Рішення № 140038629, 24.09.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4747/26

Провадження №: 2-а/752/175/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Митрофанової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпеки на транспорті про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної служби України з питань безпеки на транспорті про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позову позивач вказує на те, що оскаржуваною постановою його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000, 00 грн, оскільки перевезення вантажу здійснювалося в стані крайньої необхідності з метою ліквідації наслідків ракетного обстрілу об`єкта критичної інфраструктури. Зазначає, що транспортний засіб КОБАЛЬТ АС-3253/8 КМ, державний номерний знак НОМЕР_1 , належить КП «Харківські теплові мережі», яке є правонаступником КП «Харківводоканал» та забезпечує виконання робіт із відновлення об`єктів тепло- і водопостачання. Унаслідок ракетного обстрілу в ніч із 02 на 03 жовтня 2025 року зазнали критичних руйнувань водозабірні споруди Комплексу водопідготовки «Донець», що створило загрозу залишення населення міста Харкова без питної води. Для невідкладного усунення цих наслідків зазначений автомобіль було залучено до перевезення бетонних блоків та інших матеріалів до селища Кочеток, зокрема 06 жовтня 2025 року, коли й зафіксовано перевищення нормативних вагових параметрів. Такі дії були спрямовані на відвернення більш значної шкоди, а тому відповідно до статті 18 та пункту 4 частини першої статті 247 КУпАП виключають адміністративну відповідальність і є підставою для закриття провадження у справі. Додатково посилається на положення пункту 22.5 Правил дорожнього руху України в редакції зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2025 № 1605, щодо непоширення вагових обмежень за визначених цим пунктом умов на транспортні засоби, залучені до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об`єктах критичної інфраструктури. Також зазначає, що оскаржуваної постанови не отримував, а про її існування дізнався лише 02.02.2026 після блокування виконавчою службою його зарплатного рахунку, у зв`язку із чим просить поновити строк звернення до суду. Стверджує, що повернення поштового відправлення за закінченням строку зберігання не свідчить про належне повідомлення особи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2026 справу передано на розгляд головуючого судді Митрофанової А.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.03.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

07.05.2026 до суду надійшов відзив на позов представника відповідача - Державної служби України з питань безпеки на транспорті Чорнової В.В., у якому вона просить залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, а в разі відмови в задоволенні цього клопотання - відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що оскаржувану постанову направлено на поштову адресу позивача рекомендованим листом із повідомленням про вручення, який повернувся за закінченням строку зберігання. Повернення поштового відправлення з позначкою про невручення є підставою для набрання постановою законної сили та початку перебігу десятиденного строку її оскарження, який позивач пропустив, не підтвердивши належними доказами наявності об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду. Щодо суті спору представник відповідача вказує, що перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу належним чином зафіксовано автоматичним пунктом габаритно-вагового контролю, а оскаржувану постанову винесено уповноваженою посадовою особою з дотриманням установленої процедури, у межах передбаченої законом санкції та строків накладення адміністративного стягнення. Наголошує, що система автоматичної фіксації забезпечує вимірювання загальної маси транспортного засобу, визначення кількості осей та навантаження на них, формування відповідних метаданих і захист отриманої інформації від стороннього втручання. Зазначає, що використане обладнання відповідає встановленим вимогам і пройшло необхідну сертифікацію, на підтвердження чого до відзиву додано копії сертифікатів, а перевищення вагових нормативів визначено з урахуванням допустимої похибки вимірювання: 10 % щодо загальної маси та 16 % щодо навантаження на осі. При цьому, за твердженням відповідача, застосування сертифікованих комплексів зважування в русі не обмежується залежно від виду вантажу, оскільки значення має саме перевищення встановлених вагових параметрів. Також представник відповідача посилається на розпорядження від 07 квітня 2026 року №252 В, яким затверджено перелік транспортних засобів, що здійснюють перевезення вантажів для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об`єктах критичної інфраструктури Харківської області. Загалом вважає, що матеріали автоматичної фіксації підтверджують подію та склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП, а підстави для скасування постанови відсутні. Окремо просить поновити строк подання відзиву та врахувати викладені в ньому доводи під час розгляду справи.

Клопотань від позивача та відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надійшло.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження обставин в їх сукупності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб «КОБАЛЬТ АС-3253/8 КМ», державний номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований за Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі».

05 грудня 2025 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Конаревою Вікторією Валентинівною винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АВ № 00009271.

06 жовтня 2025 року о 11 год 38 хв за адресою: автомобільна дорога М-03, км 534+863, Харківська область, за допомогою автоматизованого пункту фіксації із застосуванням технічного засобу WIM 81, WAGA-WIM35, №12 зафіксовано рух транспортного засобу «КОБАЛЬТ АС-3253/8 КМ», державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме: перевищення загальної маси транспортного засобу на 12,673 % (3,295 тонни) при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тонн.

Зазначеною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,0 0 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III.

Водночас підстави та порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом статті 9 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення протиправної, винної дії чи бездіяльності, яка посягає на охоронювані законом суспільні відносини та за яку законом передбачено адміністративне стягнення.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити сукупність ознак відповідного правопорушення та перевірити відсутність обставин, які виключають таку відповідальність.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на території України.

Пунктом 22.5 зазначених Правил визначено допустимі габаритні та вагові параметри транспортних засобів і їх составів, а також умови здійснення руху у разі перевищення таких параметрів.

Частиною другою статті 132-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. У разі перевищення таких норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків, передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174.

Автоматична фіксація забезпечує отримання відомостей про транспортний засіб, час і місце його руху, вагові та габаритні параметри. Разом із тим результати такої фіксації підлягають оцінці у сукупності з іншими обставинами, які мають значення для вирішення питання про адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку з`ясовуються наявність чи відсутність правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.

Таким чином, встановлення факту перевищення вагових нормативів не є достатнім для застосування адміністративного стягнення без перевірки доводів про наявність обставин, які виключають адміністративну відповідальність.

Статтею 17 КУпАП передбачено, що особа, яка діяла у стані крайньої необхідності, не підлягає адміністративній відповідальності.

За змістом статті 18 КУпАП крайня необхідність передбачає вчинення дії для усунення небезпеки, яка загрожує охоронюваним законом інтересам, за умови неможливості усунути таку небезпеку іншими засобами та меншої значущості заподіяної шкоди порівняно з відверненою.

Застосування зазначеної норми потребує встановлення реальності небезпеки, спрямованості дій особи на її усунення, відсутності за конкретних обставин іншого дієвого способу відвернення небезпеки та співмірності заподіяної і відверненої шкоди.

Відповідно до статей 72, 77 КАС України обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення учасників справи, встановлюються на підставі належних доказів. При цьому обов`язок доведення правомірності оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача.

Зазначений розподіл обов`язку доказування не звільняє позивача від необхідності підтвердити обставини, на які він посилається як на підставу виключення адміністративної відповідальності.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази на підставі їх безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Як убачається з позовної заяви, підставою для винесення оскаржуваної постанови серії АВ №00009271 від 05 грудня 2025 року стало зафіксоване 06 жовтня 2025 року о 11 год 38 хв за адресою: автомобільна дорога М-03, км 534+863, Харківська область, за допомогою автоматизованого пункту фіксації із застосуванням технічного засобу WIM 81, WAGA-WIM35, №12 зафіксовано рух транспортного засобу «КОБАЛЬТ АС-3253/8 КМ», державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме: перевищення загальної маси транспортного засобу на 12,673 % (3,295 тонни) при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тонн.

За зазначене порушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що зазначене перевезення здійснювалося для невідкладної ліквідації наслідків ракетного обстрілу водозабірних споруд Комплексу водопідготовки «Донець», пошкодження яких створило загрозу припинення водопостачання населення міста Харкова.

Оцінюючи ці доводи, суд враховує, що відповідно до витягу з наказу Міністерства енергетики України від 15.07.2024 № 259 «Про визначення підприємств паливно-енергетичного комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (Протокол № 30)» КП «Харківські теплові мережі» визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Рішенням Харківської міської ради від 30.04.2025 № 813/25 «Про реорганізацію комунальних підприємств та зміну назви» вирішено реорганізувати КП «Харківводоканал» шляхом приєднання до КП «Харківські теплові мережі» та визначено останнє правонаступником усього майна, прав та обов`язків КП «Харківводоканал».

Водночас суспільна важливість діяльності підприємства та загальні обставини воєнного стану самі по собі не виключають адміністративної відповідальності. Визначальними є конкретні умови здійснення перевезення, його зв`язок із відверненням небезпеки та об`єктивна необхідність відповідних дій.

На підтвердження обставин пошкодження об`єкта до матеріалів справи долучено акт візуального обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації, складений спеціальною інвентаризаційною комісією КП «Харківводоканал».

Зазначеним актом обстежено будівлю камери переключення, літера Ж, інвентарний номер 1647, розташовану за адресою: Харківська область, Чугуївський район, землі Кочетоцької селищної ради, зона № 02, комплекс споруд №6. В акті зазначено комунальну форму власності об`єкта та його власника = Харківську міську раду.

Орієнтовною датою пошкодження об`єкта в акті визначено 03.10.2025, а ймовірною причиною пошкодження - ракетний обстріл.

Комісією зафіксовано пошкодження фундаменту орієнтовно на 20 відсотків, зовнішніх стін і фасаду - на 85 відсотків, даху та покрівлі - на 100 відсотків, підлоги - на 95 відсотків, заповнення віконних і дверних прорізів - на 100 відсотків, інженерних мереж та обладнання - на 50 відсотків.

На дату обстеження ремонтно-відновлювальні роботи не проводилися. За висновком комісії подальше використання об`єкта за цільовим призначенням можливе після проведення відновлювальних робіт на підставі технічного обстеження та відповідної проєктної документації.

Отже, зазначений акт підтверджує істотне пошкодження конкретної споруди внаслідок ракетного обстрілу та необхідність проведення робіт для відновлення можливості її використання.

Крім того, до матеріалів справи долучено розпорядження директора Транспортної філії КП «Харківські теплові мережі» Олександри Бабенко щодо залучення автотранспорту для ліквідації руйнувань та пошкоджень унаслідок ракетних обстрілів Комплексу водопідготовки «Донець» відокремленого підрозділу КП «Харківводоканал».

Підставою для видання розпорядження визначено руйнування та пошкодження внаслідок ракетного обстрілу, який відбувся в ніч із 02 на 03 жовтня 2025 року, а метою залучення автотранспорту - запобігання виникненню техногенних та інших небезпечних ситуацій.

Пунктом 2 зазначеного розпорядження водія Сергія Чаплигіна, табельний номер 9832, зобов`язано невідкладно виїхати на автомобілі КОБАЛЬТ АС-3253/8 КМ, державний номерний знак НОМЕР_1 , до селища Кочеток для доставлення щебеню, необхідного для виконання робіт із ліквідації руйнувань та пошкоджень, а також вивезення пошкоджених матеріалів.

Таким чином, розпорядження містить відомості про конкретний транспортний засіб, водія, пункт призначення, вид вантажу та мету його доставлення. При цьому поставлене перед водієм завдання прямо визначено як невідкладне.

Водночас перевезення ґрунту та бетонних блоків пунктом 1 цього розпорядження доручено водієві ОСОБА_2 на іншому автомобілі - КОБАЛЬТ АС-3253/3-8 FKM-1, державний номерний знак НОМЕР_2 . Отже, щодо автомобіля НОМЕР_1 документально підтвердженим є завдання з доставлення саме щебеню.

Зіставлення змісту акта обстеження та розпорядження дає підстави для висновку про зв`язок залучення автомобіля НОМЕР_1 із необхідністю ліквідації наслідків конкретного ракетного обстрілу. Наведені документи підтверджують обставини пошкодження споруди та організацію невідкладного доставлення матеріалів для відновлювальних робіт.

Суд зазначає, що забезпечення населення питною водою безпосередньо пов`язане із захистом життя та здоров`я людей. Тому реальна загроза припинення водопостачання внаслідок пошкодження відповідних споруд може становити небезпеку для охоронюваних законом інтересів у розумінні статті 18 КУпАП.

При цьому висновок про крайню необхідність має ґрунтуватися не лише на встановленні потреби в доставленні матеріалів, а й на з`ясуванні причин, через які за конкретних умов небезпеку неможливо було усунути шляхом перевезення меншої кількості вантажу, залучення іншого транспортного засобу або здійснення додаткового рейсу.

Додатково залучення зазначеного транспортного засобу до перевезення матеріалів підтверджується подорожнім листом вантажного автомобіля № 993990 серії 12 АБМ від 06 жовтня 2025 року, оформленим на автомобіль «КОБАЛЬТ», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 . У графах щодо завдання водієві та виконання перевезень зазначено «вивоз блоков», а серед пунктів маршруту вказано Кочеток. Загальний пробіг автомобіля становив 227 км. Наведені відомості у сукупності з розпорядженням директора Транспортної філії КП «Харківські теплові мережі» про невідкладне направлення цього автомобіля до Кочетка та актом обстеження пошкодженої споруди узгоджуються з доводами позивача щодо залучення транспортного засобу до перевезень у період проведення робіт з ліквідації наслідків ракетного обстрілу.

Для оцінки співвідношення заподіяної та відверненої шкоди суд бере до уваги характер і ступінь перевищення вагового нормативу, умови руху транспортного засобу, відомості про наслідки такого руху та масштаб небезпеки, на усунення якої було спрямовано перевезення.

При цьому відсутність відомостей про фактичне пошкодження дорожнього покриття сама по собі не доводить наявності крайньої необхідності. Відповідний висновок повинен випливати із сукупної оцінки всіх установлених обставин.

Посилання відповідача на належну сертифікацію технічного засобу, дотримання порядку автоматичної фіксації та врахування допустимої похибки вимірювань не спростовують установленої розпорядженням мети залучення автомобіля, оскільки стосуються достовірності визначення вагових параметрів, а не правової оцінки умов здійснення перевезення.

Суд не ототожнює наявність результату вимірювання, який перевищує нормативне значення, з безумовною наявністю підстав для адміністративної відповідальності. Навіть достовірне встановлення такого перевищення не усуває необхідності застосування статей 17 та 18 КУпАП, якщо передбачені ними обставини підтверджені доказами.

Доводи відповідача щодо відсутності технічних обмежень для зважування різних видів вантажів також не є визначальними для оцінки крайньої необхідності. У цьому випадку призначення вантажу має значення для встановлення мети перевезення та його зв`язку з усуненням небезпеки, а не для визначення придатності вагового комплексу до проведення вимірювань.

Так само дотримання вимог до форми постанови, винесення її уповноваженою посадовою особою та визначення штрафу в межах відповідної санкції не можуть замінити перевірку матеріально-правових підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Щодо посилання позивача на спеціальні положення пункту 22.5 Правил дорожнього руху України стосовно перевезень для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об`єктах критичної інфраструктури суд зазначає, що застосування такого винятку потребує перевірки його дії у часі та дотримання всіх установлених ним умов.

Із наданого листування вбачається, що 19.12.2025 КП «Харківські теплові мережі» звернулося до начальника Харківської обласної військової адміністрації з листом № 02-50/11100 щодо прийняття рішення про надання дозволу на рух транспортних засобів підприємства, які здійснюють перевезення вантажів для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об`єктах критичної інфраструктури, та спеціалізованих транспортних засобів, залучених до виконання відповідних робіт.

У зв`язку з неотриманням відповіді підприємство повторно звернулося з листом від 14.01.2026 №02-79/642.

Листом виконавчого комітету Харківської міської ради від 05.02.2026 №08-12/400/2-26 також порушено питання щодо якнайшвидшого розгляду зазначеного звернення. У листі наголошено на систематичному пошкодженні об`єктів тепло- і водопостачання внаслідок ворожих ударів та нагальній потребі в щоденному залученні транспорту для ліквідації їх наслідків.

Зазначені документи підтверджують вжиття підприємством та органом місцевого самоврядування заходів щодо врегулювання умов відповідних перевезень. Проте вони складені після спірного рейсу та самі по собі не підтверджують наявності відповідного рішення начальника обласної військової адміністрації на момент його здійснення

Так само посилання відповідача на розпорядження від 07.04.2026 року №252 В потребує оцінки з урахуванням змісту цього акта, визначеного ним кола транспортних засобів та часових меж його застосування.

Водночас вирішення питання про застосування зазначеного спеціального винятку не підміняє оцінки крайньої необхідності. Статті 17 та 18 КУпАП встановлюють самостійну підставу виключення адміністративної відповідальності, застосування якої залежить від фактичних обставин вчинення дії.

Окремо суд оцінює лист командира тактичної групи «Слобода» полковника Сергія Уніятова від 30.09.2025 №275, адресований генеральному директору КП «Харківські теплові мережі» Василю Скопенку.

Зі змісту цього листа вбачається прохання надавати в період із 01 жовтня до 20 грудня 2025 року автомобілі для перевезення залізобетонних конструкцій, блоків, щебеню та інших вантажів, а також екскаватори для виконання фортифікаційних заходів у смузі відповідальності тактичної групи «Слобода».

Разом із тим зазначений лист підтверджує загальне звернення військового командування щодо залучення техніки підприємства, тоді як надане розпорядження стосовно автомобіля НОМЕР_1 визначає його використання для ліквідації пошкоджень Комплексу водопідготовки «Донець». Тому сам по собі цей лист не підтверджує здійснення спірного рейсу на виконання завдання з облаштування фортифікаційних споруд.

Наведена позиція Другого апеляційного адміністративного суду у справі №953/2996/26 стосується перевезення вантажу для виконання фортифікаційних заходів за рішенням військового командування. Висновок у тій справі ґрунтувався на встановленні умов застосування відповідного винятку з пункту 22.5 Правил дорожнього руху України.

Отже, однакова особа позивача та належність транспортних засобів одному підприємству не є достатніми для автоматичного перенесення висновків з іншої справи. У цьому спорі підлягають самостійній оцінці обставини перевезення матеріалів для відновлення водозабірних споруд та наявність ознак крайньої необхідності.

Оцінивши досліджені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що спірне перевезення було безпосередньо пов`язане з невідкладним усуненням наслідків пошкодження водозабірних споруд та спрямоване на відвернення реальної небезпеки для забезпечення населення питною водою. Установлені судом умови виконання відновлювальних робіт свідчать про неможливість своєчасного усунення цієї небезпеки іншими доступними засобами, а заподіяна охоронюваним законом інтересам шкода була менш значною, ніж відвернена.

За таких обставин суд вважає доведеним, що дія, у зв`язку з якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, була вчинена у стані крайньої необхідності, що відповідно до статей 17 та 18 КУпАП виключає адміністративну відповідальність.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 247 КУпАП вчинення дії у стані крайньої необхідності є підставою, за якої провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи щодо притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням наведеного постанова серії АВ №00009271 від 05 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю на підставі пункту 4 частини першої статті 247 КУпАП.

Частина 1 ст. 139 КАСУ передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова особа.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд приходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 064, 96 грн.

Керуючись ст. ст. 72, 77, 241-246, 286 КАС України, ст.ст. 7, 122, 251, 265-2, 268, 283-284, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті від 05.12.2025 серії АВ №00009271 у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000, 00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 4 частини першої статті 247 цього Кодексу у зв`язку з вчиненням дії у стані крайньої необхідності.

Стягнути з Державної служби України з питань безпеки на транспорті (код 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 064, 96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.О. Митрофанова