Рішення № 140020983, 24.09.2026, Березанський районний суд Миколаївської області

24.09.2026 Справа № 469/642/26

2/469/849/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Гапоненко Н.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Позивач 28 травня 2026 року через систему "Електронний суд" звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №18074-12/2024 від 09 грудня 2024 року, укладеним між ТОВ "Стар Файненс Груп" та відповідачем, на загальну суму 21125,00 грн., у тому числі за тілом кредиту - 6500,00 грн., за відсотками - 7800,00 грн., за штрафом - 6825,00 грн., посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов"язань за вказаним кредитним договором, право вимоги за яким на підставі договору факторингу № 24032025 від 24 березня 2025 року перейшло до позивача, просив також стягнути з відповідача судовий збір у сумі 2662,40 грн., витрати на правову допомогу в сумі 8000,00 грн..

Позивач зазначав, що 09 грудня 2024 року між ТОВ "Стар Файненс груп" та відповідачем укладено кредитний договір, згідно з умовами якого відповідач отримав 6500,00 грн. строком на 120 днів із процентною ставкою, що становить 1,0% в день на залишок заборгованості. Через невиконання відповідачем грошових зобов`язань станом на дату закінчення строку кредитування заборгованість становить 21125,00 грн., у тому числі 6500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7800,00 грн. - відсотки, 6825,00 грн. - штрафи.

08 червня 2026 року суд відкрив провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач отримав копію ухвали про відкриття провадження 08 червня 2026 року, про що свідчать довідки про доставку електронного документу до кабінету позивача та його представника; поштове відправлення з копією ухвали про відкриття провадження, направлене судом на адресу відповідача, повернуте до суду без вручення 25 червня 2026 року у зв"язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, є підстави вважати, що вказані судові документи вручені відповідачу 25 червня 2026 року.

Крім того, відповідача повідомлено про перебування у провадженні суду цієї справи шляхом публікації оголошення на офіційній сторінці суду 03 липня 2026 року.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін тощо, відзиву на позов відповідач не надав.

За такого суд на підставі ч.5 ст.279 УЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

З матеріалів справи суд встановив, що 09 грудня 2024 року ТОВ "Стар Файненс Груп" та відповідач ОСОБА_1 уклали у електронній формі кредитний договір №18074-12/2024, підписаний позичальником електронним підписом Y319.

За вказаним договором ТОВ "Стар Фаненс Груп" надало відповідачеві фінансовий кредит в розмірі 6500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п.1.1.); кредит надається строком на 120 днів, дата надання кредиту 09 грудня 2024 року, наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, дата погашення кредиту 07 квітня 2025 року (п. 1.2.); денна процентна ставка становить 1,0% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 цього Договору (п.1.4.1.); кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта з використанням реквізитів платіжної картки НОМЕР_6 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту (п.1.6.); перед укладенням цього Договору товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу (п.2.1.); за користування кредитом товариством нараховуються виключно проценти, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною договору (п.3.1.); договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.2. договору (п.7.1.) (а.с.14-20); відповідач підписав електронним підписом з одноразовим ідентифікатором Y319 додаток до вказаного вище кредитного договору - Графік платежів (а.с.21).

Відповідач також підписав з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором W896 заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту (а.с.9-10)та Паспорт споживчого кредиту, у яких викладено вказані вище умови надання та повернення кредиту (а.с.11 на зв.-13)

Згідно з довідкою про ідентифікацію ТОВ "Стар Файненс Груп" підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено договір №18074-12/2024 від 09 грудня 2024 року ідентифікований товариством. Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор Y319, час відправки ідентифікатору позичальнику - 09 грудня 2024 року 10:58:37, номер телефону НОМЕР_2 (а.с.22).

З повідомлення ТОВ «ПЕЙТЕК» від 17 лютого 2026 року №3426_260217120832 вбачається, що на виконання договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № ФК-П-2022/02-3 від 22 лютого 2022 року, 09 грудня 2024 року об 11:00:07 перераховано кошти на суму 6500,00 грн. на платіжну картку клієнта, маска картки НОМЕР_3 , номер транзакції в системі iPay.ua - 589655391, призначення платежу: зарахування 6500,00 грн. на карту № НОМЕР_4 , кода авторизації банку на боці банку №140884, клієнт - ОСОБА_1 (а.с.23).

Перерахування кредитних коштів відповідачу підтверджено також повідомленням АТ "ПриватБанк" про те, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банком емітовано банківську картку № НОМЕР_4 , на яку за період 09 грудня 2024 року - 14 грудня 2024 року проведено зарахування коштів на суму 6500,00 грн. (а.с.53), та випискою з особового рахунку відповідача (а.с.54).

24 березня 2025 року між ТОВ "Стар Файненс Груп" (далі клієнт) та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" (далі фактор) укладено Договір факторингу №24032025, за умов якого ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" передає грошові кошти в розпорядження ТОВ "Стар Файненс Груп" (ціна договору) за плату, а ТОВ "Стар Файненс Груп" відступає ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості). Внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за договором, ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" заміняє ТОВ "Стар Файненс Груп" у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог ТОВ "Стар Файненс Груп" за кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами (а.с.25 на зв.-30).

Згідно з витягом Реєстру боржників до договору факторингу №24032025 від 24 березня 2025 року, за порядковим номером в реєстрі 1826 значиться відповідач ОСОБА_1 , який за кредитним договором №18074-12/2024 від 09 грудня 2024 року має заборгованість на загальну суму 20215,00 грн., а саме заборгованість за тілом кредиту - 6500,00 грн., заборгованість за відсотками - 6890,00 грн. та штрафи - 6825,00 грн. (а.с.30 на зв.).

11 травня 2026 року ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" направило на адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованість у сумі 21215,00 грн. (а.с.32 на зв.).

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно зі ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно з ч.2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми)про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 у справі №404/502/18, від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20.

З матеріалів справи вбачається, що сторони з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.

Відповідно до абзацу першого ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підставі ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 625 визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення первинним кредитором права вимоги за кредитним договором позивачеві відбулося за договором факторингу, який є чинними, ніким не оскаржений, визнаний недійсним не був, а тому позивач набув право на стягнення з відповідача заборгованості за відповідним кредитним договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи доведення позивачем набуття прав вимоги заборгованості до відповідача та порушення ним грошових зобов`язань, внаслідок чого виникла заборгованість, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, проте підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6500,00 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 6890,00 грн., усього в розмірі 13390,00 грн..

Доказів, які б спростовували правильність наданих позивачем розрахунків, матеріали справи не містять.

Позивач заявив також вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 6825,00 грн..

Згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє станом на день ухвалення цього рішення.

За таких обставин у задоволенні вимоги про стягнення штрафу необхідно відмовити.

Частиною 1 ст.133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог

На підставі ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 8000,00 грн., на підтвердження якого надав копію договору про надання правничої допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, копію акта №14546 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 11 травня 2026 року, детальний опис наданих послуг до акта №1456 від 11 травня 2026 року у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №18074-12/2024, згідно з якими позивачем та адвокатом Усенко М.І. визначено загальну вартість послуги з надання правничої допомоги у розмірі 8000,00 грн., який відповідачем не оспорюється, а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн. при ціні позову 21125,00 грн., судом задоволено вимоги на суму 13390,00 грн. (63,38%), тому з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1687,43 грн. та витрати з надання правничої допомоги у сумі 5070,40 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 258, 259, 263-265, 274 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_5 , банк отримувача АТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614, заборгованість за кредитним договором №18074-12/2024 від 09 грудня 2024 року в сумі 13390,00 грн., судовий збір в сумі 1687,43 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5070,40 грн., усього стягнути 20147 (двадцять тисяч сто сорок сім) гривень 83 копійки.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя