Рішення № 140019803, 15.09.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026 Справа № 917/2365/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УНПК ОРАТА», 36014, м. Полтава, вул. Європейська, 2, оф. 312, код ЄДРПОУ 37863034,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УБС КРС», 36007, м. Полтава, вул. Заводська, 12-Б, кім. 203, код ЄДРПОУ 40023809,

про стягнення 3 240 270,49 грн,

Секретар судового засідання Токар А.В.

Представники сторін: згідно протоколу

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УНПК ОРАТА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УБС КРС» про cтягнення 3 240 270,49 грн, з яких 2 802 338,00 грн заборгованість за Договором надання послуг тампонажною технікою № УНПК/УБС КРС/СР/2018 від 01.10.2018 р., 437 932,49 грн пеня.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.01.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 17.02.2026 р.

У зв`язку з перебуванням судді Мацко О.С. на лікарняному, засідання суду в цей день не відбулося.

Ухвалою від 24.02.2026 р. призначено підготовче судове засідання на 19.03.2026 р.

19.03.2026 року суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 21.04.2026 р.

Ухвалами від 21.04.2026 р. та від 19.05.2026 р. розгляд справи відкладався на 19.05.2026 р. та 16.06.2026 р. відповідно.

У зв`язку з перебуванням судді Мацко О.С. у відпустці, засідання суду в цей день не відбулося.

Ухвалою від 22.07.2026 р. призначено підготовче судове засідання на 25.08.2026 р.

24.08.2026 року суд відклав розгляд справи на 15.09.2026 р.

Відповідач представництво в судове засідання 15.09.2026 р. не забезпечив.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач оплату за Договором надання послуг тампонажною технікою № УНПК/УБС КРС/СР/2018 від 01.10.2018 р. виконав не в повному обсязі та з порушенням встановлених у ньому строків, чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором та законом. Також позивач просив відшкодувати йому судові витрати та заявив про надання доказів у підтвердження розміру витрат на правову допомогу протягом 5 днів з дня прийняття рішення.

У відзиві від 30.01.2026 р. (вх. № 1141 від 30.01.2026 р.) відповідач визнав позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УНПК ОРАТА» у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УБС КРС» 2 802 338,00 грн основної заборгованість за Договором надання послуг тампонажною технікою № УНПК/УБС КРС/СР/2018 від 01.10.2018 р., а також, стверджуючи про відсутність доказів направлення рахунків на оплату вказаної заборгованості та, відповідно, ненастання строків її оплати, просив відмовити у задоволенні вимог позивача про стягнення з ТОВ «УБС КРС» пені у розмірі 437 932,49 грн.

Крім того, відповідач стверджував, що ТОВ «УБС КРС» перебуває у скрутному фінансовому положенні, має заборгованість по виплаті заробітної плати працівникам і нарахування, крім основного боргу, додаткової неустойки стане непомірним тягарем для подальшої господарської діяльності товариства.

04.02.2026 року до суду надійшла відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «УНПК ОРАТА» від 04.02.2026 р. (вх. № 1394), у якій позивач зазначив, що усі акти та розрахунки з боку відповідача підписав та скріпив печаткою директор ТОВ «УБС КРС» Камчатний Олександр Михайлович, без застережень, що прямо свідчить про те, що усі акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) і усі фактичні розрахунки виконання сервісних робіт по усім виконаним роботам (наданим послугам) наявні у відповідача, проте безпідставно не оплачені, що, в свою чергу, надає підстави позивачу нарахувати пеню, відповідно до умов п. 4.3. Договору № УНПК/УБС КРС/СР/2018 від 01.10.2018 р.

Крім того, позивач стверджує, що відповідач не наводить жодного у достатній мірі аргументованого доводу, який би надавав підстави зменшити розмір пені.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

01.10.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УНПК ОРАТА» до Товариством з обмеженою відповідальністю «УБС КРС» було укладено Договір надання послуг тампонажною технікою № УНПК/УБС КРС/СР/2018 (а. с. 41-45).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору відповідно до замовлення Замовника (ТОВ «УБС КРС»), Підрядник (ТОВ «УНПК ОРАТА») надає послуги спецтехнікою разом із кваліфікованими спеціалістами (операторами), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Також у додатках та додаткових угодах до Договору № УНПК/УБС КРС/СР/2018 від 01.10.2018 р. сторони узгодили тарифи на надання послуг спецтехнікою.

Згідно з п.п. 2.4-2.7 Договору обсяг послуг підтверджується добовим рапортом, складеним у двох примірниках, підписаним уповноваженими представниками Сторін. Один примірник залишається у Замовника, а другий примірник у Підрядника.

На підставі оформлених добових рапортів Підрядник складає та надає для підписання Замовнику акт приймання-передачі наданих послуг та рахунок на оплату різниці між фактичною вартістю наданих послуг та здійсненою попередньою оплатою або на повну суму наданих послуг у разі відсутності попередньої оплати, якщо таке було узгоджено Сторонами.

Замовник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання акту приймання-передачі наданих послуг, підписати даний акт або у той самий строк надати мотивовану відмову від підписання такого акту. У разі не підписання або не надання мотивованої відмови від підписання у вищезгаданий термін, акт приймання-передачі наданих послуг вважається підписаним та підлягає оплаті у повному обсязі.

Рахунок підлягає оплаті, шляхом перерахування грошових коштів Замовника на розрахунковий рахунок Підрядника, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту його направлення Замовнику.

Позивач вказує, що він надав відповідачу послуги за Договором надання послуг тампонажною технікою № УНПК/УБС КРС/СР/2018 від 01.10.2018 р. на суму 4 277 100,00 грн, однак останній за надані послуги розрахувався не в повному обсязі, що стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «УНПК ОРАТА» до суду з даним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УБС КРС» 3 240 270,49 грн, з яких 2 802 338,00 грн заборгованість за Договором надання послуг тампонажною технікою № УНПК/УБС КРС/СР/2018 від 01.10.2018 р., 437 932,49 грн пеня.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: Договір надання послуг тампонажною технікою № УНПК/УБС КРС/СР/2018 від 01.10.2018 р. з додатками, додаткові угоди до вказаного Договору, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та рахунки на оплату, платіжні документи, акти звірки взаємних розрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю «УНПК ОРАТА» до Товариством з обмеженою відповідальністю «УБС КРС» за Договором № УНПК/УБС КРС/СР/2018 від 01.10.2018 р., від 27.03.2025 р. до вказаного Договору, лист Товариства з обмеженою відповідальністю «УБС КРС» № 322 від 29.04.2025 р. та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов`язання за Договором № УНПК/УБС КРС/СР/2018 від 01.10.2018 р. щодо надання послуг на суму 2 902 338,00 грн. Так, судом досліджено акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 931 від 23.12.2024 р., № 932 від 26.12.2024 р., № 1 від 01.01.2025 р., № 2 від 01.01.2025 р., № 12 від 01.01.2025 р., № 13 від 03.01.2025 р., № 28 від 16.01.2025 р., № 29 від 16.01.2025 р., № 36 від 16.01.2025 р., № 68 від 05.02.2025 р., № 74 від 07.02.2025 р., № 82 від 13.02.2025 р., № 102 від 23.02.2025 р., № 103 від 23.02.2025 р., № 133 від 01.03.2025 р., № 134 від 01.03.2025 р. та № 131 від 02.03.2025 р. та встановлено, що вони мають всі необхідні реквізити, підписані сторонами та скріплені печатками, тож приймаються судом у якості належних доказів виконання позивачем умов Договору № УНПК/УБС КРС/СР/2018 від 01.10.2018 р. на вищевказану суму.

Позивач стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю «УБС КРС» не сплачено заборгованість за отриманий товар в розмірі 2 802 338,00 грн.

Як зазначено вище, відповідач визнав позовні вимоги ТОВ «УНПК ОРАТА» про стягнення заборгованості у вищезазначеному розмірі.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

З огляду на викладені обставини, враховуючи визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю «УНПК ОРАТА» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УБС КРС» 2 802 338,00 грн заборгованості за Договором надання послуг тампонажною технікою № УНПК/УБС КРС/СР/2018 від 01.10.2018 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Пунктом 4.3 Договору надання послуг тампонажною технікою № УНПК/УБС КРС/СР/2018 від 01.10.2018 р. визначено, що у разі прострочення оплати наданих послуг Замовник зобов`язаний сплатити на користь Підрядника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент такого прострочення, від вартості не оплачених в термін послуг за кожний день прострочення.

Позивачем наведено розрахунок пені за порушення грошових зобов`язань за Договором надання послуг тампонажною технікою № УНПК/УБС КРС/СР/2018 від 01.10.2018 р. в розмірі 437 932,49 грн за період з 06.06.2025 р. по 06.12.2025 р. (розрахунок в матеріалах справи, а. с. 5).

Однак, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виникнення у відповідача прострочення зобов`язання з 06.06.2025 р., а саме документи, що свідчили би про направлення Замовнику рахунків на оплату в порядку, передбаченому пунктом 2.5 Договору № УНПК/УБС КРС/СР/2018 від 01.10.2018 р., відсутні. Враховуючи положення укладеного сторонами договору, а саме - п.2.7, який встановлює строк оплати - 10 календарних днів з дня направлення рахунку замовнику, за відсутності доказів такого направлення рахунку, суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що є підстави для нарахування пені саме за період з 06.06.2025р. до 06.12.2025р. Доказів направлення (пред"явлення) відповідачу претензії чи вимоги про сплату коштів та можливості застосування у зв"язку з цим приписів ч.2 ст.530 ЦК України позивачем також не надано.

За відсутності таких доказів суд позбавлений можливості з`ясувати правильність наданого позивачем розрахунку пені, та його відповідність чинному на час початку розрахунку положенню ч.6 ст.232 ГК України.

Відтак, суд позовні вимоги про стягнення пені визнає недоведеними та відмовляє у їх задоволенні.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «УНПК ОРАТА» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УБС КРС» 2 802 338,00 грн заборгованості за Договором надання послуг тампонажною технікою № УНПК/УБС КРС/СР/2018 від 01.10.2018 р. У решті позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Заява про визнання позову була подана відповідачем 30.01.2026 року, тобто до початку розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, 50 % судового збору пропорційно частині суми позову, що була визнана відповідачем (2 802 338,00 грн), у розмірі 21 017,54 грн підлягають поверненню позивачу з бюджету відповідно до статті 130 ГПК України. Витрати зі сплати інших 50 % судового збору пропорційно частині суми позову, що була визнана відповідачем, а також решти судового збору в сумі у розмірі 6 568,97 грн покладаються на відповідача.

Роз`яснити позивачу, що з 07.01.2025 р. повернення судового збору здійснюється органами Казначейства виключно на підставі електронного подання, сформованого відповідним судом чи територіальним управлінням Державної судової адміністрації України. Таким чином, для формування Господарським судом Полтавської області електронного подання на повернення судового збору, позивачу необхідно надати суду вичерпну інформацію згідно з абзацом сьомим пункту 5 розділу I «Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 606 від 26.11.2024 р.

Позивач також зазначає, що він поніс витрати пов`язані з розглядом справи, а саме по оплаті поштової кореспонденції на загальну суму 1 500,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З системного аналізу норм чинного ГПК України будь-які дії учасника господарської справи, пов`язані із її розглядом судом, в тому числі надсилання документів, є процесуальною дією в розумінні п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України, а відтак і витрати, понесені такою стороною, відносяться до складу судових витрат.

За змістом ч. 2 ст. 128 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

У матеріалах справи міститься фіскальний чек про відправку відповідачу копії позовної заяви у даній справі з додатками на суму 100,00 грн. Інших доказів на підтвердження понесення Товариством з обмеженою відповідальністю «УНПК ОРАТА» витрат по оплаті поштової кореспонденції до суду не надано.

Отже, розмір витрат позивача на відправку поштової кореспонденції становить 100,00 грн. Зазначені витрати стосуються розгляду справи, тому підлягають відшкодуванню Товариством з обмеженою відповідальністю «УБС КРС».

Керуючись ст. 129, 130, 232, 233, 237, 238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УБС КРС» (36007, м. Полтава, вул. Заводська, 12-Б, кім. 203, код ЄДРПОУ 40023809) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УНПК ОРАТА» (36014, м. Полтава, вул. Європейська, 2, оф. 312, код ЄДРПОУ 37863034) 2 802 338,00 грн заборгованості за Договором надання послуг тампонажною технікою № УНПК/УБС КРС/СР/2018 від 01.10.2018 р., 27 586,51 грн судового збору, 100,00 грн судових витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «УНПК ОРАТА» (36014, м. Полтава, вул. Європейська, 2, оф. 312, код ЄДРПОУ 37863034) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 21 017,54 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією № 1082 від 23.12.2025 р.

5. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 24.09.2026 р.

Суддя О.С. Мацко