Ухвала суду № 140023352, 24.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

24 вересня 2026 року м.Київ № 320/11255/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника Головного управління ДПС у м. Києві про залишення позовної заяви Адвокатського бюро «Ігоря Лєгостаєва» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії без розгляду,

в с т а н о в и в:

Адвокатське бюро «Ігоря Лєгостаєва» (далі - позивач та/або Адвокатське бюро) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач 1 та/або ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2 та/або ДПС України), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №51/26-15-04-19-12 від 14.06.2022 «Про виключення з реєстру платників єдиного податку Адвокатське бюро «Ігоря Лєгостаєва» код ЄДРПОУ 44284937;

- зобов`язати Державну податкову службу України поновити Адвокатське бюро «Ігоря Лєгостаєва» як платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за ставкою 5% з 01.04.2022.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

29.04.2025 судом зареєстровано відзив на позовну заяву, поданий ГУ ДПС у м. Києві. Представник відповідача 1 наполягає, що оскаржуване рішення прийнято у порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень. Також у прохальній частині відзиву на позовну заяву, ГУ ДПС у м. Києві заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.

Мотивуючи подане клопотання представник відповідача 1 зазначає, що оскаржуване рішення було скеровано позивачу засобами поштового зв`язку, проте поштове відправлення повернулось з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» 21.07.2022. Тому, на переконання відповідача 1, враховуючи положення пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України спірне рішення є належним чином врученим Адвокатському бюро «Ігоря Лєгостаєва» 21.07.2022. Водночас позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 10.03.2025, що свідчить про пропуск ним строку звернення до суду.

Своєю чергою позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву, який подано ГУ ДПС у м. Києві, в якому наголосив, що строки звернення до суду не пропущені.

Оцінивши доводи сторін та матеріали справи, суд враховує таке.

Так, судом встановлено, що на підставі довідки (акта) від 14.06.2022 № 51/26-15-04-19 «Про результати перевірки щодо дотримання умов перебування на спрощеній системі оподаткування в якості платника єдиного податку», ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення № 51/26-15-04-19-12 від 14.06.2022 «Про виключення з реєстру платників єдиного податку Адвокатське бюро «Ігоря Лєгостаєва» код ЄДРПОУ 44284937 з 01.04.2022 (далі оскаржуване та/або спірне рішення).

Підставою прийняття оскаржуваного рішення є обставини застосування платником єдиного податку (позивачем) іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 Податкового кодексу України відповідно до абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що Адвокатське бюро звернулось до відповідача 1 із заяви від 14.11.2024 № 14/11/24 (вх. № б/н від 14.11.2024) та від 17.01.2025 № 17/01-З/25, в яких просив повідомити про підстави анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку й надати акт документальної перевірки стосовно останнього та рішення, яким його виключено з Реєстру платників єдиного податку.

Листом від 21.01.2025 № 45/ЗПІ/26-15-04-09 ГУ ДПС у м. Києві надано запитувану позивачем інформацію.

Надалі позивач звернувся до відповідача із заявою від 17.01.2025 № 17/01/25 з проханням поновити його реєстрацію як платника єдиного податку третьої групи.

Листом від 30.01.2025 № 8726/6/15-04-14-07 роз`яснено про право Адвокатського бюро оскаржити прийняте ГУ ДПС у м. Києві рішення в порядку, що регламентований положеннями статті 56 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням позивач подав скаргу до ДПС України, за результатами розгляду якої ДПС України прийнято рішення від 17.02.2025

№ 4585/6/99-00-06-03-03-06 про залишення скарги без задоволення.

Положеннями частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України унормовано, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (частина четверта цієї статті).

Відповідно до частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зауважує, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд, зокрема, у постанові від 30.08.2018 в адміністративній справі № 813/2897/16.

Конституційний Суд України в Рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визнав конституційними положення КАС України про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору, якими лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту й обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено.

Разом з цим у сфері оподаткування права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

За пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.07.2025 по справі № 500/2276/24 викладено правову позицію, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Суд звертає увагу, що предметом розгляду даної адміністративної справи є рішення контролюючого органу, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань. Це рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку. Відтак, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно строк звернення до суду з цим адміністративним позовом становить 3 місяці з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначалось вище, за результатами адміністративного оскарження спірного рішення ДПС України прийнято рішення від 17.02.2025

№ 4585/6/99-00-06-03-03-06 про залишення скарги без задоволення.

Отже, оскільки предметом позову є рішення, яке не пов`язане із визначенням грошового зобов`язання, а позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, застосовується тримісячний строк, передбачений частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

За цих обставин, суд висновує, що Адвокатським бюро «Ігоря Лєгостаєва» не порушено строки звернення до суду з даним адміністративним позовом. Тому відсутні правові підстави для задоволення клопотання представника Головного управління ДПС у м. Києві про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 122, 123, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у м. Києві про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Адвокатського бюро «Ігоря Лєгостаєва» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання. Ухвала окремо не оскаржується, проте заперечення на неї можуть бути викладені сторонами за наслідком апеляційного оскарження рішення по суті.

Суддя Шевченко А.В.