Рішення № 140024491, 24.09.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 24 вересня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/9296/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.05.2026 № 204050012640;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ: 20987385) зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування усі періоди роботи, зазначені в довідках Приватного підприємства ЗОЛОТА НИВА 1 №24/06-1 від 24.06.2025 та №05/05-1 від 05.05.2026, у довідці Товариства з обмеженою відповідальністю ЧАРІВНИЙ ЛАН №22/04-1 від 24.04.2026, а також у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_2 та у вкладиші НОМЕР_3 до трудової книжки НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , а саме: з 01.07.1992 по 04.12.2006; з 03.04.2007 по 04.04.2007; з 05.04.2007 по 01.12.2008; з 08.04.2009 по 11.11.2010; з 16.02.2011 по 31.03.2011; з 01.04.2011 по 05.12.2011; з 21.02.2012 по 05.12.2012; з 27.02.2013 по 18.04.2013; з 19.04.2013 по 31.12.2013; з 19.02.2014 по 11.08.2014; з 12.08.2014 по 30.09.2014; з 01.10.2014 по 30.11.2014; з 02.02.2015 по 15.12.2015; з 09.03.2016 по 05.12.2016; з 01.03.2017 по 15.12.2017; з 12.03.2018 по 28.11.2018; з 18.02.2019 по 31.12.2019; з 17.03.2020 по 31.03.2020; з 22.07.2020 по 30.11.2020; з 19.02.2021 по 30.11.2021; з 14.02.2022 по 13.07.2022; з 16.09.2022 по 25.02.2026 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з наступного дня досягнення пенсійного віку з 26 лютого 2026 року.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 08 травня 2026 року повторно звернувся за призначенням пенсії на пільгових умовах та надав додаткові документи. Його заява була розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Одеській області. Рішенням від 15.05.2026 № 204050012640 було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 20 років. Підставою для відмови вказано наступне: «До пільгового стажу не враховано: - періоди роботи згідно довідок №24/06-1 від 24.06.2025, №22/04-1 від 24.01.2025, №05/05-1 від 05.05.2026, оскільки довідки не відповідають додатку №5, а саме: відсутні два підписи головного бухгалтера та начальника відділу кадрів. Також у довідці №05/05-1 від 05.05.2026 відсутнє посилання на статтю 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому в оскаржуваному рішенні зазначено про відсутність у позивача пільгового стажу. Проте позивач вважає, що наданими до пенсійного органу документами, зокрема, в першу чергу, трудовою книжкою та вкладишем до трудової книжки, підтверджено наявність у позивача такого пільгового стажу, а саме роботи на посаді тракториста та тракториста-машиніста.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

24.07.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти позовних вимог, просить у їх задоволенні відмовити. Вказує на те, що оскаржуване рішення прийняте в межах норм чинного законодавства. Позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, а саме 20 років. Встановлено, що пільговий стаж на посаді «тракториста-машиніста» відсутній, страховий стаж позивача становить 36 років 03 місяці 24 дні. До пільгового стажу не зараховано : періоди роботи згідно довідок №24/06-1 від 24.06.2025, №22/04-1 від 24.01.2025, №05/05-1 від 05.05.2026, оскільки довідки не відповідають додатку №5, а саме: відсутні два підписи головного бухгалтера та начальника відділу кадрів. Також у довідці №05/05-1 від 05.05.2026 відсутнє посилання на статтю 50 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 27 лютого 2026 року вперше звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та додатками до неї.

За принципом екстериторіальності, його заяву розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке прийняло рішення від 06.03.2026 №204050012640, яким відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. У вищевказаному рішенні було вказано наступне: «До пільгового стажу трактористом-машиністом не зараховано всі періоди роботи згідно довідок №24/06-1 від 24.06.202 та згідно довідки виданої ТОВ «Чарівний Лан» без номеру та дати видачі, оскільки довідки не відповідають вимогам Додатку №5 Порядку № 637 . Окрім того повідомляємо що за період роботи 2007-2011 роки посада тракторист не відповідає посаді тракторист-машиніст, також не підлягає зарахуванню до пільгового стажу періоди роботи згідно договорів підряду, оскільки не підтверджено в ці періоди робота на штатній посаді тракторист-машиніст»

Позивач, врахувавши причини відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, викладених у рішенні ГУ ПФУ в Донецькій області від 06.03.2026 №204050012640, 08 травня 2026 року повторно звернувся за призначенням пенсії на пільгових умовах.

Поміж інших документів, позивач до заяви додав: довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАРІВНИЙ ЛАН» Вих. №22/04-1 від 24 квітня 2026 р., в якій було вказано ідентичну інформацію, що і в довідці, яка подалася разом із документами при первинному зверненні ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, проте, ця довідка містила дату видачі довідки та її вихідний номер; довідку Приватного підприємства «ЗОЛОТА НИВА 1» Вих. № 05/05-1 від 05 травня 2026 р., в якій серед іншого було вказано, що ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) виконував роботи тракториста-машиніста і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві, також було вказано періоди та техніку на якій ОСОБА_2 виконував роботи тракториста-машиніста і що ця техніка належала ПП «Золота Нива 1». У вищезазначеній довідці вказано наступне: «за усі вищезазначені періоди, підприємством ПП «Золота Нива 1» з винагороди за договорами підряду нараховувалася та сплачувалися до бюджету податок на доходи фізичних осіб і єдиний соціальний внесок у встановленому законодавством розмірі, що підтверджується даними персоніфікованого обліку»; довідку ОК-5 від 08.05.2026 щодо ОСОБА_1 , яка підтверджує сплату єдиного соціального внеску.

За принципом екстериторіальності, вказану заяву було розглянуто ГУ ПФУ в Одеській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.05.2026 № 204050012640 було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 20 років. Підставою для відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах у вищевказаному рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.05.2026 №204050012640 вказано наступне: «До пільгового стажу не враховано: - періоди роботи згідно довідок №24/06-1 від 24.06.2025, №22/04-1 від 24.01.2025, №05/05-1 від 05.05.2026, оскільки довідки не відповідають додатку №5, а саме: відсутні два підписи головного бухгалтера та начальника відділу кадрів. Також у довідці №05/05-1 від 05.05.2026 відсутнє посилання на статтю 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV).

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах мають чоловіки, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За приписами ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться такі відомості стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

При цьому, порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення № 7 від 20.01.1992.

Так, відповідно до роз`яснення, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста (тракториста), безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі № 683/977/17, від 08.05.2018 року у справі № 672/455/17.

Позивач просить зарахувати до його пільгового стажу періоди роботи: з 01.07.1992 по 04.12.2006; з 03.04.2007 по 04.04.2007; з 05.04.2007 по 01.12.2008; з 08.04.2009 по 11.11.2010; з 16.02.2011 по 31.03.2011; з 01.04.2011 по 05.12.2011; з 21.02.2012 по 05.12.2012; з 27.02.2013 по 18.04.2013; з 19.04.2013 по 31.12.2013; з 19.02.2014 по 11.08.2014; з 12.08.2014 по 30.09.2014; з 01.10.2014 по 30.11.2014; з 02.02.2015 по 15.12.2015; з 09.03.2016 по 05.12.2016; з 01.03.2017 по 15.12.2017; з 12.03.2018 по 28.11.2018; з 18.02.2019 по 31.12.2019; з 17.03.2020 по 31.03.2020; з 22.07.2020 по 30.11.2020; з 19.02.2021 по 30.11.2021; з 14.02.2022 по 13.07.2022; з 16.09.2022 по 25.02.2026, оскільки пенсійним органом не враховані ці періоди до пільгового стажу, при цьому були зараховані до страхового стажу позивача.

Крім того, згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 204050012640 від 15.05.2026: «До пільгового стажу не враховано: - періоди роботи згідно довідок №24/06-1 від 24.06.2025, №22/04-1 від 24.01.2025, №05/05-1 від 05.05.2026, оскільки довідки не відповідають додатку №5, а саме: відсутні два підписи головного бухгалтера та начальника відділу кадрів. Також у довідці №05/05-1 від 05.05.2026 відсутнє посилання на статтю 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щодо незарахування спірних періодів роботи позивача до пільгового, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 та вкладиша НОМЕР_4 до неї, ОСОБА_1 у різні періоди працював за професією тракториста та тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва.

Зокрема: - з 01.07.1992 позивач був прийнятий до колгоспу «Комуніст» трактористом тракторної бригади №2. У подальшому у зв`язку з перейменуванням та реорганізацією підприємства записи трудової книжки містять відомості про його переведення до КСП «Колос» та СГ ТОВ «Колос». 04.12.2006 позивача звільнено із СГ ТОВ «Колос» за угодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України;

- 03.04.2007 позивача прийнято до СГ ТОВ «Колос» трактористом тракторної бригади №7, а 04.04.2007 звільнено у зв`язку з переведенням до ПП «Золота Нива 1». З 05.04.2007 він працював у ПП «Золота Нива 1» трактористом, а 01.12.2008 звільнений за угодою сторін;

- 08.04.2009 позивача повторно прийнято до ПП «Золота Нива 1» трактористом, де він працював до 11.11.2010 та був звільнений за угодою сторін;

- 16.02.2011 позивача знову прийнято до ПП «Золота Нива 1» трактористом, а 31.03.2011 звільнено за угодою сторін;

- 19.04.2013 позивача прийнято до ПП «Золота Нива 1» трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва виробничого підрозділу №7, а 31.12.2013 звільнено за угодою сторін. 12.08.2014 його повторно прийнято на аналогічну посаду до виробничого підрозділу №7 ПП «Золота Нива 1», а 30.09.2014 звільнено за угодою сторін;

- 17.03.2020 позивача прийнято на роботу до ТОВ «Колос-НПП» трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва, а 31.03.2020 звільнено за угодою сторін;

- 22.07.2020 позивача прийнято до ТОВ «Чарівний Лан» трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва, а 30.11.2020 звільнено за угодою сторін;

- 19.02.2021 позивача повторно прийнято до ТОВ «Чарівний Лан» на посаду тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, а 30.11.2021 звільнено за угодою сторін. 14.02.2022 його знову прийнято до ТОВ «Чарівний Лан» на аналогічну посаду, а 13.07.2022 звільнено за угодою сторін;

- 16.09.2022 позивача прийнято до СТОВ «Говтва» на посаду тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва на основне місце роботи, де, відповідно до записів трудової книжки, він працює по теперішній час.

Крім того, позивачем були подані довідки №24/06-1 від 24.06.2025, №22/04-1 від 24.04.2026, №05/05-1 від 05.05.2026 на підтвердження періодів його роботи, які зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно пунктом 2 підпункту 3 статті 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що не були враховані до пільгового стажу позивача, про що зазначено у оскаржуваному рішенні.

Як установлено судом, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.05.2026 №204050012640 позивачу не зараховано до пільгового стажу відповідні періоди його роботи з мотивів невідповідності поданих уточнюючих довідок вимогам додатка №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637). Зокрема, підставою для неврахування довідок зазначено відсутність підписів головного бухгалтера та начальника відділу кадрів, а щодо довідки ПП «Золота Нива 1» також відсутність посилання на статтю 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Після отримання зазначеного рішення позивач звернувся до ПП «Золота Нива 1» та ТОВ «Чарівний Лан» з метою отримання документів, оформлених відповідно до вимог, визначених пенсійним органом.

У відповідь ТОВ «Чарівний Лан» видало довідку вих. №1/29-06 від 29.06.2026, у якій повідомило, що відповідно до штатного розпису підприємства відсутні штатні посади головного бухгалтера та начальника відділу кадрів, у зв`язку з чим відповідні функції виконує директор товариства. Підприємство також зазначило, що документи, у тому числі довідки, які видаються працівникам для подання до органів Пенсійного фонду України, підписуються директором товариства.

ПП «Золота Нива 1» довідкою вих. №29/06-1 від 29.06.2026 також повідомило, що штатним розписом підприємства передбачена посада головного бухгалтера, однак посада начальника відділу кадрів відсутня; натомість передбачена посада інспектора відділу кадрів. При цьому зазначені посади на момент видачі довідки були вакантними, а відповідні функції виконувалися директором підприємства. Крім того, підприємство пояснило, що довідка №05/05-1 від 05.05.2026 була видана як уточнююча до довідки №24/06-1 від 24.06.2025 з метою підтвердження та уточнення відомостей про трудову діяльність позивача, а тому посилання на статтю 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у ній не зазначалося. Підприємство підтвердило, що зазначені довідки підписані уповноваженою особою в межах наданих їй повноважень.

Отже, з наведених документів убачається, що недоліки, на які послався пенсійний орган як на підставу для неврахування спірних періодів роботи, пов`язані не з відсутністю чи недостовірністю відомостей про трудову діяльність позивача, а виключно з формальними особливостями оформлення уточнюючих довідок та структурою штатного розпису підприємств.

При цьому суд враховує, що відповідно до пунктів 1, 20 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до запровадження персоніфікованого обліку, є трудова книжка. Уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників використовуються у випадках, коли трудова книжка відсутня або коли у ній відсутні відповідні записи чи відомості, що визначають право особи на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Аналогічний підхід закріплено й у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до якого уточнююча довідка подається у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право особи на пенсію на пільгових умовах.

Таким чином, із наведених нормативних положень не вбачається підстав для висновку про те, що сама по собі невідповідність уточнюючої довідки окремим формальним реквізитам додатка №5 до Порядку №637 має безумовним наслідком неможливість підтвердження пільгового стажу іншими належними доказами, зокрема трудовою книжкою, якщо її записи містять необхідні відомості.

У цій справі трудова книжка колгоспника НОМЕР_2 та вкладиш НОМЕР_4 до неї містять послідовні записи про трудову діяльність позивача, у тому числі про прийняття його на роботу та звільнення, найменування підприємств, а також характер виконуваної роботи.

Зокрема, у трудовій книжці зазначено, що ОСОБА_1 працював трактористом та трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва, у тому числі у ПП «Золота Нива 1», ТОВ «Колос-НПП», ТОВ «Чарівний Лан» та СТОВ «Говтва». Записи про роботу позивача у спірні періоди є належним чином внесеними до трудової книжки та містять відомості про дати прийняття на роботу і звільнення, посаду та підприємство, на якому виконувалася робота.

При цьому суд звертає увагу, що пенсійним органом не встановлено та не доведено недостовірності зазначених записів трудової книжки, їх підроблення, внесення із порушенням встановленого порядку або невідповідності фактичним обставинам трудової діяльності позивача.

Так само відповідачем не надано доказів того, що у спірні періоди позивач фактично не працював на зазначених підприємствах, не обіймав вказаних у трудовій книжці посад або виконував іншу роботу, яка не відповідає відомостям, внесеним до трудової книжки.

Отже, у даному випадку наявні первинні документальні відомості, які підтверджують сам факт трудової діяльності позивача, її періоди та характер роботи. Наявність у трудовій книжці записів про роботу трактористом та трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва має істотне значення для вирішення питання про пільговий характер стажу та не може бути проігнорована пенсійним органом виключно через формальні недоліки окремих уточнюючих довідок.

Суд також враховує, що після отримання рішення пенсійного органу позивач вжив залежних від нього заходів для усунення недоліків документального підтвердження стажу та повторно звернувся до відповідних підприємств. Однак із наданих підприємствами відповідей убачається, що виконання вимоги щодо проставлення підписів конкретних посадових осіб є об`єктивно неможливим у зв`язку з відсутністю відповідних штатних посад або їх вакантністю. При цьому підприємства підтвердили повноваження директора на оформлення та підписання відповідних документів.

Таким чином, вимога пенсійного органу щодо формального оформлення уточнюючих довідок фактично поставила реалізацію права позивача на пільгове пенсійне забезпечення у залежність від обставин, які не перебувають у сфері його контролю та не можуть бути ним усунуті самостійно.

Суд не може погодитися з підходом, за якого недотримання окремих формальних реквізитів документа, обумовлене організаційною структурою підприємства або відсутністю відповідних посадових осіб, автоматично нівелює інші докази трудової діяльності особи та позбавляє їх доказового значення.

Такий підхід суперечив би самій меті встановлення порядку підтвердження стажу, оскільки формальні вимоги до документа покликані забезпечити достовірність відомостей про трудову діяльність, а не створити перешкоди для реалізації права особи на пенсійне забезпечення за наявності інших належних доказів.

При цьому суд враховує віддаленість у часі обставин, які підлягають встановленню у цій справі. Спірні періоди трудової діяльності припадають, зокрема, на 1992 2022 роки, у зв`язку з чим вимагати від позивача самостійного відновлення документів, оформлення яких свого часу належало до обов`язків роботодавців та їх уповноважених посадових осіб, є необґрунтованим.

Обов`язок щодо належного оформлення кадрових документів, внесення відповідних записів до трудової книжки та видачі працівнику документів, що підтверджують його трудову діяльність, покладається насамперед на роботодавця та уповноважених ним осіб, а не на працівника. Тому недоліки в оформленні документів, що виникли не з вини працівника, не можуть самі по собі мати наслідком позбавлення його права на врахування фактично набутого стажу.

Суд також бере до уваги, що відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративну справу в межах заявлених позовних вимог, однак може вийти за їх межі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що вирішення питання про пільговий стаж позивача не може ґрунтуватися виключно на формальній оцінці відповідності уточнюючих довідок вимогам додатка №5 до Порядку №637 без урахування змісту трудової книжки, інших наявних у справі документів, пояснень підприємств та фактичної неможливості усунути недоліки довідок з причин, які не залежать від позивача.

При цьому суд виходить із необхідності оцінки доказів у їх сукупності та врахування принципу належного врядування, відповідно до якого негативні наслідки недоліків організації діяльності суб`єкта владних повноважень або інших осіб не повинні покладатися на особу, яка діяла добросовісно та вжила залежних від неї заходів для підтвердження свого права.

Отже, суд вважає доведеним факт роботи ОСОБА_1 у спірні періоди на посадах тракториста та тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва на підприємствах, зазначених у трудовій книжці, а відмова пенсійного органу у зарахуванні відповідних періодів до пільгового стажу виключно з мотивів формальної невідповідності уточнюючих довідок не є достатньою та обґрунтованою підставою для неврахування підтвердженого трудовою книжкою стажу.

За таких обставин суд доходить висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.05.2026 №204050012640 та про необхідність захисту порушеного права позивача шляхом зарахування до його пільгового стажу таких періодів роботи: з 01.07.1992 по 04.12.2006; з 03.04.2007 по 04.04.2007; з 05.04.2007 по 01.12.2008; з 08.04.2009 по 11.11.2010; з 16.02.2011 по 31.03.2011; з 01.04.2011 по 05.12.2011; з 21.02.2012 по 05.12.2012;з 27.02.2013 по 18.04.2013; з 19.04.2013 по 31.12.2013; з 19.02.2014 по 11.08.2014; з 12.08.2014 по 30.09.2014; з 01.10.2014 по 30.11.2014; з 02.02.2015 по 15.12.2015; з 09.03.2016 по 05.12.2016; з 01.03.2017 по 15.12.2017; з 12.03.2018 по 28.11.2018; з 18.02.2019 по 31.12.2019; з 17.03.2020 по 31.03.2020; з 22.07.2020 по 30.11.2020; з 19.02.2021 по 30.11.2021; з 14.02.2022 по 13.07.2022; з 16.09.2022 по 25.02.2026 на підставі відомостей, що містяться у його трудовій книжці НОМЕР_2 та вкладиші НОМЕР_4 до неї.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах 26.02.2026, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд зазначає, що дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2019 року № 509/1350/17 сформовано висновок про те, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У дослідженому випадку судом надавалась оцінка правомірності відмови у зарахуванні та не зарахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи на підставі трудової книжки, а також рішенню, ухваленому відповідачем за результатами розгляду звернення позивача за призначенням пенсії в межах мотивів, наведених відповідачем у такому рішенні. Виходячи з предмету доказування у цій справі, суд не досліджував чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усіх інших умов для призначення пенсії за віком.

Отже, позовна вимога про зобов`язання відповідачів призначити позивачу пенсію з 26.02.2026 задоволенню не підлягає.

Водночас, для належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву позивача від 08.05.2026 (оскільки заяву саме від цієї дати розгядав відповідача за принципом екстериторіальності) про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за списком із врахуванням висновків суду.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У дослідженому судом випадку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не доведено правомірність та обґрунтованість свого рішення, а позивачем надано достатні, достовірні та допустимі докази на підтвердження існування обставин, що свідчать про те, що зазначений орган Пенсійного фонду у спірних правовідносинах мав діяти в інший спосіб.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 532,48 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, оскільки спірне рішення було прийнято саме цим органом.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 204050012640 від 15.05.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи: з 01.07.1992 по 04.12.2006; з 03.04.2007 по 04.04.2007; з 05.04.2007 по 01.12.2008; з 08.04.2009 по 11.11.2010; з 16.02.2011 по 31.03.2011; з 01.04.2011 по 05.12.2011; з 21.02.2012 по 05.12.2012;з 27.02.2013 по 18.04.2013; з 19.04.2013 по 31.12.2013; з 19.02.2014 по 11.08.2014; з 12.08.2014 по 30.09.2014; з 01.10.2014 по 30.11.2014; з 02.02.2015 по 15.12.2015; з 09.03.2016 по 05.12.2016; з 01.03.2017 по 15.12.2017; з 12.03.2018 по 28.11.2018; з 18.02.2019 по 31.12.2019; з 17.03.2020 по 31.03.2020; з 22.07.2020 по 30.11.2020; з 19.02.2021 по 30.11.2021; з 14.02.2022 по 13.07.2022; з 16.09.2022 по 25.02.2026 на підставі відомостей, що містяться у його трудовій книжці НОМЕР_2 та вкладиші НОМЕР_4 до неї

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 08.05.2026 з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 (сорок вісім) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова