Рішення № 140019546, 14.09.2026, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м.Харків Справа № 913/53/26

Провадження №19/913/53/26

За позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001)

до відповідача-1 - Фермерського господарства "Форвард" (с. Мирне, Білокуракинський район, Луганська область, 92212)

відповідача-2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

відповідача-3 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 447 142 грн 76 коп.,

Суддя Господарського суду Луганської області - Косенко Т.В.

Секретар судового засідання - Ірметова А.Ю.

У засіданні брали участь:

від позивача: Лук`яненко К.Г., адвокат, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 15.06.2019 КС №7871/10; довіреності від 02.01.2026 №19/4-02/20 (в режимі відеоконференції);

від відповідача-1: представник не прибув;

від відповідача-2: представник не прибув;

від відповідача-3: Наконечна Д.О., адвокат, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 27.07.2026 №1432, доручення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, які визначені пунктами 1-2, 9-23, 26-29 ч.1 ст.14 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" від 03.06.2026 №017/07-5/6557.

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (далі - АТ "Ощадбанк") 24.04.2026 через систему "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом (зареєстрований відділом документального забезпечення роботи суду 27.04.2026) до відповідача-1 - Фермерського господарства "Форвард" (далі - ФГ "Форвард" ), відповідача-2 - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), відповідача-3 - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) про солідарне стягнення з відповідачів простроченої перед державою заборгованості за кредитом за договором кредитної лінії від 09.02.2022 №506_055, укладеним між АТ "Ощадбанк" та ФГ "Форвард", та залученим під державну гарантію на портфельній основі у розмірі 447 142 грн 76 коп.

Позов обґрунтований невиконанням відповідачем-1 зобов`язань за договором кредитної лінії від 09.02.2022 №506_055 в частині повернення наданих під державну гарантію на портфельній основі кредитних коштів, виконання зобов`язань за яким забезпечено договорами поруки від 09.02.2022 №506_055/31, який укладений між АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_1 , від 09.02.2022 №506_055/32, який укладений між АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_2 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2026 справа передана на розгляд судді Косенко Т.В.

Ухвалою від 04.05.2026 позовну заяву АТ "Ощадбанк" залишено без руху.

Ухвалою від 18.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 08.06.2026.

Ухвалою від 08.06.2026 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 13.07.2026.

29.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву від 29.06.2026, в якому він зазначає, що оскільки місцем державної реєстрації позичальника ФГ "Форвард" є тимчасово окупована територія Луганської області, то відповідно до ст.13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" кредитний договір та договір поруки є нікчемними.

Відповідач-3 зазначає, що заборгованість за кредитним договором виникла внаслідок військової агресії Російської Федерації та посилається на форс-мажорні обставини.

Крім того, ФГ "Форвард" у період з 28.02.2022 по 02.01.2024 здійснювало платежі по частковому погашенню заборгованості.

08.07.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі від 07.07.2026 №55/5.3-03/93530/2026, в яких останній зазначає, що між АТ "Ощадбанк" та ФГ "Форвард" укладено договір кредитної лінії від 09.02.2022 №506_055 та між АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_2 укладений договір поруки від 09.02.2022 №506_055/32 до початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації - 09.02.2022 та до тимчасової окупації частини території України і тому дані правочини не є нікчемними. Після 24.02.2022 додаткові угоди до вищезазначених правочинів не укладалися.

ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_1 є учасниками і керівниками ФГ "Форвард" і з серпня 2022 зареєстровані як внутрішньо переміщені особи. За цей час вони мали усі можливості для зміни податкової адреси ФГ "Форвард", проте не зробили цього з метою ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами.

Наявність форс-мажорних обставин (військові дії, окупація), на які посилається відповідач-3 є підставою лише для не застосування до нього заходів відповідальності (сплата неустойки: пені та штрафів), але не є підставою для звільнення від виконання основного зобов`язання.

У відзиві відповідач -3 посилається також на те, що ФГ "Форвард" з 28.02.2022 по 02.01.2024 здійснювало платежі по частковому погашенню заборгованості. Проте дана інформація не стосується даної справи, оскільки предметом позову є стягнення заборгованості перед державою за сплаченою державою сумою гарантованого платежу, відповідно до умов договору гарантії.

Суд розглянув та долучив до матеріалів справи додаткові письмові пояснення.

Ухвалою від 13.07.2026 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 03.08.2026.

24.07.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-3 від 24.07.2026, в якій він зазначає, що між АТ "Ощадбанк" та ФГ "Форвард" укладено договір кредитної лінії №506_055 та між АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_2 укладений договір поруки №506_055/32 до початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації - 09.02.2022 та до тимчасової окупації частини території України.

Село Озерне Білокуракинського району Луганської області було окуповане 05.03.2022, що є загальновідомою інформацією, після укладення кредитного договору та договору поруки. В Україні, згідно із Законом "Про забеспечення прав і свобод громадян та правий режим на тимчасово окупованій території України", офіційною датою початку тимчасової окупації вважається 24.02.2022. З огляду на викладене вищезазначені правочини не є нікчемними. Після 24.02.2022 додаткові угоди до вищезазначених правочинів не укладались.

ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_1 є учасниками і керівниками ФГ "Форвард" і з серпня 2022 зареєстровані як внутрішньо переміщені особи. За цей час вони мали усі можливості для зміни податкової адреси ФГ "Форвард", проте не зробили цього з метою ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами.

Наявність форс-мажорних обставин (військові дії, окупація), на які посилається відповідач-3 є підставою лише для не застосування до нього заходів відповідальності (сплата неустойки: пені та штрафів), але не є підставою для звільнення від виконання основного зобов`язання.

Суд розглянув та долучив до матеріалів справи відповідь на відзив.

Ухвалою від 03.08.2026 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 17.08.2026.

Ухвалою від 17.08.2026 оголошено перерву в розгляді справи по суті в судовому засіданні до 14.09.2026.

У судовому засіданні 14.09.2026 представники позивача та відповідача-3 брали участь у режимі відеоконференції, представники відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання не прибули, відзивів на позовну заяву не подали, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом розміщення повідомлень на сайті судової влади, що підтверджується відповідними роздруківками.

Суд зауважує, що у відповідачів-1, 2 відсутній зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Представнику відповідача-3 електронні примірники ухвал суду надсилались до електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Крім того, електронні примірники ухвал суду надсилались відповідачам-1, 2, 3 на адресу електронної пошти: olya.xripun@ukr.net, яка зазначена у системі дистанційного обслуговування "Клієнт-Банк".

Відповідно до ч.2 ст.121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача-1 є: с. Мирне, Білокуракинський район, Луганська область, 92212.

За інформацією Акціонерного товариства "Укрпошта", розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua) відділення в с. Мирне Білокуракинського району Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до вказаного населеного пункту наразі є неможливим.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" затверджений відповідний Перелік, відповідно до якого територія Лозно-Олександрівська селищна територіальна громада Сватівського району Луганської області, до складу якої входить селище Мирне є тимчасово окупованою територією з 05.03.2022.

Суд зауважує, що відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру адреса реєстрації відповідачів-2, 3 є: пров. Сосновий, 5, смт Черкаські Тишки, Харківський район, Харківська область, 62440.

Водночас, відповідно до інформації з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відповідач-2 - Хрипун Володимир Вікторович та відповідач-3 ОСОБА_2 , були зареєстровані як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_2 (відповіді від 04.05.2026 №2687514, від 04.05.2026 №2687415).

При цьому, суд надсилав відповідачу-2 відповідні ухвали від 04.05.2026, від 18.05.2026, від 08.05.2026, від 13.06.2026, від 03.08.2026, від 17.08.2026 на вказані поштові адреси, проте відправлення повернулись з відміткою органу поштового зв`язку "адресат відсутній".

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачі належним чином повідомлені про розгляд справи.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача-3, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 простроченої заборгованості перед державою за договором кредитної лінії від 09.02.2022 №506_055 у сумі 447 142 грн 76 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

21.01.2022 ФГ "Форвард" подано до банку заяву на отримання кредиту юридичною особою №110.53-18/5, відповідно до якої позичальник просив надати кредитні кошти в сумі 3 000 000 грн 00 коп. на 36 місяців.

09.02.2022 між АТ "Ощадбанк", як банком, та ФГ "Форвард", як позичальником, у письмовому вигляді укладено договір кредитної лінії №506_055 (далі - кредитний договір), відповідно до предмету якого банк зобов`язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов`язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього договору та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором (п.2.1 договору).

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 кредитного договору сума та валюта максимального ліміту кредитування - 3 000 000 грн 00 коп.; кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 08.02.2025.

Пунктом 3.3 кредитного договору сторони погодили графік збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування:

- до 07.10.2024 (включно) - 3 000 000 грн 00 коп.;

- з 08.10.2024 по 07.11.2024 (включно) - 2 400 000 грн 00 коп.;

- з 08.11.2024 по 07.12.2024 (включно) - 1 800 000 грн 00 коп.;

-з 08.12.2024 по 07.01.2025 (включно) - 1 200 000 грн 00 коп.;

- з 08.01.2025 по 08.02.2025 (включно) - 600 000 грн 00 коп.;

Виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором забезпечується порукою поручителів (п.3.4 кредитного договору).

Підпунктами 3.5.1-3.5.4 п.3.5 кредитного договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою (далі - базова процентна ставка), яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором із застосуванням такої формули:

БПС = Індекс UIRD (3m) + Маржа, де:

БПС - розмір базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором;

Індекс UIRD (3m) - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) - середньозважена річна ставка, що розраховується кожного банківського дня в системі Thomson Reuters на основі номінальних ставок по строкових депозитах фізичних осіб у гривні на строк 3 місяці з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору і оприлюднюється на сайті Національного банку України в мережі Інтернет, а також в системі Thomson Reuters.

Маржа - доданок, який виражений у процентах, що становить: 7%.

На момент укладення договору, з урахування визначеного на таку дату індексу UIRD (3m) та із застосуванням формули, передбаченої пп.3.5.1 цього договору, розмір базової процентної ставки становить 14,63% річних, який підлягає застосуванню при визначенні зобов`язання позичальника зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої базової процентної ставки у відповідності до пп.3.5.3 цього договору.

Перегляд базової процентної ставки та зміна її розміру (збільшення чи зменшення, якщо це є наслідком застосування формули, передбаченої пп.3.5.1 цього договору) здійснюється банком кожного календарного кварталу в період з 01 по 07 число першого місяця такого календарного кварталу, починаючи з дати укладання цього договору до повного виконання позичальником зобов`язань за цим договором. При цьому застосовується індекс UIRD (3m), який визначається для відповідної дати, а саме станом на: " 01" січня, " 01" квітня, " 01" липня та " 01" жовтня відповідного року.

Підписанням цього договору сторони свідчать, що при визначенні формули розрахунку процентної ставки, зазначеної у пп.3.5.1 цього договору, сторони виходили з того, що позичальник буде мати право на отримання компенсації та у зв`язку з цим максимальний розмір базової процентної ставки, що може бути встановлений за договором, обмежений умовами Програми (пп.3.5.4 п.3.5 договору).

Кредит надається траншами в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника (п.3.9 кредитного договору).

Пунктом 3.11 кредитного договору встановлено, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору позичальник зобов`язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим договором.

Позичальник зобов`язується здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з підпунктом 3.3 цього договору (пп.3.11.1 п.3.11 кредитного договору).

В пп.3.13.2 п.3.13 кредитного договору сторони погодили, що банк має право призупинити надання кредиту (траншу) або відмовитись від надання позичальнику кредиту (траншу) частково або в повному обсязі, відкликати кредит, або вимагати дострокового повернення суми кредиту (траншу) та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом (траншу) (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у тому числі, але не виключно, в наступних випадках, зокрема, у разі якщо позичальник вчасно не здійснив погашення основної суми боргу або її частини, або не забезпечив сплату процентів в порядку та способи визначені цим договором та з урахуванням програми або не здійснив погашення будь-яких інших сум, які підлягають сплаті за цим договором.

Відкликання банком кредиту з підстав, визначених п.3.13, цього договору здійснюється шляхом направлення позичальнику в порядку, визначеному п.8.4 цього договору, вимоги про відкликання кредиту. Сторони підтверджують, що відмова банку від наступних видач кредиту не є односторонньою зміною умов цього договору (п.3.14 договору).

Після отримання від банку зазначеної вимоги про відкликання кредиту позичальник зобов`язаний не пізніше 25 банківських днів з дати направлення банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим договором (в тому числі повернути основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов цього договору) (п.3.15 кредитного договору).

Згідно з п.3.19 кредитного договору з метою виконання зобов`язання позичальник здійснює перерахування коштів для погашення заборгованості за цим договором (крім випадку, коли погашення здійснюється шляхом договірного списання банком коштів з рахунку (-ів) позичальника або випадків, коли кошти для оплати частини процентів списуються з рахунку ескроу). Виконання зобов`язань за цим договором (в тому числі погашення простроченої заборгованості) проводиться з використанням рахунку НОМЕР_1 (код банку - 304665) у валюті, що передбачена умовами цього договору для кожного виду платежу та банк зараховує зазначені кошти з вказаного рахунку на рахунок для обліку заборгованості позичальника за відповідним зобов`язанням. Підписанням цього договору позичальник доручає банку здійснити зарахування коштів в погашення заборгованості позичальника за відповідним зобов`язанням в порядку (в черговості), визначеному п.3.20 цього договору.

З метою забезпечення здійснення позичальником платежів, належних до сплати за цим договором, що входять до складу зобов`язання, сторони домовилися, що цим пунктом договору, позичальник доручає банку, а банк набуває право (але не зобов`язаний) здійснювати договірне списання коштів позичальника з поточного (-их) рахунку (-ів) позичальника (у національній та/або іноземних валютах), як відкритого (-их) на дату укладання цього договору, так і того (тих), що буде (-уть) відкритий протягом строку дії цього договору, у розмірі сум платежів, що підлягають сплаті (компенсації/відшкодуванню) позичальником на користь банку за цим договором при настанні строку виконання зобов`язання (його частини) (п.3.22 кредитного договору).

Кредитний договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п.8.6 договору).

До кредитного договору сторонами підписані додатки №№1- 4, в яких погоджені форми та зміст заяви на отримання кредиту (траншу), довідки про розшифровку графи 2000 форми №2 "Звіт про фінансові результати" форми №-2м (№-2мс) "Звіту про фінансові результати" у розрізі видів економічної діяльності, довідки про суми отриманої ММСП державної допомоги, довідки про суму отриманої ММСП державної допомоги, довідки про надходження грошових коштів на поточні рахунки позичальника в інших банківських установах.

09.02.2022 між АТ "Ощадбанк", як банком, та ФГ "Форвард", як позичальником, у письмовому вигляді укладено додатковий договір №1 до договору кредитної лінії №506_055 (далі - додатковий договір), відповідно до п.2.1 якого сторони, приймаючи до уваги юридичний факт ініціювання позичальником отримання забезпечення за кредитом у вигляді гарантії та з метою належного врегулювання взаємних правовідносин, які були породжені зазначеним юридичним фактом, дійшли згоди доповнити умови кредитного договору наступним.

Відповідно до п.1.1 додаткового договору терміни та скорочення використовуються в цьому додатковому договорі у такому значенні, в тому числі:

- договір про надання гарантії - це договір про надання державної гарантії на портфельній основі від 31.12.2020 №13010-05/271 між гарантом та банком на виконання норм Порядку;

- портфель - це сукупність кредитів, зобов`язання за якими частково забезпечені гарантією, яка надається на умовах, визначених Порядком;

- прострочена заборгованість позичальника перед державою - це заборгованість позичальника перед державою, що виникає в разі здійснення гарантом виплат за кредитним правочином у відповідності до Порядку та договору про надання гарантії. Визначається як сума всіх сплат гарантом за гарантією за кредитним правочином за мінусом сум, перерахованих на користь гаранта в рахунок погашення такої простроченої заборгованості позичальника перед бюджетом;

- ставка індивідуальної гарантії - це ставка у відсотковому визначенні, що відповідає частині кредиту, що покрита гарантією.

Позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед банком зі сплати основної суми боргу за кредитним договором будуть частково забезпечені гарантією у випадку включення кредиту до портфелю (пп.2.2.1.1 п.2.2 додаткового договору).

Згідно з пп.2.2.1.2 п.2.2 додаткового договору позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для себе.

Відповідно до пп.2.2.1.3 п.2.2 додаткового договору позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання гарантом гарантійних зобов`язань перед банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком та договором про надання гарантії.

Умовами пп.2.2.1.5 п.2.2 додаткового договору встановлено, що позичальник визнає та підтверджує, що банк у відповідності до норм Порядку та положень договору про надання гарантії має всі повноваження стягувати прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості позичальника перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені.

Позичальнику відомо, що грошові кошти, отримані від звернення стягнення на забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених за гарантією сум (у співвідношенні, визначеному згідно Порядку та договору про надання гарантії) та нарахованої пені, до моменту повного повернення (відшкодування) сплачених за гарантією сум та до моменту повної сплати нарахованої пені (пп.2.2.1.6 п.2.2 додаткового договору).

Сторони погоджуються з тим, що зобов`язання банку надати кредит (транш) припиняється з моменту виникнення заборгованості за кредитним договором зі сплати основної суми боргу та/або процентів, та/або комісійних винагород, строк сплати яких перевищує 30 календарних днів поспіль (п.2.5 додаткового договору).

Згідно з п.2.6 додаткового договору сторони визначили, що додатково до забезпечення, передбаченого розділом 4 кредитного договору, на період (та у випадку) включення кредиту до портфелю виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором (у тому числі і додатковими договорами до нього) частково, згідно ставки індивідуальної гарантії, забезпечується гарантією. При цьому банк самостійно визначає ставку індивідуальної гарантії за кредитом та має право самостійно змінювати її розмір в порядку, передбаченому договором про надання гарантії.

Відповідно до п.3.1 додаткового договору позичальник свідчить, що він самостійно забезпечить отримання ним інформації щодо змісту вказаного у цьому додатковому договорі Порядку.

У відповідності до умов кредитного договору та заяви позичальника на отримання кредиту банком від 09.04.2021 позичальник отримав у межах встановленого кредитним договором ліміту грошові кошти у загальній сумі 3 000 000 грн 00 коп., що підтверджуються меморіальним ордером від 09.04.2021 №8738840613, банківською випискою по рахунку ФГ "Форвард" за період 09.02.2022 по 02.03.2026.

З урахуванням вимог ст.41 Закону України "Про Національний банк України", Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.

Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.

Отже, позивачем доведений факт видачі ФГ "Форвард" кредиту у розмірі 3 000 000 грн 00 коп.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто неналежне виконання.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Аналізуючи умови кредитного договору щодо строку повернення наданих кредитних коштів, суд зазначає наступне.

У п.3.2 договору сторони передбачили, що кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 08.02.2025.

Водночас у відповідності до умов пп.3.11.1 п.3.11 договору позичальник зобов`язується здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з п.3.3 цього договору.

Суд бере до уваги, що граничним терміном повернення наданих кредитних коштів за останнім траншем є 09.02.2023.

Водночас відповідач-1 кредитні кошти повернув частково у сумі 2 077 899 грн 05 коп., заборгованість складає 500 880 грн 92 коп.

Підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позичальник надані кредитні кошти своєчасно не повернув, чим порушив умови кредитного договору.

Суд зауважує, що правове регулювання відносин щодо надання гарантій за кредитами здійснюється нормами як фінансового, так і цивільного, господарського та бюджетного права.

Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

У п.151 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України закріплено визначення поняття "гарантійне зобов`язання" яке становить собою зобов`язання гаранта повністю або частково виконати боргові зобов`язання суб`єкта господарювання резидента України перед кредитором у разі невиконання таким суб`єктом його зобов`язань за кредитом, залученим під державну гарантію.

Згідно з п.4 ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів України розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного розвитку України.

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання (ч.1 ст.117 Конституції України).

Пунктом 1 ч.1 ст.20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", зокрема, передбачено, що Кабінет Міністрів України у сфері економіки, фінансів, трудових відносин, зайнятості населення, трудової міграції, оплати та охорони праці забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки; забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку.

Відповідно до ч.1 ст.5, ч.1 ст.6 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" (далі - Закон) Кабінет Міністрів України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва, розроблення та виконання загальнодержавних програм розвитку малого і середнього підприємництва з урахуванням загальнодержавних пріоритетів, здійснює заходи щодо розвитку інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва, спрямовує, координує та контролює діяльність органів виконавчої влади, які забезпечують надання державної підтримки.

Статтею 12 Закону передбачено, що державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.

Згідно зі ст.16 Закону фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів. Основними видами фінансової державної підтримки є, зокрема, надання гарантії та поруки за кредитами суб`єктів малого і середнього підприємництва. Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб`єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.

Згідно зі ст.560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною 1 ст.563 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Абзацом 1, 2 ч.1 ст.17 Бюджетного кодексу України визначено, що державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання боргових зобов`язань суб`єктів господарювання - резидентів України, у тому числі для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов`язань за портфелем кредитів та 80 відсотків - за кожним окремим кредитом (далі - державні гарантії на портфельній основі). Порядок відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій на портфельній основі, плата за надання таких гарантій, а також розмір та вид забезпечення, що надається відповідними суб`єктами господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі оформляється в письмовій формі та має визначати: предмет гарантії; повне найменування та місцезнаходження кредитора; обсяг гарантійних зобов`язань та порядок їх виконання; права, обов`язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов`язань; строк дії гарантії.

Обов`язковою умовою надання державної гарантії на портфельній основі є внесення суб`єктом господарювання - резидентом України плати за надання такої гарантії, а також надання майнового або іншого забезпечення виконання боргових зобов`язань за кредитним договором перед банком-кредитором.

Абзац 5 ч.9 ст.17 Бюджетного кодексу України чітко визначає, що прострочена заборгованість суб`єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб`єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою.

На підставі норм Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік", положень Порядку надання державних гарантій на портфельній основі затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №723 "Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі" (далі - Порядок №723), Постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 №1262 "Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2021 році" (далі - Постанова №1262) в Україні запроваджена державна підтримка позичальників - суб`єктів господарювання у формі державних гарантій на портфельній основі.

Порядок визначає механізм відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України (далі - державні гарантії на портфельній основі), які визначено в додатку, розмір і вид забезпечення, що надають такі суб`єкти господарювання, процедуру виконання гарантом гарантійних зобов`язань, а також урегулювання простроченої заборгованості позичальника за кредитом, за яким гарантом здійснено виплати на вимогу банку-кредитора (п.1 Порядку №723).

Пунктом 2 Порядку №723 визначено, що у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

- агент - АТ "Державний експортно-імпортний банк України", що надає агентські, консультаційні та інші послуги відповідно до умов агентської угоди між гарантом та агентом і договору про надання державної гарантії на портфельній основі, який укладається між гарантом і банком-кредитором;

- банки-кредитори - банки, відібрані на умовах, визначених цим Порядком, перелік яких визначається рішенням Кабінету Міністрів України щодо надання державних гарантій на портфельній основі;

- гарант - держава в особі Голови Боргового агентства, а до початку функціонування Боргового агентства - в особі Міністра фінансів;

- позичальники - суб`єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, визначені Господарським кодексом України (далі - суб`єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва), що отримують кредити від банків-кредиторів, виконання боргових зобов`язань за якими частково забезпечується державними гарантіями на портфельній основі (далі - кредити);

- портфель кредитів - сукупність усіх кредитів банку-кредитора, зобов`язання за якими частково забезпечені державною гарантією на портфельній основі.

- реєстр - перелік кредитів, які банк-кредитор визначив як такі, що входять до портфеля кредитів.

Державні гарантії на портфельній основі надаються відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України, яким, зокрема, визначається перелік банків-кредиторів і встановлюються для кожного банку-кредитора граничні обсяги державних гарантій на портфельній основі (далі - ліміт державних гарантій) (п.3 Порядку №723).

Згідно з Постановою №1262 АТ "Державний ощадний банк України" включено до переліку банків-кредиторів за вищевказаною Програмою з граничним обсягом надання у 2021 році державних гарантій на портфельній основі у розмірі 2 000 000 000 грн.

03.12.2021 Міністром фінансів України, який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України (гарант) та позивачем (бенефіціар) було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/560 для забезпечення співпраці сторін, пов`язаної з наданням державної підтримки суб`єктам мікропідприємництва та середнього підприємництва у вигляді державних гарантій на портфельній основі на підставі статті 17 Бюджетного кодексу України, Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік", на виконання Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №723 (далі - договір про надання державної гарантії).

У пп.20-21 п.1 договору про надання державної гарантії визначено, що позичальник- це суб`єкт господарювання, якому надано кредит, включений до портфеля; портфель - це сукупність усіх кредитів, зобов`язання за якими частково забезпечені гарантією.

Відповідно до п.6 договору про надання державної гарантії, гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами частини своїх грошових зобов`язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля.

За умовами п.п.10, 11 договору про надання державної гарантії, ставка індивідуальної гарантії визначається на власний розсуд банку-кредитора для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70% за кожним окремим кредитом. Ставка гарантії на портфельній основі в будь-який момент не може перевищувати 50%.

Згідно з п.31 договору про надання державної гарантії, у разі настання гарантійного випадку банк-кредитор направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, у якому виник гарантійний випадок.

За умовами п.33 договору про надання державної гарантії банк-кредитор зобов`язаний протягом двох банківських днів з дати направлення відповідної вимоги гаранту письмово повідомити принципалів за кредитами, включеними до вимоги, про направлення відповідної вимоги гаранту.

Відповідно до п.35 договору про надання державної гарантії, гарант на підставі вимог, отриманих від банку-кредитора, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог, сплачує на рахунок бенефіціара ССГ (суму сплати за гарантією) згідно з вимогою раз на місць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги), за умови одночасного дотримання таких вимог:1) гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору; 2) на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії; 3) загальна сума всіх виплачених банку-кредитору суми сплати за гарантією з урахуванням суми сплати за гарантією, що підлягає виплаті згідно з вимогою, не перевищує ліміту гарантії; 4) гарант отримав підтвердження від агента, що сума, зазначена у вимозі, є сумою сплати за гарантією, що підлягає виплаті за гарантією згідно з умовами цього договору: 5) здійснення гарантом виплати згідно з вимогою не суперечить вимогам законодавства на момент здійснення такої виплати.

У п.38 договору про надання державної гарантії передбачено, що у разі здійснення гарантом виплати ССГ (суми сплати за гарантією) за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості принципала перед бюджетом на суму здійсненої гарантом виплати ССГ та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено банком-кредитором у найкоротші строки.

Пунктом 39 договору про надання державної гарантії встановлено, що з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до позичальника та на виконання ст.17 Бюджетного кодексу України та вимог, передбачених пунктами 38 і 40 цього договору, банк-кредитор, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов`язується: 1) застосовувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до п.45 цього договору за таким проблемним кредитом; 2) застосувати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (крім права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.

Згідно з п.40 договору про надання державної гарантії, кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом (але не більше загальної суми всіх сум сплати за гарантією, яка була сплачена за таким проблемним кредитом, та пені, нарахованої відповідно до пункту 45 цього договору), та зараховуються гарантом насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв`язку з чим банк-кредитор робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість принципала перед державним бюджетом.

З викладеного вбачається, що за договором про надання державної гарантії гарант надав позивачу право здійснювати стягнення з позичальника на свою користь. Стягнуті суми в подальшому перераховуються у погодженому порядку на рахунок гаранта.

У зв`язку із настанням гарантійного випадку банк в порядку, передбаченому пунктами 2.7, 5.1 договору гарантії, направив гаранту вимогу від 21.08.2024 за вих.70/4-01/108621/2024 на сплату за гарантією від 21.08.2024 №151 за договором про надання гарантії на портфельній основі від 03.12.2021 №13110-05/560, в якій просив сплатити за гарантією суму в розмірі 515 740 грн 06 коп.

04.10.2024 за результатами розгляду зазначеної вимоги гарантом була перерахована сума за гарантією у розмірі 515 740 грн 06 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 04.10.2024 №1713153940101.

На виконання умов договору гарантії банк спрямував отримані кошти в розмірі 515 740 грн 06 коп. у рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом, що підтверджується даними виписок по рахунку відповідача-1 за період з 09.02.2022 по 02.03.2026.

14.04.2025 позивач надіслав відповідачу-1 на адресу електронної пошти -olya.xripun@ukr.net, повідомлення про необхідність погашення простроченої заборгованості з пропозицією про добровільне врегулювання від 14.04.2024 №55/5.3-02/43049/2025.

З цією метою банк просив позичальника, ФГ "Форвард", у строк до 10 календарних днів з дня отримання даної пропозиції звернутися до відділу стягнення Східного регіону УСЗ РМ ДРЗС або до найближчого відділення АТ "Ощадбанк", а у разі неможливості направити письмову відповідь на пропозицію банку на поштову адресу банка.

Крім того, 27.05.2025 було погашено 68 597 грн 30 коп. заборгованості перед державою за рахунок договірного списання коштів з рахунку боржника.

За результатами часткового погашення боргу прострочена заборгованість перед державою складає 447 142 грн 76 коп.

27.03.2026 позивач надіслав відповідачу-1 на адресу електронної пошти (olya.xripun@ukr.net) повідомлення про перехід прав кредитора від 27.03.2026 №55/5.3-02/43612/2026, в якому повідомив ФГ "Форвард", зокрема, про вчинені дії: звернення банку до гаранта (держави) з вимогою про отримання відшкодування за гарантією, за результатами розгляду якої гарант перерахував банку гарантійну суму у розмірі 515 740 грн 06 коп.; у зв`язку із здійсненням державою гарантійної виплати у позичальника ФГ "Форвард" виникла прострочена заборгованість перед державою на суму 515 740 грн 06 коп.; до держави перейшли права кредитора за договором кредитної лінії від 09.02.2022 №506_055 у розмірі частини обов`язку, що була виконана гарантом; загальна заборгованість перед державою за договором кредитної лінії від 09.02.2022 №506_055 станом на 02.03.2026 становить 447 142 грн 76 коп. та підлягає сплаті на рахунок банку, а у разі не погашення заборгованості у повному обсязі у 10-ти денний строк від дати отримання повідомлення, AT "Ощадбанк" розпочне примусове стягнення простроченої заборгованості перед державою.

Також 01.04.2026 АТ "Ощадбанк" направив відповідачам-2, 3, поручителям, на адреси місця реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , вимоги про виконання зобов`язання, забезпеченого порукою від 30.03.2026 №55/5.3-02/44443/2026, від 30.03.2026 №55/5.3-02/44899/2026.

Суд наголошує, що за договором про надання державної гарантії гарант надав позивачу право здійснювати стягнення з позичальника на свою користь. Стягнуті суми в подальшому перераховуються у погодженому порядку на рахунок гаранта. Позичальник, у свою чергу, у пп.2.2.1.5 п.2.2 додаткового договору від 20.04.2021 №1 до кредитного договору визнав та підтвердив, що банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача-1 перед державою в сумі 447 142 грн 76 коп. визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає умовам укладеного кредитного договору, підтверджується наданими позивачем доказами, зокрема даними виписок по рахунку.

Відповідачем-1 не надано суду доказів погашення заборгованості перед державою у зазначеному розмірі.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 заборгованості перед державою за договором кредитної лінії від 09.02.2022 №506_055 у сумі 447 142 грн 76 коп.

Розглядаючи вимогу позивача, заявлену до відповідачів-2, 3 щодо солідарного стягнення заборгованості, суд зазначає таке.

Положеннями ЦК України передбачені спеціальні способи захисту майнових інтересів кредитора на випадок невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань боржником, які є видами забезпечення виконання зобов`язання. Одним із видів такого акцесорного зобов`язання є порука (ч.1 ст.546 ЦК України).

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У ст.554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника та кредитором боржника.

09.02.2022 між АТ "Ощадбанк", як кредитором, та ОСОБА_1 , як поручителем, у письмовому вигляді укладено договір поруки №506_055/31, у п.1.1 якого даються визначення наступних термінів: кредитний договір 1 - це договір кредитної лінії від 09.02.2022 №506_055, укладений між кредитором та боржником - ФГ "Форвард", а також усі додаткові договори, угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, які чинні на момент укладення цього договору та можуть бути укладені після його (цього договору) укладання; кредитний договір 2 - це договір кредитної лінії від 09.02.2022 №506_055, укладений між кредитором та боржником - ФГ "Форвард", а також усі додаткові договори, угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, які чинні на момент укладення цього договору та можуть бути укладені після його (цього договору) укладання; кредитний договір - це кредитний договір 1, кредитний договір 2, укладений між кредитором та боржником - ФГ "Форвард", а також усі додаткові договори, угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, які чинні на момент укладення цього договору та можуть бути укладені після його (цього договору) укладання; зобов`язання 1 - це зобов`язання (в повному обсязі або в окремій його частині), що випливають з кредитного договору 1, в тому числі, але не виключно: 1) повернути кредитору кредитні кошти, надані у розмірі 3 000 000 грн 00 коп. із терміном повернення не пізніше 08.02.2025, із погашенням згідно графіку та на умовах, зазначених у кредитному договорі.

Відповідно до п.2.1 договору поруки поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язався перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.

У п.2.2 договору поруки сторони погодили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник в порядку, визначеному кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі: повного чи часткового невиконання боржником зобов`язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов`язання за вимогою кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором (пп.2.2.1 п.2.2 договору поруки).

Згідно з п.2.3 договору поруки порукою за цим договором без отримання додаткової згоди поручителя в повному обсязі також забезпечуються зміни умов зобов`язання, які виникнуть (зміняться) відповідно до умов кредитного договору (зокрема, внаслідок внесення змін до кредитного договору). Поручитель безумовно погоджується, що відповідно до умов цього пункту договору змінами умов зобов`язання вважаються, у тому числі, але не виключно, зокрема: будь-яке збільшення розміру кредиту (пп.2.3.1 п.2.3 договору поруки); зміна строку виконання зобов`язання повністю або частково, збільшення заборгованості за кредитним договором на суму нарахованих та несплачених процентів/комісійних винагород (пп.2.3.2 п.2.3 договору поруки); будь-яке збільшення/зменшення розміру процентів за кредитним договором (пп.2.3.4 п.2.3 договору поруки); встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки, зокрема, зміна будь-яким чином методу (способу) нарахування процентів за користування кредитом (пп.2.3.5 п.2.3 договору поруки); зміна будь-яким чином графіку погашення заборгованості за кредитним договором (пп.2.3.6 п.2.3 договору поруки).

Відповідно до пп.3.2.1 п.3.2 договору поруки поручитель зобов`язується самостійно контролювати дотримання та своєчасне виконання боржником зобов`язання перед кредитором та виникнення зобов`язання поручителя відповідно до цього договору виконати зобов`язання.

У випадку повного чи часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов`язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пп.3.2.2 п.3.2 договору поруки).

Умови пп.3.2.3 п.3.2 договору поруки передбачають, що кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так і від будь-якого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.

Згідно з пп.3.2.4 п.3.2 договору поруки з метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до поручителя кредитор має право, але не зобов`язаний пред`явити (направити) поручителю вимогу. Ненаправлення кредитором вимоги не позбавляє кредитора права вимагати у поручителя виконання зобов`язання відповідно до умов цього договору та законодавства.

У випадку направлення кредитором поручителю вимоги, поручитель зобов`язується здійснити виконання порушеного зобов`язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. У випадку, якщо кредитор скористався своїм правом, визначеним пп.3.2.4 цього договору, та направив поручителю вимогу, вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем зобов`язання в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру зобов`язання, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов`язань боржника перед кредитором за кредитним договором (пп.пп.3.2.7-3.2.8 п.3.2 договору поруки).

У пп.4.2.1 п.4.2 договору поруки сторони визначили, що поручитель зобов`язаний незалежно від зміни фінансового стану безумовно та безвідклично на умовах, визначених цим договором, виконати в повному обсязі зобов`язання за кредитним договором та за цим договором.

У пп.10.3.1 п.10.3 договору поруки сторони погодили, що дія поруки за цим договором для цілей застосування та в розумінні ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України становить 10 років з моменту підписання цього договору сторонами та його скріплення печатками сторін (за бажанням).

У п.10.1 договору поруки сторони передбачили, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 10 років з моменту його підписання сторонами (пп.10.1.1 п.10.1 договору поруки); до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням цього договору (у тому числі щодо всіх грошових зобов`язань поручителя - повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, відшкодування кредитору всіх сум грошових коштів, сплачених кредитором за рахунок власних коштів за кредитом, комісійних винагород, штрафів, пені тощо) відповідно до умов кредитного договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у 10 років (пп.10.1.2 п.10.1 договору поруки).

09.02.2022 між АТ "Ощадбанк", як кредитором, та ОСОБА_2 , як поручителем, укладений на аналогічних, як і у договорі поруки від 09.02.2022 №506_055/31 умовах, договір поруки №506_055/32 (далі - договір поруки №2).

Отже, у силу укладених між відповідачем-2 та позивачем, між відповідачем-3 та позивачем, договорів поруки та з огляду на неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань зі своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з погашення існуючої заборгованості за кредитом перед державою.

При цьому суд установив, що порука не є припиненою, зокрема, на підставі ст.559 ЦК України, а у договорі сторони визначили, що дія поруки за цим договором для цілей застосування та в розумінні ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України становить 10 років з моменту підписання цього договору сторонами та його скріплення печатками сторін (за бажанням) (п.10.3.1), тобто порука є дійсною.

Частиною 1 ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до положень ст.ст.13, 73-74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач 3 у відзиві на позовну заяву зазначає, що кредитний договір від 09.02.2022 № 506_055 та договори поруки є нікчемними в силу частини другої статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII, оскільки місцезнаходженням відповідача-1 є тимчасово окупована територія.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Наведене положення прямо пов`язує оцінку правочину саме з моментом його вчинення.

Згідно зі ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція правомірності також діє станом на момент вчинення правочину.

Отже, обставини, які виникли після вчинення правочину, за загальним правилом не можуть змінювати його правову природу та перетворювати дійсний правочин на нікчемний ретроспективно.

Судом вище встановлено, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786) Лозно-Олександрівська селищна територіальна громада є тимчасово окупованою територією з 05.03.2022.

Кредитний договір № 506_055 та договори поруки укладені 09.02.2022.

Таким чином, станом на дату укладення кредитного договору та договорів поруки - 09.02.2022 територія за місцезнаходженням відповідача-1 не була ані територією, на якій велися бойові дії, ані тимчасово окупованою територією, а перебувала під контролем органів державної влади України. Бойові дії розпочалися 24.02.2022, тобто через п`ятнадцять днів після вчинення спірних правочинів, а зміна статусу цієї території відбулася 05.03.2022.

Диспозиція ч.2 ст.13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" пов`язує нікчемність правочину з тим, що місцезнаходженням суб`єкта господарювання є тимчасово окупована територія. Станом на момент вчинення спірних правочинів ця умова була відсутня.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з ч.2 ст.5 ЦК України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів роз`яснено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 13 Закону № 1207-VII, до правочину, вчиненого до початку фактичної окупації відповідної території, означало б надання зворотної дії як самій нормі, так і акту, яким визначено дату початку окупації, що суперечить наведеним конституційним та законодавчим приписам.

Суд також враховує, що тлумачення, запропоноване відповідачами, призводило б до правової невизначеності, за якої будь-який правочин, вчинений на підконтрольній Україні території, міг би бути визнаний нікчемним унаслідок подальших дій держави-агресора, тобто внаслідок обставин, що не залежали від волі сторін і не могли бути ними передбачені на момент укладення договору.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що кредитний договір від 09.02.2022 № 506_055 та договори поруки від 09.02.2022 № 506_055/31 та № 506_055/32 не є нікчемними, оскільки станом на момент їх укладення місцезнаходження відповідача-1 не було тимчасово окупованою територією у розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

3а таких обставин доводи відповідача-3 судом відхиляються.

Відносно доводів ідповідача-3 про наявність форс-мажорних обставин та посилання на ст. 617 ЦК України.

Суд зазначає, що згідно зі ст.617 ЦК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст.141 Закону України "Про торгово-промислові палати України" передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Отже, єдиним документом, який засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат.

Суд бере до уваги, що форс мажорні-обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Суд зауважує, що заявником не надано до матеріалів справи відповідного сертифікату про наявність форс-мажорних обставин для виконання кредитного договору від 09.02.2022 № 506_055.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13.12.2023 у справі №922/193/23, Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія Російської Федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили); вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні; лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Ураховуючи викладене, вказані доводи відповідача-3 судом відхиляються.

Також у відзиві відповідач-3 зазначив, що листом від 15.04.2025 №1 ФГ "Форвард" повідомляло АТ "Ощадбанк" про продовження обставин непереборної сили та відсутність платоспроможності поручителів. З посиланням на п.26 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК щодо введення мораторію на цій підставі.

Згідно з п.23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, позичальник (у тому числі його правонаступник), який є суб`єктом господарювання, має право звернутися до кредитодавця (позикодавця) або нового кредитора (далі - кредитор) із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі (далі - заява). Така заява має включати відомості передбачені у п.п.1,2,3 цієї статті. Надсилання листа про продовження обставин непереборної сили та відсутність платоспроможності поручителів не є тотожним зверненню до кредитора з заявою про застосування мораторію.

Отже, вказані доводи відповідача-3 судом відхиляються.

Заперечуючи проти позову, відповідач-3 зазначив, що за кредитним договором від 09.02.2022 № 506_055 здійснювалися платежі, які, на його переконання, не були враховані позивачем при визначенні розміру заборгованості. На підтвердження цих доводів відповідачем надано платіжні документи.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 07.08.2026 у справі №913/58/26 за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до відповідача-1 - ФГ "Форвард", відповідача-2 - ОСОБА_1 , відповідача-3 - ОСОБА_2 про стягнення 577 655 грн 92 коп., яке набрало законної сили 28.08.2026, надана оцінка вказаним обставинам, досліджено надані відповідачем платіжні документи та зіставлено їх із банківськими виписками по всіх рахунках, відкритих для обліку заборгованості за кредитним договором від 09.02.2022 № 506_055.

Судом встановлено, що загальна сума платежів, здійснених за кредитним договором від 09.02.2022 №506_055, становить 2 077 899 грн 05 коп. Кожен із цих платежів відображений у відповідній банківській виписці із зазначенням дати проведення, суми та номера рахунку, на який його зараховано, та врахований позивачем у повному обсязі при обчисленні заборгованості.

Крім того, судом встановлено, що надана платіжна інструкція від 19.05.2022 №61 на суму 1 200 000 грн 00 коп., містить призначення платежу "погашення основного боргу згідно КД381_055 від 07.04.2021", тобто стосується іншого кредитного договору. Відповідно, зазначений платіж і не відображений у жодній з банківських виписок за кредитним договором від 09.02.2022 № 506_055.

Під час розгляду справи відповідачі-1, 2, 3 доказів погашення заборгованості перед державою (гарантом) за кредитним договором від 09.02.2022 №506_055 у сумі 447 142 грн 76 коп. суду не подали.

За вказаних обставин, суд визнає позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів-1, 2, 3 заборгованості перед державою у розмірі 447142 грн 76 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розв`язуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 5 365 грн 71 коп. підлягають покладенню на відповідачів порівну відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236 - 238, 240 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до відповідача-1 - Фермерського господарства "Форвард", відповідача-2 - ОСОБА_1 , відповідача-3 - ОСОБА_2 , задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Форвард", с. Мирне, Білокуракинський район, Луганська область, 92212, ідентифікаційний код 32365284, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 09304612 заборгованість перед державою за договором кредитної лінії від 09.02.2022 №506_055 у сумі 447 142 грн 76 коп., про що видати накази після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фермерського господарства "Форвард", с. Мирне, Білокуракинський район, Луганська область, 92212, ідентифікаційний код 32365284 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 09304612, судовий збір у сумі 1 788 грн 57 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 09304612, судовий збір у сумі 1 788 грн 57 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 09304612, судовий збір у сумі 1 788 грн 57 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 09304612.

Відповідач-1: Фермерське господарство "Форвард", с. Мирне, Білокуракинський район, Луганська область, 92212, ідентифікаційний код 32365284.

Відповідач-2: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач-3: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Повне рішення складено 24.09.2026.

Суддя Тетяна КОСЕНКО