Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
18 вересня 2026 року Київ Справа № 320/28887/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Саса Є.В.,
за участю: секретаря судового засідання Ткачевської В.Б.,
за участю:
представника позивача: Єсепенко О.В.,
представника відповідача: Маковеєв С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтересенерго до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішеня,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся з вимогами:
-Визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення №415/ Ж10/31-00-04-01-01-23 від 11.03.2026, винесене Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків про зобов`язання ДПЗД «Укрінтеренерго» сплатити штраф в сумі 1 830 312,91 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Так, у позовній заяві позивач зазначає, що адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення ним не здійснювалося, у зв`язку з чим вважає, що строк звернення до адміністративного суду визначається положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та становить шість місяців.
Однак в судовому засіданні встановлено, що позивач скористався правом на оскарження ППР в адміністративному порядку.
Так, 26.03.2026 платник податків звернувся до Державної податкової служби України з адміністративною скаргою на податкове повідомлення-рішення від 11.03.2026 № 415/Ж10/31-00-04-01-01-23.
За результатами розгляду адміністративної скарги Державною податковою службою України прийнято рішення від 27.05.2026 № 13837/6/99-00-06-03-01-06, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.
Представником позивача в судовому засіданні визнано отримання підприємством рішення ДПС 27.05.2026 за результатами розгляду скарги, що також підтверджується копією рішення з відміткою про його реєстрацію канцелярією позивача.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Водночас для спірних правовідносин законодавством встановлено спеціальний строк звернення до суду.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 виснував наступне.
Так, відповідно до пункту 19 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При цьому згідно з пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Отже, положення пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною нормою, яка регулює питання строку звернення до суду саме у спорах щодо оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошового зобов`язання у разі попереднього використання платником податків процедури адміністративного оскарження.
У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальним щодо частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та має перевагу в застосуванні у податкових спорах щодо оскарження податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання платником податків процедури адміністративного оскарження. Відтак у такому випадку застосуванню підлягає саме встановлений пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України місячний строк звернення до суду.
При цьому положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, яким передбачено право платника податків оскаржити податкове повідомлення-рішення з урахуванням строків давності, не встановлює процесуального строку звернення до суду. Визначений статтею 102 Податкового кодексу України строк є строком давності, а не процесуальним строком звернення до адміністративного суду.
Таким чином, у разі попереднього адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення саме пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України визначає строк звернення платника податків до адміністративного суду.
Зазначений правовий висновок підтримано Великою Палатою Верховного Суду, у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Частиною 3 статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, процедура адміністративного оскарження закінчилася 27.05.2026 з отриманням підприємством рішення ДПС № 13837/6/99-00-06-03-01-06. Відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України позивач мав звернутися до суду протягом місяця після закінчення процедури адміністративного оскарження, тобто до 29.06.2026. Однак позов подано лише 17.07.2026, у зв`язку з чим позивач пропустив встановлений законом строк звернення до адміністративного суду.
Водночас, Верховний Суд у справі № 640/5645/19 (постанова від 23.09.2020) зазначив, що застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.
Тому позивач має право надати суду заяву про поновлення строку звернення з заявою, зазначивши поважність причин пропуску строку (якщо такі були) та подати суду відповідні докази.
З огляду на викладене суд вважає за необхідне залишити без руху дану позовну заяву, встановивши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків у 5 днів з моменту отримання копії ухвали шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом із доказами поважності причин його пропуску (якщо такі були).
Керуючись статтями ст. ст. 121-123, 161, 171 ч. 13, 241-243, 248, 256, 294 КАС, суд,
П О С Т А Н О В И В:
1. Позовну заяву - залишити без руху.
2. Встановити позивачеві пятиденний строк з дня отримання ухвали на подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом із доказами поважності причин його пропуску.
Матеріали відносно усунення недоліків позовної заяви у цій справі необхідно завчасно подати засобами підсистеми Електронний суд.
3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС.
4. Копію ухвали надіслати (надати) позивачу (його представнику).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 23.09.2026.
Суддя Сас Є.В.
Судове рішення № 140023334, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 18.09.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/28887/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: