Рішення № 140019209, 24.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.09.2026Справа № 910/1539/21 (910/5976/26)За позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті"

про зобов`язання вчинити дії

в межах справи №910/1539/21

За заявою Приватного акціонерного товариства "Росава"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті" (ідентифікаційний код 41449165)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Представники учасників: не викликались.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/1539/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті".

Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті" про зобов`язання відповідача виконати умови охоронного Договору від 07.03.2023 щодо приведення нежитлових приміщень площею 187,7 кв.м. у об`єкті культурної спадщини - Будинку житловому по вул. Саксаганського, 38 у місті Києві до належного стану, шляхом проведення ремонтно-реставраційних робіт згідно з науково-проектною документацією, розробленою та погодженою у встановленому законом порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

04.06.2026 до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю 3В Ріелті на позовну заяву.

10.06.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

22.06.2026 до суду надійшло клопотання Заступника керівника Київської міської прокуратури про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2026 задоволено клопотання Заступника керівника Київської міської прокуратури про витребування доказів. Витребувано у приватного виконавця Бережного Ярослава Вікторовича (посвідчення № 0359 від 03.06.2019, зареєстрованого по провулку Івана Козловського, 4, офіс 1 у місті Києві, 01024) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 16.12.2020 у справі № 911/2498/18 (911/2583/20) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю 3В Ріелті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Росава 348 740 552,17 грн. в частині, що стосується підготовки, передачі на реалізацію та продажу 22.04.2021 ДП Сетам на електронних торгах нежитлових приміщень з № 1 по № 19 (група приміщень № 1), літ. А загальною площею 187,7 кв.м. по вул. Саксаганського, 38 у місті Києві, зокрема: постанови приватного виконавця про опис та арешт майна (нежитлових приміщень з № 1 по № 19 (група приміщень № 1), літ. А загальною площею 187,7 кв.м. по вул. Саксаганського, 38 у місті Києві); постанови приватного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності, звіту про оцінку майна (акт визначення вартості майна), заявки приватного виконавця на реалізацію майна, повідомлення приватним виконавцем учасників виконавчого провадження про проведення електронних торгів, акту приватного виконавця про проведення електронних торгів, докази сплати Товариством з обмеженою відповідальністю Таймкол вартості майна тощо. Встановлено приватному виконавцю Бережному Ярославу Вікторовичу строк для надання витребуваних документів до 08.07.2026 (включно).

02.07.2026 від Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до суду надійшли додаткові пояснення по справі.

13.07.2026 до суду від приватного виконавця Бережного Ярослава Вікторовича надійшли копії матеріалів виконавчого провадження № 63951504.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Наказом Міністерства культури і туризму України від 15 квітня 2008 року № 424/1/16-08 Будинок готелю Військово-Микільського монастиря, розташований на вул. Івана Мазепи, 11 у м. Києві, занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятка архітектури та містобудування місцевого значення (охоронний № 448-Кв).

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником пам`ятки місцевого значення, розташованої на вул. Івана Мазепи, 11, у м. Києві є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗВ РІЕЛТІ» на підставі договору купівлі-продажу від 06.04.2018.

07.03.2023 між Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі Департамент) та ТОВ «ЗВ РІЕЛТІ» укладено охоронний договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини.

Згідно з пунктами 1, 2 охоронного договору власник бере на себе зобов`язання щодо охорони щойно виявленого об`єкта культурної спадщини будинок житловий за адресою: вул. Саксаганського, 38 у м. Києві (технічна адреса приміщень за даними технічного паспорту: м. Київ, вул. Саксаганського, 38 літ. А). Термін дії даного договору встановлено на період володіння частиною щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, а саме: нежитлові приміщення з № 1 по № 19 (група приміщень № 1) першого поверху загальною площею 187,7 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 38 літ А.

Підпунктом 5.3 пункту 5 вказаного договору визначено обов`язок власника утримувати вказану частину щойно виявленого об`єкта культурної спадщини в належному санітарному, протипожежному і технічному стані.

Згідно з пунктом 11 охоронного договору, ТОВ «ЗВ Ріелті» зобов`язується своєчасно проводити ремонт вказаної частини щойно виявленого об`єкта культурної спадщини і роботи по впорядкуванню його території. Виконувати реставраційні, ремонтні та інші роботи в терміни, передбачені у пункті 13 даного договору, а у разі потреби в терміни, визначені окремим приписом та/або розпорядженням органу охорони.

Пунктом 12 охоронного договору встановлено, що власник зобов`язується проводити реставраційні, ремонтні та інші роботи відповідно до науково-проєктної документації, затвердженої в установленому порядку, за письмовим дозволом органу охорони. Копії матеріалів про проведення обміру та дослідження щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, а також науково-проєктну документацію безоплатно передавати органу охорони в 10-денний термін після її затвердження.

У пункті 13 охоронного договору вказано, що Товариство, з метою збереження щойно виявленого об`єкта культурної спадщини та створення належних умов для його використання зобов`язалося, зокрема, виконати ремонтно-реставраційні роботи частини об`єкта культурної спадщини згідно з науково-проєктною документацією, розробленою та погодженою в установленому законодавством порядку протягом 2023-2024 років.

Відповідно до акту технічного стану щойно виявленого об`єкта культурної спадщини від 06.01.2023 № 1, що є невід`ємною частиною охоронного договору та підписаний органом охорони культурної спадщини та директором ТОВ «ЗВ РІЕЛТІ», загальний стан внутрішніх архітектурно-конструктивних і декоративних елементів частини щойно виявленого об`єкта культурної спадщини незадовільний. Більшість оздоблення знищено, а частина перекриттів отримала суттєві пошкодження під час пожежі. Оздоблення мають значні втрати. Покриття підлоги відсутнє та завалене сміттям. Деякі вікна розбиті. Внутрішнє декоративне оздоблення, живопис, предмети прикладного мистецтва мають значні втрати.

На підставі наказу Господарського суду Київської області від 16.12.2020 у справі №911/2498/18 (911/2583/20) приватним виконавцем Бережним Я.В. відкрито виконавче провадження № 63951504.

22.04.2021 нежитлові приміщення площею 187, 7 кв.м. у будівлі по вул. Саксаганського, 38 у місті Києві, продано на електронних торгах Товариству з обмеженою відповідальністю Таймкол у межах виконавчого провадження № 63951504 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 16.12.2020 у справі № 911/2498/18 (911/2583/20) про стягнення з товариства на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Росава грошових коштів на суму 348 740 552,17 грн.

Згідно з роздруківкою з сайту ДП Сетам (за посиланням https://setam.net.ua/data/protocols/2021/04/22/NjUvesPKMSXSYn27tyyG0sBe2ThjuTguK0 1l1S1zVAdZKXL7vO4XFw.pdf), 22.04.2021 проведено електронні торги, оформлені протоколом № 535584, із продажу нежитлових приміщень з № 1 по № 19 (група приміщень №1), поверх-І, літ «А» загальною площею 187,7 кв.м. місцезнаходження м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38 , переможець торгів ТОВ «Таймкол», яким запропоновано найвищу ціну продажу за приміщення - 13 657 950 грн. та сплачено гарантійний внесок за участь у торгах на суму 452 250 грн. Також вказано про необхідність сплати переможцем торгів ТОВ Таймкол до 11.05.2021 ціни продажу за приміщення - 12 975 052, 50 грн. та додаткової винагороди організатору торгів - 230 647, 50 грн.

У той же час, у зв`язку з невиконанням вимог пам`яткоохоронного законодавства та умов охоронного договору, Департаментом видано ТОВ «ЗВ РІЕЛТІ» припис від 26.02.2026 № 1025/П з вимогами надати на розгляд до Департаменту науково проєктну документацію на виконання робіт за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 38.

Однак, вимоги припису від 26.02.2026 № 1025/П та договірні зобов`язання відповідач не виконав.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що товариство не є власником нежитлових приміщень у будівлі по вул. Саксаганського, 38 у місті Києві з 22.04.2021, оскільки їх продано ТОВ «Таймкол» на електронних торгах у межах виконавчого провадження № 63951504. Крім того, відповідач вважає, що оскільки відносно нього вже введено процедуру санації, то товариство позбавлене можливості проводити ремонтні роботи на будівлі, з огляду на те, що фінансування на такі роботи не передбачено планом санації.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 3, 5 статті 53 ГПК України встановлюють, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У положеннях частини 4 статті 53 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 Положення про Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 14 травня 2026 року № 611/11078, Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виконує функції органу місцевого самоврядування та, у визначених законодавством України випадках, виконує функції державної виконавчої влади. З питань виконання функцій державної виконавчої влади взаємодіє з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. Основними завданнями Департаменту є: забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини на території міста Києва; сприяння збереженню культурної спадщини.

Із матеріалів справи слідує, що Київська міська прокуратура у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зверталася 17.02.2026 та 02.04.2026 до Департаменту зі запитами щодо порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини по вул. Саксаганського, 38, у місті Києві, невиконання ТОВ «ЗВ Ріелті» вимог охоронного договору на належну йому на праві власності частину щойно виявленого об`єкту культурної спадщини (нежитлові приміщення площею 187.7 кв.м.) за вказаною адресою. Також, прокуратурою зазначено, що за наявності підстав для судового захисту державних інтересів, такі заходи будуть вжиті Київською міською прокуратурою (ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Як слідує з відповідей Департаменту від 05.03.2026 та від 23.04.2026, останній не вживав заходів реагування за фактом ухилення власника від виконання передбачених охоронним договором обов`язків.

Таким чином, суд вважає дотриманою прокурором передбачену статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» процедуру для здійснення представництва інтересів держави в особі Київської міської ради.

У статті 66 Конституції України закріплено за кожним обов`язок не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у преамбулі до якого зазначено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону.

За змістом частини першої статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору (частина перша статті 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини» приписи органів охорони культурної спадщини є обов`язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.

Судом ураховано, що Товариством з обмеженою відповідальністю 3В Ріелті долучено до відзиву на позовну заяву роздруківку з сайту ДП Сетам, на якому розміщено протокол проведення електронних торгів від 22.04.2021 з продажу нежитлових приміщень з № 1 по № 19 (група приміщень № 1), літ. А загальною площею 187,7 кв.м. по вул. Саксаганського, 38 у місті Києві та зазначено, що переможцем торгів визнано ТОВ Таймкол, яким запропоновано найвищу ціну продажу за приміщення - 13 657 950 грн. та сплачено гарантійний внесок за участь у торгах на суму 452 250 грн. Також вказано про необхідність сплати переможцем торгів Товариством з обмеженою відповідальністю Таймкол до 11.05.2021 ціни продажу за приміщення - 12 975 052, 50 грн. та додаткової винагороди організатору торгів - 230 647, 50 грн.

Однак, будь-яка інформація про фактичну передачу майна Товариству з обмеженою відповідальністю Таймкол та підтвердження сплати ним вказаних сум лоту на сайті ДП Сетам відсутня.

Відповідно до п.п. 13,14 розділу VI Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, кошти, отримані від реалізації лота (крім винагороди за організацію та проведення аукціону за фіксованою ціною), перераховуються на рахунок відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця, яким було передано заявку на реалізацію арештованого майна, не пізніше трьох календарних днів після формування Системою протоколу аукціону. Не пізніше наступного робочого дня після дня надходження на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) коштів від реалізації лота на підставі протоколу про проведення аукціону, який надійшов на електронну адресу, виконавець складає акт про проведений аукціон за фіксованою ціною. Державний виконавець затверджує акт про проведений аукціон за фіксованою ціною у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведений аукціон шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця.

У свою чергу, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (як станом на момент подання позову, так і станом на 04.06.2026) право власності на нежитлові приміщення площею 187,7 кв.м. по вул. Саксаганського, 38 у місті Києві зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю 3В Ріелті. Будь-яких інших даних про зміну власника нерухомого майна за вказаною адресою Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містить.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом частини 4 статті 319 ЦК України власність зобов`язує.

Отже, саме відповідач наразі є власником спірних нежитлових приміщень, площею 187,7 кв.м. по вул. Саксаганського, 38 у місті Києві, у зв`язку з чим зобов`язаний виконувати вимоги охоронного договору та законодавства про охорону культурної спадщини

Так, згідно з п. 13 охоронного договору товариство зобов`язано провести упродовж 2023-2024 років ремонтно-реставраційні роботи належних йому нежитлових приміщень у щойно виявленому об`єкті культурної спадщини згідно з розробленою та погодженою у встановленому порядку науково-проєктною документацією.

Водночас, за інформацією Департаменту від 05.03.2026 та 23.04.2026 проєктна документація на проведення передбачених охоронним договором робіт від ТОВ «ЗВ РІЕЛТІ» з 2023 року на погодження до уповноваженого органу у сфері охорони культурної спадщини не надходила.

У той же час, ТОВ «ЗВ РІЕЛТІ» підписало акт технічного стану щойно виявленого об`єкта культурної спадщини від 06.01.2023, який є невід`ємною частиною охоронного договору, відповідно до якого стан внутрішніх архітектурно-конструктивних і декоративних елементів частини будівлі (перекриття, стелі, підлоги, стіни, сходи), що належить товариству незадовільний.

З огляду на викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вимог позову та наявність правових підстав для зобов`язання ТОВ «ЗВ РІЕЛТІ» привести нежитлові приміщення площею 187,7 кв.м. у щойно виявленому об`єкті культурної спадщини будинку житловому по вул. Саксаганського, 38 у місті Києві, до належного стану, шляхом проведення ремонтно-реставраційних робіт згідно з науково-проектною документацією, розробленою та погодженою у встановленому законом порядку.

Одночасно, судом ураховані посилання ТОВ «ЗВ РІЕЛТІ» на те, що відносно нього вже введено процедуру санації, у зв`язку з чим останнє позбавлене можливості проводити ремонтні роботи на будівлі, оскільки фінансування на такі роботи не передбачено планом санації.

Утім, перебування ТОВ «ЗВ РІЕЛТІ» у процедурі банкрутства, зокрема, на стадії процедури санації, не є правовою підставою для звільнення від виконання передбачених договором та законом зобов`язань.

До того ж, згідно з ч. 1 ст. 51 Кодексу України з процедур банкрутства план санації може бути змінений у порядку, встановленому для його затвердження.

Ураховуючи зазначене, вимоги позову підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати прокуратури по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті" (01034, м. Київ, вул. Золотоворітська, 6; ідентифікаційний код 41449165) виконати умови охоронного договору від 07.03.2023 щодо приведення нежитлових приміщень площею 187,7 кв.м. у щойно виявленому об`єкті культурної спадщини будинку житловому по вул. Саксаганського, 38 у місті Києві, до належного стану, шляхом проведення ремонтно-реставраційних робіт згідно з науково-проектною документацією, розробленою та погодженою у встановленому законом порядку.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті" (01034, м. Київ, вул. Золотоворітська, 6; ідентифікаційний код 41449165) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9; ідентифікаційний код 02910019) 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24.09.2026

Суддя Д.В. Мандичев