Рішення № 140019916, 21.09.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.2026м. СумиСправа № 920/917/26

Господарський суд Сумської області у складі судді Короленко В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №920/917/26

за позовом Сумський обласний центр зайнятості (майдан Незалежності, буд. 3-1, м. Суми, 40030; код за ЄДРПОУ 03491406),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра Лабораторіз» (вул.Збройних сил України, буд. 41Б, кв. 521, м. Суми, 40005; код за ЄДРПОУ 44764731),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:

Акціонерне товариство Державний ощадний банк України (вул.Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, код за ЄДРПОУ 00032129),

про стягнення 96500,22 грн

установив:

21.07.2026 позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 96500,22 грн коштів мікрогранту, використаних не за цільовим призначенням, на рахунок Акціонерного товариства «Ощадбанк» (отримувач: АТ «Ощадбанк», код отримувача 00032129, надавач платіжних послуг отримувача: АТ «Ощадбанк», рахунок отримувача: НОМЕР_1 ), а також стягнути 2662,40 грн судового збору.

21.07.2026 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №920/917/26 призначено до розгляду судді Короленко В.Л.

23.07.2026 за електронним запитом суду сформована відповідь з ЄДРПОУ, за якою відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Астра Лабораторіз», зареєстрований як юридична особа з ідентифікаційним кодом 44764731 та місцезнаходженням: вул. Збройних сил України, буд. 41Б, кв. 521, м. Суми, 40005.

Ухвалою від 24.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/917/26 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.

04.08.2026 копія ухвали від 24.07.2026 у справі №920/917/26, надіслана відповідачу на адресу місцезнаходження за даними ЄДРПОУ (ТОВ «Астра Лабораторіз», вул. Збройних сил України, буд. 41Б, кв. 521, м. Суми, 40005), була повернута суду відділенням поштового зв`язку як невручена адресату.

18.08.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх №4274), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

19.08.2026 третя особа надіслала пояснення у справі (вх №4324), за якими просить врахувати дані пояснення при ухваленні рішення та здійснити розгляд справи без участі представника АТ «Державний ощадний банк України».

24.08.2026 позивач подав відповідь на відзив (вх №4374), в якій позивач позовні вимоги підтримав та просить позов задовольнити.

28.08.2026 відповідач подав заперечення (вх №4461), відповідно до яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Подані учасниками справи заяви по суті справи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Відповідно до статті 233 ГПК України за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи судом ухвалене рішення у даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

13.03.2023 між Акціонерним товариством «Ощадбанк» (далі уповноважений банк) та Державним центром зайнятості (далі ДЦЗ), керуючись Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 року № 738 (зі змінами) (далі - Порядок), укладено договір про взаємодію №2/19-23 (далі договір про взаємодію).

Відповідно до п. 2.1 договору про взаємодію предметом договору є механізм взаємодії ДЦЗ та уповноваженого банку під час надання Мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу відповідно до Порядку за рахунок коштів Фонду.

Згідно з п. 2.2 договору про взаємодію у межах договору про взаємодію ДЦЗ, як головний розпорядник коштів Фонду, здійснює надання Мікрогрантів через Уповноважений банк на підставі рішення ДЦЗ, яке оформлюється Наказом, прийнятим на підставі переліку висновків Уповноваженого банку, сформованого відповідно до Порядку та цього Договору про взаємодію (далі - Перелік висновків).

Відповідно до п. 2.3 договору про взаємодію уповноважений банк відкриває спеціальний рахунок для зарахування коштів на надання Мікрогрантів (далі - спеціальний рахунок), призначений для подальшого перерахування коштів Уповноваженим банком на рахунок отримувача (якщо отримувачем є фізична особа - на рахунок створений ним ММП), відкритий в уповноваженому банку для забезпечення супроводу видаткових операцій отримувача (далі рахунок отримувача).

Умови надання Мікрогрантів та вимоги до отримувачів, визначені у Порядку (п. 3.1 договору про взаємодію).

19.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Астра Лабораторіз» (код ЄДРПОУ 44764731) (далі відповідач), в особі директора Клименко Світлани Олександрівни, звернулося через Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Дія» із заявою №AVB014 на отримання гранту на власну справу на умовах Порядку №738.

Відповідно до бізнес-плану відповідача сума запиту на мікрогрант склала 486945,00 грн для придбання обладнання для здійснення господарської діяльності.

Згідно з наказом Державного центру зайнятості від 08.08.2025 №150, ТОВ «Астра Лабораторіз» надано мікрогрант у сумі 486945,00 грн, відповідно до умов Порядку №738. Додатком №1 до зазначеного наказу затверджено перелік заявників, які отримали позитивне рішення комісії та набрали найбільшу сукупну кількість балів в межах установленого ліміту фінансування. У цьому переліку заява ТОВ «Астра Лабораторіз» №AVB014 значиться під порядковим номером 21 із підсумковим скоринговим балом 206.

26.08.2025 відповідачем подано підписану заяву про приєднання до Договору про надання мікрогранту, форма якого затверджена наказом Міністерства економіки України від 06 липня 2022 року №1969.

Відповідно до преамбули договору про надання мікрогранту (далі договір) цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання АТ «Ощадбанк» Заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому цим договором. При укладанні цього договору Державний центр зайнятості (далі ДЦЗ) діє на виконання договору про взаємодію, укладеного між Міністерством економіки України, ДЦЗ та АТ «Ощадбанк» (далі - договір про взаємодію), та Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 (далі - Порядок).

Відповідно до розділу ІІ договору на виконання цього договору на підставі рішення ДЦЗ про надання мікрогранту, прийнятого до його укладання отримувачу відповідно до Порядку та договору про взаємодію надається мікрогрант у розмірі та порядку визначених умовами цього договору.

У пункті 1 розділу IV договору визначено, що використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору.

Згідно з п. 2 розділу IV договору отримувач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок отримувача).

Відповідно до п. 3 розділу IV договору отримувач реалізує бізнес-план протягом строку, визначеного в ньому.

Для використання коштів мікрогранту та оплати ними витрат отримувача, що відповідають цільовому призначенню мікрогранту, визначеному у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору та передбаченому бізнес-планом, отримувач подає до Уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанція, накладна тощо) та договір, укладений між отримувачем і постачальником (продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо. На підставі документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, Уповноважений банк забезпечує проведення операції з оплати витрат, які відповідають цільовому призначенню мікрогранту та бізнес-плану (п. 4 розділу IV договору).

Відповідно до п. 7 розділу IV договору для підтвердження цільового використання мікрогранту ДЦЗ через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача протягом трьох років з дня укладення отримувачем договору мікрогранту або до повного виконання обов`язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку. Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади. У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, витрачені кошти протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

Згідно з п. 2 розділу V договору відповідно до Порядку мікрогрант надається для покриття таких напрямів витрат:

1)придбання обладнання, необхідного для провадження господарської діяльності отримувачем, яке не підлягає відчуженню до виконання умов договору (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави);

2)закупівля ліцензійного програмного забезпечення, свійських тварин та птиці, багаторічних насаджень, саджанців, посівного матеріалу, сировини, матеріалів, товарів та послуг, пов`язаних з реалізацією бізнес-плану (такі витрати повинні становити сумарно не більше 50 відсотків розміру мікрогранту);

3)послуги маркетингу та реклами (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранту);

4)орендна плата за нежитлове приміщення (такі витрати повинні становити не більше 25 відсотків розміру мікрогранту);

5)орендна плата за обладнання (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранту);

6)лізинг обладнання, крім автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів особистого користування (такі витрати повинні становити не більше 50 відсотків загального розміру мікрогранту);

7)використання у підприємницькій діяльності прав інших суб`єктів господарювання (комерційна концесія).

Відповідно до п. 3 розділу V договору конкретні цілі використання коштів мікрогранту з переліку, визначеного пунктом 2 розділу V цього договору, зазначаються отримувачем в бізнес-плані. Використання коштів мікрогранту на покриття інших витрат забороняється.

У пунктах 1-2 розділу VI договору визначено, що отримувач має право: 1) на реалізацію бізнес-плану за рахунок коштів мікрогранту відповідно до умов Порядку, цього договору; 2) в процесі реалізації бізнес-плану використовувати кошти мікрогранту в строк визначений пунктом 2 розділу ІV цього договору для покриття напрямків витрат, визначених у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору; 3) звертатись до відповідного регіонального центру зайнятості та Уповноваженого банку для погодження внесення змін до бізнес-плану, у разі виникнення обставин, визначених у пункті 5 розділу IV цього договору.

Отримувач зобов`язується: 1) використати кошти мікрогранту для реалізації бізнес-плану на умовах, визначених Порядком та цим договором; 2) виконати обов`язкову умову; 3) не використовувати кошти мікрогранту на цілі, відмінні від тих, які визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору; 4) з метою здійснення моніторингу та контролю виконання умов цього договору надавати ДЦЗ (відповідному регіональному, міському, районному, міськрайонному центру зайнятості або відповідній філії регіональних центрів зайнятості, центральним та/або місцевим органам влади (у разі їх залучення)), доступ до місця провадження господарської діяльності отримувача, а також необхідну інформацію та документи, зокрема стосовно сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та створення робочих місць, протягом трьох років з дня укладення договору або до повного виконання обов`язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку; 5) повернути до Уповноваженого банку різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими відповідно до Порядку податками, зборами (обов`язковими платежами), єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невиконання обов`язкової умови; 6) повернути витрачені кошти мікрогранту протягом одного місяця до Уповноваженого банку у разі неможливості встановлення факту цільового використання або встановлення факту нецільового використання мікрогранту за результатами здійснення ДЦЗ моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору; 7) самостійно врегульовувати правовідносини з третіми особами, в тому числі в судовому порядку, які виникатимуть в процесі використання коштів мікрогранту та реалізації бізнес-плану; 8) відповідати за виконання будь-яких інших обов`язків, покладених на нього цим договором та Порядком; 9) до виконання умов цього договору не відчужувати обладнання, придбане за кошти мікрогранту (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього Уповноваженим банком відповідно до договору застави); 10) повідомити ДЦЗ щодо повернення суми мікрогранту у разі невиконання обов`язкових умов.

Відповідно до п. 3 розділу IV договору ДЦЗ зобов`язується вжити заходів необхідних для надання коштів мікрогранту у відповідності до умов цього договору та Порядку.

Згідно з п. 4 розділу VI договору ДЦЗ має право: через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості, а також із залученням відповідних центральних та/або місцевих органів влади (у разі необхідності), здійснювати моніторинг та контроль виконання умов договору (зокрема, шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача) протягом трьох років з дня укладення отримувачем договору або до повного виконання обов`язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку відповідно до Порядку; вимагати від отримувача необхідну інформацію та документи, зокрема стосовно сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та створених робочих місць тощо; вимагати повернення коштів мікрогранту та розірвати цей договір у випадках, передбачених його умовами.

Відповідно до п. 7 розділу VII договору у разі неможливості встановлення факту цільового використання або встановлення факту нецільового використання мікрогранту за результатами здійснення ДЦЗ моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору, витрачені кошти мікрогранту протягом одного місяця повертаються отримувачем до Уповноваженого банку.

Згідно з п. 8 розділу VII договору у разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється ДЦЗ та/або регіональним центром зайнятості в судовому порядку.

Укладання договору внаслідок приєднання ТОВ «Астра Лабораторіз» до умов договору, шляхом підписання заяви-приєднання, передбачає надання мікрогранту сумою 486945,00 грн, що перераховується на рахунок відповідача № НОМЕР_2 відкритого в АТ «Ощадбанк».

26.08.2025, підписавши заяву-приєднання до договору, відповідач в цілому прийняв зобов`язання отримувача мікрогранту за договором про надання мікрогранту.

18.09.2025 кошти мікрогранту в сумі 486945,00 грн були зараховані на спеціальний рахунок ТОВ «Астра Лабораторіз» в АТ «Ощадбанк», що підтверджується відповідним витягом з електронного реєстру мікрогрантів.

Позивач у позові зауважив, що заяви щодо зміни цільового призначення коштів мікрогранту від ТОВ «Астра Лабораторіз» до позивача не надходило, відповідно Державним центром зайнятості рішення щодо погодження зміни цільового призначення коштів мікрогранту не приймалося.

17.04.2026, відповідно до п. 21 Порядку, у межах реалізації функцій моніторингу та контролю за виконанням умов договору мікрогранту, Сумською філією Сумського обласного центру зайнятості проведено перевірку дотримання відповідачем умов договору.

Позивач зазначив, що відповідно до затвердженого бізнес-плану, ТОВ «Астра Лабораторіз» мало використати грантові кошти на обладнання у сумі 486945,00 грн, а саме: дистилятор Кьельдаля VelpScientifica (Італія) 312000 грн; спектрофотометр 83000 грн; ваги аналітичні 50189 грн; ваги лабораторні 36652 грн; гиря калібрувальна 5104 грн. Відповідно до виписки АТ «Ощадбанк» від 19.12.2025 та видаткових накладних відповідач витратив кошти мікрогранту на загальну суму 96500,22 грн. не за цільовим призначенням на закупівлю обладнання, яке не зазначене в бізнес-плані, а саме: р-Н метр лабораторний 31815,47 грн (видаткова накладна № ЛР030328 від 10.11.2025); комп`ютерні аксесуари та ноутбуки 38734,00 грн. (видаткова накладна №ХМФТ 1132-71169247 від 22.10.2025); сировину та матеріали для підприємницької діяльності 25950,75 грн (рахунок №Х0045308 від 17.12.2025 на суму 46447, 10 грн).

За результатами перевірки складено акт перевірки/огляду дотримання умов договору мікрогранту/гранту №87 від 17.04.2026 (далі акт), в якому зафіксовано факт використання коштів мікрогранту в сумі 96500,22 грн не за цільовим призначенням.

27.04.2026 відповідачем надані заперечення до акту, в яких відповідач зауважив, що усі закупівлі, проведені за грантові кошти, відповідають цілям бізнес-плану і напрямам, визначеним Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022р. №738, статтям витрат бізнес-плану (закупка лабораторного аналітичного обладнання) та зроблені в межах граничної суми мікрогранту; повністю виконано умову надання мікрогранту щодо створення 2 нових робочі місця; ТОВ «Астра Лабораторіз» станом на 31.03.2026 у повному обсязі виконало зобов`язання за договором надання мікрогранту щодо фактично сплачених податків, зборів, єдиних внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до норм Постанови КМУ №738; під час перевірки не було встановлено фактів нецільового використання коштів мікрогранту. Зобов`язання повернення коштів отримувачем мікрогранту, відображене в 3 абзаці сторінки 5 Акту, є помилковим і необґрунтованим, тому підстави для такого повернення відсутні.

06.05.2026, відповідно до наказу Сумського обласного центру зайнятості №56 «Про повернення коштів мікрогранту, використаних не за цільовим призначенням» ухвалено рішення про повернення 96500,22 грн мікрогранту, використаних не за цільовим призначенням, виплаченого ТОВ «Астра Лабораторіз».

08.05.2026 позивачем на адресу відповідача направлено претензію №05.2/791 із зазначенням підстав та реквізитів для повернення коштів мікрогранту.

05.06.2026 відповідач надав позивачу відповідь на претензію №26, за якою зауважив про безпідставність вимог щодо повернення 96500,22 грн мікрогранту.

З огляду на зазначене позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача 95500,22 грн коштів мікрогранту, що використані не за цільовим призначенням.

Частиною 1 статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У частині 1 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ЦК України правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

У частині 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ч. 1 ст. 617 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У частині 1 статті 629 ЦК України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до матеріалів справи між сторонами спору укладено договір про надання мікрогранту, порядок надання якого регулюється Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку цей Порядок визначає:

-умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб`єктам господарювання (далі - отримувач) у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі - мікрогрант);

-механізм використання коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття для надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу та коштів, передбачених Мінекономіки за бюджетною програмою Надання грантів для створення або розвитку бізнесу для надання безповоротної державної допомоги отримувачу у формі мікрогранту.

Пунктами 4 та 5 Порядку встановлено розмір мікрогранту, що може бути наданий, та напрями витрат, на покриття яких видаються мікрогранти, в т.ч.: мікрогранти надаються для покриття таких напрямів витрат: придбання меблів, обладнання, транспортних засобів (які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях), необхідних для провадження господарської діяльності, які не підлягають відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави); матеріалів, товарів та послуг, пов`язаних з реалізацією бізнес-плану (такі витрати повинні становити сумарно не більше 50 відсотків розміру мікрогранту).

Відповідно до абз 2 п. 7 Порядку виплата мікрогрантів отримувачам за рішеннями про надання мікрогрантів, прийнятими Державним центром зайнятості у попередньому бюджетному періоді, за якими в установленому порядку зареєстрована кредиторська заборгованість, здійснюється Мінекономіки у поточному бюджетному періоді за рахунок джерел, передбачених абзацом сьомим (у межах обсягу бюджетних асигнувань за відповідним напрямом) пункту 1 цього Порядку.

Заяву на отримання мікрогранту подають отримувачі (п. 8 Порядку).

Згідно з абз. 1-5 п. 9 Порядку заява формується отримувачем особисто або у відділенні уповноваженого банку засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) після проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу отримувача.

Заява формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, визначених пунктами 10 і 11 цього Порядку. Формування заяви закінчується накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. У заяві обов`язково зазначається уповноважений банк на вибір отримувача.

Невід`ємним додатком до заяви є бізнес-план, який формується отримувачем відповідно до Положення про бізнес-плани, що подаються для отримання фінансової державної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2025 р. № 1527 Деякі питання подання бізнес-планів для отримання фінансової державної підтримки.

Заяви, подані без бізнес-плану, не розглядаються.

Мінекономіки встановлює кінцеві строки подання заяв у межах календарного року, про що інформує Державний центр зайнятості.

Відповідно до абз. 4 п. 12 Порядку мікрогрант надається у безготівковій формі.

Згідно з абз. 1-3 п. 20 Порядку для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання.

У договорі мікрогранту обов`язково зазначаються обрані з переліку, визначеного пунктом 5 цього Порядку, напрями витрат, на покриття яких використовується мікрогрант, а також умови, невиконання або неналежне виконання яких є підставою для повернення отримувачем отриманих коштів. Умови укладеного договору мікрогранту є незмінними в частині виконання обов`язкових вимог, які діяли на момент укладення договору, крім випадків, визначених цим Порядком.

Обов`язковою умовою договору мікрогранту, крім надання мікрогранту отримувачам, визначеним абзацами другим та п`ятим пункту 4 цього Порядку, є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту.

Відповідно до абз. 1, 3, 6, 7 п. 21 Порядку Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості (далі - центр зайнятості) здійснює моніторинг та контроль за виконанням умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов`язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку.

У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, кошти в сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням, протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

Рішення про повернення мікрогранту приймаються регіональними центрами зайнятості.

Не вважається нецільовим використанням коштів мікрогранту: зміна моделі, марки, кількості, вартості предметів закупівлі, якщо такі предмети закупівлі за своїм функціональним призначенням є аналогічними зазначеним у бізнес-плані та відповідають напрямам витрат, визначеним пунктом 5 цього Порядку, і якщо зміна здійснена в межах суми наданого мікрогранту.

Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог законодавства. У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пункту 20 цього Порядку і цього пункту сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку (абзац 9, 10 пункту 21 Порядку).

Позивач зазначає, що за результатами проведеної перевірки дотримання відповідачем умов договору, на підставі якої складено акт, встановлено факт використання 96500,22 грн мікрогранту не за його цільовим призначенням та, як результат, прийнято наказ від 06.05.2026 №56 про повернення зазначеної суми коштів.

Разом з тим, відповідач проти зазначеного факту заперечує, зауваживши про недоведеність позивачем факту нецільового використання 96500,22 грн мікрогранту.

Відповідно до матеріалів справи та заперечень відповідача, викладених у відзиві та запереченнях, відповідач вважає, що позивачем не доведено нецільове використання коштів мікрогранту.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022р. №738, ТОВ «Астра Лабораторіз» 21.07.2025 подало заявку на отримання мікрогранту, і після проведення відповідних процедур, уповноваженими представниками Державної служби зайнятості було ухвалено позитивне рішення щодо надання гранту у сумі 486945,00 грн. На підставі цього 26.08.2025 у АТ «Ощадбанк» було підписано заяву про приєднання до умов договору про надання мікрогранту/гранту. 18.09.2025 кошти у сумі 486 945,00 грн було зараховано на рахунок ТОВ «Астра Лабораторіз».

Згідно з п. 5 Порядку мікрогрант надається для покриття різних напрямів витрат: придбання меблів, обладнання, транспортних засобів (які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях), необхідних для провадження господарської діяльності; закупівля ліцензійного програмного забезпечення, свійських тварин та птиці, багаторічних насаджень, саджанців, посівного матеріалу, сировини, матеріалів, товарів та послуг тощо.

Бізнес-планом, який було підготовлено та погоджено з Сумською філією Сумського обласного центру зайнятості, було передбачено використання коштів мікрогранту за напрямком придбання обладнання, яке буде використовуватися в комерційних та виробничих цілях, необхідних для провадження господарської діяльності. З урахуванням основного виду діяльності ТОВ «Астра Лабораторіз» - а саме надання послуг агрохімічного аналізу ґрунту, хімічного аналізу добрив, води тощо - під даним обладнанням розуміється лабораторне аналітичне обладнання (приладдя), а також допоміжні до нього пристрої для забезпечення їхньої роботи. Відповідно до цього, бізнес-планом було встановлено такі основні цілі:

-провести закупку необхідного лабораторного аналітичного обладнання;

-створити робочі місця хіміка-аналітика (2 од.);

-провести верифікацію нових методів дослідження ґрунту (визначення вмісту фосфору по Bray, Olsen, Mehlich-3) для збільшення обсягу надання агрохімічних послуг.

Бізнес-планом грантової заявки було передбачено закупку лабораторного аналітичного обладнання. Зокрема, дистилятора Кьельдаля Velp Scientifica (Італія), вартість якого на дату подачі заявки становила 312000,00 грн.

Відповідач зауважив, що за час розгляду заявки на отримання гранту вартість даного обладнання суттєво змінилась, і на дату фактичного надходження коштів мікрогранту 18.09.2025 становила 526598,58 грн, що перевищує повну грантову суму навіть без урахування витрат на інші позиції обладнання, що планувалось до закупівлі. Таким чином, відповідачем було прийняте рішення щодо придбання дистилятора іншої моделі менш високого класу PD 12R Lauda (Німеччина) вартістю 230773,62 грн. відповідач зазначив, що на відміну від приладу Velp Scientifica (містить вбудовану систему керування, лінії контролю якості води та автоматичних блокувань для позаштатних ситуацій), прилад PD 12R Lauda не є автоматичним, і для досягнення відповідності його апаратної складової та функціоналу є необхідним часткова його доукомплектація наступними елементами:

1)ноутбук: необхідний для здійснення управління та керування приладом, у т ч. рН- метром. Ноутбук у складі ACER Aspire, миші Logitech і пристрою для підключення комп`ютера до мережі було придбано відповідачем відповідно до видаткової накладної №ХМФТ-1132-71169247 від 22.10.2025 на суму 19367,00 грн. відповідач наголосив, що за допомогою ноутбука здійснюється керування аналітичним обладнанням, побудова калібрувальних графіків при здійсненні вимірювань, статистична обробка первинних даних аналітичних визначень, інтеграція результатів вимірювання до загально-лабораторної бази вимірювань та ін;

2)рН-метр лабораторний AB33PH-F: необхідний для контролю рН води з метою запобігання неправильної роботи дистилятора. Зазначене обладнання було придбано відповідачем відповідно до видаткової накладної №ЛР030328 від 10.11.2025 на суму 31815,47 грн. Застосовується для інших потенціометричних визначень в основній лабораторній діяльності, зокрема для визначення гідролітичної кислотності, обмінної та актуальної кислотності ґрунтів, буферного рН тощо. Керування рН-метром здійснюється за допомогою придбаного ноутбука;

3)лабораторний посуд: необхідний для проведення вимірювань рН з метою контролю якості роботи дистилятора для запобігання виходу його з ладу, що був придбаний відповідно до рахунку на оплату №Х0045308 від 17.12.2025. на суму 25950,75грн. Застосовується у загальній лабораторній практиці при виконанні інших аналітичних робіт.

Придбання дистилятора PD 12R Lauda разом з його доукомплектацією вищеперерахованим допоміжним обладнанням (що є його складовою частиною у розрізі забезпечення функціоналу) дозволило досягти необхідних апаратних характеристик з повною відповідністю цільовому призначенню даного обладнання, відображеному у бізнес-плані.

Разом з тим, відповідно до бізнес-плану грантової заявки, відповідачем було передбачено закупівлю спектрофотометра на суму 83000,00 тис.грн.

Відповідач наголосив, що станом на дату надходження коштів мікрогранту 18.09.2025 вартість даного обладнання (спектрофотометр ULAB 102) становила 78629,16 грн, але у дану комплектацію не входив комп`ютер для роботи зі спеціалізованим програмним забезпеченням спектрофотометра (без даного ПО робота є неможливою). З метою вирішення цієї проблеми, і для реалізації цілей бізнес-плану було придбано відповідачем:

1)ноутбук: необхідний для роботи з програмним забезпеченням ULAB 102 при проведенні спектрофотометричних досліджень із вимірювання оптичної густини та пропускної здатності монохромних розчинів. Ноутбук у складі ACER Aspire, миші Logitech і пристрою для підключення комп`ютера до мережі придбано відповідно до видаткової накладної №ХМФТ-1132-71169247 від 22.10.2025 на суму 19367,00 грн.

Відповідач наголошує, що цільове призначення спектрофотометричного обладнання (спектрофотометру разом з ноутбуком для його управління) не змінилось і відповідає заявленому у бізнес- плані.

Таким чином, суд погоджується з відповідачем, що зі сторони ТОВ «Астра Лабораторіз» було вжито усі необхідні заходи для забезпечення належного виконання умов договору про надання мікрогранту в умовах різкого зростання вартості лабораторного обладнання, що передбачалось закупити на дату подання заяви на отримання мікрогранту. Ноутбуки, що безпосередньо застосовуються для керування аналітичними приладами і фактично є їхньою частиною за функціональним призначенням, а також рН-метр лабораторний і лабораторний посуд є складовими лабораторного аналітичного обладнання і власне таким обладнанням, та повністю відповідають цілям витрат, передбаченим бізнес-планом, а саме закупка лабораторного аналітичного обладнання. Тобто кошти мікрогранту було використано саме на ті цілі/ напрямки, що були зазначені в бізнес-плані: для придбання обладнання, яке буде використовуватися в комерційних та виробничих цілях, необхідних для провадження господарської діяльності, а саме лабораторного аналітичного обладнання.

Пунктом 1 розділу VI Договору про надання мікрогранту зазначається необхідність звернення отримувача мікрогранту до регіонального центру зайнятості та Уповноваженого банку для погодження внесення змін до бізнес-плану у разі виникнення обставин, визначених у пункті 5 розділу IV цього Договору. Пункт 5 розділу IV Договору про надання мікрогранту передбачає внесення змін до бізнес-плану лише з однієї причини збільшення вартості предмету договору. Відповідно до матеріалів справи, збільшення вартості предмету договору не відбувалось; загальна сума на придбання обладнання відповідає вартості обладнання, передбаченої бізнес-планом, що відповідно також не створює підстав для внесення змін до бізнес-плану.

Відповідно до пункту 2 Положення про бізнес-плани, що подаються для отримання фінансової державної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 26.11.2025 №1527, бізнес-план має містити детальний опис проєкту, включаючи його мету, стратегію реалізації, фінансові прогнози, оцінку ризиків та очікувані соціально-економічні результати. Під проєктом, що реалізується в рамках бізнес-плану, розуміється сукупність заходів, спрямованих на досягнення визначеної мети суб`єкта малого і середнього підприємництва. З вищенаведеного вбачається, що бізнес-план є стратегічним документом, у якому відображуються загальні підходи до реалізації поставлених задач. Бізнес-планом не вимагається зазначення чіткого переліку об`єктів, які мають бути придбані у рамках його реалізації, а встановлюються цілі, стратегія реалізації проєкту тощо. Позивач помилково ототожнює бізнес-план з кошторисною документацією та специфікаціями до договорів постачання, які, на відміну від бізнес-плану, вимагають придбання саме того товару по вартості та на умовах, що вказані у даних документах.

Суд погоджується з відповідачем, що відхилення від структури витрат, визначеної бізнес-планом, зокрема у частині перерозподілу коштів між окремими статтями витрат, а також зміна статей витрат, не є безумовною підставою для висновку про їх нецільове використання, якщо такі витрати здійснені у межах напрямів, визначених пунктом 5 Порядку, відповідають цілям бізнес-плану та спрямовані на забезпечення та розвиток господарської діяльності отримувача гранту.

Відповідач наголошує, що усе придбане обладнання за своїм функціональним призначенням повністю відповідає заявленим цілям і напрямам витрат; воно фактично наявне і використовується у лабораторній практиці при здійсненні підприємницької діяльності, що узгоджується з цілями надання мікрогранту. Позивач не був позбавлений права проведення повноцінної перевірки дотримання умов договору мікрогранту у відповідності з Порядком для встановлення фактичних обставин реалізації бізнес-плану.

Пункт 21 Порядку передбачає, що не вважається нецільовим використанням коштів мікрогранту: зміна моделі, марки, кількості, вартості предметів закупівлі, якщо такі предмети закупівлі за своїм функціональним призначенням є аналогічними зазначеним у бізнес-плану та відповідають напрямам витрат, визначеним пунктом 5 цього Порядку, і якщо зміна здійснена в межах суми наданого мікрогранту.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не довів факту порушення відповідачем вимог Порядку та факту нецільового використання коштів мікрогранту, а саме: що напрями витрат не відповідають напрямкам, визначеним пунктом 5 Порядку та умовам п.2 розділу V укладеного між сторонами договору.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до матеріалів справи позивачем не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову. Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позову.

При ухваленні рішення у справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до платіжної інструкції від 14.07.2026 №6332 позивачем при зверненні до суду сплачено 2662,40 грн судового збору.

У статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати позивача суд покладає на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повне рішення складено 24.09.2026.

СуддяВ.Л. Короленко