Рішення № 140019731, 23.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1547/26Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Волковій Ю.О.,

за участю представників сторін:

від позивача не з`явився;

від відповідача - Карпов І.О. (ордер серії ВН № 1579355 від 19.09.2025);

від третьої особи - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/1547/26

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РКНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача Садівничого товариства «Ветеран ОдВО» (67570, Одеська обл., Одеський р-н, с-ще Чорноморське, «Ветеран ОдВО» садівниче товариство, код ЄДРПОУ 22452352)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РКНОКПП НОМЕР_2 )

про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

27.04.2026 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Садівничого товариства «Ветеран ОдВО», в якій просить суд визнати недійсним та скасувати рішення про затвердження нової редакції Статуту Садівничого товариства «Ветеран ОдВО», що оформлено протоколом загальних зборів членів Садівничого товариства «Ветеран ОдВО» № 1 від 07.03.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на порушення її права як члена громадської організації, а саме права на участь у діяльності органу управління садівничого товариства, при затвердженні нової редакції статуту товариства 07.03.2021.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду.

06.05.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№ 15722/26), згідно якої останнім такі недоліки було усунуто.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 (суддя Цісельський О.В.) позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1547/26 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 02.06.2026.

19.05.2026 до суду від відповідача надійшла заява (вх.№17272/26), відповідно до якої останній не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки, СТ «Ветеран ОдВО» не має у своєму розпорядженні відомостей про направлення інформації позивачці ОСОБА_1 про скликання та проведення зборів товариства, порядок денний та направлення результатів зборів, у зв`язку з чим вважає, що права позивачки дійсно були порушені, та просить суд постановити рішення у підготовчому судовому засіданні у відповідності до приписів ст. 185 ГПК України.

25.05.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява (вх. №18017/26) про розгляд справи за її відсутності та за відсутності її представника.

01.06.2026 до суду від ОСОБА_2 надійшла заява (вх.№19016/26), відповідно до якої останній просив залучити його до участі у даній справі в якості третьої особи, враховуючи, що рішення суду по справі може вплинути на його права як члена товариства, оскільки він є членом СТ «Ветеран ОдВО» та відповідно є власником земельної ділянки, кадастровий номер 51227555900:02:002:0100, за адресою: АДРЕСА_3 , та йому випадково стало відомо про дану справу із сайту судової влади.

02.06.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення на заяву (вх.№19097/26), відповідно до якої остання просила суд відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про вступ у справу № 916/1547/26 як третьої особи, оскільки останнім не надано належних доказів, що він є членом товариства взагалі та зокрема станом на момент оскаржуваного рішення товариства від 07.03.2021, а також не конкретизує, на які саме права чи обов`язки та яким саме чином вплине майбутнє рішення, і не зазначає на боці якої сторони його слід залучити в якості третьої особи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2026, заяву ОСОБА_2 (вх. № 19016/26 від 01.06.2026) задоволено; залучено до участі у справі № 916/1547/26 ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача та відкладено підготовче засідання у справі на 23.06.2026.

08.06.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання (вх.№19776/26) про долучення до матеріалів справи документів наданих на виконання ухвали суду від 02.06.2026.

22.06.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання (вх.№21625/26) про долучення до матеріалів справи доказів отримання третьою особою матеріалів позовної заяви.

23.06.2026 до суду від третьої особи надійшла заява (вх.№ 21820/26), відповідно до якої останній просить суд закрити провадження у справі № 916/1547/26 на підставі ч.4 ст.231 ГПК України.

В обґрунтування поданої заяви третя особа зазначає, що оскаржувана позивачкою редакція статуту відповідача на сьогодні вже не діє, оскільки, 24.08.2025 року було проведено звітно виборчі Загальні збори членів СТ «Ветеран ОдВО», на яких прийнято протокол №1/2025 від 24.0.2025, яким внесено зміни до статуту товариства, зокрема, у п.5.1 за яким головою управління Садівничого товариства здійснюється органами управління, обраними як з числа членів товариства, так і осіб, що не є членами товариства, якщо таке рішення погодять на Загальних зборах, про що внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 15.09.2025, № реєстраційної дії 1005381070009015703, на підставі зазначеного третя особа вважає, що у справі №916/1547/26 відсутній предмет спору. Також, третя особа просив суд розгляду дану заяву за його відсутності.

Підготовче засідання, призначене ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2026 у справі № 916/1547/26 на 23.06.2026, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Цісельського О.В. у період з 22.06.2026 по 23.06.2026 включно у відпустці.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.06.2026 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 916/1547/26 за ініціативою суду на 30 днів та призначено підготовче засідання у справі на 14.07.2026.

08.07.2026 до суду від представника СТ «Ветеран ОдВО» надійшло клопотання (вх.№ 23831/26), згідно якого останній просив надати дозвіл на участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке задоволено ухвалою суду від 14.07.2026.

13.07.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява (вх.№24364/26) про розгляд справи за її відсутності та за відсутності її представника.

Судове засідання, призначене ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.06.2026 по справі № 916/1547/26 на 14.07.2026, не відбулося, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони сигналу повітряної тривоги в м.Одеса, про що секретарем судового засідання складено відповідно довідку.

З огляду на що, ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.07.2026 підготовче засідання у справі №916/1547/26 призначено на 30.07.2026.

В судовому засіданні 30.07.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 916/1547/26 та призначення її до розгляду по суті на 11.08.2026, про що ухвалою суду від 31.07.2026 повідомлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в порядку ст.120 ГПК України.

В судовому засіданні 11.08.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 01.09.2026, про що ухвалою суду від 12.08.2026 повідомлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в порядку ст.120 ГПК України.

В судовому засіданні 01.09.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 17.09.2026, про що ухвалою суду від 01.09.2026 повідомлено ОСОБА_2 , в порядку ст.120 ГПК України.

03.09.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява (вх.№29800/26) про розгляд справи за її відсутності та за відсутності її представника.

Разом з тим, розпорядженням керівника апарату суду Господарського суду Одеської області №493 від 03.09.2026, у зв`язку з відрахуванням наказом голови суду №16-к від 02.09.2026 судді ОСОБА_3 зі штату суду, відповідно до Указу Президента України №848/2026 від 01.09.2026 "Про призначення судді", статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України та на виконання пункту 10.6.4. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, затверджених рішенням зборів суддів від 20.03.2025 №916-1/2025 (зі змінами від 06.07.2026 №916-3/2026), - призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/1547/26.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2026 матеріали справи №916/1547/26 розподілено судді Мостепаненко Ю.І.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.09.2026 (суддя Мостепаненко Ю.І.) прийнято справу № 916/1547/26 до свого провадження; вирішено повторно розпочати розгляд справи по суті, із призначенням розгляду справи по суті на 23.09.2026.

В судовому засіданні 23.09.2026 представник відповідача проти задоволення позову не заперечував, з підстав викладених у заяві (вх.№17272/26 від 19.05.2026).

Позивач в судове засідання не з`явився, проте надіслав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача (вх. №24364/26 від 13.07.2026).

ОСОБА_2 у жодне судове засідання не з в`явився, при цьому про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду на його адресу: АДРЕСА_2 , що зазначена у відповіді № 22828732 від 02.06.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

В судовому засіданні від 23.09.2026 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього представника відповідача, суд встановив наступне.

Відповідно до витягу про реєстрацію в державному реєстрі правочинів №9807825 від 19.04.2011, ОСОБА_1 , на підставі договору дарування №786 від 19.04.2011, є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 5122755900:02:002:0001, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно витягу про державну реєстрацію прав №29986662 від 17.05.2011, ОСОБА_1 є власником садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до даних обліку членів Садівничого товариства «Ветеран ОдВО», ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 є членом СТ «Ветеран ОдВО» з 20.07.2012, що підтверджується довідкою СТ «Ветеран ОдВО» №20/04-26 від 20.04.2026 (Том1, а/с 11).

Згідно з статутом Садівничого товариства «Ветеран ОдВО» (в редакції від 2004 року), затвердженим рішенням загальних зборів (конференції) товариства від 25.04.2004, оформленим протоколом № 1, останнє є добровільною громадською організацією, що об`єднує громадян України, які бажають займатися садівництвом та городництвом на земельних ділянках, переданих їм у приватну власність (п. 1.1. статуту).

Товариство є юридичною особою з дня його державної реєстрації, має самостійний баланс, рахунки в банках, печатку, штампи, бланки та інші реквізити (п.1.5 статуту).

Пунктом 1.6. статуту передбачено, що у своїй діяльності товариство керується Конституцією України, Законом України «Про об`єднання громадян» та іншим чинним законодавством України.

Згідно п.1.7 статуту, внесення змін до статуту товариства здійснюється за рішенням загальних зборів товариства або уповноважених представників товариства, присутніх на цьому зборі.

Відповідно до п. 2.1 статуту, метою товариства є захист спільних інтересів своїх членів щодо раціонального ведення садівництва і городництва, як заходів підвищення фізичного загартування членів товариства, укріплення їх здоров`я, виховання в них бережного ставлення до природи, колективізму, взаємодопомоги, організація відпочинку членів товариства.

За змістом п. 3.1 статуту, членами товариства можуть бути громадяни України, які мають земельні ділянки у товаристві на правах приватної власності та які набули 16-річного віку.

Прийняття громадян в члени товариства і виключення з нього здійснюється згідно з письмовою заявою загальними зборами товариства за поданням правління (п.3.3 статту).

Відповідно до п. 3.5. статуту, до прав члена садівничого товариства належить, зокрема: брати участь в роботі загальних зборів (п.3.5.1); обирати і бути обраним в органи управління товариства (п.3.5.2); вимагати надання будь-якої інформації про фінансово-господарчу діяльність товариства, ознайомлюватись з роботою правління за період, який його зацікавив, шляхом вивчення договорів (п.3.5.3); створювати ініціативні групи для рішення питань, пов`язаних з життєдіяльністю товариства, які мають вплив на нормальне функціонування товариства, загальними зборами товариства за поданням правління (п.3.5.4); вийти зі складу товариства, передавши ділянку за своїм розсудом або залишивши ділянку в своїй власності (п.3.5.10).

Згідно п. 3.6 статуту, до зобов`язань члена садівничого товариства належить, зокрема: брати участь в роботі загальних зборів, виконувати інші обов`язки, передбачені статутом товариства, дотримувати правил внутрішнього розпорядку й співжиття.

Пунктом 5.1 статуту визначено, що управління садівничим товариством здійснюється на засадах самоуправління, широкої демократії та гласності, активної участі його членів в діяльності товариства. Систему органів управління товариством складають: вищий орган управління Загальні збори (збори уповноважених) товариства скликаються не менше чим 1 раз на рік; виконавчий орган управління Правління товариства; контрольний орган управління ревізійна комісія товариства.

Відповідно до п. 5.2. статуту, вищий орган управління садівничого товариства - загальні збори (збори уповноважених) товариства уповноважені вирішувати, зокрема, такі питання: прийняття, затвердження статуту товариства, внесення в нього змін та доповнень (під. «а»); прийняття рішень по використанню земель спільного користування і вільних ділянок за поданням правління товариства (під. «б»); прийом в члени товариства і виключення з нього (підп. «в»); обрання терміном на два роки правління садівничого товариства, головів правління товариства, голів правління і ревізійної комісії (підп. «г»); вирішення питання про припинення діяльності товариства (його реорганізації та ліквідації) (підп. «о»).

Згідно абз.2 п.5.2 статуту, Загальні збори правомочні вирішувати питання, якщо на зборах присутні більше половини всіх членів товариства, або обирає на загальному зборі уповноважених представників за нормою один уповноважений представник від п`яти членів товариства, які письмово довіряють йому своє право вирішального голосу.

Загальні збори за власним рішенням можуть делегувати частину своїх повноважень передбачених п.5.2 цього статуту, правління товариства (абз 3 п. 5.2 статуту).

За змістом п. 5.3 статуту, правління товариства обирає із свого складу голову правління, якщо не було обрано на зборах товариства і здійснює управління усією поточною діяльністю товариства з питань досягнення цілей і задач його діяльності.

Згідно п.5.4 статуту, члени товариства, обрані в правління зобов`язанні, зокрема, сповіщати членів товариства про наступні збори.

07.03.2021 відбулись загальні збори членів Садівничого товариства «Ветеран ОдВО», оформлені протоколом № 1.

Відповідно до змісту протоколу, всього на обліку 86 членів товариств, були присутні 48 членів товариства з правом голосу; реєстр осіб, які брали участь у загальних зборах додається, збори правомочні приймати рішення.

На порядок денний загальних зборів були поставлені наступні питання: 1) обрання головуючого та секретаря загальних зборів членів товариства; 2) прийняття рішення про затвердження нової редакції Статуту Садівничого товариства «Ветеран ОДВО»; визначення особи, що уповноважена представляти Садівниче товариство «Ветеран ОДВО» для здійснення реєстраційних дій з державної реєстрації змін до відомостей Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а саме, підписувати та подавати заяву); визначення осіб які уповноважені підписати нову редакцію Статуту Садівничого товариства «Ветеран ОДВО».

За результатами голосування загальними зборами були прийняті наступні рішення:

1) обрати головою загальних зборів членів Товариства ОСОБА_4 , секретарем загальних зборів членів Товариства ОСОБА_5 (за - одноголосно);

2) затвердити нову редакцію статуту Садівничого товариства «Ветеран ОдВО» (за - одноголосно);

3) затвердити ОСОБА_6 особою, яка матиме право представляти

СТ «Ветеран ОдВО» для здійснення реєстраційних дій, а також, заповнювати та підписувати заяву на державну реєстрацію змін (за - одноголосно);

4) уповноважити підписати нову редакцію статуту СТ «Ветеран ОдВО» головуючого загальних зборів ОСОБА_6 та секретаря загальних зборів ОСОБА_5 (за - одноголосно).

Згідно реєстру осіб, які брали участь в загальних зборах СТ «Ветеран ОдВО» (що є додатком до протоколу №1 загальних зборів СТ «Ветеран ОдВО» від 07.03.2021) вбачається, що у зборах брали участь 48 осіб.

Відповідно до наданого позивачем до матеріалів справи списку членів СТ «Ветеран ОдВО» (т.1, а/с 26-27), станом на 01.01.2023, членами товариства були 91 особа.

Згідно з статутом Садівничого товариства «Ветеран ОдВО», затвердженим рішенням загальних зборів товариства від 07.03.2021, оформленим протоколом № 1, останнє є непідприємницьким товариством основною метою якого не є одержання прибутку. Це добровільна громадська організація, що об`єднує громадян України, які бажають займатись садівництвом та городництвом на земельних ділянках, переданих їм у власність (п. 1.1. cтатуту).

Відповідно до п. 5.2. статуту вищий орган управління садівничого товариства загальні збори членів товариства (збори уповноважених) товариства скликаються не рідше ніж 1 раз на рік та уповноважені вирішувати, зокрема, такі питання: прийняття, затвердженнятатуту товариства, внесення в нього змін та доповнень (під. «а»).

За змістом підп. 5.2.1. п. 5.2. статуту у загальних зборах товариства беруть участь його члени особисто чи через уповноваженого представника за довіреністю. Кожний член товариства має один голос. Загальні збори правомочні вирішувати питання, якщо на зборах присутні більше половин всіх членів товариства. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Згідно з підп. 5.2.2. п. 5.2. статуту головує на засіданнях загальних зборів особа з числа членів товариства, обраний загальними зборами головуючим зборів. Хід загальних зборів протоколюється. Протоколи засідань загальних зборів ведуться секретарем загальних зборів, який обирається загальним зборами, підписуються головуючим і секретарем загальних зборів.

Відповідно до підп. 5.2.4. п. 5.2. статуту рішення загальних зборів приймаються шляхом голосування та вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала більшість від числа присутніх учасників загальних зборів; з питань, передбачених п. 5.2. (пп. «а», «о») рішення загальних зборів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як три четвертих присутніх учасників загальних зборів.

Пунктом 5.3. статуту визначено, що правління товариства є керівним органом товариства на період між загальними зборами, обирається з членів товариства терміном на 2 роки та виконує функції з управління його поточною, організаційною діяльністю з питань досягнення цілей і задач його діяльності.

Згідно з підп. 5.5.1. п. 5.5. статуту голова правління обирається з членів товариства загальними зборами членів товариства або за їх рішенням правлінням товариства раз на два роки, є підзвітним загальним зборам та підконтрольним правлінню товариства, за посадою вправі вносити на розгляд загальних зборів та правління товариства пропозиції з будь-якого аспекту діяльності товариства.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивачка посилається на порушення відповідачем порядку скликання та проведення загальних зборів членів СТ «Ветеран ОдВО» від 07.03.2021, а саме, неповідомлення її як члена товариства про скликання загальних зборів та не ознайомленням зі змістом нової редакції статуту.

Зазначене і стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із позовною заявою до Садівничого товариства «Ветеран ОдВО» про визнання недійсним та скасування рішення про затвердження нової редакції Статуту Садівничого товариства Ветеран ОдВО, що оформлено протоколом загальних зборів членів Садівничого товариства Ветеран ОдВО № 1 від 07.03.2021.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 80 ЦК Україн, визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.83 ЦК України, юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

Відповідно до ст.85 ЦК України, непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 89 ЦК України, до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом. Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Садівниче товариство «Ветеран ОдВО» зареєстрований в реєстрі як юридична особа з організаційно-правовою формою: громадська організація.

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань регулює Закон України «Про громадські об`єднання», який є спеціальним нормативним актом і застосовується до спірних правовідносин.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про громадські об`єднання», громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

За положеннями ч. 2, 3 ст. 1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Частиною 5 статті 1 Закону України «Про громадські об`єднання» передбачено, що громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про громадські об`єднання», дія цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань в Україні.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадські об`єднання» громадські об`єднання утворюються і діють на принципах: 1) добровільності; 2) самоврядності; 3) вільного вибору території діяльності; 4) рівності перед законом; 5) відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); 6) прозорості, відкритості та публічності.

За положеннями ч. 2 ст. 3 Закону України «Про громадські об`єднання» добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об`єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об`єднання або припиненні членства (участі) в ньому.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадські об`єднання», членами (учасниками) громадської організації, крім молодіжної та дитячої, можуть бути особи, визначені частиною першою статті 7 цього Закону, які досягли 14 років.

Статтею 11 Закону України «Про громадські об`єднання», визначено, що статут громадського об`єднання має містити відомості про: 1) найменування громадського об`єднання та за наявності - скорочене найменування; 2) мету (цілі) та напрями його діяльності; 3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об`єднанні, права та обов`язки його членів (учасників); 4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі керівні органи) громадського об`єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об`єднання, та її заміни (для громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи); 5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об`єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв`язку; 6) порядок звітування керівних органів громадського об`єднання перед його членами (учасниками); 7) порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об`єднання та розгляду скарг; 8) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об`єднання; 9) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об`єднання (у разі їх створення громадським об`єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи); 10) порядок внесення змін до статуту; 11) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об`єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

У статуті громадського об`єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об`єднання, що не суперечать закону.

Щодо повідомлення позивачки про скликання та проведення загальних зборів та порядок денний загальних зборів від 07.03.2021, суд зазначає наступне.

07.03.2021 відбулись загальні збори членів Садівничого товариства «Ветеран ОдВО», оформлені протоколом № 1, за результатами голосування загальними зборами було прийнято рішення, зокрема про затвердження нової редакції статуту Садівничого товариства «Ветеран ОдВО» (за - одноголосно).

Згідно п.5.4 статуту (в редакції від 2004 року), члени товариства, обрані в правління зобов`язанні, зокрема, сповіщати членів товариства про наступні збори.

Як встановлено судом, матеріали справи дійсно не містять доказів повідомлення позивачки про проведення загальних зборів членів Садівничого товариства «Ветеран ОдВО» від 07.03.2021.

Більш того, відповідач у своїй заяві (вх.№ 17272/26 від 19.05.2026) зазначив, що у розпорядженні товариства відсутні відомості щодо повідомлення позивачки про проведення зазначених загальних зборів, у зв`язку з чим останній просить суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 191 ГПК України, визнання відповідачем позову не є безумовною підставою для його задоволення, оскільки суд має перевірити чи не суперечить визнання відповідачем позову закону або порушує права чи інтереси інших осіб.

Суд звертає увагу на те, що Садівниче товариство є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень Садівничого товариства з питань спільного управління майном.

Визнання важливих для діяльності Садівничого товариства рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність Садівничого товариства, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх членів і самого Садівничого товариства. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів членів Садівничого товариства, з`ясуванню того, яке саме право учасника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.

Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності Садівничого товариства, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю учасників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного члена, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, наведеною у п. 96-98 постанови від 16.06.2023 у справі №904/1711/22.

Разом з тим, оцінюючи зазначені обставини, суд враховує, що з моменту проведення спірних загальних зборів минуло більше п`яти років, за цей період відбувалася зміна керівництва СТ «Ветеран ОдВО», що об`єктивно могло вплинути на збереження відповідних документів та відомостей щодо повідомлення ОСОБА_1 про проведення зборів.

Крім того, ні Законом України «Про громадські об`єднання», який регулював діяльність відповідача на час проведення спірних зборів, ні статутом Садівничого товариства «Ветеран ОдВО» в редакції 2004 року не було встановлено конкретного порядку повідомлення членів товариства про скликання загальних зборів та порядок денний таких зборів, зокрема не визначено форму такого повідомлення (поштовим відправленням, засобами телефонного зв`язку, шляхом розміщення оголошення тощо), а також строк, протягом якого члени товариства мають бути повідомлені про проведення зборів.

За таких обставин сама лише відсутність у матеріалах справи доказів персонального повідомлення позивачки про проведення загальних зборів 07.03.2021, з урахуванням значного проміжку часу, що минув з моменту їх проведення та відсутності визначеного нормативного способу і строку повідомлення членів товариства, не дає підстав для висновку про те, що недотримання саме персонального способу повідомлення позивачки є достатньою підставою для визнання недійсними та скасування рішення, прийнятих на зазначених загальних зборах.

Так, суд зазначає, що об`єктом захисту має бути порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права полягає в позбавленні його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Верховний Суд у постанові від 10.09.2020 у справі № 904/3368/18 зазначив, що завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (п.120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що крім порушення процедури скликання та проведення загальних зборів позивач зобов`язаний довести чим саме оспорювані рішення (їх зміст) порушують його права та/або законні інтереси, яким чином скасування рішень загальних зборів призведе до відновлення прав та/або інтересів позивача.

Тобто, наслідком задоволення позовних вимог має бути відновлення порушених, невизнаних чи оспорюваних прав позивача, на користь якого приймається відповідне рішення суду.

Водночас, важливим при вирішення спору у цій справі є також врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами всіх учасників, тобто інтересами позивача та досягненням основної мети діяльності садівничого товариства. Позивач, звертаючись із зазначеним позовом, повинен довести, які саме порушення були допущені, чи є вони такими, що їх неможливо усунути, яким саме чином порушуються його права чи законні інтереси як члена садівничого товариства, зазначити яке його право та у який спосіб може бути відновлено внаслідок задоволення цього позову, та обґрунтувати співмірність балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших членів. Суд зазначає, що інтереси окремого учасника можуть не збігатися з інтересами інших учасників, тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішень загальних зборів, суд має враховувати баланс інтересів усіх членів та самого СТ «Ветеран ОдВО», уникати зайвого втручання у питання створення і діяльності товариства, які вирішуються виключно загальними зборами (подібна позиція була викладена у постанові від 18 грудня 2025 року у cправі №910/11927/24).

Таким чином, суд зазначає, що позивачкою не доведено, яким саме чином оспорюване рішення загальних зборів порушує її права чи законні інтереси як члена садівничого товариства, яке саме її право підлягає відновленню та яким чином таке відновлення може бути здійснено шляхом задоволення заявлених позовних вимог. Також позивачкою не обґрунтовано, що визнання оспорюваного рішення недійсним є необхідним та співмірним способом захисту її прав та законних інтересів з урахуванням прав та законних інтересів інших членів товариства.

З огляду на викладене, суд не приймає визнання позову відповідачем, викладене у заяві вх. № 17272/26 від 19.05.2026, оскільки таке визнання саме по собі не є безумовною підставою для задоволення позову та не звільняє суд від обов`язку перевірити наявність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог.

Також, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивачка вказує, що за наявною інформацією на території товариства зареєстровано не 86 членів товариства, а 91, що звеличує кількість осіб, які приймали участь у оскаржуваних зборах становить 38+5=43. Отже, позивачка наголошує, що думка 43 членів товариства не була вислухана, вони не були повідомленні про Збори, порядок денний та результати,які були прийняті.

Згідно абз.2 п.5.2 статуту (в редакції 2004 року), загальні збори правомочні вирішувати питання, якщо на зборах присутні більше половини всіх членів товариства, або обирає на загальному зборі уповноважених представників за нормою один уповноважений представник від п`яти членів товариства, які письмово довіряють йому своє право вирішального голосу.

Як встановлено судом з матеріалів справи, на час проведення спірних загальних зборів членами товариства були 86 осіб. Відповідно до даних протоколу спірних зборів у зборах приймали участь 48 членів товариства, що також підтверджується реєстром присутніх на загальних зборах, який є додатком до протоколу №1 від 07.03.2021.

Таким чином, кількість присутніх членів товариства перевищувала половину від загальної кількості його членів, у зв`язку з чим суд доходить висновку, що спірні загальні збори були правомочними та проведені з дотриманням установлених статутом вимог щодо кворуму.

Посилання позивачки на те, що фактична кількість членів товариства становила 91 особу, не спростовують зазначеного висновку, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження такої кількості членів саме станом на 07.03.2021 суду не надано.

При цьому, питання щодо дотримання порядку повідомлення інших членів товариства про проведення загальних зборів може стосуватися їхніх прав та законних інтересів, однак саме по собі не свідчить про порушення прав чи законних інтересів позивачки та не є самостійною підставою для задоволення заявлених нею позовних вимог. З огляду на предмет спору та встановлені судом обставини, суд не вбачає підстав для надання окремої оцінки таким обставинам, як підстави для визнання недійсним оспорюваного рішення.

Отже, враховуючи вищевикладене та з огляду на усталену та послідовну практику Верховного Суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним рішення про затвердження нової редакції Статуту Садівничого товариства «Ветеран ОдВО», оформленого протоколом загальних зборів членів Садівничого товариства «Ветеран ОдВО» № 1 від 07.03.2021.

Щодо заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі (вх.№ 21820/26 від 23.06.2026), суд зазначає наступне.

23.06.2026 до суду від третьої особи надійшла заява (вх.№ 21820/26), відповідно до якої останній просить суд закрити провадження у справі № 916/1547/26 на підставі ч.4 ст.231 ГПК України.

В обґрунтування поданої заяви третя особа зазначає, що оскаржувана позивачкою редакція статуту відповідача на сьогодні вже не діє, оскільки, 24.08.2025 року було проведено звітно виборчі Загальні збори членів СТ «Ветеран ОдВО», на яких прийнято протокол №1/2025 від 24.08.2025, яким внесено зміни до статуту товариства, зокрема, у п.5.1 за яким головою управління Садівничого товариства здійснюється органами управління, обраними як з числа членів товариства, так і осіб, що не є членами товариства, якщо таке рішення погодять на Загальних зборах, про що внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 15.09.2025, № реєстраційної дії 1005381070009015703, на підставі зазначеного третя особа вважає, що у справі №916/1547/26 відсутній предмет спору.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Як встановлено судом, предметом спору у даній справі є визнання недійсним та скасування рішення про затвердження нової редакції Статуту Садівничого товариства «Ветеран ОдВО», що оформлено протоколом загальних зборів членів Садівничого товариства «Ветеран ОдВО» № 1 від 07.03.2021, з підстав неповідомлення позивачки про скликання та проведення загальних зборів та порядок денний загальних зборів від 07.03.2021.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що сам факт затвердження товариством у подальшому нової редакції Статуту СТ «Ветеран ОдВО» не свідчить про відсутність предмета спору, оскільки предметом оскарження у справі №916/1547/26 є рішення загальних зборів від 07.03.2021 та дотримання порядку його прийняття.

Таким чином, на момент звернення позивачки до суду предмет спору існував та не припинив існувати на час розгляду справи, у зв`язку з чим підстави для закриття провадження у справі відповідно до п. 2 ч.1 статті 231 ГПК України відсутні.

За таких обставин у задоволенні заяви третьої особи про закриття провадження у справі слід відмовити.

В цей же час, аналізуючи питання обсягу щодо надання оцінки кожному з аргументів доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд керується висновками, викладеними Європейським судом з прав людини, який у справі Серявін та інші проти України, які зводяться до того, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд, дійшов висновку про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, у зв`язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.

Приймаючи до уваги відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати на підставі ст.129 ГПК України покладаються на позивачку.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 24.09.2026.

Суддя Ю.І. Мостепаненко