Рішення № 140019167, 23.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.09.2026Справа № 910/13174/25Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши

заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю РОСТІМ АГРО

про ухвалення додаткового рішення

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РОСТІМ АГРО

до UAB GLOBEX TRADE (УАБ ГЛОБЕКС ТРЕЙД)

про стягнення 3 237 091,56 грн,

без повідомлення (виклику) представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТІМ АГРО» до UAB «GLOBEX TRADE» (УАБ «ГЛОБЕКС ТРЕЙД») про стягнення вартості поставки неякісного товару у розмірі 63 000,00 доларів США, 554 400,00 грн за утилізацію товару неналежної якості та 52 353,36 грн за послуги перевезення.

Позовні вимоги обґрунтовано наявністю підстав для стягнення з відповідача збитків внаслідок поставки ним неякісного товару за договором продажу № 23092024-NL від 23.09.2024.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2026 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Ухвалено стягнути з UAB GLOBEX TRADE (УАБ ГЛОБЕКС ТРЕЙД) (авеню Тургаус 2-14, LT-91246, м. Клайпеда, Литва, реєстраційний код 306101265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РОСТІМ АГРО (вул. Радісна, буд. 3, Торгівельний масив, територіальна громада Білогородська, Бучанський р-н, Київська область, 08139; ідентифікаційний код 33670636) грошові кошти в сумі 63 000,00 доларів США вартість поставки неякісного товару, 554 400,00 грн за утилізацію товару неналежної якості, 52 353,36 грн за послуги перевезення та 48 556,37 грн судового збору.

18.08.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2026 прийнято вказану заяву про ухвалення додаткового рішення до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи.

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Частиною 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, суд встановив, що у позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю РОСТІМ АГРО було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, зокрема, 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення позивачем визначено суму понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано копії: договору № 21/07/25 про надання правничої допомоги від 21.07.2025, додаткової угоди № 1 від 21.07.2025 до вказаного договору, рахунку № 21/07/25 від 21.07.2025, платіжної інструкції від 22.07.2025 № 5274 та акта № 1 прийому наданих послуг від 13.08.2026.

Відповідно до укладеного 21.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю РОСТІМ АГРО, як клієнтом, та Адвокатським об`єднанням «ЗАХИСТ БІЗНЕСУ» (надалі Об`єднання) договору № 21/07/25 про надання правничої допомоги, Об`єднання зобов`язалось надати позивачу правничу допомогу щодо стягнення коштів з УАБ ГЛОБЕКС ТРЕЙД (UAB GLOBEX TRADE) в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1.).

У додатковій угоді № 1 від 21.07.2025 до вказаного договору визначено, що винагорода Об`єднання за надані по Договору послуги визначається у фіксованому розмірі і не залежить від кількості годин витрачених адвокатами Об`єднання на надання таких послуг та складає 30 000,00 грн без ПДВ.

Факт надання відповідних послуг з боку Об`єднання буде засвідчуватися Актами прийому наданих послуг, які є невід`ємною частиною договору (п. 1.4. додаткової угоди № 1 від 21.07.2025).

Суд встановив, що позивачем було сплачено на рахунок Об`єднання кошти за правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 22.07.2025 № 5274, а сам факт надання правничої допомоги підтверджується підписаним та скріпленим печатками позивача та Об`єднання Актом № 1 прийому наданих послуг від 13.08.2026.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, з аналізу ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 дійшла висновку, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Крім того, Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони, на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України, можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова Верховного Суду від 01.09.2021 у справі №910/13034/20).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Так, відповідачем не було подано клопотання про зменшення заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Як зазначає Верховний Суд у численних постановах, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку заяві позивача, доданим до заяви документам, суд, зважаючи на наведене в сукупності, дійшов висновку про те, що розмір заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн відповідає критерію співмірності зі складністю справи і з обсягом наданих адвокатом позивача послуг, а також критерію реальності, розумності, співрозмірності та справедливості, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 236 242, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю РОСТІМ АГРО про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/13174/25 задовольнити.

2. Стягнути з UAB GLOBEX TRADE (УАБ ГЛОБЕКС ТРЕЙД) (авеню Тургаус 2-14, LT-91246, м. Клайпеда, Литва, реєстраційний код 306101265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РОСТІМ АГРО (вул. Радісна, буд. 3, Торгівельний масив, територіальна громада Білогородська, Бучанський р-н, Київська область, 08139; ідентифікаційний код 33670636) 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання повного додаткового рішення - 23.09.2026.

Суддя Т. Ю. Трофименко