Ухвала суду № 140023292, 24.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про визнання необґрунтованим відводу судді

24 вересня 2026 року м. Київ № 320/10127/26

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О. ознайомившись із матеріалами адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 доНедержавної некомерційної Професійної організації Національна асоціація адвокатів України в особі Ради адвокатів Українитретя особа Рада адвокатів міста Києва провизнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач / ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Недержавної некомерційної Професійної організації Національна асоціація адвокатів України в особі Ради адвокатів України (відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Недержавної некомерційної професійної організації Національна асоціація адвокатів України, в особі Ради адвокатів України, як розпорядника публічної інформації щодо невідображення в Єдиному реєстрі адвокатів України публічної інформації у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6355 від 04.04.2019 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва № 27 від 21.02.2019 року), для їх відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України (http://erau.unba.org.ua'), для загального доступу.

- зобов`язати Недержавну некомерційну професійну організацію Національна асоціація адвокатів України в особі Ради адвокатів України, як розпорядника публічної інформації, відобразити в Єдиному реєстрі адвокатів України публічну інформацію у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6355 від 04.04.2019 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва № 27 від 21.02.2019 року), для їх відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України (http://erau.unba.org.ua), для загального доступу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2026 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.

11 березня 2026 року позовну заяву фактично передано судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 відкрито провадження у справі, суд ухвалив розгляд справи здійснювати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення (виклику) учасників справи.

17 вересня 2026 року на електронному адресу Київського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Жукової Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2026 (суддя Жукова Є.О.) повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі №320/10127/26.

15 вересня 2026 року (зареєстровано 21.09.2026) через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Жукової Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2026 (суддя Жукова Є.О.) визнано необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Жукової Є.О. в адміністративній справі № 320/10127/26 та передано заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2026 (суддя Шевченко А.В.) відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Жукової Є.О. від розгляду справи №320/10127/26.

21 вересня 2026 року (зареєстровано 23.09.2026) через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Жукової Є.О.

В обґрунтування заяви зазначено, що існує сукупність обставин, які на переконання позивача, свідчать про наявність підстав для відводу судді Жукової Є.О. від розгляду адміністративної справи №320/10127/26. До зазначених обставин позивач відносить: тривалість перебування справи у провадженні; відсутність з боку позивача дій, які могли б затягнути розгляд; значення спору для позивача; попереднє звернення позивача про розгляд справи упродовж розумного строку; право на розгляд справи упродовж розумного строку; тощо.

Здійснюючи розгляд поданої заяви, надаючи оцінку викладеним в ній твердженням, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина 3 статті 36 КАС України).

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина 2 статті 36 КАС України).

Згідно із частинами 1, 2 статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (частина 3 статті 39 КАС України).

Разом з цим, суд зауважує, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

З наведеного слідує, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Частина 4 статті 39 КАС України передбачає: встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Аналіз наведених приписів свідчить про те, що законодавцем визначено вичерпний перелік підстав для відводу судді. При цьому, відвід повинен бути вмотивованим та заявленим у строк, що визначений частиною 3 статті 39 КАС України.

Не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді або ж припущення щодо зацікавленості судді в результаті справи.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 21.07.2025 року у справі 9901/57/21, від 10.07.2025 року у справі 990/264/24.

Отже, для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. При цьому, відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

В свою чергу, особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Зі змісту поданої заяви про відвід судді слідує, що фактично викладені в ній твердження зводяться до незгоди позивача із тривалим розглядом адміністративної справи №320/10127/26, що на його переконання «є достатнім для того, щоб виник об`єктивний сумнів щодо можливості подальшого розгляду справи суддею Жуковою Є.О. без виникнення у позивача сумнівів щодо своєчасності та об`єктивності такого розгляду.».

Суд наголошує, що сам по собі факт тривалого розгляду справи не може свідчити про небезсторонність судді, оскільки прямо не передбачений законом як підстава для відводу, і в контексті аргументів позивача та відповідно до обставин справи не викликає сумнівів у неупередженості або об`єктивності судді Жукової Є.О.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом (рішення у справах «Бараона проти Португалії», 1987 рік; «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Такими критеріями є:

1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки;

2) поведінка заявника;

3) поведінка державних органів;

4) перевантаження судової системи;

5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі.

Згідно з інформацією про показники часу, необхідного для розгляду справ і матеріалів, які надійшли до місцевих адміністративних судів та орієнтовною нормативною чисельність суддів за даними звітності за І півріччя 2026, оприлюдненою Радою Судді України (https://rsu.gov.ua/oas-2026_2-maps), до Київського окружного адміністративного суду за І півріччя 2026 надійшло 31 254 справ, а нормативний час необхідний для розгляду справ і матеріалів становить 261 057 годин. При цьому, чисельність суддів в Київському окружному адміністративному суді за нормативами повинна становити 318 суддів, проте станом на 30.06.2026 чисельність суддів з повноваженнями становить 29 суддів.

За вказаних обставин, розгляд судом адміністративної справи поза межами строків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, зумовлений надмірною навантаженістю суддів Київського окружного адміністративного суду, які знаходять в ситуації за якої не можливо дотримуватися процесуальних строків розгляду справ (заяв/клопотань) з об`єктивних причин.

Разом з тим, усі судді Київського окружного адміністративного суду докладають значних зусиль та роблять все можливе, щоб забезпечити справедливий, якісний і своєчасний розгляд справ (заяв/клопотань).

Підсумовуючи викладене, твердження викладені в поданій заяві про відвід судді, не викликають обґрунтованих сумнівів у неупередженості, необ`єктивності та заінтересованості в результаті розгляду справи судді Жукової Є.О. з огляду на відсутність будь-яких доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні відомості щодо порушення суддею Жуковою Є.О. гарантій неупередженості, тоді як стверджувальні судження позивача є бездоказовими, а наведені аргументи не відповідають критерію «об`єктивно обґрунтований».

Відповідно до частини 3 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частиною 4 цієї статті Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Отже, суд вважає за необхідне матеріали цієї справи передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 31, 36, 40, 236, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Жукової Є.О. в адміністративній справі № 320/10127/26.

2. Відповідно до статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передати заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Жукова Є.О.