Рішення № 140025368, 24.09.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1606/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

при секретарі Нанєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом у якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , яка за життя склала заповіт, посвідчений секретарем Виконкому Вилківської міської ради 05.01.2009 року, яким заповідала житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами позивачу. Реалізуючи право на оформлення спадщини, позивач звернулась до нотаріальної контори, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд:

-визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: літ. «А1» - житловий будинок (загальною площею 38, 0 кв.м., житловою площею 19, 0 кв.м.) літ. «Б» - сарай, № 1, І надвірні споруди в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач в судове засідання не з`явився.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без її участі та у відсутність позивача, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, просив справу розглянути без участі їх представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого 15.01.1949 року Вилківською міськрадою вбачається, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю записана ОСОБА_4 , актовий запис № 14.

Шлюб ОСОБА_5 , 1923 року народження та ОСОБА_6 , 1926 року народження, був зареєстрований 26.09.1949 року Вилківською міськрадою, що підтверджуєтсья свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 .

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 18.07.1996 року вбачається, що шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , було розірвано, про що в Книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу від 12.03.1980 року зроблено актовий запис № 44.

Згідно заповіту від 05.01.2009 року, посвідченого секретарем Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області вбачається, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: належний їй житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку за тією ж адресою, заповіла ОСОБА_1 . Належний їй житловий будинок АДРЕСА_2 та земельну ділянку за тією ж адресою, заповіла ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в рівних частках.

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 15.06.2007 року № 2-1601/2007 року, позов задоволено, встановлено факт належності 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 . Визнано право власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарчими будівлями, надвірними спорудами в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .

Відповідно до довідки за вих. № 468 від 28.05.2026 року, складеного Комунальним підприємством Кілійської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 05.02.2013 року Виконавчим комітетом Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 21.

Відповідно до акту про встановлення фактів від 12.06.2026 року, складеного Депутатом Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області вбачається, що ОСОБА_1 на момент смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживала разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Вона здійснювала догляд за своєю матір`ю, проводила її поховання.

Згідно повідомлення Ренійської державної нотаріальної контори Одеської області за вих. № 1081/01-16 від 01.09.2026 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавалися, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 86521538 від 31.08.2026 року.

Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що у разі, якщо право власності спадкоємця на спадкове майно оспорюється або не визнається іншою особою, таке право підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку,визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять, усі права, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті. Не підлягає задоволенню вимога спадкоємця про визнання за ним права власності на самочинно зведені спадкодавцем будівлі, або споруди, оскільки згідно ч. 2 ст. 376 УК України останній не може набути права власності на таке майно.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до п.п 4.20 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу, виданого з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього..

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Судом також встановлено, що в зв`язку з тим, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину через відсутність оригіналу правовстановлюючого документи, позбавлена можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, відповідно її право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: літ. «А1» - житловий будинок (загальною площею 38, 0 кв.м., житловою площею 19, 0 кв.м.) літ. «Б» - сарай, № 1, І надвірні споруди в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Березніков