Рішення № 140020749, 24.09.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/2682/26

Провадження №2/149/1622/26

РІШЕННЯ

Іменем України

24.09.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

судді Гончарук-Аліфанової О. Ю.,

при секретарі Дигасеві І. В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Вінницької обласної ради до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство "Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова Вінницької обласної ради", про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину),

ВСТАНОВИВ:

Керівник Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області, діючи в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Вінницької обласної ради ради, звернувся з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: КНП "ВОКЛ ІМ. М.І. ПИРОГОВА ВОР", про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину).

Позовні вимоги мотивовані тим, що ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30 травня 2023 року у справі № 149/1030/23 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрито на підставі ст. 46 КК України у зв?язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою. Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12022020210000307 від 06 вересня 2022 року встановлено, що 06 вересня 2022 року близько 08:30 год. ОСОБА_1 , керуючи технічно-працездатним трактором МТ3-80, реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходячись на земельній ділянці будинку АДРЕСА_1 , проявив неуважність та безпечність до обстановки, яка склалася, порушуючи вимоги п.п. 2.3(б), 10.1, 10.9 Правил дорожного руху України, під час запуску двигуна та початком руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам, в результаті чого здійснив наїзд на ОСОБА_2 , яка стояла біля заднього лівого колеса транспортного засобу.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної події ОСОБА_2 згідно висновку експерта Хмільницького відділення Вінницького обласного бюро судово-медичних експертиз № 6 від 10 березня 2023 року, отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми тазу (переломи кісток тазу з розривом лобкового (лонного) симфізу та крижового відділу хребта, розрив сечового міхура), які належать до ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров`я. Вказані наслідки знаходяться у причинному зв?язку з порушенням водієм ОСОБА_1 вимог 2.3(б), 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_2 у період з 14 вересня 2022 року по 10 жовтня 2022 року та з 27 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року (30 ліжко-днів) перебувала на стаціонарному лікуванні КНП «Вінницька обласна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради». Загальні витрати на перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні становлять - 68 221,41 грн, у тому числі витрати на лікування за рахунок Національної служби здоров?я України із врахуванням вартості медикаментів становить - 61 697,17 грн, витрати на лікування за рахунок коштів обласного бюджету - 2 814,83 грн, інше (власні кошти, благодійні кошти, страховка, гуманітарна допомога) - 3 709,41 грн.

Враховуючи викладене, керівник Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області просив стягнути з ОСОБА_1 кошти витрачені на лікування потерпілої ОСОБА_2 у сумі 68 221,41 грн, з яких на користь держави в особі Національної служби здоров?я України - 61 697,17 грн та на користь держави в особі Вінницької обласної Ради - 6 524,24 грн.

Ухвалою суду від 05 серпня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) осіб. Відповідачу було надано 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження на подання відзиву на позов.

Копію вказаної ухвали суду, разом із копією позовної заяви з додатками, було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу його зареєстрованого місця проживання, які він отримав 15 серпня 2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням (R067247803561).

Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав.

Представники Вінницької обласної ради та Національної служби здоров`я України поданий керівником Хмільницької окружної прокуратури позов підтримали.

Дослідивши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову, зважаючи на таке.

Судом установлено, що ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30 травня 2023 року у справі № 149/1030/23 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрито на підставі ст. 46 КК України у зв?язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою (а.с. 49).

Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12022020210000307 від 06 вересня 2022 року, 06 вересня 2022 року близько 08:30 год. ОСОБА_1 , керуючи технічно-працездатним трактором МТ3-80, реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходячись на земельній ділянці будинку АДРЕСА_1 , проявив неуважність та безпечність до обстановки, яка склалася, порушуючи вимоги п.п. 2.3(б), 10.1, 10.9 Правил дорожного руху України, під час запуску двигуна та початком руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам, в результаті чого здійснив наїзд на ОСОБА_2 , яка стояла біля заднього лівого колеса транспортного засобу.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної події ОСОБА_2 згідно висновку експерта Хмільницького відділення Вінницького обласного бюро судово-медичних експертиз № 6 від 10 березня 2023 року, отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми тазу (переломи кісток тазу з розривом лобкового (лонного) симфізу та крижового відділу хребта, розрив сечового міхура), які належать до ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров`я. Вказані наслідки знаходяться у причинному зв?язку з порушенням водієм ОСОБА_1 вимог2.3(б), 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України.

Згідно з ч.ч. 3, 7 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, зокрема, ухвала суду про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_2 у період з 14 вересня 2022 року по 10 жовтня 2022 року та з 27 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року (30 ліжко-днів) перебувала на стаціонарному лікуванні КНП «Вінницька обласна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради». Загальні витрати на перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні становлять - 68 221,41 грн, у тому числі витрати на лікування за рахунок Національної служби здоров?я України із врахуванням вартості медикаментів становить - 61 697,17 грн, витрати на лікування за рахунок коштів обласного бюджету - 2 814,83 грн, інше (власні кошти, благодійні кошти, страховка, гуманітарна допомога) - 3 709,41 грн.

Витрати на лікування ОСОБА_2 не відшкодовані, КНП "ВОКЛ ІМ. М.І. ПИРОГОВА ВОР"до суду з позовом про стягнення понесених витрат не зверталось (а.с. 22-23).

З листа Національної служби здоров`я України від 24 березня 2026 року № 7770/2-17-26 слідує, що Національна служба здоров`я України не наділена повноваженнями представляти інтереси держави у справах про відшкодування коштів витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину. Разом з тим, не заперечують щодо звернення до суду органами прокуратури для відшкодування витрат на лікування потерпілих від кримінального правопорушення інтересах держави та готові до співпраці в межах повноважень (а.с. 26-28).

Відповідно до листа Вінницької обласної ради від 26 березня 2026 року № 3004-26, питання втягнення витрат на лікування осіб, які потерпіли від кримінального правопорушення, не належить до компетенції обласної ради, а вказане питання підлягає вирішенню в судовому порядку компетентними органами, відповідно до наданих їм повноважень (а.с. 31).

Згідно з частиною першою статті 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Частиною третьою статті 1206 ЦК України передбачено, що якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Як роз`яснено у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання (далі Порядок № 545), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року.

Цим Порядком передбачено, що сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених в стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно до пункту 2 Порядку №545 визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Згідно з пунктом 3 Порядку №545 визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі, коли при ухвалені вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства.

Суд зважає, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 було закрите, однак це не є підставою для звільнення його від обов`язку відшкодувати заподіяну ним шкоду.

Як слідує з матеріалів справи внаслідок дій ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Вінницька обласна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» в періоди з 14 вересня 2022 року по 10 жовтня 2022 року та з 27 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року. Загальна вартість її лікування становить 68 221,41 грн, з яких витрати на лікування за рахунок Національної служби здоров?я України із врахуванням вартості медикаментів становить - 61 697,17 грн, витрати на лікування за рахунок коштів обласного бюджету - 2 814,83 грн, інше (власні кошти, благодійні кошти, страховка, гуманітарна допомога) - 3 709,41 грн.

КНП «Вінницька обласна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» є комунальним закладом, власником (засновником) якої є Вінницька обласна рада.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Основ законодавства про охорону здоров`я» фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом. Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров`я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної та реабілітаційної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері. Фінансове забезпечення державних та комунальних закладів охорони здоров`я - бюджетних установ здійснюється відповідно до бюджетного законодавства.

Згідно з ст. 89 Бюджетного кодексу України видатки на фінансування лікарні широкого профілю, оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров`я, які належать відповідним територіальним громадам, для забезпечення надання медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету, а тому несплата коштів відповідачем суттєво зачіпає інтереси держави у зв`язку з недоотриманням коштів для фінансування закладів охорони здоров`я. Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Між КНП «Вінницька обласна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» (надавачем) та Національною службою здоров`я України (замовником) укладено договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій (а. с. 22-23)

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних інших медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

У п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» дається визначення програми медичних гарантій як програми, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами.

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення" (КПКВК 2308060) визначено "Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року №1086.

Тобто, в даному випадку послуги КНП «Вінницька обласна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено Національною службою здоров`я України як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України в сумі 61 697,17 грн, а інша частина коштів в сумі 6 524,24 грн - за рахунок обласного бюджету.

Зазначені витрати ОСОБА_1 в добровільному порядку відшкодовані не були, Вінницька обласна рада та Національна служба здоров`я України з позовами про відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_2 до суду не звертались.

Хмільницькою окружною прокуратурою було повідомлено Вінницьку обласну раду та Національну службу здоров`я України про намір прокурора звернутися до суду з даним позовом, однак жодних дій, які б свідчили про належне реагування, Вінницькою обласною радою та Національною службою здоров`я України вчинено не було.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що втручання Хмільницької окружної прокуратури з метою відновлення порушених майнових прав держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом є обґрунтованим та необхідним.

Частинами третьою, четвертою статті 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до вимог статті 131-1 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, у тому числі, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Підставою представництва прокурором інтересів держави у суді відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закону) є не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з статтею 1 Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).

Як було зазначено вище пункт 3 Порядку №545 містить пряму вказівку про те, що сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

Тобто, у даному випадку незалежно від причин не звернення з відповідним позовом закладу охорони здоров`я прокурор мав право на звернення з цим позовом на підставі закону.

Суд також звертає увагу, що відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятої 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, пункт 35).

У цьому випадку необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства й особи, винними діями, якої завдано шкоди здоров`ю потерпілого, на лікування якого витрачені кошти державного та місцевого бюджетів, та відновлення порушеного порядку відшкодування таких витрат, що відповідає принципу, закріпленому у Конституції України, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3).

Враховуючи те, що фінансування КНП "ВОКЛ ІМ. М.І. ПИРОГОВА ВОР"здійснюється за рахунок коштів обласного та державного бюджету, а тому відсутність відшкодування коштів, витрачених КНП "ВОКЛ ІМ. М.І. ПИРОГОВА ВОР", є порушенням прав громади Вінницької області в особі Вінницької обласної ради як органу, уповноваженому здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та Національної служби здоров`я України, яка є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми, які в свою чергу не вжили заходів щодо стягнення вищевказаних витрат, тому у прокурора наявні обґрунтовані підстави для звернення до суду з даним позовом.

Вказане також узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у справі № 308/1463/19 (провадження № 61-17459св24), відповідно до якої особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. Сума коштів стягується судом з обвинуваченого або особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.

Отже, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а стороною відповідача не надано жодного доказу на спростування доводів позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки витрати на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину у добровільному порядку ОСОБА_1 не відшкодовано.

Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до ст. 141 ЦПК України. Враховуючи, що прокуратура на момент звернення до суду була звільнена від сплати судового збору на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а позов задоволений, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 328,00 гривень.

Керуючись ст. 1166, 1206 ЦК України, Законами України «Про місцеве самоврядування», «;Про прокуратуру», «;Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року №545, ст. 12, 81-82, 141, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 кошти витрачені на лікування потерпілої внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення - ОСОБА_2 у сумі 68 221 (шістдесят вісім тисяч двісті двадцять одну) гривню 41 (сорок одну) копійку, з яких на користь держави в особі Національної служби здоров?я України - 61 697 (шістдесят одну тисячу шістсот дев`яносто сім) гривень 17 (сімнадцять) копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н 24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA978999980313080115000026011) та на користь держави в особі Вінницької обласної ради - 6 524 (шість тисяч п`ятсот двадцять чотири) гривні 24 (двадцять чотири) копійки ( р/р НОМЕР_2 , ЄДРПОУ 02011031).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення складено 24 вересня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Хмільницька окружна прокуратура Вінницької області, код ЄДРПОУ 02909909, місцезнаходження: вул. Чорновола В`ячеслава, 34, м. Хмільник Вінницької області), в інтересах держави в особі:

Вінницька обласна рада, код ЄДРПОУ 00022438, місцезнаходження: вул. Соборна, 70, м. Вінниця;

Національна служба здоров`я України, код ЄДРПОУ 42032422, місцезнаходження: просп. Степана Бендери, буд. 19, м. Київ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Комунальне некомерційне підприємство "Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова Вінницької обласної ради", код ЄДРПОУ 02011031, місцезнаходження: вул. Пирогова, 46, м. Вінниця.

Суддя: