Ухвала суду № 140019006, 23.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23.09.2026Справа № 38/393

розглянувши матеріали скарги Фізичної особи-підприємця Кравцової Оксани Ігорівни на бездіяльність начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваль Віталія Васильовича

у справі за позовом Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Техніка» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 25, код ЄДРПОУ: 02473145)

до Фізичної особи-підприємця Кравцової Оксани Ігорівни (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

про стягнення коштів

у складі суду судді Погрібної С.В.

за участю секретаря судового засідання Левчук В. С.

представники сторін згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2011 у справі № 38/393 розірвано договір №2-09-10/5 від 23.09.2010, укладений між Державним підприємством «Державне спеціалізоване видавництво «Техніка» та Фізичною особою-підприємцем Кравцовою Оксаною Ігорівною, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Кравцової Оксани Ігорівни на користь Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Техніка» основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 52 354,47 грн., 3% річних в сумі 523,79 грн, державне мито в сумі 528,87 грн та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

26.03.2026 від Фізичної особи-підприємця Кравцової Оксани Ігорівни надійшла скарга на бездіяльність начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваля Віталія Васильовича.

15.04.2026 Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подав до суду заперечення по суті скарги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 закрито провадження у справі № 38/393 із розгляду скарги Кравцової Оксани Ігорівни на бездіяльність начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваль Віталія Васильовича.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №38/393 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 07.09.2026 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.04.2026, а справу № 38/393 передано до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Верховний Суд у постанові від 07.09.2026, передаючи справу для продовження розгляду, зазначив, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили зібрані у справі докази (зокрема, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суми накладеного обтяження) та не встановили обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення питання про юрисдикцію цього спору, а саме чи свідчить збіг суми арешту із сумою стягнення за наказом господарського суду про приналежність оскаржуваної постанови державного виконавця про накладення арешту саме до виконавчого провадження № 30333905.

11.09.2026 проведено автоматизований розподіл справи № 38/393 за результатами якого справу для розгляду вищезазначеної скарги передано судді Погрібній С.В., що відображено у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2026 прийнято до розгляду скаргу Кравцової Оксани Ігорівни на бездіяльність начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваля Віталія Васильовича у справі № 38/393 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.09.2026 о 13:30 год.

23.09.2026 представник Кравцової Оксани Ігорівни подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі (вх. № 07-11/78124/26).

У судове засідання 23.09.2026 представники сторін не з`явилися.

Однак, відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

В обґрунтування скарги зазначено, що на примусове виконання рішення Господарського суду від 09.11.2011 був виданий наказ від 25.11.2011 № 38/393 Господарського суду міста Києва про стягнення з ФОП Кравцової Оксани Ігорівни на користь ДП «Державне спеціалізоване видавництво «Техніка» боргу в сумі 53 643,13 грн.

23.02.2012 за № 12200576 реєстратором ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України було зареєстровано обтяження № 12200576 у вигляді арешту нерухомого майна боржника - Кравцової Оксани Ігорівни.

Підставою накладення обтяження визначено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 888/16, 23.02.2012, обтяжувач Відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві на невизначене майно, все нерухоме майно, в межах суми боргу 53 643,13 грн.

Скаржниця звернула увагу, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту майна боржника, за умови, коли немає виконавчого провадження та майнових претензій з боку кредитора, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння своїм майном.

Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заперечуючи проти задоволення скарги, зазначив, що перевіркою даних, які містяться в Автоматизованій системі виконавчого провадження встановлено, що відносно ОСОБА_1 перебували наступні виконавчі провадження:

1) виконавче провадження № 30074575 з виконання виконавчого листа № 2-2146 від 21.10.2011, виданого Подільським районним судом м. Києва, про стягнення з Кравцової Оксани Ігорівни на користь ПАТ «КБ «Експобанк» суми боргу в розмірі 451 629,33 грн.

В межах вказаного провадження 27.01.2012 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та 17.02.2012 винесено постанову про розшук майна боржника.

Станом на 12.05.2026 відсутня інформація про погашення боргу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у вказаному провадженні.

2) виконавче провадження № 30333905 з виконання наказу № 38/393 від 25.11.2011, виданого Господарським судом міста Києва, про стягнення з ФОП Кравцової Оксани Ігорівни на користь ДП «Державне спеціалізоване видавництво «Техніка» суми боргу в розмірі 53 643, 13 грн.

В межах вказаного провадження 23.02.2012 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та 27.05.2014 винесено постанову про розшук майна боржника.

Станом на 12.05.2026 відсутня інформація про погашення боргу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у вказаному провадженні.

3) виконавче провадження № 39765039 з виконання виконавчого листа № 758/2148/13-ц від 23.07.2013, виданого Подільським районним судом м. Києва, про стягнення з Кравцової Оксани Ігорівни на користь ПАТ «Ерсте Банк» суми боргу у розмірі 32 294, 01 грн.

Станом на 12.05.2026 відсутня інформація про погашення боргу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у вказаному провадженні.

4) виконавче провадження № 11617797 з виконання постанови № 1/25 від 21.01.2009, виданої Подільською РДА м. Києва, про стягнення з Кравцової Оксани Ігорівни на користь держави штрафу у розмірі 17,00 грн.

В межах вказаного провадження 27.05.2009 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Станом на 12.05.2026 відсутня інформація про погашення боргу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у вказаному провадженні.

Інформацію надано згідно даних, що містяться в Автоматизованій системі виконавчого провадження. Надати більш детальну інформацію неможливо, у зв`язку із знищенням виконавчих проваджень за закінченням терміну зберігання, відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07.06.2017.

Станом на 15.04.2026 до Відділу не надходило інформації щодо виконання боржником вищезазначених виконавчих документів, отже, підстави для зняття арешту з майна Кравцової О.І. відсутні.

Дослідивши матеріали справи та скаргу Кравцової Оксани Ігорівни на бездіяльність начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваля Віталія Васильовича, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2011 у справі № 38/393 розірвано договір №2-09-10/5 від 23.09.2010, укладений між Державним підприємством «Державне спеціалізоване видавництво «Техніка» та Фізичною особою-підприємцем Кравцовою Оксаною Ігорівною; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Кравцової Оксани Ігорівни на користь Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Техніка» основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 52 354,47 грн, 3% річних в сумі 523,79 грн, державне мито в сумі 528,87 грн та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Відповідно до витягу від 26.05.2025 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо Кравцової Оксани Ігорівни 23.02.2012 за № 12200576 реєстратором Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України було зареєстровано обтяження № 12200576 у вигляді арешту нерухомого майна. Підстава накладення обтяження - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 888/16, 23.02.2012. Обтяжувач - Відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві на невизначене майно, все нерухоме майно, в межах суми боргу 53 643,13 грн.

23.10.2025 представник ОСОБА_1 звернувся до начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваля Віталія Васильовича з проханням: надати копію постанови про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором), в рамках якого було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 888/16, 23.02.2012 на невизначене майно, все нерухоме майно, в межах суми боргу 53643,13 грн; повідомити стан виконавчого провадження, в рамках якого було винесено вище вказану постанову на даний час та які дії вживалися виконавцем в рамках виконавчого провадження; якщо виконавче провадження було завершено - повідомити дату та причину завершення із наданням відповідних підтверджуючих документів.

27.10.2025 Відділ державної виконавчої служби у відповідь на зазначений лист повідомив, що перевіркою даних, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, встановлено, що на все нерухоме майно Кравцової Оксани Ігорівни, в межах суми стягнення 53 643,13 грн, накладено арешт відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 888/16 від 23.02.2012, виданої Відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві. Обтяження за номером 12200576 внесено реєстратором: Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Зважаючи на викладене, із наявної у ВДВС інформації відсутня можливість ідентифікувати виконавче провадження, у якому Відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві виносилась постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 888/16 від 23.02.2012, у зв`язку з чим надати запитувані в адвокатському запиті документи та інформацію не вбачається можливим.

16.02.2026 представник ОСОБА_1 звернувся до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з заявою про скасування арешту, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 888/16 від 23.02.2012, винесеною Відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в місті Києві, на невизначене майно, а саме - на все нерухоме майно, в межах суми боргу 53 643,13 грн.

Листом від 18.03.2026 Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомив, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконанні у Відділі перебували наступні виконавчі провадження:

ВП № 30074575 з примусового виконання виконавчого листа від 21.10.2011 № 2-2146 Подільського районного суду м. Києва про стягнення з Кравцової Оксани Ігорівни на користь ПАТ «КБ «Експобанк» боргу в сумі 451629,33 грн.

21.05.2014 державним виконавцем, керуючись п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

ВП № 30333905 з примусового виконання наказу від 25.11.2011 № 38/393 Господарського суду м. Києва про стягнення з ФОП Кравцової Оксани Ігорівни на користь ДП «Державне спеціалізоване видавництво «Техніка» боргу в сумі 53 643,13 грн.

25.12.2015 державним виконавцем, керуючись п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

ВП № 39765039 з примусового виконання виконавчого листа від 23.07.2013 У2758/2148/1З-ц Подільського районного суду м. Києва про стягнення з Кравцової Оксани Ігорівни на користь ПАТ «Ерсте Банк» 32 294,01 грн.

26.12.2015 державним виконавцем, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Станом на 18.03.2026 інформація про сплату за виконавчими провадженнями № № 30074575, 30333905, 39765039 до Відділу не надходила.

Крім того, зазначив, що відповідно до даних в Автоматизованій системі виконавчого провадження, неможливо ідентифікувати, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 888/16 від 23.02.2012, видана Відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві, виносилась в межах ВП №№ 30074575, 30333905, 39765039, у зв`язку із чим запропоновано вирішити питання щодо зняття арешту з майна у судовому порядку на підставі ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також, у листі зазначено, що надати більшу інформацію неможливо, у зв`язку із знищенням виконавчих проваджень за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 339 - 1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

У силу статей 129, 129 - 1 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Принцип обов`язковості судового рішення закріплений також у статтях 2, 18, 326 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У рішенні від 13.12.2012 №18-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2011 у справі № 38/393 розірвано договір №2-09-10/5 від 23.09.2010, укладений між Державним підприємством «Державне спеціалізоване видавництво «Техніка» та Фізичною особою-підприємцем Кравцовою Оксаною Ігорівною; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Кравцової Оксани Ігорівни на користь Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Техніка» основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 52 354,47 грн, 3% річних в сумі 523,79 грн, державне мито в сумі 528,87 грн та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Отже, загальна сума, яка підлягала стягненню з Фізичної особи-підприємця Кравцової Оксани Ігорівни на користь Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Техніка» становила 53 643,13 грн.

23.02.2012 реєстратором Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України було зареєстровано обтяження № 12200576 у вигляді арешту нерухомого майна. Підстава накладення обтяження - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 888/16, 23.02.2012. Обтяжувач - Відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві на невизначене майно, все нерухоме майно, в межах суми боргу 53 643,13 грн.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на зазначене вище, з урахуванням співставлення суми арешту із сумою стягнення за наказом Господарського суду міста Києва від 25.11.2011 № 38/393, виданого на примусове виконання рішення від 20.10.2011 у справі № 38/393, суд виснує, що арешт накладений 23.02.2012 за № 12200576 реєстратором Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на невизначене майно, все нерухоме майно, в межах суми боргу 53 643,13 грн, було накладено в межах виконавчого провадження № 30333905, яке було відкрито з примусового виконання наказу від 25.11.2011 № 38/393 Господарського суду міста Києва.

Умови і порядок виконання судових рішень, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх в добровільному порядку, на час видачі виконавчого листа від 25.11.2011 № 38/393, пред`явлення його до виконання та накладення арешту на майно боржника (23.02.2012) були врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, який втратив чинність 05.10.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Аналогічна за змістом норма закріплена у ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», який набрав чинності з 05.10.2016.

Отже, арешт є початковою стадією виконавчого провадження щодо звернення стягнення на майно боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. +

Виконавче провадження як сукупність дій, спрямованих на примусове виконання рішень, передбачає застосування арешту майна боржника як засобу, що обмежує можливість відчуження майна боржником із метою його подальшої реалізації у спосіб, передбачений законом.

Отже, правовою метою накладення державним (приватним) виконавцем арешту на майно боржника є забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV підлягає примусовому виконанню.

Судом встановлено, що 25.12.2015 державним виконавцем, керуючись п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, в межах виконавчого провадження № 30333905 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (в редакції, яка діяла на момент повернення виконавчого документа стягувачу) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Відповідно до ч. 3 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (в редакції, яка діяла на момент повернення виконавчого документа стягувачу) у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску разом із звітом державного виконавця про його використання.

Відповідно до ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (в редакції, яка діяла на момент повернення виконавчого документа стягувачу) повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Отже, повернення виконавчого документа стягувачу є процесуальною дією державного (приватного) виконавця, яка вчиняється останнім у випадку, коли внаслідок існування певних обставин або дій чи бездіяльності учасників виконавчого провадження неможливо у примусовому порядку виконати відповідне рішення. Разом з цим повернення виконавчого документа стягувачу не свідчить про неможливість примусового виконання рішення взагалі, а лише про таку неможливість у певний момент. Тобто якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, то останній може повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (в редакції, яка діяла на момент повернення виконавчого документа стягувачу) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавець чітко передбачив два випадки, коли державний (приватний) виконавець зобов`язаний зняти арешт з майна боржника, та зазначити про це у відповідній постанові, а саме:

- у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій);

- у разі повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

В свою чергу, законодавством не передбачено обов`язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження й у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом встановлених законом строків

У постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.06.2024 у справі № 333/395/22 (провадження № 61-9753св23) зроблено висновок, що арешт майна боржника є заходом, який застосовується для забезпечення виконання судового рішення, що підлягає примусовому виконанню. У разі повернення виконавчого документа стягувачу виконавче провадження не є завершеним. Лише факт такого повернення, зокрема через відсутність у боржника майна, на яке можна звернути стягнення, не є підставою для зняття арешту з майна та коштів. Стягувач може повторно пред`явити виконавчий документ до виконання. Тоді як за заявою боржника суд може визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, з підстав, передбачених частиною другою статті 432 ЦПК України.

Близький за змістом висновок сформульовано у постановах Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі № 202/1182/22, від 15 лютого 2023 року у справі № 202/1183/22, від 26 квітня 2022 року у справі № 242/4601/20, постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 521/14329/20, в ухвалі Верховного Суду від 14 вересня 2023 року у справі № 754/19209/21, постановах Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі № 137/1649/17, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 17 січня 2018 року у справі № 910/8019/15-г, від 16 травня 2018 року у справі № 10/56-08.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21) викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон України «Про виконавче провадження»).

Згідно з пунктом 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» свідчить, що положення цього Закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Вказаним пунктом Закону не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм цього Закону до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.

Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом 05.10.2016 виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

За частиною 1, 2, п. 1 частини 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як вже було зазначено судом виконавчий лист від 25.11.2011 № 38/393, на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 30333905, 25.12.2015 було повернуто стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що виконавчий лист від 25.11.2011 № 38/393 повторно пред`являвся до виконання.

У матеріалах справи та відповідно до відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження відсутня інформація щодо наявності відкритих виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчого листа від 25.11.2011 № 38/393.

Крім того, судом встановлено, що Державне підприємство «Державне спеціалізоване видавництво «Техніка» (стягувач) 19.03.2026 припинено як юридична особа.

Таким чином, оскільки виконавчий лист від 25.11.2011 № 38/393 щодо боржника ОСОБА_1 з грудня 2015 року повторно до виконання не пред`явлений; стягувач або його правонаступник не ініціював продовження виконавчих дій щодо боржника ОСОБА_1 ; стягувач Державне підприємство «Державне спеціалізоване видавництво «Техніка» припинений як юридична особа; визначений законом строк пред`явлення до виконання виконавчого листа від 25.11.2011 № 38/393 сплив і за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень питання про поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 не вирішувалось, суд дійшов до висновку, що збереження понад 10 років після повернення виконавчого листа арешту, накладеного державним виконавцем з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення щодо боржника ОСОБА_1 , є невиправданим втручанням у її право на мирне володіння своїм майном.

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За таких обставин, скарга ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваль Віталія Васильовича підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 232-235, 339 - 343 ГПК України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваль Віталія Васильовича задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київської міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коваля Віталія Васильовича, що полягає у не зняті арешту з майна боржника ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , накладеного у виконавчому провадженні № 3033305.

3. Зобов`язати начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Коваля Віталія Васильовича зняти арешт із усього майна ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , накладений у виконавчому провадженні № 30333905 в межах суми 53 643, 13 грн, а саме обтяження: номер запису про обтяження: 12200576, зареєстровано: 23.02.2012 11:35:26 за № 12200576 реєстратором: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 73. Підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 888/16, 23.02.2012, Відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві. Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, в межах суми боргу 53 643,13 грн. Власник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 . Обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві, код: 34482497, 04208, м. Київ, просп. Георгія Гонгадзе, буд. 5-Б.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена (статті 235, 255 ГПК України).

Повний текст ухвали складено та підписано 23.09.2026.

Суддя Світлана ПОГРІБНА