Рішення № 140024680, 24.09.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2026 року м. Рівне№460/7089/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Вознюк В.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням ДПС у Рівненській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.04.2026 року №6042/17000705-22, яким до позивача, застосовано штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 320 213,75 грн. за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР. Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту фактичної перевірки від 13.03.2026 року №3734/Ж5/17-00-07-05-17/ НОМЕР_1 . Також позивач 03.04.2026 №1967/Ж12/17-00-05-24 отримав відповідь на заперечення на акт фактичної перевірки, в якій вказано, що в ході розгляду заперечень, висновки викладені в акті фактичної перевірки вирішено залишити без змін, а заперечення до акта перевірки без задоволення. З прийнятим податковим повідомленням-рішенням Позивач не погодився, з огляду на його протиправність, недоведеність фактичних обставин та неправильне застосування норм матеріального права. Та просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою суду від 28.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через систему "Електронний суд" із відповідними письмовими доказами. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне. Що контролюючим органом шляхом порівняння даних, що були зазначені у виписках по банківському рахунку, відкритого в АТ КБ «Приватбанк», протягом запитуваного періоду з 01.10.2023 по 09.03.2026, наданих ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), та даних СОД РРО встановлено проведення розрахункових операцій у безготівковій формі із використанням платіжного терміналу без застосування ПРРО та без видачі розрахункових документів на загальну суму 213 645, 50 грн. Так, відповідно до даних СОД РРО, кошти за проведені розрахункові операції з використанням платіжного терміналу у загальній сумі 213 645,50 грн. не були проведені через ПРРО з фіскальним номером 4000668644 та, відповідно, розрахункові документи при проведені розрахункових операцій роздруковані та видані не були, зокрема: 02.10.2023 на суму 509,00 грн., у період з 04.10.2023 по 06.03.2026 на суму 213 136,50 грн. Відтак, в ході проведення фактичної перевірки встановлено порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону N 265/95-ВР. Також відповідач вказує, що кожен встановлений контролюючим органом факт не проведення через ПРРО з фіскальним номером 4000668644 та, відповідно, не видачі (не роздрукування) розрахункових документи при проведенні розрахункових операцій, є окремим правопорушенням. З огляду на викладене, Головним управлінням ДПС у Рівненській області вірно встановлено порушення вимог п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), на загальну суму 213 645,50 грн. За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.04.2026 № 6042/17000705-22 форми «С» на загальну суму 320 213, 75 грн. є правомірними, обґрунтованими, та таким, що не підлягає скасуванню. Просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.

Підготовче засідання, призначене на 26.05.2026, не відбулося у зв`язку із перебуванням головуючої судді у відпустці.

Ухвалою суду від 09.06.2026 розгляд справи відкладено до 23.06.2026.

Судове засідання, призначене на 23.06.2026, не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючої судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 01.07.2026 розгляд справи відкладено до 15.07.2026.

Протокольною ухвалою суду від 15.07.2026 вирішено закрити стадію підготовчого провадження та перейти до розгляду справи по суті. Розгляд справи по суті призначено на 26.08.2026.

Протокольною ухвалою суду від 26.08.2026 оголошено перерву в судовому засіданні до 16.09.2026.

Позивач в судовому засіданні 16.09.2026 позов підтримав, просив його задовольнити, з мотивів викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представники відповідача в судовому засіданні 16.09.2026 заперечили проти позову, просили в його задоволенні відмовити.

Протокольною ухвалою суду від 16.09.2026 вирішено перейти на стадію ухвалення судового рішення до 24.09.2026.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

ФОП ОСОБА_1 з 08.02.2021, зареєстрована як фізична особа підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Рівненській області.

ФОП ОСОБА_1 орендує нежитлове приміщення (магазин), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 34 кв.м. на підставі договору оренди від 18.07.2022 № НП-3.

ФОП ОСОБА_1 відкрито поточний банківський рахунок у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що підтверджується довідкою про відкриття рахунку виданою від 01.04.2026.

Згідно наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 04.03.2026 №479-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 » фактична перевірка призначена на підставі статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.2 пункту 80.2, пункту 80.8 статті 80, пункту 82.3 статті 82, пункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, у зв`язку із отриманою податковою інформацією, в рамках проведеного аналізу, яка свідчить про можливі порушення розрахункових операцій в готівковій/безготівковій формі.

Перед початком проведення перевірки для ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було пред`явлено направлення від 04.03.2026 № 891/Ж3/17-00-07-05-15 та № 892/Ж3/17-00-07-05-15 на проведення перевірки та вручено копію наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 04.03.2026 №479-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 », про що зроблено відповідні відмітки у направленнях на перевірку.

09.03.2026 Позивачеві вручено запит про надання документів з вимогою надати 1) документи, що підтверджують право користування господарською одиницею; 2) договір з банком/анкета заява на еквайрингове підключення; 3) банківські виписки по еквайрингу в розрізі трансакцій по даті і часу за період з 01.10.2023 по 09.03.2026; 4) трудові договори (у разі наявності).

11.03.2026 Позивачка надала пояснення на запит податкової та надала копії наступних документів: 1. Документи, що підтверджують право користування господарською одиницею. 2. Заява про приєднання та надання послуги Еквайринг. 3. Банківська виписка (частина 1: 01.10.23 р.-31.07.25 р.) 17 сторінок. 4. Банківська виписка ( частина 2: 01.08.25 р.-09.03.26 р.) 6 сторінок. 5. Скріншоти графіків відключень вибірково.

За результатами фактичної перевірки магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), складено акт фактичної перевірки від 13.03.2026 № 3734/ж5/17-00-07-05-17/ НОМЕР_1 , згідно висновків якого встановлено порушення вимог п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), на загальну суму 213 645,50 грн. Так, згідно підпункту 2.2.20 акту фактичної перевірки від 13.03.2026 № 3734/ ж5/17-00-07-05-17/ НОМЕР_1 встановлено проведення розрахункових операцій у безготівковій формі із використанням платіжного терміналу без застосування ПРРО та без видачі розрахункових документів на загальну суму 213 645, 50 грн., а саме: згідно наданих ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виписок з поточного рахунку, відкритого в АТ КБ «Приватбанк», протягом запитуваного періоду з 01.10.2023 по 09.03.2026 надходили кошти за проведені розрахункові операції з продажу товару безготівковим способом (із використанням платіжного терміналу). Відповідно до даних СОД РРО, кошти за проведені розрахункові операції з використанням платіжного терміналу у загальній сумі 213 645,50 грн. не були проведені через ПРРО з фіскальним номером 4000668644 та, відповідно, розрахункові документи при проведені розрахункових операцій роздруковані та видані не були, зокрема: 02.10.2023 на суму 509,00 грн., у період з 04.10.2023 по 06.03.2026 на суму 213 136,50 грн. .

ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зі змістом акту перевірки від 13.03.2026 № 3734/ж5/17-00-07-05-17/2934710329 ознайомлена, що підтверджується особистим підписом.

Позивачем у відповідності до положень п.86.7 ст. 86 ПК України подано заперечення на акт фактичної перевірки від 13.03.2026 № 3734/ж5/17-00-07-05- 17/2934710329.

Головним управлінням ДПС у Рівненській області розглянуто заперечення від 24.03.2026 № б/н та надано відповідь на заперечення на акт фактичної перевірки від 13.03.2026 № 3734/Ж5/17-00-07-05-17/2934710329 (бланк 008829) від 03.04.2026 № 1967/ж12/17-00-07-05- 24, згідно якої висновки, викладені в акті фактичної перевірки від 13.03.2026 № 3734/Ж5/17-00-07-05-17/ НОМЕР_1 (бланк № 008829), вирішено залишити без змін, а заперечення до акта перевірки без задоволення.

А відтак, на підставі висновків акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 08.04.2026 № 6042/17000705-22 форми «С» на загальну суму 320 213, 75 грн.

Вказане податкове повідомлення рішення було направлено платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено 11.04.2026.

Не погодившись із оскаржуваним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документів, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 Кодексу.

Згідно із пунктом 80.1 статті 80 ПКУ, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки (пункт 80.2 статті 80 ПКУ).

Відповідно до підпункту 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Пунктом 81.1 статті 81 ПКУ передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстава, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені у направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених ПКУ, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пункту 85.4 статті 85 ПКУ, при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються законом № 265/95-ВР від 06 липня 1995 року «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування» (далі - Закон 265/95-ВР).

У статті 2 Закону № 265/95-ВР зазначено, що розрахункова операція приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну (абзац дев`ятий статті 2 Закону № 265/95-ВР).

Згідно з абзацу двадцять п`ятого - двадцять сьомого статті 2 Закону № 265/95- ВР) фіскальний режим роботи - це:

а) режим роботи опломбованого належним чином реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій;

б) режим роботи програмного реєстратора розрахункових операцій, зареєстрованого у реєстрі таких реєстраторів, що забезпечує реєстрацію розрахункових документів на фіскальному сервері контролюючого органу відповідно до цього Закону;

Фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам`яті реєстратора розрахункових операцій або фіскального сервера контролюючого органу (абзац двадцять восьмий статті 2 Закону № 265/95-ВР).

Крім того, стаття 2 ПКУ містить визначення, що таке програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) - програмний, програмно-апаратний або програмно- технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для виконання платіжних операцій. Контролюючий орган забезпечує безоплатне програмне рішення для використання суб`єктом господарювання.

Відповідно до статті 8 Закону № 265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Абзацом другим пункту 3 розділу І Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі Положення № 13) визначено, що у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не приймається як розрахунковий.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Положення № 13 фіскальний чек має містити, такі обов`язкові реквізити, зокрема: позначення форми оплати («ГОТІВКА», «БЕЗГОТІВКОВА», «ІНШЕ»), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18), засоби оплати (вид платіжного інструменту, талон, жетон тощо) (рядок 19).

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265-95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (у паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за кожне наступне вчинене порушення.

Як видно з матеріалів справи перед початком проведення фактичної перевірки 09.03.2026 о 14:49:10 було проведено контрольну розрахункову операцію із придбання канцелярського приладдя, чек № еМ9TrhipLEk за ціною 36,00 грн. Розрахункова операція проведена із застосуванням ПРРО, відповідний розрахунковий документ роздруковано та видано, що підтверджується Актом перевірки (п.2.2.13), в якому Відповідач підтвердив дану обставину.

Також суд зазначає, що в акті перевірки, в додатковій інформації про факти, встановлені в ході перевірки зазначено наступне: «При покупці канцелярського приладдя, на суму 36,00 грн., розрахункова операція проведена із застосуванням ПРРО, відповідний розрахунковий документ роздруковано та видано. Встановлено проведення розрахункових операцій з використанням платіжного термінала без застосування ПРРО та без видачі розрахункових документів на загальну суму 213 645,50 грн, а саме: згідно наданих ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) виписок з поточного рахунку, відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», протягом запитуваного періоду з 01.10.2023 по 09.03.2026 надходили кошти за проведені розрахункові операції з продажу товару безготівковим способом (із використанням платіжного термінала). Відповідно до даних СОД РРО, кошти за проведені розрахункові операції з використанням платіжного термінала у загальній сумі 213 645,50 грн. не були проведені через ПРРО з фіскальним номером 4000668644 та, відповідно, розрахункові документи при проведенні розрахункових операцій роздруковані та видані не були, зокрема: 02.10.2023 на суму 509,00 грн. у періоді з 04.10.2023 по 06.03.2026 на суму 213136,50 грн.

Також суд зазначає, що жодних доказів наявних порушень відповідач не надав ані разом з Актом перевірки, ані з відповіддю на заперечення від 03.04.2026 № 1967/Ж12/17-00- 07-05-24, ані з податковим повідомленням-рішення ГУ ДПС у Рівненській області від 08.04.2026 № 6042/17000705-22.

Суд вказує, що із змісту Акта перевірки неможливо встановити, які саме фіскальні чеки були використані відповідачем під час зіставлення з даними банківських виписок, за який конкретно період проводилась така звірка, а також яким чином було визначено суму нібито допущеного порушення. За таких обставин позивач поставлений у стан правової невизначеності, оскільки позбавлений можливості надати належні заперечення щодо підстав застосування штрафних (фінансових) санкцій без ознайомлення з документами, на яких ґрунтуються висновки контролюючого органу.

Для висновку про порушення Відповідач мав встановити та відобразити в Акті перевірки кожну конкретну розрахункову операцію, щодо якої, на його думку, допущено порушення: дату, час, суму, спосіб оплати, відповідний банківський платіж, відсутність відповідного фіскального чека або інші докази ненадання такого чека покупцю. Без такого співставлення висновок про непроведення операцій через ПРРО на загальну суму 213 645,50 грн є припущенням, а не встановленим фактом.

Також, Верховний Суд у постанові від 16.12.2025 року у справі №140/5829/24 роз`яснив, що для застосування штрафу за Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій від 06.07.1995 року № 265/95-ВР» податкова повинна довести фактичну невидачу розрахункового документа покупцю. Формальний часовий розрив між оплатою та реєстрацією в ПРРО чи технічні помилки в обліку не є підставою для штрафу.

Водночас, ГУ ДПС у Рівненській області в Акті перевірки не зазначено жодного доказу, що підтверджує факт проведення розрахункових операцій у період 02.10.2023 на суму 509,00 грн. у періоді з 04.10.2023 по 06.03.2026 на суму 213136,50 грн. без видачі розрахункових документів.

Відповідно до акту перевірки, п.4.5, додатками до Акту перевірки є зокрема фіскальний чек 1 арк., який лише підтверджує покупку канцелярського приладдя, на суму 36,00 грн. та те, що така розрахункова операція проведена із застосуванням ПРРО, оскільки чек було вручено Відповідачеві під час контрольної розрахункової операції.

Також додатком до Акту перевірки є х-звіт 1 акт.

Термін «X-звіт» визначено у Вимогах щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 (надалі також Вимоги № 199), згідно яких, X-звіт це денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам`яті реєстратора.

Відповідно до п.п. 14, 15 Вимог № 199, чеки всіх звітів повинні містити такі загальні реквізити:

- назву і адресу господарської одиниці;

- індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери "ПН". У разі коли суб`єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або ідентифікаційний номер згідно з ДРФО (для фізичних осіб), а замість літер «ПН» - літери «ІД»;

- фіскальний номер реєстратора, перед яким друкуються великі літери "ФН";

- заводський номер реєстратора;

- логотип виробника.

Чек X-звіту повинен додатково містити такі дані (всі підсумки та суми обчислюються з початку зміни до моменту формування X-звіту):

- підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожною ставкою ПДВ окремо;

- літерні позначення та відповідні ставки ПДВ у відсотках;

- суми ПДВ за кожною ставкою;

- підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), продаж (надання) яких не підлягає обкладенню ПДВ;

- загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розбивкою за формами оплати;

- підсумок розрахункових операцій та суми ПДВ відповідно до абзаців другого, четвертого, п`ятого, шостого цього пункту за сумами коштів, виданих покупцям (споживачам послуг), якщо такий підсумок не дорівнює нулю;

- суми готівки за операціями «службового внесення» та «службової видачі»;

- дату і час друкування чека X-звіту.

Таким чином, Х-звіт ПРРО відображає виключно відомості про розрахункові операції, вже зареєстровані через програмний реєстратор, тому сам по собі не може підтверджувати факт непроведення через ПРРО інших операцій, здійснених із використанням платіжного термінала. Тобто Х-звіт показує проведені операції, але не доводить непроведені.

Ще одним додатком до Акту перевірки є опис наявних купюр і монет 1 акт., який підтверджує лише фактичну суму готівкових коштів у касі на момент перевірки.

Так, згідно п.2.2.19 Акту перевірки, сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків з урахуванням проведеної контрольної розрахункової операції - 7080,00; сума коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (загальна сума продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня) - 10852,00, грн.; непроведена сума готівкових коштів 0.

Такі висновки акту підтверджують, що Позивач не проводить розрахункових операцій без використання реєстратора розрахункових операцій/програмного реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа та про відсутність порушення ведення ПРРО з боку Позивача.

Банківська виписка це документ банку, який містить інформацію про операції та залишок коштів на рахунку клієнта за певний період.

Сама по собі банківська виписка не може достовірно свідчити про непроведення Позивачем через ПРРО операцій, здійснених із використанням платіжного термінала, оскільки вона підтверджує лише: факт надходження коштів на рахунок; дату та час зарахування; суму платежу; банк-еквайр; призначення платежу.

Таким чином, банківська виписка підтверджує, що кошти були списані з картки покупця та зараховані продавцю, але не підтверджує чи була операція фіскалізована, чи сформовано фіскальний чек, через який саме ПРРО проведено розрахунок, чи була ця операція відображена у фіскальному сервері Державної податкової служби України.

Таким чином, твердження відповідача про проведення позивачем розрахункових операцій з використанням платіжного термінала без застосування ПРРО та без видачі розрахункових документів на загальну суму 213 645,50 грн є безпідставним, неправомірним та не підтверджено жодними доказами.

Також суд зазначає, що оскільки програмний реєстратор розрахункових операцій «Checkbox» функціонує окремо від банківського платіжного термінала та не має автоматичної інтеграції з ним, за умов інтенсивного навантаження на систему розрахунків, а також можливих перебоїв інтернет-з`єднання, не виключається виникнення технічних або операційних помилок при виборі форми оплати під час реєстрації розрахункових операцій. У зв`язку з цим окремі безготівкові операції, фактично здійснені з використанням платіжного термінала та відображені у банківській виписці за договором еквайрингу, могли бути помилково віднесені у ПРРО до форми оплати «готівка», а також могли мати місце тимчасові збої синхронізації між відповідними програмними та банківськими системами.

Водночас навіть банківська виписка за операціями еквайрингу в розрізі транзакцій із зазначенням дати, часу та суми платежу сама по собі не підтверджує факту непроведення відповідної розрахункової операції через ПРРО. Така виписка відображає банківську операцію за платіжним терміналом, однак не містить обов`язкового зв`язку кожної транзакції з конкретним фіскальним чеком, фіскальним номером розрахункового документа, моментом передачі товару покупцю та фактом надання або ненадання покупцю розрахункового документа.

Загальний обсяг отриманої виручки був належним чином відображений у щоденних Z-звітах ПРРО, а сума фактично отриманого доходу в повному обсязі включена до податкової звітності Позивача, що свідчить про відсутність умислу приховування виручки або заниження податкових зобов`язань.

За таких обставин банківська виписка за операціями еквайрингу, розглянута ізольовано та без співставлення з даними ПРРО, фіскального сервера та первинними розрахунковими документами, не може вважатися достатнім та самодостатнім доказом непроведення розрахункових операцій через ПРРО.

Верховний Суд в постанові у справі від 12.08.2025 року №500/5316/21 чітко розмежував поняття технічної помилки в чеку та порушення, що тягне за собою штрафні санкції. Дрібна помилка або відсутність окремого реквізиту не може бути підставою для визнання фіскального чека недійсним.

Відповідно до матеріалів справи позивачу встановлено порушення згідно з пунктах 1 та 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій від 06.07.1995 № 265/95-ВР», контролюючий орган керувався даними системи СОД РРО щодо проведення позивачем у періоді 02.10.2023, з 04.10.2023 по 06.03.2026 розрахункових операцій.

В свою чергу, дані системи СОД РРО є податковою інформацією, не є належним доказом податкового правопорушення і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності.

Також в Акті перевірки немає посилання на будь-який розрахунковий документ за період 02.10.2023, з 04.10.2023 по 06.03.2026, а отже немає жодних доказів, які б підтверджували встановлення позивачем порушення п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Отже, банківська виписка за операціями еквайрингу, яка відображає лише підсумкові зарахування коштів на рахунок, без співставлення з конкретними розрахунковими документами ПРРО не може бути достатнім доказом непроведення розрахункових операцій через ПРРО. Разом з тим, належне відображення виручки у фіскальних звітних чеках (Z-звітах) та її подальше зарахування до банку виключає висновок про приховування виручки.

Крім того суд вказує, що надані позивачем банківська виписка у повному обсязі надає можливість не тільки відтворити, зрозуміти та ідентифікувати розрахункову операцію за місцем її проведення не приховуючи її сутність за допомогою реєстратора розрахункових операцій (тощо), але і підтвердити її виконання, а отже не може бути правовою підставою для притягнення такого платника податків до відповідальності за пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Судом встановлено, що застосування настільки суворих санкцій за відсутності негативних наслідків суперечить принципам справедливості, правової визначеності та пропорційності відповідальності, які випливають зі статей 19, 61 та 62 Конституції України та усталеної практики адміністративних судів.

За таких обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 08.04.2026 року №6042/17000705-22 є протиправним та підлягає скасуванню у повному обсязі.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані стороною позивача, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 08.04.2026 року №6042/17000705-22.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2561,71 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення складений 24 вересня 2026 року

Суддя У.М. Нор