювались, не визнавались недійсними та є чинними на час розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач користувався кредитним лімітом, частково повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком.

У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, терміном повернення кредиту встановлено 180-й день з моменту порушення зобов`язань, а тому починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань відповідача з погашення кредиту підлягають застосуванню умови п. 1.5 та п. 2.1.1.2.12 Договору щодо нарахування процентів від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлені за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60,00%.

Право сторін встановити в договорі інший розмір процентів, ніж передбачені частиною другою статті 625 ЦК України три проценти річних, прямо визначено положеннями цієї норми, яка вказує, що три проценти річних застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сторони скористалися цим правом та узгодили розмір процентів від простроченої суми заборгованості на рівні 60,00%, що відображено як у п. 1.5, так і в п. 2.1.1.2.12 Договору.

Суд також зауважує, що нараховані позивачем прострочені відсотки у розмірі 17 881,00 грн обраховані виходячи із узгодженого сторонами розміру процентів від простроченої суми заборгованості, підтверджуються наданим позивачем розрахунком заборгованості та випискою за рахунком, правильність яких відповідачем не спростована та які відповідають умовам укладеного Договору.

Відповідно до частин першої та третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, своїм правом на подання відзиву, письмових пояснень чи заперечень щодо заявленого розміру заборгованості не скористався, доказів на спростування розрахунку позивача суду не надав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України.

За таких обставин, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 20.04.2021 у розмірі 93 412,98 грн, з яких 75 531,98 грн - заборгованість за тілом кредита та 17 881,00 грн - заборгованість за простроченими відсотками, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

3. Розподіл судових витрат

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви через кабінет «Електронного суду» сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що відповідає частині третій статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись статтями: 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д) заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.04.2021 у розмірі 93 412 (дев`яносто три тисячі чотириста дванадцять) гривень 98 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя С. О. Чекулаєв