Ухвала суду № 140021268, 24.09.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5773/26

Провадження № 2/487/3697/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Карташевої Т. А.,

за участю секретаря судового засідання Самедової Р. Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останньої на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 5735463 в розмірі 13 368,00 грн, яка складається з: 2988,00 грн залишок за тілом кредиту, 4380,00 грн сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 6000,00 грн сума заборгованості за неустойку (штраф, пеня); вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.06.2025 між відповідачкою та ТОВ «МІЛОАН» укладено кредитний договір № 5735463 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток та інші засоби, відповідно до п. 6 кредитного договору, порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника. Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються ТОВ «МІЛОАН» позичальнику в безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачкою первісному кредитору з метою отримання кредиту.

На виконання умов кредитного договору первісним кредитором було перераховано відповідачці грошові кошти в сумі 3000,00 грн на банківську картку, вказану останньою у кредитному договорі.

27.01.2026 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27012026 та підписано реєстр боржників від 27.01.2026, відповідно до якого від первісного кредитора до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором.

З моменту отримання права вимоги до відповідачки, а саме з 27 січня 2026 року, позивачем не здійснювалося нарахування штрафних санкцій.

Після відступленню позивачу права вимоги відповідачка не здійснила жодного платежу за кредитним договором, таким чином вона має непогашену заборгованість за кредитним договором в сумі 13 368,00 грн, яка складається з: 2988,00 грн залишок за тілом кредиту, 4380,00 грн сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 6000,00 грн сума заборгованості за неустойку (штраф, пеня).

Дана сума підтверджується відомостями про щоденні нарахування та погашення, які долучені позивачем до матеріалів позовної заяви.

10.08.2028 відповідачка подала відзив на позову заяву, в якому заперечуючи факт підписання та укладення саме нею кредитного договору, посилаючись на протиправність нарахування відсотків та штрафних санкцій, просила витребувати у позивача (ТОВ «ФК ЕАПБ») та первісного кредитора ТОВ «МІЛОАН» технічний звіт (лог-файли) внутрішньої електронної системи «МІЛОАН», який підтверджує точний час реєстрації, ІР-адресу пристрою, з якого здійснювався вхід, та факт надсилання й верифікації одноразового SMS-ідентифікатора для договору № 5735463.

12.08.2026 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач, посилаючись на те, що надані ним докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження надання/перерахування коштів позичальнику та обґрунтування розміру боргу відповідачки за кредитним договором, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні не був присутнім, у позові просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка одночасно у відзиві на позовну заяву просила розглянути клопотання про витребування доказів та подальший розгляд справи проводити за її відсутності.

Дослідивши мтаеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст.81 ЦПК України).

Крім того, ч. 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з положеннями ст. 84 ЦПК учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Зі змісту позовної заяви та долучених до них доказів встановлено, що договір про споживчий кредит № 5735463, укладений 06.06.2025, графік платежів, який є додатком 1 до договору, заява на отримання кредиту, яка є додатком 2 до договору, паспорт споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 .

Проте, відповідачка у відзиві на позовну заяву заперечує факт укладення та підписання кредитного договору, вказуючи про те, що вона ніколи не реєструвалася на вказаних вебсайтах, не створювала особистого кабінету та не підписувала жодних угод за допомогою одноразового ідентифікатора. Наданий позивачем додаток 4 (заявка-анкета на отримання фінансового кредиту № 5735463) містить повністю недостовірні дані, які не мають ніякого відношення до відповідачки на дату нібито укладення правочину, а саме: вказаний у анкеті фінансовий номер телефону НОМЕР_1 ніколи відповідачці не належав, не перебував і не перебуває у її користування, зазначене місце роботи ТОВ «АРТІЛЬ ЛТД» є застарілою інформацією з відкритих джерел, яка на момент нібито оформлення договору (06.06.2025) не відповідала дійсності, подача заявки здійснювалася через ІР-адреси НОМЕР_2 , яка не має жодного процесуального чи технічного зв`язку з пристроями та мережами відповідачки.

Отже, для встановлення істини у справі та з метою виконання завдань правосуддя, суд може витребувати докази за клопотанням сторін у справі, а тому клопотання відповідачки необхідно задовольнити, витребувавши у позивача (ТОВ «ФК ЕАПБ») та первісного кредитора ТОВ «МІЛОАН» технічний звіт (лог-файли) внутрішньої електронної системи, який підтверджує точний час реєстрації, ІР-адресу пристрою, з якого здійснювався вхід, та факт надсилання й верифікації одноразового SMS-ідентифікатора для договору № 5735463.

Керуючись ст. 84 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідачки про витребування доказів задовольнити.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (офіційна електронна пошта 35625014eapb@gmail.com, місцезнаходження: 07400 Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, будинок 2), Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (офіційна електронна пошта info@amigo.gov.ua, місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська 17-21) технічний звіт (лог-файли) внутрішньої електронної системи «МІЛОАН», який підтверджує точний час реєстрації, ІР-адресу пристрою, з якого здійснювався вхід, та факт надсилання й верифікації одноразового SMS-ідентифікатора для договору № 5735463.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України, роз`яснити, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Строк виконання ухвали до 05.10.2026.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т. А. Карташева