Ухвала суду № 140024524, 24.09.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 вересня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/12236/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молодецького Р.І., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про витребування у позивача доказів у справі №440/12236/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Генеральний штаб Збройних Сил України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Генеральний штаб Збройних Сил України, в якій просив:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, за період з 11.12.2022 по 05.01.2024, щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення за період з 01.08.2023 по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , щодо невидачі наказу про звільнення з військової служби ОСОБА_1 за станом здоров`я на підставі свідоцтва про хворобу №306 від 05.01.2024, виданого гарнізонною військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_2 , та виключення з особового складу військової частини НОМЕР_1 ;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, за період з 11.12.2022 по 05.01.2024, з урахуванням проведених виплат;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.08.2023 по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , з урахуванням проведених виплат;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 видати наказ про звільнення з військової служби ОСОБА_1 за станом здоров`я на підставі свідоцтва про хворобу №306 від 05.01.2024, виданого гарнізонною військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_2 , та виключити його з особового складу військової частини НОМЕР_1 .

30.09.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, серед іншого, заявлено клопотання про витребування у позивача для огляду паперового оригіналу листа ІНФОРМАЦІЯ_1 , на який позивач посилається як на доказ направлення військовій частині НОМЕР_1 рапорту про звільнення з військової служби.

В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що долучений до позовної заяви відповідний лист ІНФОРМАЦІЯ_1 має ознаки фальсифікації, оскільки на ньому відсутні позначки електронного цифрового підпису про його отримання військовою частиною НОМЕР_1 , а міститься лише позначка про його відправлення ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вирішуючи питання про витребування доказів, суд виходить з необхідності та доцільності таких процесуальних дій.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з частиною четвертою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з частиною шостою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Судом встановлено, що до матеріалів справи позивачем долучено копію листа ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким на адресу командира військової частини НОМЕР_1 направлено рапорт щодо звільнення сержанта ОСОБА_2 , 1968 року народження, з доданими рапортом про звільнення та свідоцтвом про хворобу №306 від 15.01.2024.

Вказана копія листа містить відмітку «Згідно з оригіналом», підпис уповноваженої особи та відбиток печатки. Крім того, у нижній частині документа міститься штрихкод із реєстраційними реквізитами документа, що дозволяють його ідентифікувати.

Отже, наданий позивачем письмовий доказ є копією документа, засвідченою у встановленому порядку, та містить реєстраційні реквізити, які дають можливість ідентифікувати відповідний документ.

При цьому представником відповідача не наведено конкретних розбіжностей між змістом поданої до суду копії листа та його оригіналом, а також інших обставин, які б давали суду обґрунтовані підстави сумніватися у відповідності поданої копії оригіналу.

Саме по собі посилання представника відповідача на відсутність на поданій копії листа позначки електронного цифрового підпису про отримання документа військовою частиною НОМЕР_1 не свідчить про невідповідність такої копії оригіналу та не зумовлює необхідності витребування паперового оригіналу документа.

Суд зауважує на встановлений частиною п`ятою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування, відповідно до якого суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суд також звертає увагу, що положення частини шостої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають право, а не обов`язок суду витребувати оригінал письмового доказу у разі подання його копії. З огляду на належне засвідчення наявної у матеріалах справи копії листа, наявність на ній реєстраційних реквізитів та відсутність обставин, які б викликали обґрунтований сумнів у відповідності копії оригіналу, суд не вбачає необхідності у витребуванні оригіналу зазначеного документа для огляду.

З огляду на викладене, у задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про витребування у позивача доказів у справі №440/12236/25 слід відмовити.

Керуючись статтями 9, 77, 80, 94, 248, 256, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про витребування у позивача доказів у справі №440/12236/25, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду в апеляційному порядку не оскаржується.

Суддя Р.І. Молодецький