Рішення № 140021842, 23.09.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

23 вересня 2026 р. Справа № 120/8365/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крапівницької Н.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Вінницького Національного медичного університету ім. М.І. Пирогова

до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області

про визнання протиправними та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Вінницького Національного медичного університету ім. М.І. Пирогова до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування висновку.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 03.06.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-10-23-002617-а.

Ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Зокрема зазначив, що позивачем допущено порушення вимог підпункту 4 пункту 19 Постанови №1178.

Відповідач вказав на те, що зі змісту актів встановлення фактів додаткових робіт від 15.11.2024, від 28.01.2025, від 05.05.2025 більшість додаткових робіт є видимими та такими, що мали б бути передбачені в проєктно-кошторисній документації або виявлені під час ознайомлення підрядником із проєктно-кошторисною документацією та об`єктом вцілому.

На адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній підтримав позицію викладену у позовній заяві.

Відповідач скористався правом подання заперечень, в яких не погоджується з позицією позивача, викладеною в заявах по суті справи, та підтримує позицію викладену в відзиві на позовну заяву.

Ознайомившись з наявними матеріалами справи, суд встановив наступне.

Вінницьким національним медичним університетом ім. М.І. Пирогова (далі Замовник або Позивач) з ТОВ «Архітерра груп» (далі Підрядник) 23.10.2024 року укладено Договір підряду №23/10/24-1 (далі Договір) на виконання робіт з реконструкції будівлі навчально клінічного корпусу ВНМУ ім. М.І. Пирогова зі встановлення зовнішнього лікарняного ліфта по просп. Коцюбинського, 6 в м. Вінниця (далі Роботи з реконструкції).

Зазначений Договір був укладений із врахуванням підпункту 6 пункту 13 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі Особливості) .

23.10.2024 року на офіційному веб-порталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro" оприлюднено звіт про Договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю, додатки до нього та обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі, ідентифікатор закупівлі: UA-2024-10-23-002617-a за предметом закупівлі «Монтаж ліфтів та ескалаторів» (код ДК 021:2015 45313000-4).

Умовами Договору, а саме пунктами 1.1., 1.2., 1.3 розділу 1, пунктами 2.1., 2.2., 2.3. розділу 2, пунктом 21.1. розділу 21, підпунктом 3) пункту 20.1., пунктами 20.2., пунктами 20.3. розділу 20, передбачено наступне: «1.1. Згідно умов цього Договору Пiдрядник зобов`язується за завданням Замовника на свiй ризик виконати та здати йому в установлений цим Договором строк закiнченi роботи згідно п. 1.2 цього Договору, а Замовник зобов`язується надати Пiдряднику будiвельний майданчик (фронт робiт), передати необхідну для виконання робіт проєктну документацію, прийняти вiд Підрядника закiнченi роботи та оплатити їх. 1.2. Найменування робіт, що мають бути виконані Підрядником: «Реконструкція будівлі навчально клінічного корпусу ВНМУ ім. М.І. Пирогова зі встановлення зовнішнього лікарняного ліфта по просп. Коцюбинського, 6 в м. Вінниця» за предметом закупівлі «Монтаж ліфтів та ескалаторів» (код ДК 021-2015: 45313000-4) (надалі Роботи). 1.3. Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику визначені проектно-кошторисною документацією і можуть бути переглянуті в процесі виконання робіт у разі внесення змін до проектно-кошторисної документації у порядку, зазначеному у п. 53 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01 серпня 2005 року № 668 (надалі Загальні умови) з врахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі». 2.1. Підрядник повинен розпочати виконання Робіт протягом 3 днів з дня виконання Замовником зобов`язань щодо надання фронту Робіт. 2.2. Початок виконання робіт 23.10.2024 року завершення виконання робіт 31.12.2024 року, згідно затвердженого календарного графіку виконання Робіт, який є невід`ємною частиною Договору

2.3. Замовник може у разі необхідності прийняти рішення про уповільнення, зупинення або прискорення виконання Робіт із внесенням у встановленому порядку змін у Договір, у тому числі договірної ціни, шляхом укладання Додаткової угоди. 21.1. Цей Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2024 року, але у будь - якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. 20.1. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 3) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 20.2. Зміни до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, вказаних згідно п. 20.1. та оформляються шляхом укладання відповідної додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками обох Сторін, скріплюється печатками Сторін (за наявності) та є невід`ємною частиною Договору. 20.3. Пропозицію щодо внесення змін до Договору може зробити кожна із Сторін Договору.

У зв`язку з виникненням документально підтверджених об`єктивних обставин, пов`язаних із необхідністю виконання додаткових робіт та коригування проектно-кошторисної документації, сторонами договору підряду від 23.10.2024 №23/10/24-1 укладено додаткові угоди від 26.12.2024 №1, від 09.04.2025 №2 та від 10.05.2025 №3, якими продовжено строки виконання робіт та дії договору відповідно до 10.04.2025, 10.05.2025 та 31.07.2025. При цьому, за твердженням позивача, такі зміни не призвели до збільшення суми договору.

У якості документального підтвердження підстав для продовження строків виконання робіт позивач посилався, зокрема, на акти встановлення факту додаткових робіт, договір на виконання проектних робіт від 13.03.2025 №14/25, документи щодо коригування проектно-кошторисної документації, а також лист Підрядника від 05.05.2025 №05-05/тв. та акт від 05.05.2025 щодо встановлення факту виникнення додаткових робіт.

13.05.2025 Держаудитслужбою розпочато моніторинг процедури закупівлі UA-2024-10-23-002617-a. У ході моніторингу позивачу направлено запити від 14.05.2025 та 20.05.2025 про надання пояснень і документального підтвердження підстав для внесення відповідних змін до договору.

За результатами моніторингу 03.06.2025 відповідачем складено висновок, відповідно до якого, встановлено порушення вимог підпункту 4 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178. Відповідач дійшов висновку, що при укладенні додаткових угод від 09.04.2025 №2 та від 10.05.2025 №3 Замовником не підтверджено виникнення нових об`єктивних обставин, оскільки наведені обставини виникли після укладення додаткової угоди від 26.12.2024 №1, якою вже було продовжено строк виконання робіт та дії договору.

Не погоджуючись із зазначеним висновком, позивач звернувся до суду з даним позовом, вважаючи його протиправним та необґрунтованим.

Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності оскаржуваного висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад регулює Закон України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25.12.2015 року (далі Закон №922-VIII), метою якого, є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" №2939-XII від 26.01.1993 року (далі Закон №2939-XII), головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Також, відповідно до частини 1 статті 10 Закону №2939-XII, органу державного фінансового контролю надається право, серед іншого, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюється органом державного фінансового контролю у порядку, визначеному цим Законом. За результатами моніторингу орган державного фінансового контролю складає висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, який повинен містити, зокрема, опис встановленого порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а також зобов`язання щодо усунення такого порушення у разі його встановлення.

Таким чином, реалізуючі повноваження щодо здійснення моніторингу, орган державного фінансового контролю зобов`язаний не лише формально встановити невідповідність певних дій замовника вимогам законодавства, а й належним чином дослідити фактичні обставини проведення закупівлі, оцінити надані замовником документи та встановити наявність усіх передбачених законом ознак відповідного порушення.

Предметом перевірки у цій справі є правомірність висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 03.06.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-10-23-002617-а, зокрема в частині висновку про порушення замовником підпункту 4 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі Особливості).

Відповідно до підпункту 4 пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Отже, для правомірного продовження строку виконання договору на підставі наведеної норми необхідною є сукупність таких умов: наявність об`єктивних обставин; їх документальне підтвердження; причинно-наслідковий зв`язок між такими обставинами та необхідністю продовження строку виконання договору; а також відсутність збільшення суми договору внаслідок внесення відповідних змін.

При цьому положення підпункту 4 пункту 19 Особливостей №1178 не містять заборони на неодноразове внесення змін до строку виконання договору. Так само ця норма не встановлює, що після першого продовження строку сторони позбавлені можливості надалі змінювати такий строк у разі виникнення нових об`єктивних обставин.

Відтак, сам по собі факт укладення додаткової угоди №1, не виключав можливості укладення у подальшому додаткових угод №2 та №3.

При вирішенні питання про правомірність кожної наступної додаткової угоди необхідно встановити, які саме обставини існували на момент її укладення, чи були вони об`єктивними, чи підтверджені документально та чи спричинили необхідність відповідного продовження строку виконання робіт.

Із наведеного вбачається, що законодавчо значущим є не формальний факт наявності попередньої додаткової угоди, а фактична наявність на дату укладення наступної додаткової угоди обставин, які об`єктивно унеможливлювали виконання робіт у раніше встановлений строк.

При цьому суд звертає увагу, що продовження строку виконання робіт у цій справі не було здійснено позивачем довільно або виключно на підставі власного волевиявлення.

Матеріали справи свідчать про послідовне документування обставин, які виникали безпосередньо у процесі виконання договору.

Так, 15.11.2024 сторонами складено акт встановлення фактів додаткових робіт, яким зафіксовано необхідність виконання робіт, що не були передбачені первісним обсягом робіт.

Зазначені обставини були враховані при укладенні додаткової угоди №1 від 26.12.2024.

Водночас після укладення додаткової угоди №1 процес виконання робіт не припинився, а під час подальшого виконання договору було встановлено додаткові обставини, які потребували окремого документального оформлення.

Так, актом від 28.01.2025 зафіксовано додатковий комплекс робіт, необхідність виконання яких була встановлена вже у процесі подальшого виконання робіт.

Із цього документа вбачається, що виявлення додаткових робіт було пов`язане, зокрема, з роботами щодо систем опалення, водопостачання, вентиляції, гідроізоляції, окремих загальнобудівельних та електротехнічних рішень.

При цьому в зазначеному акті зафіксовано не лише сам факт необхідності виконання додаткових робіт, а й пов`язані з цим необхідність коригування проектної документації та вплив відповідних обставин на можливість завершення робіт у встановлений на той час строк.

Таким чином, наведений документ підтверджує виникнення у процесі виконання договору окремого комплексу обставин, які потребували додаткового часу для їх належного технічного та проектного оформлення.

Подальше укладення 13.03.2025 договору №14/25 на виконання проектних робіт є додатковим підтвердженням того, що питання, пов`язані з виявленими додатковими роботами, не обмежувалися лише їх фактичним виконанням на об`єкті.

Навпаки, після їх виявлення виникла необхідність у здійсненні проектних робіт щодо коригування проектної документації.

Зазначене має істотне значення для оцінки доводів відповідача.

Адже саме існування окремого договору на коригування проектної документації, подальше формування скоригованої проектно-кошторисної документації, локальних та об`єктних кошторисів, а також проведення експертизи свідчать про те, що остаточне визначення технічних рішень та обсягів відповідних робіт відбувалося вже в процесі виконання основного договору.

Отже, наявність на об`єкті певних конструктивних елементів або можливість візуального виявлення певних обставин сама по собі не означає, що на відповідний момент сторонам були відомі остаточні технічні рішення, обсяг робіт, необхідні матеріали, кошторисна вартість та необхідність внесення відповідних змін до проектної документації.

Саме тому для висновку про те, що певні роботи могли бути передбачені первісною проектно-кошторисною документацією, недостатньо встановити лише їх фізичну видимість на об`єкті.

Необхідно встановити, чи були відповідні роботи передбачені первісною проектною документацією, чи можна було на відповідний момент достовірно визначити необхідність та обсяг їх виконання, чи потребували вони зміни проектних рішень та чи вплинули об`єктивно на строк виконання робіт.

Належного аналізу цих обставин відповідач у межах моніторингу не здійснив.

Зокрема, відповідач не навів конкретного переліку робіт, які, на його думку, становлять «більшість» додаткових робіт та які нібито могли бути передбачені первісною проектно-кошторисною документацією.

Не встановлено відповідачем і того, які саме положення первісної проектно-кошторисної документації вже передбачали виконання таких робіт.

Не наведено також обґрунтування, якими конкретно документами підтверджується можливість встановлення замовником або підрядником повного обсягу таких робіт саме до укладення додаткової угоди №1.

Твердження про те, що «більшість додаткових робіт є видимими», за відсутності конкретизації не дає можливості перевірити правильність такого висновку.

Так, відповідач не визначив, які саме роботи він відносить до «більшості», які з них були видимими, які могли бути встановлені підрядником при первісному огляді об`єкта, а які потребували розкриття конструкцій, виконання певного етапу робіт, проведення технічного обстеження або розроблення відповідних проектних рішень.

Більше того, відповідач не навів аналізу причинного зв`язку між встановленими ним обставинами та строками виконання робіт.

Зазначене має істотне значення, оскільки для застосування підпункту 4 пункту 19 Особливостей №1178 недостатньо встановити лише факт існування певних робіт або можливість їх виявлення. Необхідно встановити, чи саме їх виконання, а також пов`язані з ними проектні та організаційні заходи спричинили необхідність продовження строку виконання договору.

У свою чергу, матеріали справи свідчать про послідовний розвиток відповідних обставин.

Спочатку додаткові роботи фіксувалися відповідними актами.

Надалі виникла необхідність у коригуванні проектної документації, у зв`язку з чим 13.03.2025 укладено договір № 14/25 на виконання проектних робіт.

Після цього позивачем було сформовано скориговану проектно-кошторисну документацію, яка включала, зокрема, зведений кошторисний розрахунок, об`єктний та локальні кошториси щодо відповідних додаткових робіт.

Крім того, 15.05.2025 укладено договір №03/0370 на проведення експертизи відповідної документації.

Зазначені обставини, у своїй сукупності, підтверджують, що процес належного оформлення додаткових робіт та коригування проектно-кошторисної документації був реальним та тривав у часі, а не був формальним обґрунтуванням уже прийнятого рішення про продовження строку.

Щодо додаткової угоди №2 суд зазначає, що на момент її укладення 09.04.2025 існували документально зафіксовані обставини, пов`язані з додатковими роботами та необхідністю коригування проектної документації, які виникли після укладення додаткової угоди № 1.

Відповідно, обставини, покладені в основу додаткової угоди №2, не могли бути автоматично ототожнені з обставинами, що були підставою для додаткової угоди №1.

Навіть якщо окремі додаткові роботи фактично були пов`язані з одним об`єктом будівництва та загальною необхідністю приведення фактичного стану об`єкта у відповідність із проектними рішеннями, це саме по собі не означає, що весь обсяг таких робіт був відомий сторонам на момент укладення додаткової угоди №1.

Навпаки, послідовність документального оформлення свідчить про те, що в процесі виконання договору встановлювалися нові обставини, які потребували окремого технічного опрацювання.

Таким чином, висновок відповідача про те, що обставини не є новими лише з тієї причини, що вони виникли після укладення додаткової угоди №1, не відповідає змісту підпункту 4 пункту 19 Особливостей № 1178.

Зазначена норма не вимагає, щоб об`єктивні обставини, які є підставою для продовження строку, виникли до укладення першої додаткової угоди.

Навпаки, якщо під час подальшого виконання договору виникли нові документально підтверджені обставини, які об`єктивно впливають на строк виконання робіт, вони можуть бути підставою для наступного продовження строку за умови дотримання інших вимог законодавства.

Аналогічні висновки стосуються додаткової угоди № 3 від 10.05.2025.

Безпосередньо перед її укладенням, 05.05.2025, підрядником направлено лист №05-05/тв та складено відповідний акт щодо додаткових робіт.

Зазначені документи свідчать про наявність обставин, які були встановлені безпосередньо в процесі подальшого виконання договору.

При цьому позивачем надано документи щодо скоригованої проектно-кошторисної документації та обсягів відповідних додаткових робіт.

Відповідачем не доведено, що зазначені у документах від 05.05.2025 обставини були повністю відомі сторонам на момент укладення додаткових угод № 1 або № 2, а також що їх остаточний обсяг та технічні рішення могли бути визначені раніше.

Суд також враховує, що додаткова угода №3 укладена 10.05.2025, тобто, безпосередньо після документального оформлення відповідних додаткових обставин 05.05.2025.

Така хронологія, навпаки, узгоджується з доводами позивача про те, що необхідність продовження строку була обумовлена фактичним перебігом виконання робіт та обставинами, які встановлювалися в процесі їх виконання.

Окремо суд звертає увагу на положення пункту 2.3 договору, яким сторони передбачили можливість прийняття Замовником у разі необхідності рішення про уповільнення, зупинення або прискорення виконання робіт із внесенням у встановленому порядку змін до договору шляхом укладення додаткової угоди.

Зазначене положення не звільняє сторони від дотримання імперативних вимог законодавства про публічні закупівлі, однак підтверджує, що сторони договору передбачили можливість коригування перебігу виконання робіт у разі виникнення відповідної необхідності.

У цій справі реалізація такого положення не була здійснена ізольовано від фактичних обставин виконання договору.

Навпаки, кожному наступному коригуванню строку передувало документальне оформлення обставин, пов`язаних із додатковими роботами та необхідністю виконання відповідних проектних і кошторисних заходів.

Суд також бере до уваги, що спірні зміни не призвели до збільшення суми договору.

Таким чином, одна з прямо встановлених підпунктом 4 пункту 19 Особливостей №1178 гарантій від зловживання можливістю продовження строку - недопущення збільшення суми договору - у цій справі дотримана.

Водночас суд не виходить із того, що сам факт відсутності збільшення ціни автоматично свідчить про правомірність продовження строку.

Однак ця обставина у сукупності з іншими документами має значення для оцінки фактичної мети та характеру внесених змін.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач використовував продовження строку для збільшення вартості закупівлі, зміни предмета договору на користь підрядника або отримання будь-якої іншої економічної переваги, не передбаченої первісним договором.

Натомість наявні документи свідчать про виникнення додаткових робіт та необхідність їх технічного, проектного і кошторисного оформлення.

За таких обставин саме відповідач, як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний був довести, що наведені позивачем документи не підтверджують об`єктивних обставин або що такі обставини не мали причинного зв`язку з необхідністю продовження строку.

Відповідачем не спростовано зміст актів встановлення додаткових робіт, не доведено недостовірності наведених у них відомостей, не спростовано факту укладення договору на коригування проектної документації, не надано оцінки скоригованій проектно-кошторисній документації та не доведено, що відповідні документи не були пов`язані з необхідністю продовження строку виконання робіт.

Натомість висновок про порушення зроблено переважно на підставі твердження про те, що відповідні роботи могли бути виявлені раніше.

Проте припущення про те, що певні роботи могли бути встановлені раніше, не є тотожним встановленню факту, що вони були відомі сторонам у конкретний момент, що їх обсяг та технічні рішення були визначені, а також що їх можна було врахувати при визначенні строку виконання робіт за попередньою додатковою угодою.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наявні у справі документи у своїй сукупності підтверджують існування під час виконання договору об`єктивних обставин, пов`язаних із виявленням додаткових робіт та необхідністю коригування проектно-кошторисної документації, які об`єктивно впливали на можливість завершення робіт у раніше встановлені строки.

Відтак, з цих мотивів, суд визнає протиправним і таким, що підлягає скасуванню висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 03.06.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-10-23-002617-а.

Щодо зобов`язальної частини висновку про результати моніторингу закупівлі, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов`язав здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів

Як вже зазначено судом вище, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини форми висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення (пункт 3 Розділу ІІІ Порядку №552).

Системний аналіз приписів Закону №922-VIII та розділу III Порядку №552, а також встановлених обставин справи дозволяє дійти висновку, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного висновку відповідачу не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов`язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі, а також, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, окремо зазначити структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку виявлені порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Разом з тим, оскаржуваний висновок за своїм змістом є рішенням суб`єкта владних повноважень, прийнятим в межах реалізації повноважень органу державного фінансового контролю, та визначає позивачу певні зобов`язання для виконання.

При цьому зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Вищевказане узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 10 грудня 2019 року по справі №160/9513/18 та від 05 березня 2020 року по справі №640/467/19.

Висновок є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, оскільки містить певні вимоги зобов`язального характеру, зокрема недопущення в подальшому порушень законодавства та оприлюднення через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття заходів.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), якого слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Суд зазначає, що визначення контролюючим органом такого способу усунення виявлених порушень як «здійснення заходів із забезпечення в подальшому недопущення встановлених порушень» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії.

Відповідач, приймаючи акт індивідуальної дії зобов`язального характеру про необхідність усунення правопорушення, повинен визначити імперативний обов`язковий спосіб його усунення.

Однак, відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач та не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Визначене контролюючим органом у спірному висновку зобов`язання не містить конкретних заходів до виконання, тобто є неконкретизованим, у пункті 3 частини висновку не встановлено спосіб його виконання: він не містить визначення переліку конкретних дій, які саме необхідні вчинити позивачу, які конкретні заходи слід вжити задля усунення порушень, а також таке формулювання виключає можливість відстежити виконання визначеного зобов`язання.

Пунктом 3 частини 2 статті 2 КАС України вказано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведеного та, ваховуючи встановлені обставини у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 3028 грн. судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 03.06.2025 № UA-2024-10-23-002617-а.

Стягнути на користь Вінницького Національного медичного університету ім. М.І. Пирогова судовий збір в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова (код ЄДРПОУ 02010669, вул. Пирогова, 56, м. Вінниця)

Відповідач: Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 40919605, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця)

Суддя Крапівницька Н. Л.

підпис

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар: