Рішення № 140021991, 23.09.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 вересня 2026 р. Справа № 120/12121/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав на помилковість визначення спірним податковим повідомленням - рішенням від 30.06.2025 за №0947514-2412-0223-UA05120110000018679 податкових зобов`язань зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. Зокрема, вказав на невірне визначення контролюючим органом об`єкту оподаткування, а також розміру застосованих ставок відповідного податку.

Ухвалою від 17.09.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначив, що позивач є власником об`єкта нерухомого майна загальною площею 942,9 кв. м, у зв`язку з чим є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Відповідно до рішення Махнівської сільської ради від 27.06.2023 № 24-30-08 на 2024 рік для об`єктів житлової нерухомості встановлено ставку податку у розмірі 1 % від мінімальної заробітної плати за 1 кв. м. Відтак, контролюючим органом 30.06.2025 правомірно сформовано податкове повідомлення-рішення № 0947514-2412-0223-UA05120110000018679, яким визначено податкове зобов`язання за 2024 рік у розмірі 66 945,90 грн, розраховане виходячи із площі 942,9 кв. м, мінімальної заробітної плати 7100 грн та ставки 1 %. На думку відповідача, підстав для скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення немає.

В подальшому від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній підтримав заявлені позовні вимоги, вказав на необґрунтованість відзиву відповідача.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником житлового будинку та нежитлових будівель загальною площею 942,9 кв.м, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 . Право власності на відповідні об`єкти нерухомості підтверджується доданим до матеріалів позовної заяви копією свідоцтва про право власності від 12.08.2014, індексний номер: 25486524, серії НОМЕР_1 .

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.08.2014, індексний номер 25488385, відображені у вищезазначеному свідоцтві житловий будинок та нежитлові будівлі складаються з наступних частин:

- житловий будинок, А,а, загальна площа 164,9 кв.м., з яких житлова площа - 101,1 кв.м;

- будівля овочесховища, загальна площа 48,3 кв.м.;

- будівля для утримання сільськогосподарських тварин, загальна площа 287,5 кв.м;

- будівля складу, загальна площа 442,2 кв.м.

30.06.2025 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення - рішення №0947514-2412-0223-UA05120110000018679, яким позивачу визначено податкове зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 66945,90 грн. за податковий період 2024 року.

Із вказаного податкового повідомлення-рішення, об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно є відповідне майно, загальною площею 942,90 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 та яке належить позивачу на праві приватної власності. Застосовано ставку податку - 1 %.

На переконання позивача, вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Пунктом 6.3 статті 6 ПК України визначено, що сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

Статтею 265 ПК України встановлено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Порядок нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 ПК України.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Приписи пп.266.2.1 п.266.1 ст. 266 ПК України визначають, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України, база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Оскільки спірне майно складається як із житлового будинку, так і з нежитлових будівель, визначення податкового зобов`язання виходячи із всієї площі 942,9 кв. м та застосування до неї єдиної ставки 1 % потребує перевірки з огляду на вид кожного об`єкта нерухомості та ставки, встановлені рішенням органу місцевого самоврядування.

Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку встановлюються відповідним органом місцевого самоврядування залежно, зокрема, від типів об`єктів нерухомості. Отже, при визначенні податкового зобов`язання контролюючий орган повинен встановити вид кожного об`єкта нерухомості, який належить платнику податків, та застосувати до відповідної бази оподаткування ставку, встановлену для такого типу нерухомості.

Як встановлено судом, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до складу належного позивачу нерухомого майна входять житловий будинок загальною площею 164,9 кв. м, а також будівля овочесховища площею 48,3 кв. м, будівля для утримання сільськогосподарських тварин площею 287,5 кв. м та будівля складу площею 442,2 кв. м.

Таким чином, сама лише обставина належності зазначених об`єктів одному власнику не свідчить про те, що вони становлять один об`єкт нерухомості з єдиним видом та однаковим режимом оподаткування.

Зі змісту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вбачається, що контролюючим органом визначено єдину базу оподаткування у розмірі 942,90 кв. м та застосовано до всієї зазначеної площі ставку податку 1 %. При цьому у податковому повідомленні-рішенні не наведено розмежування площі житлової та нежитлової нерухомості, не зазначено окремих ставок щодо кожного виду нерухомого майна та не наведено розрахунку податкового зобов`язання щодо кожного об`єкта.

Такий підхід не відповідає наведеним положенням статті 266 ПК України, оскільки база оподаткування та ставка податку визначаються з урахуванням виду об`єкта нерухомості.

Крім того, при визначенні податкового зобов`язання щодо житлового будинку контролюючим органом не враховано передбачене підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України зменшення бази оподаткування житлової нерухомості на 120 кв. м для житлового будинку, що перебуває у власності фізичної особи. Вказане зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період.

Отже, визначаючи податкове зобов`язання позивача за 2024 рік, відповідач мав здійснити окремий розрахунок щодо належного позивачу житлового будинку та нежитлових будівель, із врахуванням їх виду, площі, ставок податку, встановлених відповідним рішенням Махнівської сільської ради, а щодо житлового будинку - також передбаченого законом зменшення бази оподаткування.

Водночас відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про проведення такого розмежованого розрахунку, а також не обґрунтовано правомірність застосування ставки 1 % саме до всієї площі 942,9 кв. м.

Суд зауважує, що обов`язок доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача. Відтак саме контролюючий орган повинен довести правильність визначення об`єкта та бази оподаткування, а також правильність застосованої ставки податку.

За наведених обставин суд доходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.06.2025 №0947514-2412-0223-UA05120110000018679 прийнято без належного визначення бази оподаткування та розрахунку податкового зобов`язання щодо кожного об`єкта нерухомого майна, а тому не відповідає вимогам законодавства та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від від 30.06.2025 за №0947514-2412-0223-UA05120110000018679.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Василенка Костянтина, 21, м. Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна