Рішення № 140038222, 23.09.2026, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/458/22

Провадження 2/438/11/2026

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 вересня 2026 року Бориславський міський суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Слиша А.Т.,

за участю секретаря судових засідань Кекош Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориславі заяву представника відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації витрат на правову допомогу, в цивільній справі № 438/458/22, провадження №2/438/11/2026 за позовом ОСОБА_2 до Бориславської міської ради Львівської області, ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

25 травня 2026 року на адресу суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій представник відповідача просить суд стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 132000 гривень витрат на професійну правничу допомогу. До заяви долучено акт приймання-передачі наданих послуг, платіжну інструкцію сплата авансу, докази відправки позивачу. Крім цього подано клопотання представником відповідача про поновлення процесуального строку для подання заяви про розподіл судових витрат. В обґрунтування поданої заяви представник відповідача зазначає, що під час розгляду в суді справи № 438/458/22 ОСОБА_1 здійснив витрати на професійну правничу допомогу адвоката у загальному розмірі 132000 грн., що підтверджується наступними документами: акт приймання-передачі наданих послуг, платіжною інструкцією сплати авансу, докази відправки позивачу. Щодо строку подання доказів понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача Кенц Р.І. вказує, що при поданні відповідних доказів у строки, визначені ч. 8 ст. 141 ЦПК України, через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 18 травня 2026 року було завантажено копію договору про надання правової допомоги та копію додаткової угоди. Разом з тим після формування заяви долучені документи не відобразилися, як додатки до заяви і без додатків вона була відправлена до суду. Через це вважає, що наявні обґрунтовані підстави для поновлення відповідачу строку на подання до суду доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку із не відображенням, як додатки до заяви в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 18 травня 2026 року, оскільки причини пропуску такого строку є поважними та незалежними від представника відповідача.

Ухвалою судді від 03 червня 2026 року прийнята до розгляду заява представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кенц Р.І. про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації витрат на правову допомогу.

15 червня 2026 року представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до суду заперечення/заяву про залишення без розгляду заяву про розподіл (компенсацію) судових витрат, покликаючись на порушення визначені ч. 8 ст. 141 ЦПК України, а саме заявник мав подати відповідні докази понесених витрат на правничу допомогу протягом 5 днів після прийняття судом рішення, а саме: відповідачем не подано попереднього розрахунку судових витрат,переліку послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом та доказів про витрати, які відповідач сплатив за професійну правову допомогу у зв`язку з розглядом справи, документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Крім того звертає увагу суду, що подані стороною відповідача ОСОБА_1 докази, свідчать про не співмірність заявлених витрат, такі є не обґрунтованими та не відповідають критеріям заявлених витрат. На підставу наведеного просить залишити без розгляду заяву про стягнення правової допомоги з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

13 липня 2026 року представник ОСОБА_1 - Кенц Р.І. подав до суду клопотання про долучення доказів, яким просить поновити строк для подання доказів на понесення судових витрат та долучити їх до матеріалів справи.

Ухвалою судді від 24 липня 2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кенц Романа Івановича про поновлення процесуального строку для подання заяви про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Бориславської міської ради Львівської області, ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання вчинити дії, відмовлено.

У судове засідання представник заявника (відповідача у справі) ОСОБА_1 адвокат Кенц Р.І. не з`явився. 21.09.2026 на адресу суду скерував заяву, якою просить судове засідання проводити без участі заявника та його представника.

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Березка Я.О. у судове засідання не з`явився. На адресу суду 21.09.2026 скерував клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд протокольною ухвалою від 22.092026, визнає неявку представник позивача ОСОБА_2 адвокат Березка Я.О. неповажною та вважає, що справу можливо слухати у відсутності відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів для прийняття рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Вивчивши заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України - суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами першою та другою статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (ст. 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України) 3) розподіл судових витрат між сторонами (ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (ч. 2 ст. 137 ЦПК України, ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») (правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц).

Судом встановлено, що ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 19 травня 2026 року клопотання представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про залишення позову без розгляду, задоволено. Позов ОСОБА_2 до Бориславської міської ради Львівської області, ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання вчинити дії, залишено без розгляду.

Зокрема 18 травня 2026 року представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 направив через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» заяву про проведення засідання призначеного на 19.05 2026 року у відсутності особи, яка бере участь у справі, а саме: відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_4 . Будь яких додатків до заяви стороною додано не було.

Ухвала Бориславського міського суду Львівської області про залишення без розгляду від 19 травня 2026 року була розміщена в ЄСІТС «Електронний суд», 22 травня 2026 року.

Копію судового рішення, представник відповідача отримав 22 травня 2026 року через ЄСІТС «Електронний суд», як вбачається із заявленого клопотання (а.с.81 т.4).

26 травня 2026 року на адресу суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій представник відповідача просить суд стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 132000 гривень витрат на професійну правничу допомогу. До заяви долучено акт приймання-передачі наданих послуг, платіжну інструкцію сплата авансу, докази відправки позивачу.

Представник заявника (відповідача) на підтвердження стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції у розмірі 132000 гривень надав: акт приймання-передачі наданих послуг, копію квитанції про сплату авансу на суму 5000 грн., докази відправки позивачу.

Разом з тим, представником відповідача у позові було зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, а саме, відповідачем понесено судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких становить 25000 грн. з яких 5000 грн. аванс.

З матеріалів справи вбачається, що заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу подана 26 травня 2026 року, шляхом направлення заяви через ЄСІТС «Електронний суд», а докази понесених витрат на правничу допомогу були подані лише 14 липня 2026 року.

При цьому, суд звертає увагу, що строк для подачі вищезазначених доказів закінчився 27 травня 2026 року включно.

На думку суду, відповідь адміністратора підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» від 07 липня 2026 року, на яку посилається представник заявника, як на поважну причину пропуску строку, на переконання суду не дає однозначної твердження, що в підсистемі «Електронний суд» (складова ЄСІТС) були проблеми 18 травня 2026 року при скеруванні до суду заяви про проведення судового засідання у відсутність відповідача та його представника, що ускладнювала роботу користувачів, а саме технічні збої, людський фактор при внесенні даних, обмежений функціонал та складнощі процесуального характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Тобто відповідно до вимог ч.8 ст.141 ЦПК заявник мав подати відповідні докази понесених витрат на правничу допомогу протягом 5 днів після прийняття судом рішення, однак відповідна докази були подані лише 14 липня 2026 року.

Суд звертає увагу заявника, що сплив строків, визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України обраховується не з моменту отримання учасником справи копії повного судового рішення, а саме з моменту його ухвалення.

Крім того з матеріалів справи вбачається, що представник заявника (відповідача) був обізнаний про розгляд справи, 18 травня 2026 року через підсистем «Електронний суд» та подав клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника, а тому він мав можливість своєчасно здійснити процесуальну дію, строк якої обмежений законом, та надати докази до заяви про ухвалення додаткового рішення у строк, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Разом з тим, загальне правило щодо компенсації судових витрат у разі закриття провадження або залишення позову без розгляду, передбачено ч.5 ст.142 ЦПК України, регламентує, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Таким чином, зі змісту ч.5 ст.142 ЦПК України вбачається, що відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, не у всіх випадках залишення позову без розгляду, а лише якщо воно відбулось внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Отже, для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Як вбачається з матеріалів справи, при її судовому розгляді не було встановлено зловживання позивачем своїми процесуальними правами чи вчинення необґрунтованих дій, що є підставою для стягнення з нього витрат на правову допомогу.

Судом не встановлено, що звернення ОСОБА_2 до суду було здійснене всупереч завданню цивільного судочинства, мало ознаки недобросовісності чи було спрямоване виключно на створення відповідачам процесуальних перешкод або завдання їм додаткових витрат. Самі по собі звернення до суду, відкриття провадження у справі та подальше залишення позову без розгляду за заявою позивача не свідчать про зловживання процесуальними правами або необґрунтованість дій позивача.

Посилання заявника на існування іншого позову та інших судових справ не є достатніми для висновку про недобросовісність процесуальної поведінки ОСОБА_2 , оскільки сам факт реалізації права на звернення до суду не може кваліфікуватися як протиправна поведінка без встановлення наміру використати процес всупереч його призначенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається представник ОСОБА_1 адвокат Кенц Р.І., дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достатність, взаємозв`язок у їх сукупності,а також те, що відповідачем не доведено, що позивач звернувшись до суду із означеним позовом, подавши в подальшому заяву про залишення позову без розгляду, діяв неправомірно та зловживав своїми процесуальними правами, тому суд приходить до переконання, що у задоволенні заяви представника відповідача адвоката Кенц Р.І. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом за позовом ОСОБА_2 до Бориславської міської ради Львівської області, ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання вчинити дії, щодо компенсацію витрат на правову допомогу, слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника відповідача адвоката Кенц Р.І. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом за позовом ОСОБА_2 до Бориславської міської ради Львівської області, ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання вчинити дії, щодо компенсацію витрат на правову допомогу - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення складено 23 вересня 2026 року.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: Березка Ярослав Олексійович (ордер серії ВС №1268364 від 10.042024).

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: Кенц Роман Іванович, (ордер серії АІ № 1251295 від 09.07.2022).

Відповідач: Бориславська міська рада Львівської області, ЄДРПОУ 26181298, місцезнаходження: 82300, м. Борислав, вул. Шевченка,42;

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, ЄДРПОУ 39769942, адреса: 79019, м. Львів, вул. В.Чорновола,4.

Суддя: Андрій СЛИШ