Рішення № 140034517, 23.09.2026, Лохвицький районний суд Полтавської області

Єдиний унікальний номер №538/1727/26

Провадження №2/538/1275/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року м.Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Кунець М.Г.,

секретаря судового засідання Петрової С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації:АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції сторін.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (далі - позивач) звернувся до Лохвицького районного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що 06 травня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 498698-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізнес Позика» 06.05.2024 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 498698-КС-001 про надання кредиту, відповідачка прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору.

До того ж, з метою укладення договору ТОВ «Бізнес Позика» направлено відповідачці через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор, на номер телефону, що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, який відповідачкою було введено/відправлено.

Відповідачка договір № 498698-КС-001 про надання кредиту підписала одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору позивач надав відповідачці грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності.

Позивач зазначив, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало грошові кошти в розмірі 5000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника.

На виконання умов договору, відповідачкою частково проведено оплату на загальну суму 2620,00 грн.

Однак належним чином свої зобов`язання за договором ОСОБА_1 не виконала та має заборгованість за договором про надання кредиту, в розмірі 10 752,77 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 4805,04 грн.; суми прострочених платежів по процентах 5938,73 грн., комісія- 9,00 грн.

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту та понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Лохвицького районного суду від 05 серпня 2026 року було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачці строк для подання відзиву на позовну заяву.

Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів, зокрема надання інформації АТ КБ «Приват Банк» про рух коштів по картковому рахунку відповідачки.

На виконання ухвали суду від 05.08.2026 АТ «Райффайзен банк» надало до суду 27.08.2026 інформацію стосовно рахунків відповідачки та виписку по рахунках останньої.

У судове засідання сторони по справі не викликалися, однак повідомлялися про розгляд вказаної судової справи судом.

Представник позивача просив розгляд справи проводити у їх відсутності, про що вказав у позовній заяві, позовні вимоги підтримав.

Відзиву та клопотань від відповідачки до суду не надходило.

Відповідачка про розгляд справи повідомлялася шляхом направлення на адресу її зареєстрованого місця проживання, а саме: копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Однак, вказана кореспонденція 31.08.2026 повернулася на адресу суду з відміткою пошти «Адресат відсутній».

Крім того, відповідачка про розгляд судової справи повідомлялася шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно вимог ст. 128 ЦПК України відповідачка є такою, що належним чином повідомлена про розгляду справи, оскільки поштова кореспонденція направлялася відповідачці за місцем її реєстрації. Заяв та клопотань до суду не направляла, відзиву не подавала, підстав для відкладення розгляду справи немає.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами, встановленими ст. 89 ЦПК України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 06 травня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 498698-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с. 27-38).

ТОВ «Бізнес Позика» 06.05.2024 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 498698-КС-001 про надання кредиту, відповідачка прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору.

До того ж, з метою укладення договору ТОВ «Бізнес Позика» направлено відповідачці через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор, на номер телефону, що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, який відповідачкою було введено/відправлено.

Відповідачка договір № 498698-КС-001 про надання кредиту підписала одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору позивач надав відповідачці грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності.

Позивач зазначив, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало грошові кошти в розмірі 5000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника.

На виконання умов договору, відповідачкою частково проведено оплату на загальну суму 2620,00 грн.

Однак, через невиконання належним чином своїх зобов`язань за договором, ОСОБА_1 має заборгованість за договором про надання кредиту в розмірі 10 752,77 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 4805,04 грн.; суми прострочених платежів по процентах 5938,73 грн., комісія- 9,00 грн. (а.с. 21-24).

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно частини третьої статті 11 Закону «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Мотивована оцінка і висновки суду.

Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які не порушують вимоги Закону України "Про захист прав споживачів", порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Суд встановив, що відповідачкою грошові кошти за цим договором отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, розрахунок заборгованості відповідачкою не спростований, доказів помилковості чи неправильності наданих позивачем розрахунків, а також належного виконання зобов`язань за кредитним договором не надано.

На час розгляду справи судом, відповідачкою не надано доказів, які свідчать про погашення заборгованості повністю або частково.

З огляду на вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат.

Частиною першою статті 133 ЦПК України зазначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої, пункту першого частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі статті 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 2 662 гривень 40 копійок.

Крім того, позивачем у позові ставиться вимога про стягнення з відповідачки на його користь понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Із правової позиції Великої Палати Верховного Суду вбачається, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), a також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були тaкi витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обгрунтованою (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, провадження № 12- 171гс19).

Європейський суд з прав людини (далі-ЄСПЛ) у своїх рішеннях від 12 жовтня 2006 p. y справі «Двойних проти України» від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначив, що присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фaктичними і неминучими, a їхній розмір обгрунтованим. У рішенні ЕСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, якi мають розумний розмір.

Суд, враховуючи вищезазначене, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг тa витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності тa співрозмірності, вважає за можливе стягнути з вiдпoвiдaчки на користь позивача 1 000 (одну тисячу) гривень 00 копійок витрат на пpaвничy допомогу, вважаючи таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витpaт для цієї cпpaви.

Керуючись статтями 526, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 81, 89,133, 141, 263-265, 354 ЦПК України, Закону України "Про електронну комерцію", суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" заборгованість за кредитним договором у розмірі 10752 (десять тисяч сімсот п`ятдесят дві ) гривні 77 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 1 000 (одна тисяча ) гривень 00 копійок.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» у стягненні із ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 9000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (місцезнаходження: м. Київ б- Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239, реквізити рахунку позивача у банку: отримувач коштів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ отримувача коштів (ТОВ «БІЗПОЗИКА»): 41084239 , найменування банку (у якому у ТОВ «БІЗПОЗИКА» відкритий банківський рахунок): Акціонерне товариство «ОТП БАНК», код ЄДРПОУ банку: 21685166, код МФО банку: 300528, номер банківського рахунку у форматі IBAN: НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації:АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення виготовлено 23 вересня 2026 року.

Суддя Мирослава КУНЕЦЬ