Ухвала суду № 140032871, 23.09.2026, Славутицький міський суд Київської області

У Х В А Л А

Справа №377/804/26

Провадження №2/377/668/26

"23" вересня 2026 р. Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої- судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2026 року в підсистемі «Електронний суд» до суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла позовна заява, в якій представник Ляр Д.Ю., посилаючись на статті 509, 525-527, 530, частину 1 статті 598, статті 599, 610, частину 2 статті 615, статті 629, 1050, 1054 ЦК України, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 04.06.2021 в розмірі 88484,93 грн, а також судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою судді від 04 серпня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 23 вересня 2026 року.

У період з 05.08.2026 по 04.09.2026 головуюча у справі- суддя Бабич Н.С. перебувала у щорічній відпустці.

18 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі на період його перебування у складі Збройних Сил України від 17 серпня 2026 року. До клопотання додані: копія довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №273 від 16.02.2026; копія витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.06.2026 №176; копії сторінок військового квитка серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 ; копія сторінки наказу б/н та дати; копія посвідчення НОМЕР_3 ОСОБА_1 ; копія довідки військової частини НОМЕР_4 від 17.08.2026 №2727/3918;

18 серпня 2026 року відповідачем ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подано до суду відзив на позовну заяву від 17.08.2026, до якого додано роздруківку скріншотів із «Приват-24» та квитанцію № 8391961 про доставку відзиву на позовну заяву з додатками до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС АТ КБ «Приватбанк».

31 серпня 20286 року через підсистему «Електронний суд» від позивача в особі представника ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, до якої додано копію довіреності представника та докази направлення відповіді на відзив рекомендованим поштовим відправленням за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача.

02 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, до яких додано клопотання про зупинення провадження у справі на період його перебування у складі Збройних Сил України від 17 серпня 2026 року з додатками.

02 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив з квитанцією№8577769 про доставку заперечень на відповідь на відзив до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС АТ КБ «Приватбанк».

09 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від позивача АТ КБ «ПриватБанк» в особі представника Мороз І.С. надійшло клопотання про долучення доказів, у якому вона, посилаючись на статті 76-81 ЦПК України, просить долучити до матеріалів справи докази: довідку про видані кредитні картки на ім`я ОСОБА_1 , довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитних карток на ім`я ОСОБА_1

11 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від позивача АТ КБ «ПриватБанк» в особі представника Меркулової В.В. надійшла відповідь на додаткові пояснення, у яких вона зазначила, що вирішення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі залишає на розсуд суду.

18 вересня 2026 року від позивача АТ КБ «ПриватБанк» надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, до якої додано розрахунок заборгованості та підтвердження повноважень представника, в якій позивач, в особі представника Мартиненко І.Ю., посилаючись на статті 13,49 ЦПК України, зазначає про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 04.06.2021 в розмірі 80 654 гривні 93 копійки та понесені судові витрати.

Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом доставки судової повістки та копії ухвали судді від 04 серпня 2026 року про відкриття провадження до зареєстрованого електронного кабінету позивача та його представника Ляра Д.Ю., що підтверджується довідками про доставку електронного документу. У поданій до суду представником позивача заяві про зменшення розміру позовних вимог зазначено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у призначене судове засідання не прибув, про дату, час і місце якого повідомлений належним, причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направив.

Через неявку в судове засідання всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглядаючи заяву позивача АТ КБ «ПриватБанк» про зменшення розміру позовних вимог, суд виходить з такого.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Права та обов`язки учасників справи визначені статтею 43 ЦПК України

Відповідно до пунктів 1,2 частини 2 статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Виходячи із змісту заяви про зменшення позовних вимог та позовної заяви, ураховуючи, що позивачем дотримано вимоги частини 2 статті 49 ЦПК України, суд дійшов висновку про необхідність прийняття до розгляду заяви про зменшення позовних вимог.

Дослідивши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, матеріали цивільної справи, необхідні для його розгляду, суд дійшов висновку, що вказане клопотання підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором договором №б/н від 04.06.2021 в розмірі 88484,93 грн .

Згідно із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У частині першій статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції», заява № 12964/87, § 59).

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97 проти України», заява № 19164/04).

Згідно з частинами першою, другою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Пунктом 2 частини першої статті 253 ЦПК України визначено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава зупинення провадження у справі застосовується виключно з метою забезпечення можливості дотримання процесуальних прав учасників процесу, закріплених нормами ЦПК України, зокрема на безперешкодну участь сторін у судовому процесі, та з метою виконання обов`язку суду щодо повного та об`єктивного дослідження судом всіх обставин справи.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов`язаній із захистом України.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Статтею 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Військове командування, в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов`язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 « Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2024 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався і не скасовано до теперішнього часу.

За приписами пункту другого зазначеного Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Конструкція пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов`язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

При цьому, вказана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Учасник справи може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.

Наведене правове регулювання дозволяє дійти висновку, що норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України може бути застосована судами під час вирішення питання про зупинення провадження у справі у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Схожих висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 25 липня 2024 року у справі № 852/2а-2/24, у постанові від 19 грудня 2024 року в справі № 484/40/21.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі №754/947/22 ( провадження № 14-74цс25) зроблено висновок про те, що під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:

1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;

2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі.

Як вбачається із довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №273 від 16.02.2026 та військового квитка серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 , відповідно до Указу Президента України №574/2022 від 12.08.2022 «Про проведення загальної мобілізації» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний на військову службу по мобілізації та зарахований до лав Збройних Сил України 31 серпня 2022 року .

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_4 ( по стройовій частині) Міністерства оборони України від 23.06.2026 № 176, молодшого сержанта ОСОБА_1 призначено розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України про переміщення військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу від 11.06.2025 №174 на посаду оператора безпілотних літальних апаратів 2 відділення безпілотних авіаційних комплексів 3 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 3 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_4 , ВОС-216121Л, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 22 червня 2026 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_4 .

Таким чином, оскільки з 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан, а із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_4 Міністерства оборони України, суд відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України зобов`язаний зупинити провадження у справі.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (пункт 2 частини першої статті 253 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти дні з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

Враховуючи викладене, необхідно зупинити провадження у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто припинення проходження служби у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, ОСОБА_1 зобов`язаний повідомити про це суд.

Керуючись статтями 251, 253, 260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Приєднати до матеріалів цивільної справи: клопотання відповідача ОСОБА_1 від 17 серпня 2026 року про зупинення провадження у справі на період його перебування у складі Збройних Сил України з додатками, копіями: довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №273 від 16.02.2026; витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.06.2026 №176; сторінок військового квитка серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 ; сторінки наказу б/н та дати; посвідчення НОМЕР_3 ОСОБА_1 ; довідки військової частини НОМЕР_4 від 17.08.2026 №2727/3918; відзив на позовну заяву від 17.08.2026 відповідача ОСОБА_1 з додатками: роздруківками скріншотів із «Приват-24» та квитанцією № 8391961 про доставку відзиву на позовну заяву з додатками до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС АТ КБ «Приватбанк»; відповідь на відзив позивача АТ КБ «Приват Банк» в особі представника Меркулової В.В. з додатками: копією довіреності представника та доказами направлення відповіді на відзив рекомендованим поштовим відправленням за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача; додаткові пояснення у справі відповідача ОСОБА_1 з додатками: клопотання про зупинення провадження у справі на період його перебування у складі Збройних Сил України від 17 серпня 2026 року з додатками; заперечення на відповідь на відзив відповідача ОСОБА_1 з квитанцією№8577769 про доставку заперечень на відповідь на відзив до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС АТ КБ «Приватбанк»; клопотання про долучення доказів позивача АТ КБ «ПриватБанк» в особі представника Мороз І.С. з додатками: довідкою про видані кредитні картки на ім`я ОСОБА_1 , довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитних карток на ім`я ОСОБА_1 ; відповідь позивача АТ КБ «ПриватБанк» в особі представника Меркулової В.В. на додаткові пояснення відповідача; заяву позивача АТ КБ «ПриватБанк» в особі представника Мартиненко Ілони Юріївни, про зменшення розміру позовних вимог з додатками: розрахунком заборгованості та підтвердженням повноважень представника.

Прийняти до розгляду від Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заяву про зменшення позовних вимог. У подальшому розглядати справу з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 04.06.2021 в розмірі 80 654 гривні 93 копійки та понесених судових витрат.

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі задовольнити.

Зупинити провадження у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Після усунення обставин, що зумовили припинення провадження у справі, зобов`язати ОСОБА_1 повідомити про це суд невідкладно.

Копію ухвали надіслати учасникам справи до відома.

Апеляційна скарга на ухвалу в частині зупинення провадження у справі може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена та підписана 23 вересня 2026 року.

Суддя Н. С. Бабич